Рішення

від 29.02.2008 по справі 8/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.08                                                                                 Справа № 8/32

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №1 міста Алчевська, місто Алчевськ Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-енергетична компанія», місто Луганськ,  -

про стягнення 148 грн. 89 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Шапошнікова О.В. - юрисконсульт, -  довіреність №1177  від 05.08.05 року,

від відповідача –не з'явився, -  

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення   з  відповідача:

           заборгованості за надані послуги  електрозв'язку у сумі 148,89 грн. (основний борг), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору №1036 про надання послуг електрозв'язку, укладеного між сторонами 17.03.04 року;

          судових витрат у розмірі 220,00 грн., у т.ч.: державного мита у сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.02.08 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, заяву про розгляд справи без участі його представника до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що юридичною адресою відповідача є  місто Луганськ, вул. Радянська, 54, кв. 275, що підтверджується довідкою державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради № 01-9/734 від 26.02.08 року, - на яку судом 19.02.08 року за вих. №122 спрямовано ухвалу  про призначення справи до судового слухання.

Оператором поштового зв'язку це поштове відправлення повернуто до суду, зі службовою поміткою «немає організації».

Будь-які інші дані щодо юридичної адреси та місцезнаходження відповідача у справі відсутні.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

З огляду на викладене суд вважає, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

Чинне законодавство України не покладає на господарські суди обов'язку з розшуку сторін за справами, які знаходяться у його провадженні.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання, а  тому, керуючись частиною 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, розглянув справу по суті  за наявними в ній  матеріалами.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

1. 17.03.04 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №1 міста Алчевська Луганської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(Підприємство зв'язку, яке є структурним підрозділом вищеназваної філії, що підтверджується Статутом позивача), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-енергетична компанія»(Споживач), -  з іншого боку, - укладено договір №1036, за умовами  якого Підприємство зв'язку надає Споживачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2, з установкою телефону за адресою: місто Алчевськ, вул.Горького,99-а  Луганської області (пункт 1 договору), а Споживач має право користуватися додатковими (сервісними)  видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), користуватися телефонним зв'язком із спецслужбами (п. 3.1.4), користуватися автоматичним міжміським та міжнародним  телефонним зв'язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), користуватися міжміським та міжнародним телефонним зв'язком  за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні  телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8); своєчасно вносити плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв'язку  за спільно погодженою авансовою системою оплати, з поданням рахунків (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи  оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад  встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності  з дня підписання і діє п»ять років (п. 7.1).

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2).

Згідно матеріалам справи договір є чинним на час розгляду цього спору.

На виконання умов договору Підприємством зв'язку (позивачем) за період з 01.06.05 року по 01.11.05 року включно надано відповідачу послуг електрозв'язку на суму 148,89 грн.

Споживачем не вжито заходів до погашення  суми боргу, у зв'язку з чим станом на 01.12.07 року вона складає 148,89 грн. та підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи: розрахунками суми заборгованості; рахунками про надання послуг електрозв'язку № 4210367: від 31.06.05 року на суму 73,68 грн.; від 31.07.05 року на суму 113,28 грн.; від 31.08.05 року на суму 127,17 грн., від 31.09.05 року на суму 166,77 грн., від 31.10.05 року на суму 148,89 грн.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ).

           Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана  виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.)  або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.          

        Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

          Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  - сплата неустойки.

          Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не

встановлено договором або законом.

          Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

          Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

          Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник,   який порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

         Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення

позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

          Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

         Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

         Договором  може  бути  встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити

виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6  договору.

          Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що  якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник  зобов'язаний оплатити  надану йому послугу  у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 47-1,49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-енергетична компанія», ідентифікаційний код 32797596, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська, 54, кв. 275, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №1 міста Алчевська Луганської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», ідентифікаційний код 01182820, який знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 57 Луганської області, - заборгованість  у сумі  148  (сто сорок вісім) грн. 89 коп. (основний борг), а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.;  видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 29.02.08 року за згодою представника позивача  оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Рішення  може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –03 березня 2008 року.

Суддя                                                                                                          А.П.Середа