Рішення

від 22.04.2008 по справі 8/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.08                                                                                 Справа № 8/54

За позовом Закритого акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод», місто Перевальськ Луганської області,

до  Комунального підприємства «Кафе «Бістро»», місто Алчевськ Луганської області,-

про стягнення 5377 грн. 86 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судових засідань Рубан І.Є.,

в присутності представників сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за відпущені ковбасні вироби у сумі 5377,86 грн., у тому числі: основний борг –3000,00 грн. та пеня - 2377,86 грн., а також витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з  08 квітня 2008 року до 22 квітня 2008 року – у зв'язку з неявкою відповідача.

Позивач до судового  засідання не прибув, але звернувся до суду з заявою (вих. №б/н від 08.04.08 року, якою поставив суд до відома про те, що відповідач, після його звернення з позовом до суду, добровільно сплатив суму основного боргу у розмірі 3000,00 грн.; в частині стягнення пені за цим спором просить справу розглянути по суті за відсутності представника позивача.

Враховуючи, що ця заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, суд долучив її до справи та врахував при прийнятті кінцевого рішення по ній.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, позов не оспорив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

            Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що ним на юридичну адресу відповідача (місто Алчевськ, вул. Кірова,14 Луганської області, - що підтверджується довідкою державного реєстратора виконкому Алчевської міської ради Луганської області АВ №238610 від 26.03.08 року) 25.03.08 року за вих. №248 та 10.04.08 року за вих. №297 спрямовано ухвали суду про призначення справи до судових слухань.

          Оператором поштового зв'язку до суду повернуто письмове повідомлення про вручення відповідачу першого поштового відправлення.

          З огляду на вищевикладене, проаналізувавши наявні у справі докази, суд вважає, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань, а тому, керуючись частиною 3 ст. 22 та ст.ст. 43 та 75 ГПК України, розглянув справу за  відсутності  відповідача –за наявними у ній доказами.

          І.Дослідивши матеріали справи та додатково надані  докази, суд дійшов наступного.

25.01.07 року між Комунальним підприємством «Кафе «Бістро»»(Замовник; далі –КП «Кафе «Бістро», - відповідач), - з одного боку, - та Закритим акціонерним товариством  «Перевальський м'ясопереробний завод»(Виконавець; далі –ЗАТ «ПМЗ», - позивач), - з іншого боку, - укладено угоду №8, згідно якому Виконавець зобов'язується надати послуги: продати продукти харчування (п.1.2 договору).

Сума угоди становить 76133,50 грн. (п. 2.1).

Оплата за угодою здійснюється за фактом поставки; у разі затримки бюджетного фінансування може бути відстрочено на 30 календарних днів (п.3.1).

Термін дії угоди: початок –25.01.07 рок, кінець –31.12.07 року (п.4.2).

Замовник зобов'язаний  оплатити вартість послуг у розмірі та у термін, встановлені цією угодою (п. 5.2.3).

На весь обсяг наданих послуг після їх виконання до угоди додається приймально-здаточний акт за підписами Замовника та Виконавця  (п.5.3).

За невиконання або неналежне виконання  зобов'язань за угодою винна сторона несе відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій не нижче облікової ставки  НБУ від суми угоди (п.6.1): Замовник - за кожний день прострочення оплати, починаючи з дня, наступного за днем закінчення терміну оплати наданих послуг (п.6.1.2).

У разі неможливості розв'язання суперечок шляхом переговорів вони підлягають розгляду у господарському суді  згідно з чинним законодавством (п. 7.2).

До договору додано Специфікацію №1, згідно якій продажу Замовнику підлягають: сосиски 1 ґатунку вагою 300 кг за ціною 13,33 грн. за 1 кг на суму 3999,00 грн.; ковбаса варена 1 ґатунку вагою 3600 кг за ціною 14,52 грн. за 1 кг на суму 52272,00 грн. та ковбаса н/к 1 ґатунку вагою 1250 кг за ціною 15,89 грн. за 1 кг на суму 19862,50 грн., - а всього на суму 76133,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Виконавець 06.11.07  відпустив Замовнику ковбасних виробів на суму 5873,52 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується наданими позивачем до справи:

товарно-транспортною накладною №055838 від 06.11.07 року на суму 5873,52 грн.;

довіреністю  ЯНФ №553765 від 06.11.07 року;

актом звірення грошей по торгу за період з 01.03.08 року по 31.03.08 року, складеного сторонами за цим спором 31.03.08 року, згідно якому сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 3000,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідач, після його звернення до суду, добровільно погасив основний борг.

Розрахунок суми пені позивач навів у тексті позовної заяви.

Відповідач сплатив основну суму боргу, у іншій частині він позовні вимоги не спростував.

Таким чином, залишок заявленої суми позов установить 2377,86 грн. (5377,86 грн. –3000,00 грн.).

ІІ. Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

          Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором  строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає  або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

           Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

           Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець    зобов'язаний    оплатити   товар   за   ціною, встановленою  у  договорі  купівлі-продажу,  або,  якщо  вона   не встановлена  у  договорі  і не може бути визначена виходячи з його умов,  - за ціною,  що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу,  а  також вчинити за свій рахунок дії,  які відповідно до договору,  актів цивільного законодавства або вимог,  що  звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

            Якщо  ціну  встановлено  залежно  від  ваги  товару,  вона визначається за вагою нетто, якщо інше  не  встановлено  договором купівлі-продажу.

            Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників,  що зумовлюють ціну  товару (собівартість,  затрати тощо),  але при цьому не визначено способу її перегляду,  ціна визначається виходячи  із  співвідношення  цих показників  на  момент  укладення  договору  і на момент передання товару.

           Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо  передання товару,   ціна   визначається   виходячи   із  співвідношення  цих показників на  момент  укладення  договору  і  на  день  передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором,  - на день,  визначений відповідно до статті 530  цього Кодексу.  

           Положення цієї    частини    про   визначення   ціни   товару застосовуються,  якщо  інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

           Отримавши від позивача товар (ковбасні вироби), відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов пунктів 3.1 та 5.2.3 договору, тобто оплатити його вартість.

           Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару, - а також п.п.3.1 та 5.2.3  договору.

           Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

          З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

          Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

    Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

          Боржник,  який  прострочив   виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів  наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

          Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

          Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Що стосується розміру пені, визначеної позивачем, то суд погоджується з діями останнього та керується при вирішенні цього спору нормою, викладеною у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), згідно якій нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.  

          Як вбачається з пункту 6.1.2 вищецитованого договору, укладеного між сторонами, вони домовилися про сплату штрафних санкцій «за кожний день прострочення, починаючи з дня після закінчення терміну оплати наданих послуг, передбаченого п. 4.1.2».

За таких обставин пеня підлягає стягненню з відповідача за весь період прострочення аж до 24.03.08 року – дня звернення позивача з позовом до суду.

          Оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково –на суму несплаченої відповідачем пені.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила закон та умови договору.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.  23, 32-34, 44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити частково.

           2.Стягнути з Комунального підприємства «Кафе «Бістро»», ідентифікаційний код 32936961, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Кірова, 14 Луганської області, - на користь Закритого акціонерного товариства «Перевальський м'ясопереробний завод», ідентифікаційний код 00443186, яке знаходиться за адресою: місто Перевальськ, вул. Аляб'єва,9 Луганської області, - заборгованість у сумі 2377  (дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 86 коп. (пеня), а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 23 квітня 2008 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа