Постанова

від 21.03.2008 по справі 5/68-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/68-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2008                                                                                                              Справа № 5/68-08  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого Чохи Л.В. (доповідача)

суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.

при секретарі судового засідання: Врони С.В.

за участю прокурора: Твардієвич Т.В., посвідчення №147 від 05.10.05, старший помічник прокурора;

за участю представників сторін:

від позивача: Профатілова І.І. начальник юридичного відділу, довіреність №16/96-07  від 01.12.07;

від відповідача: Мешкова І.А. представник, довіреність №б/н  від 10.04.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля”, с. Кірове Нікопольського району Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008р. у справі №5/68-08;

за позовом прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, м. Київ в особі Дніпропетровської філії  відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля”, с. Кірове Нікопольського району Дніпропетровської області

про стягнення 67 629, 39 грн.

ВСТАНОВИВ:

           У грудні 2007р. прокурор м. Дніпропетровська звернувся в господарський суд Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” до товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля” з позовом про стягнення основного боргу у сумі 54 880 грн, пені у сумі 3 554, 05 грн, інфляційних збитків у сумі 2 396, 80 грн, 3% річних у сумі 558,54 грн, штрафу у сумі 6 240 грн, а всього 67 629, 39 грн. і вилучення двох колісних тракторів загального призначення лізинговою вартістю 427 471, 20 грн. Прокурор зазначав, що в порушення укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №4-04-1000 фл від 27.08.2004р. відповідач у визначені графіком строки не сплатив лізингові платежі. (а.с. 2 –5)

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008р. (суддя Шевченко С.Л.) з товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля” стягнуто на користь Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” в особі Дніпропетровської філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” штраф у сумі 6 240 грн, пеню у сумі 3 554,05 грн, інфляційні витрати у сумі 2 396, 80 грн, 3% річних у сумі 558, 54 грн. і судові витрати в доход державного бюджету, крім того, у відповідача вилучено на користь Дніпропетровської філії  відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” два трактори колісних загального прзначення ХТ3-150К-09 заводською вартістю 374 400 грн, лізинговою вартістю 427 471,20 грн. Додатковим рішенням від 10.03.2008р. справу в частині позову про стягнення 54 880 грн. припинено. (а. с. 43-44, 53)

         Ухвалою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2008р. за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля” порушено провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008р. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивуючи свої вимоги, відповідач вказує на те, що судом було порушено норми статей 43, 22 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, при прийнятті оспорюваного рішення судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи та неправильно застосовані норми матеріального права. В доповненні до апеляційної скарги відповідач уточнив свої вимоги і просив скасувати рішення суду тільки в частині вилучення тракторів. (а. с. 55-57, 81-82)

         В запереченнях на апеляційну скаргу  Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” та прокурор м. Дніпропетровська вважають рішення господарського суду Дніпропетровської області законним та обґрунтованим. (а. с. 70-76)

         На судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля” висловився за задоволення апеляційної скарги, а прокурор та представник Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” за її відхилення.

         Заслухавши доповідь судді –доповідача, представників позивача, відповідача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи і рішення, яке прийняте судом в процесі ї розгляду, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція у процесі перегляду справи повторно розглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

        Апеляційною інстанцією встановлені наступні обставини у даній справі.

        27.08.2004р. між Національною акціонерною компанією “Украгролізинг” (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Чистопіль” (лізингоодержувач) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1904 від 10.12.2004р. було укладено договір фінансового лізингу №4-04-1000 фл. Згідно умов вказаного договору лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору “Кількість, ціна і вартість предмета лізингу”. (а. с. 9-14)

         На виконання умов договору фінансового лізингу за актом приймання –передачі сільськогосподарської техніки №68/72л від 23.09.2004р. Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” передала, а товариство з обмеженою відповідальністю “Чистопіль” отримало два колісних трактори загального призначення ХТ3-150К-09 із заводськими номерами 586182 і 586183 (а. с. 15)

         Згідно додатку №1 до договору фінансового лізингу загальна вартість предметів лізингу склала 374 400 грн.

