Постанова

від 09.10.2006 по справі 37/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/294

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09.10.06 р.                                                                             Справа № 37/294

10 годин 00 хвилин            

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні

 у приміщенні господарського суду Донецької області у присутності позивача  та відповідача

(м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет 210)

за позовом           державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька

до відповідача державного підприємства Донецької виправної колонії № 214 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м. Донецьк     

про стягнення заборгованості по податку на додану вартість на суму 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня.   

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Шкурідіній  І. О.

Представники:

від позивача:        Журова О.В. – за дов. № 20479/10-013-11 від 6 жовтня 2006 року,

від відповідача:   Кригіна Т.М. – за дор. від 6 жовтня 2006 року

СУТЬ СПОРУ:

      Позивач звернувся до господарського суду Донецької області 26 вересня 2006 року з позовною заявою № 19380/10-013-4 від 25 вересня 2006 року (арк. справи 3-5) до державного підприємства Донецької виправної колонії № 214 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м. Донецьк про стягнення на користь державного бюджету суми боргу в розмірі 848689 грн. 16 коп., звернувши стягнення на активи вказаного підприємства, розгляд якої згідно пунктів 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий  господарському суду Донецької області.  Також, позивачем у зазначеній позовній заяві було заявлене клопотання про накладення арешту на активи відповідача в порядку забезпечення позову (арк. справи 5).         

         27 вересня 2006 року ухвалою господарського суду Донецької області (арк. справи 1-2) було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/294 та призначено попереднє судове засідання на 9 жовтня 2006 року. Ухвалу суду відповідач отримав 28 вересня 2006 року, що підтверджується поштовим повідомленням (арк. справи 33).

        Під час попереднього судового засідання 9 жовтня 2006 року, на яке прибули представники позивач та відповідача, були вирішені необхідні для розгляду питання та у відповідності до частини 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем та відповідачем надана письмова заява (арк. справи 196) про надання згоди щодо проведення судового розгляду у той же день. 9 жовтня 2006 року відбувся  судовий розгляд справи № 37/294. Позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши що у зв'язку з тим, що позивач частково сплатив суму, що підлягала стягненню, а саме сплатив заборгованість по податку з власників транспортних засобів на суму 1315 грн. 11 коп., у тому числі 1305 грн. 89 коп. – основний платіж, 9 грн. 22 коп. – пеня; інші податки на суму 122 грн. 75 коп. – пеня, що підтверджується платіжними дорученнями (арк. справи 186-189), до стягнення підлягає сума боргу по податку на додану вартість на суму 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня. Також, позивач виключив зі складу позовних вимог клопотання про накладення арешту на активи відповідача в порядку забезпечення позову.  

       Відповідач проти заявлених позовних вимог у відзиві на позов (арк. справи 181) не заперечував, примирення сторони не досягли. Також, відповідач надав клопотання (арк. справи 198) про розстрочення виконання постанови в частині стягнення заборгованості по податку на додану вартість на суму 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня, строком на 12 місяців, з яких по 71954 грн. 38 коп. щомісяця протягом 11 місяців та 71954 грн. 37 коп. – останнього місяця. Позивач проти наведеного клопотання не заперечував.                    

        Позивач –державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька є органом державної влади та відповідно в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, що створений Указом Президента України "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" № 760/96 від 22 серпня 1996 року зі змінами та доповненнями внесеними Указом Президента України від 20 квітня 2000 року N 605/2000. Позивач діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями станом на 1 січня 2006 року, пунктом 11 частини 1 статті 10 якого передбачено, що державні податкові інспекції на виконання своїх функцій подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

        Позивач в уточнених позовних вимогах зазначив, що податкова заборгованість по податку на додану вартість на суму 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня, виникла на підставі самостійно задекларованих та узгоджених відповідачем сум податків та зборів, а також у зв'язку з донарахуванням податковим органом пені за порушення податкового законодавства, яке відповідачем не оскаржувалося.   

