Ухвала

від 22.06.2011 по справі 6/181-4429

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2011 р. м. Київ К-23439/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Л анченко Л.В.

Мари нчак Н.Є.

Нечи тайла О.М.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Гонти М.С.

відповідача Олексюка Р .З.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу Терно пільської об' єднаної держа вної податкової інспекції

на постанову Господарс ького суду Тернопільської об ласті від 16.05.2007

та ухвалу Львівського а пеляційного адміністративн ого суду від 12.11.2007

у справі № 6/181-4429

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття»

до Тернопільської об' єднаної державної податково ї інспекції

про скасування податко вих повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Госпо дарського суду Тернопільськ ої області від 16.05.2007, залишеною без змін ухвалою Львівс ького апеляційного адмініст ративного суду від 12.11.2007, позов задоволено. Визнано нечинни ми податкові повідомлення-рі шення Тернопільської ОДПІ № 0002172304/0, № 0002182304/0 від 20.10.2006 про визначен ня ТОВ «Взуття»податкового з обов' язання з податку на пр ибуток в сумі 7500 грн., з яких 6000 гр н. основного платежу та 1500 грн. штрафних санкцій, та з податк у на додану вартість в сумі 25000 грн., з яких 16667 грн. основного пл атежу та 8333,5 грн. штрафних санк цій.

Тернопільська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою проси ть скасувати вказані судові рішення та відмовити у задов оленні позовних вимог. Посил ається на порушення судами н орм матеріального права: п.п. 5 .2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств»та п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7 .4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть».

Заслухавши допов ідь судді-доповідача, поясне ння представників сторін, до слідивши доводи касаційної с карги, матеріали справи, пере віривши правильність застос ування судами попередніх інс танцій норм матеріального та процесуального права, право вої оцінки обставин у справі , суд касаційної інстанції ді йшов висновку, що касаційна с карга не підлягає задоволенн ю.

Судами попередніх ін станцій встановлено такі обс тавини.

Актом перевірки від 16. 10.2006 № 17706/7/23-422/01554634 за період з 01.01.2005 по 30.0 6.2006 зафіксовано порушення поз ивачем вимог:

п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств», я ке полягало у зайвому віднес енні до амортизаційних відра хувань 24124 грн., внаслідок чого занижено податкове зобов' я зання з податку на прибуток в сумі 6000 грн. Позиція податково го органу полягає у тому, що по зивач не мав права відносити витрати по облаштуванню при леглої території по вул. Брод івській, 44 у м.Тернополі на збі льшення балансової вартості основних засобів у 4 кварталі 2005 року та нараховувати у 1 та 2 к варталах 2006 року на вартість п ослуг амортизаційні нарахув ання в сумі 24,1 тис.грн. на підст аві документів, виданих ТОВ « Еверест», на балансі якого ві дсутні будь-які основні засо би, в тому числі спеціальні дл я виконання робіт по облашту ванню земельних ділянок та б лагоустрою території;

п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п . 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , яке полягало у неправомірно му віднесенні до складу пода ткового кредиту 16666,67 грн. на під ставі податкової накладної № 24 від 28.07.2005, виданої ТОВ «Еверест ». Позиція податкового орган у полягає у тому, що позивач не має права на податковий кред ит, оскільки суми податку на д одану вартість ТОВ «Еверест» не задекларовані та до бюдже ту не сплачені.

На підставі акту перевірк и прийняті податкові повідом лення-рішення № 0002172304/0 та № 0002182304/0 в ід 20.10.2006 про визначення ТОВ «Взу ття»податкового зобов' яза ння з податку на прибуток в су мі 7500 грн., з яких 6000 грн. основног о платежу та 1500 грн. штрафних са нкцій, та з податку на додану в артість в сумі 25000 грн., з яких 16667 грн. основного платежу та 8333,5 г рн. штрафних санкцій.

Суд касаційної інстанції н е вбачає порушень судами поп ередніх інстанцій норм матер іального права, на які посила ється податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає , що суди повно встановили обс тавини у справі та надали їм п равильну правову оцінку на п ідставі норм законодавства, які підлягали застосуванню п ри вирішенні даного спору.

