Постанова

від 22.04.2008 по справі 13/418-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/418-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 квітня 2008 р.                                                                                    № 13/418-05  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

Муравйов О.В. –головуючий

Полянський А.Г.Коробенко Г. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.02.2008 року

по справі№ 13/418 Господарського суду Харківської області

за позовомДержавної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

до-          Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозаготпостач”-          Приватного підприємства “Ніко”

провизнання недійними господарських зобов'язань

За участю представників:

від позивача:не з'явилися

від відповідача-1:не з'явилися

від відповідача-2:не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2008 року по справі № 13/418-05 касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була призначена до розгляду на 22.04.2008р. колегією у складі суддів: Муравйов О. В. (головуючий), Фролова Г. М., Коробенко Г. П.

У зв'язку з відпусткою судді Фролової Г. М. справа розглядається колегією суддів у складі: Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г., Коробенко Г. П. відповідно до розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені заздалегідь належним чином. Виходячи з особливостей розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозаготпостач” та Приватного підприємства “Ніко” про визнання недійними господарських зобов'язань, які виникли між відповідачами на підставі договору купівлі-продажу № ПС007 від 01.01.05р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2006 року по справі № 13/418-05 (суддя Водолажська Н. С.) в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю.

При прийнятті рішення суд першої інстанції керувався нормами Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2008 року (головуючий суддя Слюсарева Л. В., судді Білоконь Н. Д., Сіверін В. І.) апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задоволена частково; рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2006 року скасоване, а провадження у справі припинено, оскільки цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України на підставі Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, і просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити для розгляду по суті до Харківського апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. ст. 17, 50 КАС України.

Зокрема, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таку ж норму містить і п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України.

Право державних податкових інспекцій на подання до суду позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними прямо передбачено п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що кореспондується з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 17 та п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з апеляційним господарським судом в тому, що звернувшись до суду з позовом про визнання недійними господарських зобов'язань, які виникли між відповідачами на підставі договору купівлі-продажу, ДПІ реалізувала свої визначені податковим законодавством функції суб'єкта владних повноважень, управлінські функції про визнання угод недійсними.

Натомість, звернувшись до суду з позовом 28.11.2006 p., тобто після набрання чинності КАС України, до відповідачів про визнання недійними господарських зобов'язань, які виникли між відповідачами на підставі договору купівлі-продажу, позивач не звернув уваги на те, що відповідно до абзацу 1 пункту 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у спорах, що виникають з адміністративно-правових відносин, повинні подаватися і розглядатися в порядку встановленому цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вона оформлена та подана відповідно до вимог ст. ст. 54, 56, 57 ГПК України, а не як адміністративний позов (ст.ст. 105,106 КАС України).

Апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що Господарський суд Харківської області в порушення зазначених вище вимог процесуального закону розглянув справу адміністративної юрисдикції за правилами Господарського процесуального кодексу України після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, що є порушенням вимог процесуального законодавства.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з Харківським апеляційним господарським судом в тому, що прийняте в даній справі судове рішення Господарського суду Харківській області є незаконним, отже, цілком обґрунтовано було скасоване апеляційною інстанцією.

До того ж, касаційна інстанція визнає цілком обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду, що оскільки спір між суб'єктом владних повноважень - позивачем у справі та відповідачами не підлягає вирішенню в господарських судах України на підставі Господарського процесуального кодексу України, то провадження у справі вірно припинено з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, що не позбавляє можливості ДПІ звернутися до суду в порядку, що встановлений Кодексом адміністративного судочинства України для вирішення спору по суті.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2008року року по справі № 13/418-05 в даному випадку немає, а тому касаційна скарга Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2008 року по справі № 13/418-05 залишити без змін.

Головуючий суддя

О. В. Муравйов

Судді

А. Г. Полянський

Г. П. Коробенко