Постанова

від 22.04.2008 по справі 47/455-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/455-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 квітня 2008 р.                                                                                    № 47/455-07  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційні скарги дочірнього підприємства "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" Державної акціонерної компанії "Хліб України",               с. Капитолівка Ізюмського району Харківської області (далі –Комбінат хлібопродуктів), та

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське підприємство по птахівництву", м. Балаклія Харківської області (далі – Підприємство)

на рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2007 та

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2008

зі справи № 47/455-07

за позовом  Комбінату хлібопродуктів

до Підприємства

про захист ділової репутації

та зустрічним позовом Підприємства

до Комбінату хлібопродуктів

про стягнення збитків.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Комбінату хлібопродуктів –Кучугури В.І.,

Підприємства –Карасави О.П.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Комбінат хлібопродуктів звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив:

визнати поширену Підприємством через телебачення інформацію недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача;

визнати, що з вини відповідача позивачеві було нанесено матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 828 000 грн.;

зобов‘язати Підприємство протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо позивача на "5-му телеканалі" в порядку статті 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Підприємство, в свою чергу, звернулося до названого господарського суду із зустрічним позовом (з урахуванням подальших уточнень до нього) про стягнення з Комбінату хлібопродуктів 1 340 871,21 грн. збитків від втрати майна –курок-несучок батьківського стада кросу "Гібро" внаслідок їх масового отруєння поставленим позивачем за первісним позовом токсичним комбікормом КК 1-18/с58 та 1 061 002,84 грн. неодержаного доходу.  

          Рішенням господарського суду Харківської області від 08.11.2007  (суддя Светлічний Ю.В.):

? за первісним позовом:

провадження у справі припинено в частині визнання поширеної відповідачем через телебачення інформації недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію позивача, і в частині визнання того, що з вини відповідача позивачеві було нанесено матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди в сумі 1 828 000 грн., –у зв'язку з тим, що відповідні вимоги не підлягають розгляду в господарському суді;

відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача протягом десяти днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо позивача на "5-му телеканалі" в порядку статті 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

? зустрічний позов задоволено повністю; з Комбінату хлібопродуктів на користь Підприємства стягнуто 1 340 871,21 грн. збитків від втрати майна;          1 061 002, 84 грн. неодержаного доходу; 24 018,75 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 (колегія суддів у складі: суддя Афанасьєв В.В. –головуючий, судді Бухан А.І., Шевель О.В.):

- рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2007 за первісним позовом у частині припинення провадження у справі скасовано і в задоволенні вимог первісного позову в цій частині відмовлено через недоведеність позовних вимог;

- у частині зустрічного позову рішення місцевого господарського суду змінено; зустрічний позов задоволено частково: з Комбінату хлібопродуктів на користь Підприємства стягнуто 1 179 839,20 грн. збитків від втрати майна;              600 600 грн. неодержаного доходу; 17 804,39 грн. витрат зі сплати державного мита та 87, 47  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу; у частині стягнення 161 032,01 грн. збитків від втрати майна та                   460 402,84 грн. неодержаного доходу в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що у зв'язку з поставкою Комбінатом хлібопродуктів на пташники Підприємства комбікорму неналежної якості позивачеві за первісним позовом завдано збитків та ним недоотримано очікуваний доход, суми яких і підлягають стягненню з Комбінату хлібопродуктів.

Комбінат хлібопродуктів звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення з цієї справи скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду. Скаргу мотивовано тим, що господарськими судами не взято до уваги таке:

отримана відповідачем за первісним позовом продукція повністю відповідала умовам погодженої якості, супроводжувалася якісним посвідченням позивача та ветеринарним свідоцтвом Ізюмської районної лабораторії ветеринарної медицини;

приймання Підприємством товару здійснено з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, а тому відсутні підстави стверджувати, що поставлений товар був неналежної якості;

відібрання зразків комбікорму для експертного дослідження проводилося з порушенням вимог Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 833 (далі –Порядок).

