Ухвала

від 24.03.2008 по справі 9/91-2014

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА            

24.03.08                                                                      

Справа  № 9/91-2014

м. Львів

Львівський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                            

Процика Т.С.

суддів                                                                               

Городечної М.І.

Кузя В.Л.

розглянувши           апеляційну скаргу 

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 від

27.02.2008р.

на рішення          Господарського суду Тернопільської

області від 02.07.2007р.

у справі           № 9/91-2014

за позовом           Товариства з обмеженою

відповідальністю «Галич», м. Тернопіль

до відповідача           Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1, м. Тернопіль

про           стягнення 110000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Апеляційна

скарга Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 від

27.02.2008р. подана на рішення Господарського суду Тернопільської області від

02.07.2007р. у даній справі, суддя Кропивна Л.В., яким позов задоволено

частково, стягнуто  11 286,00 грн. боргу

за оренду, 1 001,54 грн. боргу по сплаті за комунальні платежі, 16 490,53 грн.

пені, та 318,65 грн. судових витрат із Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь Товариства з

обмеженою відповідальністю «Галич», ( вул. Я. Стецька, 20а, м. Тернопіль, р/р

26001301682870 в ЦБ ПІБ м. Тернополя, МФО 

338426, ідентифікаційний код 14039595); в частині стягнення 51,03 грн.

заборгованості за комунальні послуги, 39118,54 пені за несплату орендних

платежів та 29366,30 грн. пені за несплату за комунальні послуги відмовлено; в

частині стягнення 10000,00 грн. витрат за юридичні послуги провадження

припинено.

Також,

у вищезгаданій апеляційній скарзі відповідач просить відновити пропущений строк

для подання апеляційної скарги.

Дану

вимогу (клопотання) скаржник мотивує тим, що у порушення ст.56 ГПК України,

позовна заява ним не одержана, про розгляд цієї (№ 9/91-2014) справи йому стало

відомо лише при описі та накладенні арешту на майно державним виконавцем на

підставі наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.07.2007р.

щодо примусового виконання рішення суду у цій справі. Також, скаржник зазначає,

що про розгляд справи № 9/91-2014 йому було невідомо, оскільки всі процесуальні

документи, а саме: ухвала про порушення провадження у справі від 04.05.2007р.,

ухвали про відкладення розгляду справи від 24.05.2007р., від 21.06.2007р. у

справі № 9/91-2014 повернулися на адресу Господарського суду Тернопільської

області без вручення їх адресату, що стало підставою для позбавлення можливості

участі у розгляді справи щодо захисту своїх (скаржника) прав та охоронюваних законом

інтересів, подання відповідних заперечень та додаткових доказів для

спростування позовних вимог, які умисно були не подані відповідачем.

Згідно

з ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при

поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї

документів, якщо цих документів у сторін немає.

У

матеріалах справи (додатки до позовної заяви ТзОВ «Галич») є два описи

вкладення поштового відправлення з оголошеною цінністю від 03.05.2007р. та

фіскальні чеки № 03722, № 03723, № 03716, № 03717 від 03.05.2007р.

Тернопільського відділу поштового зв'язку № 25, з яких вбачається про

надіслання позивачем копій позовної заяви на чотирьох аркушах з додатками на

двадцяти чотирьох аркушах відповідачу -Суб'єкту підприємницької діяльності

-фізичній особі ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2.

Згідно

з ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у

тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без

створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно

з ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і

відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1

цього Кодексу.

Згідно

з ст.87 ГПК України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який

брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх

прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим

Кодексом.

Щодо

повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань у суді першої

інстанції, то слід зазначити, що ухвали та рішення суду першої інстанції

надсилались рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення

поштового відправлення на адресу, яка міститься у Єдиному державному реєстрі

підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (копія Свідоцтва про державну

реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (а.с.69) -АДРЕСА_1).

Згідно

з абз.1 ч.2 ст.50 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) фізична особа

здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної

реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно

з ч.1 ст.58 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкт

господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа

- підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно

з абз.2 ч.6 ст.128 ГК України громадянин-підприємець зобов'язаний повідомляти

органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних

документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької

діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах.

Згідно

з ч.3 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців»зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна

прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання

фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом

внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку,

встановленому цим Законом.

Згідно

з ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок,

квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель

тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає

постійно, переважно або тимчасово.

Згідно

з ст.1 вищезгаданого Закону місце проживання фізичної особи - житловий будинок,

квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель

тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає

постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою

здійснюється зв'язок з фізичною особою -підприємцем.

Згідно

з ч.4 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців»у бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -

підприємця зазначаються, зокрема, місце проживання фізичної особи -підприємця.

Також,

згідно з ч.3 ст.17 згаданого Закону в Єдиному державному реєстрі повинні

міститися такі відомості щодо фізичної особи - підприємця, зокрема, місце

проживання.

Згідно

з ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців»:

1.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були

внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути

використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

2.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є

недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у

спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі,

якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

3.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були

до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою,

крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Згідно

з ч.1 ст.45 вищезгаданого Закону зміни до відомостей про фізичну особу -

підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені

фізичної особи, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи -

платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої

релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного

номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має

відмітку у паспорті, набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

З

огляду на наведені норми закону, суд першої інстанції правомірно і підставно

надсилав скаржнику ухвали і рішення у справі № 9/91-2014 за адресою, зазначеною

у Свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи (а.с.69) -АДРЕСА_1, а тому безпідставними є посилання

відповідача (скаржника) у справі на те, зокрема, що оскільки ухвали і рішення

суду першої інстанції у справі № 9/91-2014 повернулися на адресу місцевого

господарського суду без вручення їх адресату, то це стало підставою для

позбавлення можливості участі у розгляді справи щодо захисту своїх (скаржника)

прав та охоронюваних законом інтересів.

Порядок

оскарження та перегляд рішення місцевого господарського суду визначено розділом

ХІІ ГПК України.

Згідно

з ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання

вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським

судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та

резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно

до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної

скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення

місцевим господарським судом.

Згідно

з ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи

господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом

процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Скаржником

не дотримано вимог ч.2 ст.93 ГПК України, апеляційну скаргу подано після

закінчення процесуального строку, визначеного ст.93 ГПК України, протягом якого

можливе відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

За

викладених обставин та, приймаючи до уваги невідповідність апеляційної скарги

вимогам розділу ХІІ ГПК України, суд вважає за необхідне повернути її

скаржнику.

Керуючись

ст.ст. 53, 86, ст.93 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.          Відмовити Суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 у відновленні пропущеного трьохмісячного

процесуального строку для подання апеляційної скарги.

2.          Апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 та додані до неї документи

всього на 29 аркушах, у тому числі квитанцію про сплату державного мита від 28

лютого 2008р. № 62, повернути скаржнику без розгляду.

3.          На ухвалу про повернення апеляційної

скарги (подання) може бути подана касаційна скарга.

4.          Копії даної ухвали суду надіслати

учасникам судового процесу рекомендованими листами з повідомленням про

вручення, для відома.

Головуючий

суддя                                                              

Процик Т.С.

Суддя                                                                                          

Городечна М.І.

Суддя                                                                                           

Кузь В.Л.