Судами попередніх інстанц ій досліджено питання щодо ф актичного надання послуг щод о благоустрою та облаштуванн я прилеглої території і, за на явності належних та достатні х доказів, які підтверджують реальність здійснення госпо дарських операцій, а саме: дог овору, актів виконаних робіт , відображення виконаних роб іт в податковому та бухгалте рському обліку, факту провед еної позивачем оплати, висно вку експертного дослідження , встановлена реальність зді йснення господарських опера цій, за наслідками якої та на п ідставі податкової накладно ї позивачем сформовано подат ковий кредит із сум сплачено го податку на додану вартіст ь, а також здійснені нарахува ння амортизації на вартість витрат на проведені роботи (п ослуги).

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної і нстанції, встановивши, що вик онані за договором від 28.07.2005 № 22 р оботи належать до виду робіт зі збільшення вартості осно вних фондів першої групи, суд и дійшли правильного висновк у, що в силу вимог п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8 .2 ст. 8 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств»позивач правильно нарах овував на вартість документа льно підтверджених витрат на поліпшення основних фондів амортизацію та зменшував на суму таких витрат скоригован ий прибуток платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених ц ією статтею, а відтак визначе ння позивачем об' єкта опода ткування відбулося згідно зі ст. 3 цього Закону.

Щодо висновків судів про правомірність формуванн я позивачем податкового кред иту суд касаційної інстанції знаходить їх обґрунтованими з огляду на таке.

Порядок формування податк ового кредиту, підстави його виникнення був регламентова ний п.п.7.2.6 п.7.2, п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону У країни «Про податок на додан у вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у р едакції, чинній на час формув ання податкового кредиту), як ого платник податків зобов' язаний був дотримуватися і в иключно за умови порушення я кого, формування податкового кредиту могло бути визнано н еправомірним.

Судами попередніх інстанц ій не встановлено порушення вимог наведених норм законод авства, яке б позбавляло пози вача права на формування под аткового кредиту з податку н а додану вартість. Натомість було встановлено, що податко вий кредит сформований на пі дставі податкової накладної , виписаної особою, що була зар еєстрована платником податк у на додану вартість, та склад ена відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- у момент виникнення податкових зобов ' язань продавця, які виникл и за першою із законодавчо ви значених подій, зокрема на да ту зарахування коштів від по купця (замовника) на банківсь кий рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, посл уг), що підлягають поставці.

Несплата постачальником т овару (робіт, послуг) податков их зобов' язань та порушення ним певних вимог податковог о законодавства не може бути підставою для висновку про п орушення покупцем товару (ро біт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кред иту.

Платник податку на додану в артість (покупець товару) на ч ас здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов' язку та повнова жень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановлен ому законом порядку як юриди чна особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавств а щодо здійснення господарсь кої діяльності, дотримання в имог податкового законодавс тва тощо і в подальшому зазна вати певних негативних наслі дків у вигляді позбавлення п рава на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за м ожливу неправомірну діяльні сть вказаного суб' єкта госп одарювання.

Лише встановлення в ході су дового розгляду факту узгодж еності дій платника податків з таким постачальником з мет ою незаконного отримання под аткових вигод або його обізн аності з такими діями чи спри яння ухиленню постачальнико м товару у ланцюгу постачанн я від виконання податкових з обов' язань може слугувати п ідставою для висновку про не правомірність формування по даткового кредиту.

Податкова інспекція не нав ела жодних доводів щодо наяв ності в діях позивача ознак т аких дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд касаційн ої інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Терноп ільської об' єднаної держав ної податкової інспекції зал ишити без задоволення, а пост анову Господарського суду Те рнопільської області від 16.05.200 7 та ухвалу Львівського апеля ційного адміністративного с уду від 12.11.2007 - без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення та може бути переглянута В ерховним Судом України з під став, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного с удочинства України, за заяво ю про перегляд даної ухвали, п оданої через Вищий адміністр ативний суд України у порядк у, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

Н.Є. Маринчак

О.М. Нечитайло