Підприємство також звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду з цієї справи змінити, виклавши резолютивну частину постанови щодо зустрічного позову в іншій редакції з зазначенням у ній про стягнення з Комбінату: 1 179 839,20 грн. збитків від втрати майна; 958 800, 07 грн. неодержаного доходу; 21 386, 39 грн. витрат зі сплати державного мита та              105, 06  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу. В обґрунтування скарги зазначено, що господарськими судами невірно не взято до уваги наданий Підприємством розрахунок неодержаного відповідачем за первісним позовом доходу. Відомості ж, поширені Підприємством, є достовірними та, як наслідок, не можуть бути визнані такими, що не відповідають дійсності, завдають шкоди честі, гідності, діловій репутації позивача, і отже, не підлягають спростуванню.  

У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скарги Комбінату хлібопродуктів, зазначаючи про безпідставність та необґрунтованість останньої, і просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Комбінату хлібопродуктів і для часткового задоволення  касаційної скарги Підприємства.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 05.03.2007 Комбінатом хлібопродуктів і Підприємством укладено договір № 43 на поставку продукції (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язується на замовлення Підприємства  виготовити та поставити комбікорм у межах строку дії Договору;

          якість комбікорму повинна відповідати погодженому між сторонами рецепту і посвідчуватися сертифікатом якості (пункт 2.1);

поставка продукції здійснюється самовивозом зі складу постачальника (пункт 3.1);

у разі виявлення недостачі продукції під час відвантаження чи виявлення невідповідності якості продукції супроводжуючим документам виклик представника постачальника є обов'язковим (пункт 5.2);

у разі невиконання чи неналежного виконання Договору сторони відшкодовують завдані одна одній збитки (пункт 9.6);

- відповідно до товарно-транспортних накладних та акта виконаних робіт від 16.07.2007 Підприємство отримало від Комбінату хлібопродуктів чергову партію комбікорму КК 1-18/с58 для годування курок-несучок батьківського стаду кросу "Гібро" вагою 19 940 кг;

- на цю партію комбікорму було видано посвідчення про якість комбікорму від 16.07.2007 № 1780, в якому зазначено, що токсичність комбікорму відсутня;

- комбікорм за рецептом КК 1-18/с58 виготовляється за спеціальним замовленням;

          - отриманий від Комбінату хлібопродуктів комбікорм було завантажено до бункерів сухого корму пташників № 4, 5, 6, які належать відповідачу за первісним позовом та знаходяться в с. Гусарівка Балаклійського району. Цей комбікорм Підприємство почало використовувати для годування курей у пташнику № 4 з 17.07.2007, а у пташниках № 5 та № 6 –з 18.07.2007;

- починаючи з 20.07.2007 у пташниках № 4, 5, 6 почався падіж курей;  

- актом  від 21.07.2007, складеним за участю представників Управління ветеринарної медицини в Харківській області, Управління ветеринарної медицини в Балаклійському районі, Балаклійської районної лабораторії ветеринарної медицини та Підприємства, зафіксовано падіж курей та відібрано зразки комбікорму, загиблої птиці та інших матеріалів для лабораторного дослідження. При цьому у відборі проб комбікорму брав участь представник Комбінату хлібопродуктів;

          Згідно з актом від 21.07.2007 годування півнів у пташниках № 4, 5, 6 здійснювалося іншим комбікормом –КК 4-4/с18 –і їх падіж не спостерігався. Це також підтверджується актом клініко-епіозоотичного  дослідження від 23.07.2007;

- 23.07.2007 на Підприємство прибув начальник виробничої лабораторії позивача, в присутності якого та за участі технолога відповідача - директора Балаклійської районної лабораторії ветеринарної медицини було складено акта відбору проб. Зазначеним актом підтверджено факт відбору проб комбікорму  КК 1-18/с58, завезеного до відповідача за первісним позовом 16.07.2007. Дані проби відібрані для лабораторного дослідження та були опечатані печаткою Балаклійської районної лабораторії ветеринарної медицини;

- зазначені акти від 21.07.2007 і 23.07.2007 не оскаржено та вони не містять жодних застережень;