        Державне підприємство лікувально – трудовий профілакторій 106-312/П-22 Управління по виконанню покарань Управління МВС України в Донецькій області на виконання наказу Державного департаменту № 165 від 29 листопада 1999 року (арк. справи 11) 31 березня 2000 року було перереєстроване відповідно до розпорядження Донецького міського голови № 422 (арк. справи 6, 185) в державне підприємство Донецької виправної колонії № 214 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м. Донецьк, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 9, 183-184) за адресою: 83036, м. Донецьк, квартал 383. Відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 08679942, про що свідчать довідки Донецького обласного управління статистики від 11 квітня 2000 року (арк. справи 7) та від 5 червня 2003 року (арк. справи 182). Відповідно до довідки форми № 4-ОПП № 120/29-014 від 5 червня 2006 року (арк. справи 8) відповідач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Донецька з 3 вересня 1997 року за № 06502271. Відповідно до довідки комунального підприємства бюро технічної інвентаризації м. Донецька № 01/2005 від 15 серпня 2006 року (арк. справи 12) за державним підприємством Донецької виправної колонії № 214 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м. Донецьк нерухоме майно не зареєстроване. Згідно листа Управління МВС України в Донецькій області (арк. справи 13-14) за відповідачем по комп'ютерному обліку РЕВ 2-го МРВ ДАІ зареєстровані транспортні засоби. Позивачем до матеріалів справи наданий лист № 35-13/582 від 11 липня 2006 року (арк. справи 15) в якому зазначено, що Донецький відділ ДП „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” не має правових засад надати  інформацію про зміст державного акту на право власності на земельну ділянку, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі. Позивачем до матеріалів справи надані акт № 2640/24/08679942 від 4 серпня 2005 року (арк. справи 30) опису активів відповідача та витяг з державного реєстру застав рухомого майна відповідача від 20 травня 2002 року з терміном дії до 19 травня 2007 року (арк. справи 31).                    

        Представники сторін клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявили, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.

        Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

         Відповідно до статті 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,  кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

         За Конституцією України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67), система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини 2 статті 92).     

         Завданням органів державної податкової служби є виконання функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, для чого у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, позивач має право проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності, застосовувати фінансові (штрафні) санкції за встановлені порушення та стягувати примусово до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій, що передбачено статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.

         Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 – ІІІ від 21 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

         Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

        Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закон визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення – рішення або після закінчення адміністративного чи судового оскарження при незгоді платника податків з визначеними податковим органом сумами податків (зборів) та штрафних (фінансових) санкцій.

       Судом були дослідженні надані позивачем докази наявності податкового боргу відповідача перед бюджетами та встановлено:

       Сума заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 863452 грн. 55 коп. склалася з наступного:

824665 грн. 99 коп. – основний платіж, з якого самостійно заявлено відповідачем до сплати у податкових деклараціях сум податку на додану вартість у розмірі 695613 грн. 02 коп., з якого:

- 30565 грн. – за декларацією за  вересень 2002 року вх. № 35174 від 14 жовтня 2002 року (арк. справи 125-125). Оскільки відповідачем була частково сплачена зазначена сума в розмірі 11485 грн. 98 коп., сума залишку склала 19079 грн. 02 коп.;

-  1180 грн. – за декларацією за  жовтень 2002 року вх. № 43840 від 20 листопада 2002 року (арк. справи 127-128);

- 31 грн. – за декларацією за  листопад 2002 року вх. № 46094 від 20 грудня 2002 року (арк. справи 129-130);

- 709 грн. – за декларацією за  грудень 2002 року вх. № 50523 від 20 січня 2003 року (арк. справи 131-132);

- 51292 грн. – за декларацією за  січень 2003 року вх. № 1702 від 20 лютого 2003 року (арк. справи 38-39);

- 715 грн. – за декларацією за  лютий 2003 року вх. № 4763 від 20 березня 2003 року (арк. справи 40-41);

- 762 грн. – за декларацією за  березень 2003 року вх. № 8428 від 16 квітня 2003 року (арк. справи 133-134);

- 1568 грн. – за декларацією за  квітень 2003 року вх. № 12386 від 19 травня 2003 року (арк. справи 42-43);

- 1589 грн. – за декларацією за  травень 2003 року вх. № 14588 від 19 червня 2203 року (арк. справи 44-45);

- 1659 грн. – за декларацією за  червень 2003 року вх. № 20249 від 18 липня 2003 року (арк. справи 135-136);

- 2170 грн. – за декларацією за  липень 2003 року вх. № 23594 від 20 серпня 2003 року (арк. справи 46-47);

- 3170 грн. – за декларацією за  серпень 2003 року вх. № 25688 від 19 вересня 2003 року (арк. справи 48-49);

- 209022 грн. – за декларацією за  серпень 2003 року вх. № 30487 від 20 жовтня 2003 року (арк. справи 51-52);

- 24445 грн. – за декларацією за  жовтень 2003 року вх. № 34388 від 20 листопада 2003 року (арк. справи 53-54);

- 1372 грн. – за декларацією за  листопад 2003 року вх. № 36952 від 22 грудня 2003 року (арк. справи 55-56);

- 43721 грн. – за декларацією за  грудень 2003 року вх. № 42504 від 20 січня 2004 року (арк. справи 57-58);

