Рішення

від 13.05.2008 по справі 12/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2008 р.   Справа № 12/18   

за позовом  Добродійний фонд "Відродження нації"  провулок Вінницький, 22/1,м.Івано-Франківськ,76018

до відповідача  Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради  вул. Вовчинецька, 39,с.Вовчинець,Івано-Франківськ, місто, Івано-Франківська област,76491

про немайнові спори (позадоговірні)

 Cуддя  Матуляк Петро Ярославович   

При секретарі   Михалевич Андрій Дмитрович

Представники:

Від позивача:  Ротару В.І., (паспорт серія СЕ - №282562 від 20.04.04р. - керівник)

Від відповідача : не з"явився .

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання  недійсним п.4рішення Вовчинецької сільської ради від 20.11.2007 р. "Про матеріали управління земельних ресурсів" та визнання права на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,210 га в районі Вовчинецьких гір в с. Вовчинець для влаштування оздоровчо-реабілітаційного закладу.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що пунктом 17 рішення ІІ сесії від 18.07.2006 р. "Про заяви та звернення громадян та організацій" позивачу  надано дозвіл на  проведення проектно-пошукових робіт ( збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки) для влаштування оздоровчо-реабілітаційного закладу в районі Вовчинецьких гір.  На підставі зазначеного  рішення позивачем виконано проектно-пошукові роботи в повному обсязі та отримано всі необхідні матеріали погодження місця розташування земельної ділянки , проте рішенням 9-ї сесії Вовчинецької сільської ради  від 20.11.07  відхилено погодження місця розташування земельної ділянки  до розробки генерального плану забудови території села .    

   Представник  позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав , викладених в позовній заяві .

    Відповідач в судове засідання не з"явився ,  однак подав клопотання щодо розгляду справи за наявними в ній матеріалами без участі представника  Вовчинецької сільської ради .

  За таких обставин , суд вважає за необхідне розглянути  справу за наявними  в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України .

    Розглянувши матеріали справи , вислухавши представника позивача , оцінивши зібрані в справі докази та надавши їм належної правової оцінки , суд встановив наступне .

  Пунктом 17 рішення ІІ сесії Вовчинецької сільської ради від 18.07.2006 р. "Про заяви та звернення громадян та організацій" позивачу  надано дозвіл на  проведення проектно-пошукових робіт ( збір матеріалів погодження місця розташування земельної  ділянки) для влаштування оздоровчо-реабілітаційного закладу в районі Вовчинецьких гір.  

  На підставі зазначеного  рішення комісією  по вибору земельних ділянок 10.01.2007 р.  складено акт вибору земельної ділянки площею  0,210 га  для   влаштування оздоровчо-реабілітаційного закладу в районі Вовчинецьких гір.  

       Крім того , на виконання рішення ІІ сесії Вовчинецької сільської ради  від 18.07.2006 р. "Про заяви та звернення громадян та організацій" позивачем виконано проектно-пошукові роботи в повному обсязі та отримано всі необхідні матеріали погодження місця розташування земельної ділянки, зокрема , висновки  Управління архітектури і містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №2/3-3/38 від 12.01.07 ,  Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів №003/1-24 від 11.01.2007 р. ,  управління культури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №53/1-7/в від 19.01.2007 р. ,  Івано-Франківської міської санітарно-епідеміологічної станції  №34 від 19.01.2007 р.  , . Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області  №13-7/367 від 05.02.2007 р. , та ін. , фотокопії яких долучено до матеріалів справи .

     16.01.2007 року позивачем   подано до Вовчинецької сільської ради клопотання про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки , що підтверджується оглядом в судовому засіданні фотокпією зазначеного клопотання .

     Разом з тим , рішенням 9-ї сесії Вовчинецької сільської ради  від 20.11.07  відхилено погодження місця розташування земельної ділянки  до розробки генерального плану забудови території села .

Суд вважає позов обгрунтованим та  таким, що підлягає задоволенню ,  з огляду на наступне.

  За змістом п.3 Рекомендації  Президії Вищого господарського суду України                       27.06.2007  N 04-5/120 "  Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду,  зокрема, за таких умов:

    а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

  б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин .

    Відповідно до п. 15  Рекомендації  Президії Вищого господарського суду України                       27.06.2007  N 04-5/120  господарські   суди   розглядають  справи  у  спорах,  що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Аналізуючи вищенаведене , суд приходить до висновку про те , що  даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства .

Стаття 3 Земельного кодексу України містить припис про те  ,  що земельні   відносини   регулюються   Конституцією  України  , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом  п. 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України  до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні,  міські ради , що дає підстави для висновку суду про те , що  земельна ділянка площею 0,210 га в районі Вовчинецьких гір в с. Вовчинець належить до об'єктів права комунальної власності,  розпорядження якою здійснює   Вовчинецька сільська  рада.

         Стаття 151 Земельного кодексу України  визначає порядок погодження питань, пов'язаних із  вилученням (викупом) земельних ділянок .  Так , юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля. Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні.   Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України. Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.  

         Частина 15 ст.  Земельного кодексу України містить припис про те , що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із   зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

          Матеріалами справи (зокрема , висновки  Управління архітектури і містобудування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №2/3-3/38 від 12.01.07 ,  Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів №003/1-24 від 11.01.2007 р. ,  управління культури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №53/1-7/в від 19.01.2007 р., Івано-Франківської міської санітарно-епідеміологічної станції  №34 від 19.01.2007 р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області  №13-7/367 від 05.02.2007 р. , та ін. , фотокопії яких долучено до матеріалів справи) підтверджується факт дотримання позивачем вищезазначеної правової норми .

         В той же час , рішенням 9-ї сесії Вовчинецької сільської ради  від 20.11.07  відхилено погодження місця розташування земельної ділянки  до розробки генерального плану забудови території села .

         Оглядом  в судовому засіданні  фотокопії рішення 9-ї сесії Вовчинецької сільської ради  від 20.11.07  встановлено , що  зазначене рішення не містить  мотивованого пояснення причин  відмови погодження місця розташування земельної ділянки з посиланням на відповідні положення  нормативно-правових актів , затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою .Разом з тим , ст. 19 Конституції України зобов'язує органи

      За змістом ч.2ст.19 та ст.140 Конституції України  органи державної влади  та органи місцевого самоврядування  , їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

ого Відповідно до ч.2ст.21 ЦК України  суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий  акт  органу  державної  влади,  органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,  якщо  він  суперечить  актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

        Аналіз вищенаведеної норми матеріального закону дає підстави для висновку суду про те , що  п.4рішення Вовчинецької сільської ради від 20.11.2007 р. "Про матеріали управління земельних ресурсів" суперечить ч.2ст.19 ,  ст.140 Конституції України та ст. 151 Земельного кодексу України .

      Частинами  16 , 17  ст. 151 Земельного кодексу України  визначено , що у разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.А у разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.

Стосовно вимоги позивача  щодо  визнання права на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,210 га в районі Вовчинецьких гір в с. Вовчинець для влаштування оздоровчо-реабілітаційного закладу суд вважає за необхідне зазначити наступне .

          В силу положень  ст.16 Цивільного кодексу  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути , зокрема , визнання права .

        Аналогічна норма передбачена і    статтею  20 Господарського   кодексу України та ст. 152 ЗК України , за змісом якої  захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Наведене дає підстави для висновку суду про те , що  необхідність у визнанні права як  способі захисту виникає тоді, коли це право оспорюється, заперечується чи створюються перешкоди у його реалізації , і воно може бути реалізоване лише в судовому  порядку.

       В контексті викладеного , суд вважає позов обгрунтованим та підлягаючим до задоволення.

        Судові витрати по справі слід покласти на відповідача .   

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 83, 151 , 152 ,  п. 12 Перехідних Положень Земельного кодексу  України    , ч.2ст.16 Цивільного кодексу , ст.20 Господарського кодексу України, ст. 49, 75 , 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

      Визнати недійсним п.4рішення Вовчинецької сільської ради від 20.11.2007 р. "Про матеріали управління земельних ресурсів" .

    Визнати право  Добродійного фонду"Відродження нації"(м.Івано-Франківськ , провул.Вінницький , 22/1 , код 20538055)  на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,210 га в районі Вовчинецьких гір в с. Вовчинець для влаштування оздоровчо-реабілітаційного закладу.

    Стягнути з  Вовчинецької сільської ради (м.Івано-Франківськ , с.Вовчинець , вул.Вовчинецька , 39) 85грн. державного мита та 118грн. витрат на оплату інформаційно- технічного забезпечення судового процесу   на користь   Добродійного фонду"Відродження нації"(м.Івано-Франківськ , провул.Вінницький , 22/1 , код 20538055) .

             Наказ видати після набрання рішенням законної сили.      

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Матуляк Петро Ярославович

рішення підписано :

Виготовлено в АС "Діловодство суду"