- 24.07.2007 посадовими особами управління ветеринарної медицини в Харківській області, управління ветеринарної медицини в Балаклійському районі, Балаклійської районної лабораторії ветеринарної медицини та Підприємства в порядку здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та протиепізоотичних заходів під час виконання контрольно-наглядових функцій було складено акта, за висновками якого на підставі виконаних лабораторних досліджень у птахів не виявлено ознак, характерних для гостроінфекційних захворювань, а результати проведених хіміко-токсикологічних досліджень біоматеріалів вказують на масове отруєння курок-несучок комбікормами, виготовленими позивачем за первісним позовом;

- згідно з актом від 30.07.2007 на Підприємстві за період з 20.07.2007 до 27.07.2007 в результаті кормового отруєння курок-несучок, які утримувалися в пташниках № 4, 5, 6, відходи птиці склали 5 980 голів. Вказана кількість птиці була утилізована, що також підтверджено залученими до матеріалів справи актами;

- відповідно до службової записки головного ветеринарного лікаря позивача за зустрічним позовом, рекомендацій фірми “Гібро Б.В.” та наказу директора Підприємства у зв'язку з виробничою необхідністю було проведено забій ще 9 469 голів курок-несучок батьківського стада (акт від 02.10.2007). При цьому Підприємством здійснювалися всі необхідні заходи щодо збереження вказаної кількості курей та відновлення їх репродуктивних функцій, однак такі заходи не дали позитивного результату;

- фактичні втрати Підприємством курок-несучок становлять 15449 голів;

- відповідно до результатів досліджень виготовленого Комбінатом хлібопродуктів комбікорму КК 1-18/с58, які були отримані від державного підприємства "Науково-експертний фармакопейний центр" 28.08.2007, у наданому зразку комбікорму знайдені алкалоїди спориньї, чим і зумовлюється токсичність корму;

          - фахівцями Харківської державної зооветеринарної академії зроблено висновок від 03.09.2007 про те, що інфекційні захворювання не були причиною загибелі птахів у пташниках № 4, 5, 6;

- відповідно до довідки Підприємства від 02.10.2007 № 791  балансова вартість 1 голови курки-несучки станом на липень 2007 року становила                 87,03 грн., що зумовлено особливістю породи курки, репродуктивних функцій, ціною закупівлі, доглядом та призначенням;

- відповідно до показників продуктивності, які були надані позивачем за зустрічним позовом, Підприємство недоотримало на одну голову курки-несучки інкубаційних яєць у кількості 88,3 штуки та товарних яєць у кількості 3,8 штуки, всього 1 360 438 інкубаційних яєць та 58 546 товарних яєць.

- позивачем за зустрічним позовом та товариством з обмеженою відповідальністю "Чаклун", суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Богдановим В.О., суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Запарованим С.І., суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Суботіною О.М. укладено договори на поставку інкубаційного майна з відповідними графіками поставки, відповідно до яких позивач мав право розраховувати на отримання прибутку від продажу 780 000 штук інкубаційних яєць;

- на прес-конференції на тему "СТОВ "Балаклійське підприємство по птахівництву" через недоброякісні комбікорми Ізюмського державного комбінату хлібопродуктів понесло збитки", яку транслював "5 телеканал" 30.08.2007 о 10 год. 30 хв., представниками Підприємства розповсюджено інформацію про те, що масовий падіж курок-несучок батьківського стада на Підприємстві стався через недоброякісний комбікорм, виготовлений Комбінатом хлібопродуктів. При цьому представники позивача за зустрічним позовом посилалися на наявні у них матеріали обстеження підприємства, акти фахівців та висновки експертиз, які були проведені державними ветеринарними установами.           

Судом апеляційній інстанції додатково встановлено, що забиту птицю у кількості 9 427 голів Підприємство реалізувало як куряче м‘ясо та отримало за це кошти в сумі 161 032,01 грн.