         Відповідно до пунктів 3.5.2, 4.1, 4.2 договору фінансового лізингу товариство з обмеженою відповідальністю “Чистопіль” зобов'язалося своєчасно у відповідності із графіком сплачувати лізингові платежі. Розмір, склад та строк оплати лізингових платежів встановлюється додатком №2 до договору “Графік сплати лізингових платежів”. (а. с. 18)

         Відповідно до додаткового договору №2 від 21.07.2006р. до договору №4-04-1000 фл від 27.08.2004р. всі права і обов'язки по вказаному договору від товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопіль” були передані товариству з обмеженою відповідальністю “Чистопілля”. (а. с. 16)

         В виконання вказаного додаткового договору був складений акт передачі-приймання майна від 21.07.2006р. (а. с. 17)

         Судовою колегією встановлено, що в порушення умов договору відповідач не виконував свої зобов'язання по оплаті лізингових платежів належним чином.

          Зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю “Чистопілля” оплатило платіж у сумі 37 440 грн, строк виконання якого настав 25.03.2007р, частково у сумі 20 000 грн. 07.05.2007р, а платіж  у сумі 37 440 грн, строк виконання якого настав 24.09.2007р, сплатило 27.12.2007р. у сумі 54 880 грн.

          Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, заборгованість, про яку йде мова в позовній заяві, на момент прийняття рішення, була відповідачем погашена, тому судом правомірно в цій частині провадження припинено.

          Відповідно до статей 193, 199 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

         Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за порушення строків розрахунку позивачем відповідно до п. 7.1 договору фінансового лізингу та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” відповідачу з 26.03.2007р. по 15.11.2007р. нараховано: інфляційні збитки у сумі 2 396, 80 грн, 3% річних у сумі 558, 54 грн, штраф у сумі 6 240 грн, пеню у сумі 3 554, 05 грн.

         З огляду на вищевказане, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних збитків і 3 % річних, а також припинення провадження у справі відносно сплаченої відповідачем суми боргу.

         Спірні відносини регулюються Господарським та Цивільним кодексами України, а також Законом України “Про фінансовий лізинг”.

         Задовольняючи позовну вимогу про вилучення тракторів, суд першої інстанції не мотивував прийняте рішення і не послався на пункти договору, порушені відповідачем.

         Згідно статті 4 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач –фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

         Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

              Відповідно до частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають право вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

            Пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець  має право вимагати розірвання договору та повернення предмета об'єкта лізингу у передбачених законом та договором випадках.

           Згідно частинам 2-4 статті 188 Господасрького кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

         Але, як вбачається із матеріалів справи, позивач доказів звернення з пропозицією до відповідача про розірвання договору не надав, позовних вимог про розірвання договору не заявляв.

         Пунктом 8.3 договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця ініціювати дострокового припинення дії договору за несплату лізингоодержувачем протягом трьох місяців лізингового платежу або за не укладення документів, передбачених договором.

         Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наявність в деякий час заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу, а саме несплату лізингових платежів, строк сплати яких згідно графіку визначено 25.03.2007р. і 24.09.2007р. (а. с. 18)

         Колегія суддів констатує, що місцевим господарським судом не досліджено належним чином термін прострочення відповідачем лізингових платежів, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції відповідач 05.05.2007р. сплатив більшу частину платежу, який підлягав сплаті 25.03.2007р, а на момент звернення із позовною заявою до суду, а саме 13.12.2007р, термін прострочення відповідачем платежів, що підлягали сплаті 24.09.2007р. складав менше трьох місяців, тобто відсутня обставина, яка б свідчила про те, що відповідач не сплачував лізингові платежі протягом трьох місяців, а тому застосування положень п. 8.8 договору фінансового лізингу в даному випадку є невірним. На даний час заборгованість по оплаті лізингових платежів відповідачем повністю погашена і він продовжує їх оплату строго за графіком. (а.с. 40, 99)

         Суд першої інстанції не прийняв до уваги, що заявляючи позовні вимоги про стягнення суми лізингових платежів та повернення об'єкту лізингу, лізингодавець двічі захищає порушене право, отримуючи як вартість предмету лізингу так і сам предмет лізингу, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність, передбаченим статтею 3 Цивільного кодексу України.

          Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008р. в частині вилучення та повернення позивачеві двох колісних тракторів підлягає скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. В цій частині позову слід відмовити з наведених вище підстав.

           Керуючись статтями 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля” задовольнити.

            Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2008р. в частині вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю “Чистопілля” та повернення Дніпропетровській філії Національної акціонерної компанії “Украгролізинг” двох колісних тракторів ХТЗ-15ОК-09 скасувати. В цій частині позову відмовити.

         В іншій частині рішення залишити без змін.

      Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                       Л.В. Чоха

      Судді:                                                                              І.А. Сизько

                                                                                                        І.В. Тищик