Постанова

від 20.05.2008 по справі 11/131а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/131а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "20" травня 2008 р.                                                  Справа № 11/131а

За позовом: Прокурора Борзнянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області 16400, м. Борзна, вул. Леніна, 2

До: Приватного підприємства „Уліс” 16400, м. Борзна, вул. Шевченка, 34

Про стягнення 16388,61 грн. заборгованості

                                                                                            Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                      Секретар А.А.Радченко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Лазько Н.А.  –юрисконсульт, дов. від 19.05.08 р. № 14711/06.

Від Відповідача: участі не взяв.

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Турчин С.О.

СУТЬ СПОРУ :

Прокурор Борзнянського району, здійснюючи повноваження представництва інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському  районі Чернігівської області, подав адміністративний позов до Приватного підприємств „Уліс” м. Борзна про стягнення 16388,61 грн. заборгованості, в т.ч. 4180,09 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 8019,93 грн. фінансових санкцій та 4188,59 грн. пені.

Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не прибув.

Від відповідача до суду надійшло письмове клопотання від 15.05.08 р., в якому відповідач повідомляє про визнання позову в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання та розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами) за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Приватне підприємство „Уліс” зареєстроване Борзнянською райдержадміністрацією як юридична особа. ПП „Уліс” 28.09.98 р. зареєстроване Управлінням Пенсійного фонду України в Борзнянському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 0578.

ПП „Уліс” несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує належні суми страхових внесків.

Станом на 18.01.08 р., загальна сума нарахованих і несплачених ПП „Уліс” своєчасно страхових внесків за серпень - листопад 2007 р. становить 4180,09 грн. Вказана сума недоїмки з внесків виникла на підставі самостійно поданих ПП „Уліс” до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058) розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за серпень - листопад 2007 р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Станом на 18.01.08 р. сума несплачених ПП „Уліс” фінансових санкцій становить 8019,93 грн., пені –4188,59 грн.

Вказана сума заборгованості виникла на підставі рішення позивача від 10.12.07 р. № 359 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким відповідно до п. 2  ч. 9 ст. 106 Закону Управлінням ПФУ у Борзнянському районі до ПП „Уліс” були застосовані фінансові санкції в сумі 8019,93 грн. та нарахована пеня в сумі 4188,59 грн.

Дане рішення, яке отримане ПП ”Уліс” 10.12.07 р., у встановлені законом строки оскаржено не було, недійсним в судовому порядку не визнавалось.

Загальна заборгованість ПП „Уліс” перед Пенсійним фондом становить 16388,61 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV. Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно –правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (п. 6 ст. 20 Закону № 1058).

ПП „Уліс” вказаний обов'язок належним чином не виконує.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або  територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 % своєчасно не сплачених зазначених сум -  у  разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 %  зазначених  сум  -  у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 % зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів (п. 2 ч.9 ст.106 Закону № 1058).

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і  фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 % зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч. 13 ст. 106 Закону № 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку,  встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскільки рішення про застосування фінансових санкцій та пені ПП „Уліс” не оскаржувалось, сума фінансових санкцій та пені вважається узгодженою.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем була направлена ПП „Уліс” вимога № Ю 242 від 04.01.08 р. про сплату  21575,00 грн. боргу, в т.ч. 9366,48 грн. недоїмки, 8019,93 грн. фінансових санкцій та 4188,59 грн. пені, яка отримана останнім 04.01.08 р.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду  звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки вимога про сплату боргу не оскаржувалась, вона вважається узгодженою.

На день прийняття рішення борг в сумі 16388,61 грн. ПП „Уліс” добровільно не сплачений.  

Відповідно до п. 5 Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. № 121/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.  

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (ч. 15 ст. 106 Закону № 1058).

За таких обставин, зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами (доказами), суд приймає повне визнання відповідачем позову, оскільки його дії не суперечать закону та не порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси, та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор та представник позивача проти прийняття рішення по справі без участі представника відповідача не заперечують.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 112, 136, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти повне визнання відповідачем адміністративного позову.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Уліс” (16400, м. Борзна, вул. Шевченка, 34, р/р 26008525 в ЧОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код 30148525) на користь Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області (16400, м.Борзна, вул. Леніна, 2, на р/р 2560930301265 в Борзнянському відділенні ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 343035, код 24841460)  заборгованість у сумі 16388,61 грн., в т.ч. 4180,09 грн. недоїмки із страхових внесків, 8019,93 грн. фінансових санкцій та 4188,59 грн. пені.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.    

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 20.05.08 р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 26.05.08 р.

         Суддя                                                                 Ю.М. Бобров