Постанова

від 22.06.2006 по справі 5/2332-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/2332-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" червня 2006 р.                                                            Справа №5/2332-А

за позовом державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці   

до селянського фермерського господарства "Урожай-50", с. Жилинці Ярмолинецького району

про звернення стягнення на активи в сумі 1781,37 грн.

                                                                                                         Суддя  Грамчук І.В.                   

Представники сторін:

від позивача - Польовий В. А. за довіреністю № 45/9/10-029 від 18.01.2006 р.    

від відповідача - не з'явився  

Суть спору:

Позивач у позовній заяві просив суд звернути стягнення на активи фермерського господарства "Урожай-50", с. Жилинці Ярмолинецького району 1781,37 грн. податкового боргу з податку на додану вартість, що виник станом на 19.04.2006 р. (в т. ч. 313,01 грн. - пеня).

Представник позивача у попередньому судовому засіданні 07.06.2006 р. та засіданні 22.06.2006 р. позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї доказах. Повідомив, що на час розгляду справи в суді податковий борг відповідачем не погашено.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, повноважного представника для участі у засіданнях суду не направив, витребуваних ухвалою суду від 10.05.2006 р. документів не надав.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Фермерське господарство "Урожай-50", с. Жилинці Ярмолинецького району є юридичною особою та  відповідно зобов'язане сплачувати передбачені законами України податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів та державних цільових фондів.

Винесеним на підставі акту документальної перевірки № 145/23 від 14.11.2005 р. податковим повідомленням-рішенням № 0000452305/0 від 22.11.2005 р. підприємству-відповідачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 12434,00 грн., код 14010100.

Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2. ст.6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. відповідачу було надіслано першу і другу податкові вимоги (відповідно № 1/161 від 15.12.2005 р. та № 2/6 від 19.01.2006 р.) та у відповідності до п. п.  7.2.1 п. 7.2 Закону прийнято рішення № 8 від 16.03.2006 р. про застосування заходів погашення податкового богу платника податків за рахунок стягнення його активів. Однак, зазначені заходи не привели до погашення суми заборгованості відповідачем.

За даними ДПІ у Ярмолинецькому районі станом на 20.04.2006 р. (час звернення з позовною заявою до суду) податковий борг ФГ Урожай-50" склав 1781,37 грн., у т. ч. 313,01 грн. - пеня.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. ст. 4-5, 9 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991р. підприємство-відповідач як юридична особа є платником податків та зобов'язане сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Однак, у встановлені законом терміни, суму податкового боргу відповідачем погашено не було. Станом на 20.04.2006 р. податковий борг ФГ Урожай-50" склав 1781,37 грн.

Вжиття позивачем передбачених Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. заходів по направленню уваги відповідача на погашення податкового боргу грошовими коштами, матеріальними або нематеріальними цінностями, що належать відповідачу на праві власності або повного господарського відання, до повного погашення податкової заборгованості не призвело.

Пунктом 3.1.1. ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

При цьому згідно п. 2.3.1. ст. 2 та 1.6. ст. 1 Закону № 2181-ІІІ та ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ від 04.12.1990р. позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

Судом приймається до уваги і те, що виставлені платнику податкові вимоги про стягнення заборгованості (перша та друга) оскаржено та скасовано не було, доказів повної сплати суми боргу суду не подано.

Враховуючи викладене, суд розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги в частині звернення стягнення на активи відповідача у розмірі 1781,37 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі, смт. Ярмолинці до фермерського господарства "Урожай", с. Жилинці Ярмолинецького району про звернення стягнення на активи 1781,37 грн. задоволити.

Звернути стягнення 1781,37 грн. (одна тисяча вісімдесят одна гривня 37 коп.) на активи фермерського господарства "Урожай" (с. Жилинці Ярмолинецького району, код 14170504) на користь державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі (32100, смт. Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 1, код ЄДРПОУ 33924297).

Згідно частини 1 статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження І вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної Інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня ЇЇ проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то сірок подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею колії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У відповідності до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя                                                                      І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,          

3 –відповідачу.