Судовими інстанціями не взято до уваги через неналежність такі докази, подані на підтвердження відповідності виготовленого позивачем за первісним позовом комбікорму:

висновки експертизи від 29.08.2007 Національного наукового центру "Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини" та від 13.08.2007 № 1514/7 Донецької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини –через те, що строк дії цих експертиз на момент подання їх до суду закінчився;

експертний висновок від 01.08.2007 № 0481п/07 Випробувального центру центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, оскільки об'єктом дослідження цієї лабораторії був комбікорм КК 1-18/цс-58, виготовлений Комбінатом хлібопродуктів 13.07.2007, та комбікорм КК 1-18/цс-58, виготовлений 20.07.2007, а відповідно до посвідчення про якість від 16.07.2007 № 1780 комбікорм, який поставлявся позивачу за зустрічним позовом, має рецепт КК 1-18/с58;

          висновок експертизи від 01.08.2007 № 522/341;195 Донецької міжобласної державної лабораторії ветеринарної медицини по хворобах птахів, звіт про результати досліджень від 01.08.2007 № 757 Харківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, експертний висновок від 07.08.2008              № 251/т науково-виробничого підприємства "Біо-Тест-лабораторія" –з огляду на те, що наведені висновки не містять опису того, який саме комбікорм досліджувався, а тому у судів відсутні були підстави для однозначного висновку про те, що досліджувався саме той комбікорм, який було відібрано у позивача за зустрічним позовом.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976    № 11 "Про судове рішення" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З метою оцінки правильності розгляду господарськими судами вимог первісного позову про спростування недостовірної інформації Вищий господарський суд України вважає за необхідне розглянути висновки судових інстанцій, зроблені ними за результатами розгляду зустрічного позову в даній справі.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином у відповідності до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина перша статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7, у договорах поставки може бути передбачено особливості приймання деяких видів продукції і товарів.

Як зазначено у судових рішеннях зі справи, відповідно до пункту 2.1 Договору якість комбікорму повинна відповідати погодженому між сторонами рецепту і посвідчуватися сертифікатом якості. На партію комбікорму, поставлену Комбінатом хлібопродуктів, було видано посвідчення про якість комбікорму від 16.07.2007 № 1780, в якому зазначено, що токсичність комбікорму відсутня.

Місцевим та апеляційним господарським судами не дано будь-якої оцінки зазначеному посвідченню про якість від 16.07.2007 № 1780, не наведено мотивів його відхилення як доказу зі справи.

У відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як установлено попередніми судовими інстанціями:

- відповідно до пункту 5.3 договору від 05.03.2007 № 43 порядок відбору проб і проведення якісного аналізу продукції здійснюється відповідно до ГОСТів 13496.4-93, 26570-85, 13496.1-89 і 13496.2-91 (далі ГОСТ);

- фіксацію відібрання зразків комбікорму, загиблої птиці та інших матеріалів для лабораторного дослідження було здійснено актами від 21.07.2007 та 23.07.2007;

- установлені зазначеними актами факти не спростовано, акти складено уповноваженими особами, які відповідно до чинного законодавства мають право на надання таких висновків.

Проте місцевим та апеляційним господарськими судами у вирішенні питання щодо правильності відібрання зразків не взято до уваги вимоги Порядку, згідно з пунктами 3 і 4 якого дослідження зразків продукції проводиться спеціалістами Центральної, республіканської Автономної Республіки Крим, обласних, міжобласних, міських, районних та міжрайонних державних лабораторій ветеринарної медицини; відбір зразків усіх видів продукції проводиться в місцях її виробництва, зберігання, транспортування та реалізації з видачею ветеринарного свідоцтва форми № 2. У разі виникнення підозри щодо належної якості та безпеки зразки продукції відбираються повторно у місцях зберігання або реалізації.

Відповідно до пунктів 9 і 10 Порядку для проведення дослідження у державних лабораторіях ветеринарної медицини зразки продукції надаються її власниками безоплатно з оформленням акта.  Зразки продукції пакуються і пломбуються на місці відбору. Для проведення органолептичного, хіміко-токсикологічного, бактеріологічного та інших видів дослідження зразки продукції відбираються відповідно до нормативних документів та правил ветеринарно-санітарної експертизи.

