Рішення

від 22.05.2008 по справі 2/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/73

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.05.08 р.                                                                                                     Справа № 2/73                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дон” м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства “Керуюча компанія Будьонівського району                           м. Донецька” м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 65998,18 грн.

За участю представників сторін

від позивача:       Лагунова Т.І. – за довір.

від відповідача:   Циганкова В.В. – за довір.  

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дон” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Комунального підприємства “Керуюча компанія Будьонівського району м. Донецька” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 65998,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про вивезення твердих побутових відходів № 50403 від 26.02.2006р., акти виконаних робіт. Як на правові підстави заявленого позову позивач посилається на ст. 525, 526 ЦК України.  

Клопотанням від 24.04.2008р. № 02-41/12951 позивач зменшив позовні вимоги на суму 10грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 65988,18грн.

22.05.2008р. позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано клопотання, де останній зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26000,10 грн. у зв'язку часткою оплатою суми боргу відповідачем та просить суд винести окрему ухвалу щодо посадових осіб Комунального підприємства “Керуюча компанія Будьонівського району м. Донецька”. З урахуванням цієї заяви судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.  

Відповідачем надано лист від 22.05.2008р. № 02-41/16683, де останній вказує, що станом на 22.05.2008р. сума заборгованості за вивезення твердих побутових відходів складає 26000 грн. Дану суму боргу відповідач зобов'язується погасити в строк до 01.06.2008р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд  

ВСТАНОВИВ:

26.02.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дон” (Підрядник) та Комунальним підприємством “Ремонтник” (Замовник) був укладений договір № 50403 про вивезення твердих побутових відходів.

Згідно до п. 1.1. Статуту Комунального підприємства “Керуюча компанія Будьонівського району міста Донецька” підприємство створено відповідно до рішення Донецької міської ради від 11.09.2006р. за № 4/15 “Про викладення рішення міської ради від 26.05.2006р. № 2/17 у новій редакції” шляхом перетворення Комунального підприємства “Ремонтник” Будьонівського району м. Донецька” і є правонаступником його майнових прав та обов'язків, підпорядковується Управлінню житлового господарства Донецької міської ради.

Розділом 1 “Предмет договору” встановлено, що Замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з надання послуг з вивезення твердих побутових відходів: вивіз, утилізація або захоронення твердих побутових відходів на полігоні.

Планові об'єми ТПО не ущільнених, що підлягають вивозу, визначається в відповідності з діючими нормами накопичення або встановленими на об'єкті контейнерами та відображаються в наведеному розрахунку: житлові благоустроєні на місяць складає 491,4м3, на прибиральну територію – асфальтоване покриття 0,012м3, не асфальтоване покриття 0,02м3 (п. 4.2. договору).

Таким чином загальний накопичення сміття складає 497,72м3, тариф 13 грн./м3, оплата за місяць послуг 6470,36 грн.

Пунктом 4.3. договору сторони передбачили, що при виникненні розбіжностей відносно об'ємів контейнерів - смяттязбірників об'ємам ТПВ, вказаних в п. 4.2. договору сторони здійснюють контрольний замір, результати якого оформлюють двостороннім актом.

Згідно до п. 5.3. договору оплату за вивіз ТПВ здійснюється до 5 числа наступного за звітним місяцем, що підтверджено у встановленому порядку об'ємом та графіком вивезення (по талонам).

Відповідно до наданих суду актів виконаних робіт за період з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. позивачем були виконані роботи по вивезенню ТПВ в об'ємі 20750,7 м3, на загальну суму 382227,89 грн.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги розрахувався на загальну суму 316229,71 грн., таким чином на момент звернення позивача до суду за відповідачем рахувалася заборгованість в розмірі 65998,18грн.

Під час розгляду справи відповідач здійснив часткову оплату отриманих послуг на суму 39998,08 грн., що підтверджується виписками банку за 05.05.2008р., 13,05,2008р., 15.05.2008р.,  19.05.2008р. та платіжним дорученням № 1121 від 21.05.2008р.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 26000,10 грн., зазначена заборгованість визнана відповідачем в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 26000,10 грн. не представив.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, порушення відповідачем зобов'язань за договорами, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про винесення окремої ухвали по відношенню до посадових осіб відповідача - Комунального підприємства “Керуюча компанія Будьонівського району                      м. Донецька”, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що відповідач умисно, систематично не виконує ухвали суду від 15.05.2008р., 24.04.2008р., щодо проведення звірки розрахунків, надання відзиву та іншого, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.  

Господарським судом на адресу вказану в позовній заяві, як адреса відповідача, направлялися ухвали від 26.03.2008р., від 14.04.2008р. рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення, які повернулися до господарського суду з відміткою, що така організація за вказаною адресою не знаходиться.      

Відповідно до п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

24.04.2008р. для встановлення фактичного місцезнаходження відповідача по справі господарським судом було направлено запит до Головного управління статистики у Донецькій області  та Управління державної реєстрації м. Донецька.

Згідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 12.05.2008р.            № 02-41/14021, місцем знаходження відповідача є адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Жовтня, 7.

 Отже не виконання відповідачем вимог ухвал суду сталося у зв'язку з невірним визначенням позивачем юридичної адреси відповідача у зв'язку з чим останній ухвали суду не отримував та не виконував.

Крім того відповідачем до матеріалів справи надано отриману від позивача позовну заяву, яку відповідно до вхідного штампу КП “Керуюча компанія Будьонівського району м. Донецька” було отримано ним 21.05.2008р.

Отже з урахуванням викладеного, враховуючи те, що не виконання вимог суду викладених в ухвалах сталося через невірне визначення позивачем юридичної адреси відповідача та враховуючи той факт, що відповідач частково погасив суму боргу та визнав позовні вимоги, клопотання позивача, щодо винесення окремої ухвали на адресу КП “Керуюча компанія Будьонівського району м. Донецька” задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, у зв'язку з тим, що спірні виник внаслідок несвоєчасної сплати боргу з вини відповідача.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49, 60, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дон” м. Донецьк до Комунального підприємства “Керуюча компанія Будьонівського району м. Донецька” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 26000,10 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства “Керуюча компанія Будьонівського району                  м. Донецька” (83030, м. Донецьк, вул. Жовтня, 7, р/р 26009301591838 у філії Пролетарського відділення ПІБ м. Донецька, МФО 3344301, ЄДРПОУ 31534924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Грінко-Дон” (83023, м. Донецьк, вул. Лабутенко, 14,                            р/р 26003981196 у ДОФ АКБ УСБ м. Донецька, МФО 334011, ЗКПО 05448886) заборгованість в розмірі 26000,10 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 659,98грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя