Рішення

від 22.05.2008 по справі 4/200-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/200-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22.05.2008                                                                               Справа №  4/200-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом    акціонерного товариства закритого типу "Лінкс-2" м. Київ

до      приватного підприємства "ОЛДІ-Н" м. Херсон  

про   стягнення   6.397грн.19коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача   - уповноважена  особа Муравейко Ю.В.    

від  відповідача   - уповноважені  особи Лошкарьов Д.О., Алексєєва Н.С.

Позивач звернувся з  позовом про  стягнення з  відповідача  5.554грн.82коп. основного боргу, 310грн.15коп. пені, 49грн.07коп. –3% річних,  442грн.97коп. втрат від інфляції, посилаючись  на невиконання відповідачем обов'язків по  розрахунках за переданий  йому   товар  за договором  №24/09-07 від 01.09.2007року

Відповідач   позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи свої заперечення тим,  що    партія товару, відвантажена позивачем за накладними №23377 від 09.11.2007року  та №23925 від 16.11.2007року, всупереч вимогам  договору,  не супроводжувалася  якісними  посвідченнями, у зв'язку з  чим відповідач не  зміг  реалізовувати  товар на суму 7.700грн.40коп. Він  неодноразово  звертався до  позивача з  проханням  надати  якісні посвідчення, але відповідач їх   не  надав, запевняючи  відповідача в усній формі що  товар буде замінено.  В наступному, через  зіпсування товару, було  складено  акт  та знищено  неякісне  печиво.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши  надані до справи докази,  заслухавши представників сторін, суд –

                                         в с т а н о в и в:

01 вересня 2007року між акціонерним  товариством закритого типу "Лінкс-2" (позивач) та  приватним підприємством "ОЛДІ-Н" (відповідач по  справі) укладено  дистриб'юторський договір  №24/09-07.

Згідно з цим договором позивач прийняв на себе обов'язки   передати у власність  відповідача    товар, а відповідач зобов'язався прийняти  товар   та сплатити  його вартість в передбачені договором терміни.

Матеріали  справи свідчать  про  те, що  відповідач отримав у позивача   за витратною  накладною №20629 від 05.10.2007року товар  на суму 14.672грн.34коп.  та за витратною  накладною №23925 від  16.11.2008року - на  7.554грн.82коп., а всього  на суму  22.227грн.06коп.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

За умовами договору, договір від  01.09.2007 року є  договором купівлі-продажу. Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що  покупець  зобов'язаний  оплатити  товар  після його  прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів на нього, якщо  договором або актами  цивільного  законодавства не встановлений інший порядок  оплати товару.

Пунктом  4.1 договору від 01.09.2007року  встановлено обов'язок відповідача  здійснити  оплату  вартості отриманого  товару  на протязі 30  календарних  днів з  дати  отримання товару  на складі позивача.     

Фактично оплату вартості отриманої  продукції за зазначеними  вище накладними  відповідач здійснив частково та з  прострочкою  визначеного  пунктом 4.1 договору 30-денного  строку,  сплативши позивачу 16.632грн.16коп., що  підтверджується наданими до  справи розрахунком позивача та банківськими  виписками. Борг відповідача становить  5.595грн.00коп.

Відповідно до  статті 629 ЦК України укладений між  сторонами  договір від 01.09.2007року є  обов'язковим для виконання і сторони повинні дотримуватися взятих  на себе зобов'язань,  оскільки стаття 525 ЦК України не  допускає  односторонньої  відмови  від  зобов'язання, або  односторонньої  її  зміни.

Станом на день  розгляду справи  відповідач  доказів перерахування боргу,   суду не  надав, тому    позовні вимоги в частині стягнення    5595грн.00коп.. підлягають  задоволенню.

Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом, тому вимоги позивача про  стягнення 442грн.97коп. втрат від інфляції та 49грн.07коп. –3% річних у зв'язку з  несвоєчасним перерахуванням  боргу також  підлягають  задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема сплата неустойки (в тому числі і пені), відшкодування збитків.

Частина 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України  також визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,   розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.  

           З урахуванням  зазначених  норм права та пункту 8.2 договору від  01.09.2007ороку, позивачем обгрунтовано  нарахована пеня за  порушення строків оплати  товару в розмірі 310грн.15 коп. і вона підлягає  стягненню  на користь  позивача.

