Постанова

від 16.04.2008 по справі 9/217-06-6056

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/217-06-6056

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 квітня 2008 р.                                                                                    № 9/217-06-6056  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Шевчук С.Р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Акціонерного товариства

                                                            "Машинобудівне виробниче об"єднання

"Оріон"

на рішення          господарського суду Одеської області від 19.07.2006р.

та на постанову           Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р.

у справі                                                  № 9/217-06-6056

господарського суду                              Одеської області

за позовом                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю

"Будівельно-інвестиційна група"

до відповідачів:                                        1) Комунального підприємства "Одеське

міське бюро технічної інвентаризації

та реєстрації об"єктів нерухомості"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю                                        "Укртекстильмаш"

про          визнання права власності

за участю представників:

скаржника -           Ільіна Д.В.

позивача –          Татік Ю.М.

відповідачів -                                         1) не з"явились

                                                            2) не з"явились

ВСТАНОВИВ:

          В червні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю, загальною площею 2786,5 кв.м. (літера "А"), та гараж з антресоллю, загальною площею 260,7 кв.м. (літера "Б"), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 8, а також про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на вказані об'єкти нерухомого майна за ТОВ "Будівельно-інвестиційна група".

Уточнивши позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група" просило визнати за ним право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю, загальною площею 2786,5 кв.м. (літера "А"), та гараж з антресоллю, загальною площею 260,7 кв.м (літера "Б"), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.07.2006 р. до участі у справі залучено відповідача №2 –Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртекстильмаш".

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2006 р. (суддя Бакланова Н.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007 року (судді: Лашин В.В., Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л.), позов задоволено; визнано за ТОВ "Будівельно-інвестиційна група" право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю, загальною площею 2786,5 кв.м. (літера "А"), та гараж з антресоллю, загальною площею 260,7 кв.м. (літера "Б"), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10; стягнуто з ТОВ "Укртекстильмаш" на користь позивача  85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині позовних вимог до Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" провадження у справі припинено.

В касаційній скарзі Акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об"єднання "Оріон" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових актів.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування  господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення” від 29.12.76 №11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 №  4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні

висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин, викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Разом з тим, оскаржувані  рішення та постанова зазначеним  вимогам  не  відповідають.

Так, господарським судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.2005р. у справі №25/196-05-6296, яке набрало законної сили, за ПП "Даф" визнано право власності на самочинно збудоване на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10, незакінчене будівництвом нерухоме майно, а саме: головний корпус готельного типу, загальною площею 2786,5 кв.м (літ."А") та гараж з антресоллю, загальною площею 260,7 кв.м. (літ."Б").

15.09.2005 року між ПП "Даф" та ПП "Постач-Пром" укладений договір купівлі - продажу № 15/09-05, за умовами якого ПП "Даф" передало у власність ПП "Постач-Пром" за ціною 102 000 грн. будівельні матеріали, що складають незавершене будівництвом нерухоме майно, а саме: головний корпус готельного типу, загальною площею 2786,5 кв.м (визначений у техпаспорті ОМБТІ та РОН від 14.02.2005 р. за літ. "А"), і гараж з антресоллю, загальною площею 260,7 кв.м., (визначений у вказаному техпаспорті за літ. "Б"), розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 10.

Згідно висновку від 14.02.2005 р. про технічний стан основних, несучих та огороджувальних конструкцій і елементів нежитлової трьохповерхової будівлі готельного типу з підвалом, гаражем з антресоллю, виконаним СПД Левандовським В., ступінь будівельної готовності вказаних споруд становив 95%.

Вподальшому, на підставі договору купівлі-продажу № 28-09 від 28.09.2005р,. ПП "Постач-Пром" передало зазначене незавершене будівництвом нерухоме майно ТОВ "Укртекстильмаш" за ціною 145 000 грн., в тому числі ПДВ 24 166,67 грн.

19.01.2006 року між ТОВ "Укртекстильмаш" та ТОВ "Будівельно-інвестиційна група" укладено договір № 19-01/06, за умовами якого ТОВ "Укртекстильмаш" передало у власність позивача будівельні матеріали, які складають незавершене будівництвом нерухоме майно, а саме: головний корпус готельного типу, загальною площею 2786,5 кв.м (літ."А"), гараж з антресоллю, загальною площею 260,7 кв.м (літ."Б"), за ціною 162 000 грн., в тому числі ПДВ - 27 000 грн.

Згідно додаткової угоди № 2 від 05.05.2006 р. до вказаного договору позивачем придбано у ТОВ "Укртекстильмаш" проектно-кошторисну документацію щодо добудови спірного нерухомого майна, а наказом від 15.05.2006 р. № 15-05/06 позивач ввів у внутрішньогосподарську експлуатацію добудований об'єкт нерухомості.

Відповідач №1 відмовив позивачу у реєстрації права власності на спірне майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючої документації попередніх власників та не посвідчення договору в нотаріальному порядку, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група"  звернулось до суду з позовом про визнання права власності на вказане майно та зобов'язання відповідача зареєструвати майно за ним.

Вирішуючи  зазначений спір, судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи щодо характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами та належним чином не з'ясовано предмет позову.

Так, задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з вимогами якого погодилась апеляційна інстанція, пославшись ст.ст. 392, 316, 319, 328, 376 ЦК України та ст. 49 Закону України "Про власність", зробив висновки про те, що позивач набув у встановленому законом порядку право власності на спірне нерухоме майно, наслідком чого, за умови непорушення прав третіх осіб, є визнання за ним права власності на майно. При цьому, судами досліджено відповідь ТОВ "Лікувально-оздоровчий комплекс "Оріон" від 14.07.2006 р., якою останній не оспорює право власності позивача.

Проте погодитись з такими висновками судів не можна, оскільки вони не в повній мірі відповідають матеріалам справи.

         Відповідно  до п.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна група" та визнаючи право власності на зазначений об'єкт нерухомості, суди попередніх інстанцій не врахували цих вимог закону та  не звернули уваги на те, що спірний об'єкт не прийнятий в експлуатацію, як того вимагає чинне законодавство.

Крім того, у касаційній скарзі та під час розгляду справи у апеляційній  інстанції, АТ МВО "Оріон" стверджувало про те, що воно є власником спірного майнового комплексу, оскільки відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду  від 05.09.2006 року, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.11.2006 року, договір купівлі-продажу спірного майна, укладений між АТ МВО "Оріон" та ПП "Даф", визнаний не дійсним, а вказане майно повернуте скаржнику.

Ці доводи АТ МВО "Оріон"  не були належно перевірені судом.

Отже, неправильні висновки судів щодо характеру спірних правовідносин, неповне з'ясування ними суттєвих обставин справи та помилки у застосуванні норм матеріального права є підставою   до скасування рішення та постанови у справі.

Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті касаційною інстанцією, враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, визначені ст. 1117 ГПК України.

За таких обставин, прийняте у цій справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому  розгляді  справи суду необхідно  врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об"єднання "Оріон" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.07.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.05.2007р. у справі № 9/217-06-6056 скасувати.

Справу направити на новий розгляд господарському суду Одеської області в іншому складі суддів.

Головуючий суддяТ.П. Козир

Судді

Н.І. Мележик

С.Р. Шевчук

Доповідач –суддя Мележик Н.І.