Також названими судовими інстанціями встановлено, що відповідно до пункту 5.2 Договору у разі виявлення недостачі продукції під час відвантаження чи виявлення невідповідності якості продукції супроводжуючим документам виклик представника постачальника є обов'язковим.

Прийнявши акти від 21.07.2007 та 23.07.2007 як належні докази, господарські суди зазначили про те, що у складенні таких актів брали участь представники позивача за первісним позовом, які не подали будь-яких застережень до таких актів, хоча з матеріалів справи, а саме з акта від 21.07.2007, не вбачається, що представник Комбінату хлібопродуктів брав участь у відборі зразків комбікорму.  Яким саме чином судові інстанції дійшли висновку про участь у відборі проб представника названого позивача 21.07.2007, у відповідних судових рішеннях не зазначено.

Не взявши до уваги висновки експертних досліджень Національного наукового центру "Інститут експериментальної клінічної ветеринарної медицини", Донецької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, Випробувального центру центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, Донецької міжобласної державної лабораторії ветеринарної медицини по хворобах птахів, Харківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, науково-виробничого підприємства "Біо-Тест-лабораторія",  питання щодо неналежної якості комбікорму господарські суди вирішували самостійно, на підставі лише висновку державного підприємства "Науково-експертний фармакопейний центр" 28.08.2007, згідно з яким у наданому зразку комбікорму знайдені алкалоїди спориньї, чим і зумовлюється токсичність корму.

Разом з тим, в абзаці четвертому пункту 2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 11.11.1998 № 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи зазначено, що якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням  відповідної  судової експертизи.

Відхиляючи наведені висновки з формальних підстав (як-от закінчення строку дії висновків, наявність у назві досліджуваного комбікорму додаткової літери), судові інстанції не з'ясували причин формальної невідповідності цих висновків вимогам належності доказів та в залежності від цих причин не розглянули зазначені висновки по суті, зокрема, не дали оцінки тому факту, що вони суперечать іншим висновкам, які свідчать про токсичність комбікорму.

Крім того, для правильного вирішення спору судовим інстанціям слід було встановити, якими установами проведено дослідження належних зразків, тобто таких, що взяті у присутності представника позивача за первісним позовом (у відповідності до умов договору та нормативних документів, що регулюють порядок приймання продукції за якістю), та надати їм оцінку, в тому числі і з допомогою відповідних спеціалістів.

Також господарським судом Харківської області та Харківським апеляційним господарським судом не досліджено той факт, що згідно з протоколом погодження ціни на комбікорм, який є додатком до Договору (т. 2, арк.22), комбікорм вироблявся також і з сировини покупця, тобто Підприємства.

Отже, на думку Вищого господарського суду України, питання про те, які саме складові комбікорму могли призвести до неналежної якості комбікорму, також підлягає дослідженню судовими інстанціями у разі достовірного встановлення того, що комбікорм не відповідав узгодженим сторонами вимогам та ГОСТам.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Що ж до вимог первісного позову, то Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити таке.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990      № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (далі –Постанова № 7) визначено, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Відповідно до статті 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Відтак місцевим та апеляційним господарськими судами для належного розгляду вимог первісного позову та висновку про достовірність чи недостовірність інформації, поширеної Підприємством, необхідно здійснити всебічний розгляд зустрічних позовних вимог, а потім встановити, яка саме інформація була поширена відповідачем за первісним позовом та чи відповідає вона дійсності.

Проте питання про те, яка саме інформація була поширена, судовими інстанціями взагалі не досліджувалася.

Таким чином, попередні судові інстанції у розгляді даної справи припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень зі справи.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, судові рішення з цієї справи підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись статтями  1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України           

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів" Державної акціонерної компанії "Хліб України" задовольнити.

2. Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклійське підприємство по птахівництву" задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Харківської області від 08.11.2007 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2008 зі справи № 47/455-07 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Суддя                                                                                                  В. Селіваненко

Суддя                І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                  Б. Львов