- 2653 грн. – за декларацією за  січень 2004 року вх. № 1717 від 19 лютого 2004 року (арк. справи 59-60);

- 1927 грн. – за декларацією за  лютий 2004 року вх. № 4158 від 19 березня 2004 року (арк. справи 61-62);

- 1505 грн. – за декларацією за  березень 2004 року вх. № 10892 від 20 квітня 2004 року (арк. справи 63-64);

- 4608 грн. – за декларацією за  квітень 2004 року вх. № 15295 від 20 травня 2004 року (арк. справи 65-66);

- 353 грн. – за декларацією за  травень 2004 року вх. № 17690 від 21 червня 2004 року (арк. справи 67-68);

- 54517 грн. – за декларацією за  червень 2004 року вх. № 24100 від 19 липня 2004 року (арк. справи 69-70);

- 210 грн. – за декларацією за  липень 2004 року вх. № 28705 від 20 серпня 2004 року (арк. справи 71-72);

- 100 грн. – за декларацією за  серпень 2004 року вх. № 32549 від 20 вересня 2004 року (арк. справи 73-74);

- 17160 грн. – за декларацією за  вересень 2004 року вх. № 38710 від 19 жовтня 2004 року (арк. справи 75-76);

- 63 грн. – за декларацією за  жовтень 2004 року вх. № 43713 від 19 листопада 2004 року (арк. справи 77-78);

- 53632 грн. – за декларацією за  листопад 2004 року вх. № 46096 від 17 грудня 2004 року (арк. справи 79-80);

- 526 грн. – за декларацією за  грудень 2004 року вх. № 53707 від 20 січня 2005 року (арк. справи 81-82);

- 4908 грн. – за декларацією за  січень 2005 року вх. № 1967 від 18 лютого 2005 року (арк. справи 84-85);

- 6249 грн. – за декларацією за  лютий 2005 року вх. № 4570 від 21 березня 2005 року (арк. справи 86-87);

- 8595 грн. – за декларацією за  березень 2005 року вх. № 12049 від 20 квітня 2005 року (арк. справи 88-89);

- 465 грн. – за декларацією за  квітень 2005 року вх. № 16521 від 20 травня 2005 року (арк. справи 90-91);

- 7009 грн. – за декларацією за  травень 2005 року вх. № 20181 від 21 червня 2005 року (арк. справи 92-93);

- 10378 грн. – за декларацією за  червень 2005 року вх. № 27410 від 20 липня 2005 року (арк. справи 94-95);

- 24880 грн. – за декларацією за  липень 2005 року вх. № 32556 від 19 серпня 2005 року (арк. справи 96-97);

- 39202 грн. – за декларацією за  серпень 2005 року вх. № 35172 від 20 вересня 2005 року (арк. справи 98-99);

- 20085 грн. – за декларацією за  вересень 2005 року вх. № 42643 від 20 жовтня 2005 року (арк. справи 100-101);

- 35 грн. – за декларацією за  жовтень 2005 року вх. № 47852 від 21 листопада 2005 року (арк. справи 102-103);

- 391 грн. – за декларацією за  листопад 2005 року вх. № 50787 від 20 грудня 2005 року (арк. справи 104-105);

- 20533 грн. – за декларацією за  грудень 2005 року вх. № 57945 від 20 січня 2006 року (арк. справи 106-107);

- 5532 грн. – за декларацією за  січень 2006 року вх. № 3876 від 20 лютого 2006 року (арк. справи 109-110);

- 267 грн. – за декларацією за  лютий 2006 року вх. № 6386 від 20 березня 2006 року (арк. справи 111-112);

- 2617 грн. – за декларацією за  березень 2006 року вх. № 12280 від 18 квітня 2006 року (арк. справи 113-114);

- 1527 грн. – за декларацією за  квітень 2006 року вх. № 17215 від 19 травня 2006 року (арк. справи 115-116);

- 12606 грн. – за декларацією за  травень 2006 року вх. № 20086 від 20 червня 2006 року (арк. справи 117-118);

- 15656 грн. – за декларацією за  червень 2006 року вх. № 26842 від 19 липня 2006 року (арк. справи 120-121);

- 849 грн. – за декларацією за  липень 2006 року вх. № 30904 від 17 серпня 2006 року (арк. справи 123-124);

- 14091 грн. – за декларацією за  серпень 2006 року вх. № 34048 від 20 вересня 2006 року (арк. справи 137-138);

- та донараховано позивачем податку на додану вартість у розмірі 129052 грн. 09 коп. згідно податкових повідомлень – рішень:

- № 0001211540/0 від 18 травня 2006 року, корінець якого доданий до матеріалів справи (арк. справи 24), яке було прийняте на підставі акту невиїзної камеральної перевірки № 977/15/08679942 від 16 травня 2006 року (арк. справи 20-23), на загальну суму 30902 грн. 88 коп. – штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 26 травня 2006 року, про що свідчить поштове повідомлення (арк. справи 24);

- № 0001121640 від 22 серпня 2005 року, корінець якого доданий до матеріалів справи (арк. справи 29), яке було прийняте на підставі акту камеральної перевірки № 2860/15-2/08679942 від 19 серпня 2005 року (арк. справи 25-28), на загальну суму 96039 грн. 84 коп. – штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 22 серпня 2005 року, про що свідчить його корінець;

- № 0003481540/0 від 22 вересня 2006 року, корінець якого доданий до матеріалів справи (арк. справи 190), яке було прийняте на підставі акту перевірки № 2323/15/08679942 від 21 вересня 2006 року (арк. справи 191-195), на загальну суму 2110 грн. 25 коп. – штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення – рішення було отримане відповідачем 22 вересня 2006 року, про що свідчить його корінець;

- 38786 грн. 56 коп. – пеня, нарахована позивачем за несвоєчасну сплату відповідачем узгоджених зобов'язань згідно статті 16 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".           

         Докази визнання вище зазначених податкових повідомлень-рішень недійсними  в результаті адміністративного чи судового оскарження відповідач не надав.        

         Позивачем та відповідачем була звірена загальна сума заборгованості по податку на додану вартість на суму 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня, про що свідчить витяг з облікової картки (арк. справи 125-166), розбіжностей не встановлено та станом на 4 жовтня 2006 року підписані без заперечень акти звірок (арк. справи 35-37).

        Виходячи з вищезазначеного суд дійшов до висновку, що сума заявленої позивачем заборгованості сторонами узгоджена, повноваження щодо звернення до суду податкового органу, право на примусове стягнення заявленої суми підтверджені та відповідають вимогам закону, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

        Суд керуючись статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України задовольняє клопотання відповідача щодо стягнення заборгованості по податку на додану вартість на суму 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня, строком на 12 місяців, з яких по 71954 грн. 38 коп. щомісяця протягом 11 місяців та 71954 грн. 37 коп. – останнього місяця.

        Судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що позов заявлений суб'єктом владних повноважень до юридичної особи, що не є суб'єктом владних повноважень, та те, що органи державної податкової служби звільнені від сплати судових витрат, не стягуються.

         Керуючись статтею 1 протоколу № 1 від 20 березня 1952 року до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,  статтею 67, пунктом 1 частини 2 статті 92,  статтями 2, 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами і доповненнями,  підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5  Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року із змінами та доповненнями, статтями 6-14, 23, частиною 4 статті 94, статтями 11, 60, 112, 121, 158-163, 167, 185,186, 254, 263, пунктами 2-1, 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

       Позов державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька до державного підприємства Донецької виправної колонії № 214 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м. Донецьк про стягнення заборгованості по податку на додану вартість на суму 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня, задовольнити у повному обсязі.

         Стягнути з державного підприємства Донецької виправної колонії № 214 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, м. Донецьк (83036, м. Донецьк, квартал 883, код ЄДРПОУ 08679942, рахунки 26000320502, 26067320501, 26001320501, МФО 335441, рахунок 37124001004679, МФО 334016, рахунок 26029371753077, МФО 334635, рахунок 26000165159750, МФО 334011, рахунок 26002301519669, МФО 334442, рахунки 26026301997, 26025302997, МФО 335106, рахунки 280032549, 26025146, МФО 335076, рахунок 26000301712059, МФО 335322) на користь державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 863452 грн. 55 коп., у тому числі 824665 грн. 99 коп. – основний платіж, 38786 грн. 56 коп. – пеня, на рахунок 31112029600007, отримувач ВДК в Кіровському районі м. Донецька, банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 24165295, код платежу 14010100.   

        Розстрочити виконання постанови в цій частині строком на 12 місяців, з яких по 71954 грн. 38 коп. щомісяця протягом 11 місяців та 71954 грн. 37 коп. – останнього місяця.

        Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті в повному обсязі та проголошена в судовому засіданні 9 жовтня 2006 року в присутності представників сторін  у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет № 210)

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              Яманко В.Г.           

вик. Тумасова О.А.

т. 3056106

Надруковано 3 примірника:

1. Позивачу – 1.

2. Відповідачу – 1.

3. До справи – 1.   

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.