Постанова

від 19.05.2008 по справі 18/496-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/496-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2008                                                                                   Справа № 18/496-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)

суддів: Тищик І.В., Крутовських В.І.  

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін

від позивача: Мартиненко Р.Ф., довіреність №б/н від 15.05.08р., представник;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства “Бригантина”, смт Кринички Дніпропетровської області,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  13.11.07р. у справі №18/496-07

за позовом селянського (фермерського) господарства “Бригантина”, смт Кринички Дніпропетровської області,

до відділу державної виконавчої служби Криничанського районного управління юстиції, смт Кринички Дніпропетровської області,

про стягнення 18103,56грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2007 року селянське (фермерське) господарство “Бригантина” (далі –Господарство) звернулося до  господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відділу державної виконавчої служби Криничанського районного управління юстиції (далі  - відділ ДВС) про стягнення нанесеної шкоди в розмірі 18103,56грн.  

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.07р. (суддя Петрова В.І.) у справі №18/496-07 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване відсутністю причинного зв'язку між понесеними позивачем збитками та діями відповідача, а також наявністю у позивача можливості звернутися до ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю “Світлогірське” із заявою про примусове виконання наказів суду в порядку черговості.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач  звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції у справі №18/496-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

При цьому скаржник посилається на те, що відділ ДВС повинен був проводити виконавчі дії по переданню Господарству майна (активів) на суму 17856грн, а не реалізовувати майно; діяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Світлогірське” не припинена, товариство не знято з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб; державний виконавець не передав ліквідатору виконавчі листи; господарський суд невірно застосував ст.ст. 224, 225 Господарського  кодексу України, оскільки між позивачем та відповідачем відсутні господарські відносини.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судові засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 104, 109)

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.02р. у справі №6/327 звернуто стягнення на активи сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Світлогірське” на користь селянського (фермерського) господарства “Бригантина” на загальну суму боргу, що становить 17856,00грн., стягнуто 178,56грн. держмита і 69,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.(а.с.11)

На виконання зазначеного рішення господарським судом 07.07.02р. видано відповідні накази.(а.с.12)

31.07.02р. Господарство звернулося до державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеного рішення та наказів господарського суду (а.с.13).

31.07.2002р. відділом ДВС було відкрито виконавче провадження, а 07.08.2002р. на підставі ст.49 Закону України “Про виконавче провадження” приєднано до зведеного виконавчого провадження.

Під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем накладався арешт на кошти боржника, що знаходяться на рахунках у фінансових установах, здійснювалася примусова реалізація майна, належного боржнику. Кошти, вилучені від реалізації майна, розподілялися державним виконавцем між стягувачами.

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.05р. у справі №2/3912 (а.с.64) юридичну особу сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Світлогірське” припинено.

19.01.06р. відповідач листом №158/02-20 повідомив позивача, що надані на виконання накази по стягненню боргу відносяться до 5 черги задоволення вимог згідно зі ст.44 Закону України “Про виконавче провадження”(а.с.16-18).

26.05.06р. державний реєстратор Криничанської райдержадміністрації листом №723/06-27 на №02-29/1199 від 26.05.06р. повідомив відділ ДВС про те, що ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю “Світлогірське” і.к.03739929 вказано Журбу Олега Анатолійовича. (а.с.56).

29.05.06р. державним виконавцем ДВС у Криничанському районі враховуючи, що згідно листа державного реєстратора сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Світлогірське”  самоліквідоване,  ліквідатором призначено Журбу О.А., керуючись ст.37 Закону України “Про виконавче провадження” прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №6/327.(а.с.67).

Позивач обґрунтовує свій позов ст.22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 86 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Отже, предметом доведення в такій справі будуть факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди і причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Причому належним доказом неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця буде відповідне вирішення суду, яке матиме преюдиціальне значення для справи про відшкодування збитків. Шкода підлягає відшкодуванню також за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності). Відсутність причинного зв'язку, як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Із долучених до справи матеріалів вбачається, що факт неправомірних дій (бездіяльності) відділу ДВС відносно виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.02р. у справі №6/327 в передбаченому законом порядку не встановлений.

Наявні в матеріалах справи докази не підтверджують сукупність необхідних складових для притягнення відділу ДВС до цивільної відповідальності, а отже не дають достатніх правових підстав для задоволення  апеляційної скарги.

Згідно ст.86 Закону України “Про виконавче провадження” стягувач при зверненні з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, звільняється від сплати державного мита. Таким чином, державне мито в сумі 182,00грн., сплачене позивачем при поданні позову, та в сумі 91,00грн., сплачене позивачем за апеляційною скаргою, було сплачене позивачем помилково та підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства “Бригантина”, смт.Кринички Дніпропетровської області залишити  без задоволення.

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  13.11.07р. у справі №18/496-07 залишити без змін.

Повернути селянському (фермерському) господарству “Бригантина”, смт.Кринички Дніпропетровської області з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням №11 від 20 вересня 2007р. та квитанцією №293.35.1 від 06.03.2008р., що знаходяться в матеріалах справи №18/496-07, державне мито в сумі  273,00грн.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                          І.А. Сизько

Суддя

І.В. Тищик

СуддяВ.І. Крутовських