Постанова

від 18.07.2008 по справі 4/200-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/200-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.07.08                                                                                       Справа №4/200-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі Пересаді О.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явились;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ОЛДІ – Н» на рішення господарського суду Херсонської області від 22.05.2008 р. у справі № 4/200-08

за позовом – Акціонерного товариства закритого типу «Лінкс – 2», м. Київ (далі АТЗТ «Лінкс – 2»);

до відповідача – Приватного підприємства «ОЛДІ – Н», м. Херсон, (далі ПП «ОЛДІ – Н»);

про стягнення 6397,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду  №1282 від 17.07.2008 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Хуторной В.М. (доповідач), судді – Кагітіна Л.П., Яценко О.М., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.05.2008 р. по справі №4/200-08 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Рішення суду мотивовано недоведеністю з боку відповідача фактичних обставин, на які він посилається в запереченні позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ПП «ОЛДІ – Н», до Запорізького апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу, в якій заявник вказує, що позивач не виконав свої зобов'язання, визначені у п. 7.1.2. Дистриб'юторського договору №24/09-07 від 1 вересня 2007 р., а саме, не надав якісні посвідчення на товар, поставлений за видатковими накладними №23377 від 09.11.2007 року, №23925 від 16.11.2007 року, внаслідок чого ПП «ОЛДІ – Н» не змогло реалізувати частину товару та понесло збитки. Судом безпідставно не прийнятий до уваги той факт, що ПП «ОЛДІ – Н» направляло позивачу претензію, яка була залишена без відповіді. Також, відповідач зазначає, що судом не враховано той факт, що позивачем не надавались якісні посвідчення на товар.

ПП «Лінкос- 2», позивач по справі у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду Херсонської області від 22.05.2008 р. по справі №4/200-08 залишити без змін.

Телеграмою від 17.07.08 р. відповідач просить відкласти розгляд справи, оскільки його представник занятий у розгляді іншої справи. Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання, оскільки вважає причини не прибуття в судове засідання представника не поважними, а матеріали справи дають можливість розглянути спір посуті.

Судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації та в судовому засіданні 18.07.08 р. було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Сутність спору: 01 вересня 2007 року між АТЗТ «Лінкс-2» та ПП "ОЛДІ-Н" укладено Дистриб'юторський договір №24/09-07, згідно якого позивач прийняв на себе обов'язки передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість в передбачені договором терміни.

Пунктом 1.1 Дистриб'юторського договору передбачено: «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Дистриб'ютору товар, що визначений у цьому Договорі, вільний від прав та претензій третіх осіб, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість».

Пунктом 4.1 Дистриб'юторського договору встановлено обов'язок відповідача здійснити оплату вартості отриманого товару на протязі 30 календарних днів з дати отримання товару на складі позивача.

Пунктом 7.1.2 Дистриб'юторського договору передбачено, що Постачальник зобов'язується на кожну партію Товару передати Дистриб'ютору якісне посвідчення, засвідчене печаткою Постачальника та підписом уповноваженої особи, відповідно до чинного санітарного законодавства України.

Відповідач отримав у позивача за видатковою накладною №20629 від 05.10.2007 року товар на суму 14672 грн. 34 коп. та за накладною №23925 від 16.11.2007 року - на 7554 грн. 82 коп., а всього на суму 22227 грн. 06 коп.

Оплату вартості отриманої продукції за зазначеними накладними відповідач здійснив частково та з прострочкою визначеного пунктом 4.1 Дистриб'юторського договору 30-денного строку, сплативши позивачу 16632 грн. 16 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 580 від 08.11.07 р. на суму 14632,16 грн., недоплата становить 40,18 грн. та платіжним дорученням № 683 від 28.12.07 р. на суму 2000 грн., недоплата становить 5554,82 грн. Борг відповідача становить 5595 грн.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Дистриб'юторський договір № 24/09-07 від 01.09.2007 року містить елементи різних договорів, тому є змішаним. Але ж, враховуючи приписи ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, тому господарським судом правильно застосовані норми матеріального права при вирішенні даного спору.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення основного боргу, 442 грн. 97 коп. втрат від інфляції та 49 грн. 07коп. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням боргу підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема сплата неустойки (в тому числі і пені), відшкодування збитків.

Частина 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З урахуванням зазначених норм права та пункту 8.2 Дистриб'юторського договору, позивачем обґрунтовано нарахована пеня за порушення строків оплати товару в розмірі 310 грн. 15 коп.

Доводи відповідача з приводу ненадання якісних посвідчень на партії поставленого товару колегія суддів не приймає до уваги з наступних мотивів.

Статтею 193 ГК України передбачено «кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно п. 1 ст. 688 ЦК України Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актом цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

В накладний на відпуск товарів зазначено, що претензії по кількості та якості продукції приймаються при відвантаженні. Відповідачем до відзиву надано листа №16/01-08 від 16.01.08 р. з проханням компенсувати збитки в розмірі 7700,4 грн. через неможливість реалізувати частину товарів у зв'язку з ненаданням позивачем якісних посвідчень.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначеного листа та акт списання №1 від 4.01.08 р., оскільки відповідачем не дотримано умов прийомки товару по якості.

Відповідно до пунктів 14-18 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7, встановлено в разі відсутності при прийманні продукції супровідних документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, фактура рахунку, специфікація і т. п.) складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті указується, які документи відсутні. Акт складено не було.

При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, Одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), не пізніше за 24 години після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам. Відповідачем зазначених вимог Інструкції не було дотримано. Відсутність якісних посвідчень не підтверджена відповідачем при прийомці продукції.

Відповідно до п. 11 Правил Роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженої наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 11.07.03 р. № 185 всі харчові продукти що постачаються в торгівельну мережу повинні бути з документами, наявність яких передбачена діючими нормативно-правовими актами та відповідати вимогам діючого законодавства, діючих нормативно-правових актів та нормативних документів відносно показників якості та безпеки харчових продуктів. Суб'єкт господарювання повинен реалізовувати харчові продукти, які підлягають обов'язковій сертифікації, при умові наявності в документах, згідно яким вони поступили, реєстраційних номерів сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності. Продукція торгової марки "Північна красуня" сертифікована належним чином. Не маючи документів, які підтверджують якість поставленого товару реалізувати печиво на загальну суму 16632,16 грн. було неможливо.

          За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

          Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ОЛДІ – Н» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 22.05.2008 р. у справі № 4/200-08 – без змін.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Кагітіна Л.П.  Яценко О.М.