Посилання відповідача на те, що партія товару, відвантажена позивачем за накладними №23377 від 09.11.2007року  та №23925 від 16.11.2007року, всупереч вимогам  договору,  не супроводжувалася  якісними  посвідченнями, у зв'язку з  чим відповідач не  зміг  реалізовувати  товар на суму 7.700грн.40коп.  судом  відхиляється, оскільки  ці факти  не  підтверджені належними  доказами. Позивачем не  заявлені позовні вимоги  про  сплату товару отриманого  на накладною №23377 від 09.11.2007року, тому зазначене  питання підлягає  вирішенню  між  сторонами  окремим  провадженням у встановленому законом порядку.   В накладній же №23925 від 16.11.2007року, за якою  за відповідачем значиться борг  в сумі 5554грн.82коп.  зазначено  номер  сертифікату   та обумовлено, що   претензії  по  кількості та якості  приймаються сторонами при  відвантажені товару. Будь-яких  зауважень  при  отримані товару на складі позивача відповідачем не  було  пред'явлено.

Не обгрунтовано  відповідачем належними  доказами  і його  посилання на те, що  товар зіпсувався з  вини  позивача та був ним знищений.

Суд  також  зазначає, що відповідачем порушено  і вимоги пунктів  16-18 Інструкції   про  порядок прийомки  продукції  виробничо-технічного призначення і товарів  народного споживання по  якості, затвердженої  постановою Державного  арбітражу  при  Раді Міністрів  СРСР від  25.04.1966року №П-7 з відповідними  змінами (далі –Інструкція П-7)  якими  встановлено, що при  виявленні невідповідності товару  якості, комплектності одержувач повинен  викликати представника поставщика  телеграмою  не  пізніше як  на протязі 24 годин з  моменту виявлення  недоліків продукції. При  цьому  телеграма повинна містити  дані про  час на який призначено  прийомку продукції.

Відповідачем не  дотримано зазначених  вимог  Інструкції  щодо надіслання позивачу  телеграми  на протязі 24 годин  з  моменту  виявлення неякісності товару  з  відомостями про час прийомки  продукції  на предмет    відповідності її  якості.

Його  посилання на те, що позивач повідомлявся про  недоліки  товару, але ніяким чином на  це  не  реагував також  не  підтверджені належними  доказами. До  того ж, відповідно до   пункту 20 Інструкції №П-7  при  неявці представника поставщика  за викликом  покупця у встановлений строк, перевірка якості  продукції  здійснюється  представником відповідної  галузевої інспекції по  якості, а перевірка  якості товарів –експертом бюро  товарних  експертиз або  представником відповідної  інспекції  по  якості.    Лише при відсутності  відповідної  інспекції  по  якості або  бюро  товарних  експертиз  в місці знаходження  отримувача товару або при їх  відмові  виділити  представника  чи  його неявці на  виклик  отримувача товару, покупець має  право  здійснити  прийом товару  по  якості і складання акту  за участю  компетентного      представника  громадськості. Однак,  відповідач зазначених  вимог Інструкції  не  дотримався  і ніяких належних доказів того, що  печиво  не  було  реалізовано, оскільки  воно  зіпсувалося через  ненадання якісних  посвідчень суду не  надав.

Не надано  відповідачем і документального  підтвердження того, що  він  неодноразово  звертався до  позивача з  проханням  надати  якісні посвідчення, але позивач їх   не  надав, запевняючи  відповідача, що  товар буде замінено.  

Згідно з  вимогами  ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство  в господарських судах  здійснюється на засадах  змагальності. Сторони,  які беруть  участь  у справі, обгрунтовують свої  вимоги і заперечення поданими  суду доказами. При  цьому, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх  вимог  і заперечень.

Відповідач не  надав  документального  підтвердження належними доказами того, що  він  не  зміг  реалізувати  печиво  саме через  ненадання позивачем документу на посвідчення його  якості, а також  того, що  в наступному з  цієї причини  печиво  зіпсувалося, тому  його посилання  викладені в відзиві,  не  приймається судом як  належний доказ по  справі в розуміння статті 34 ГПК України.  

З урахуванням  викладеного,  позовні вимоги підлягають  задоволенню  в повному розмірі.

Судові витрати  відповідно до  статті 49 ГПК України відносяться на відповідача

В засіданні за згодою  представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

                             Керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд  

                                           в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  задовольнити  в повному  обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства "ОЛДІ-Н" м. Херсон  вул.Фабрична № 15 код 34458506 (інші реквізити суду невідомі)   на користь акціонерного товариства закритого типу "Лінкс-2" м. Київ   вул.Бурмістенко, 8/9 р/р 260070104044 в ЗАТ “ПроКредит Банк”   м.Києва МФО 320984 код 21570411 -   5.554грн.82коп. основного боргу, 310грн.15коп. пені, 49грн.07коп. –3% річних,  442грн.97коп. втрат від інфляції, 102грн.00коп.   витрат по сплаті  державного мита  та  118грн.00коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                                           Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст.84 ГПК України 28.05.2008року.