Постанова

від 19.09.2006 по справі 357/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

357/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

10:00

"19" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 357/20-06

    Господарський суд Київської області  у складі         (зал судових засідань №222)

судді  Я.Л. Іваненко  

секретар  І.В. Ковальська  

розглянув матеріали адміністративної  справи       

За позовом

Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк” в особі Київської філії ВАТ „Кредобанк”

до1) Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Димиліта Компані”

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою                               відповідальністю „БНН”

про звільнення заставленого майна з-під арешту та скасування постанови

В засіданні приймали участь:

від позивача Шумська М.Є., довіреність від 25.04.2006р. №0229

від відповідача 1від відповідача 2від третьої особиЧижик А.П., довіреність від 08.09.2006р. б/нКлименко А.М., довіреність від 08.09.2006р. б/нне з'явився

суть спору:

          До господарського суду Київської області надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк” в особі Київської філії ВАТ „Кредобанк”, м. Київ (далі –позивач) до Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі (далі –відповідач1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Димиліта Компані”, с. Капітанівка (далі –відповідач2) за участю Товариства з обмеженою відповідальністю „БНН”, м. Рівне –третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про звільнення заставленого майна з-під арешту та скасування постанови..

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2006р. про відкриття провадження у справі розгляд справи було призначено на 11.09.2006р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на порушення відповідачем1 при накладенні арешту на нерухоме майно відповідача2, яке знаходилось під іпотекою, п.5.13.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  15 грудня 1999 р. за N 865/4158, у зв'язку з чим були порушені права позивача, передбачені ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»та ст. 3 Закону України «Про іпотеку».

В судовому засіданні 11.09.06р. представник позивача надав уточнення вимог адміністративного позову та просить:

1) зобов'язати ДВС Києво-Святошинського району Київської обл. звільнити з-під арешту заставлене нерухоме майно ТОВ «Димиліта Компані», а саме, нежилі приміщення загальною площею 13229,3 кв.м. літ.: «А», «Б», «В», «Д», «Г», «Е», «Ж», «З», «І», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», І, №№ 1-6, що розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., село Капітанівка, вул. Дачна, 5 (п'ять) балансова вартість яких становить 12407752 грн. 00 коп.

2)скасувати Постанову ВДВС Києво-Святошинського району Київської обл. № 29645 від 18.10.2005 р. та  Постанову ДВС у Києво-Святошинському районі Київської обл.  588-1 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.08.2006 в частині накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Димиліта Компані», що знаходиться під іпотекою.

3) зобов'язати ДВС у Києво-Святошинському районі утриматися від дій щодо накладення арешту та заборони на відчуження на нерухоме майно ТОВ «Димиліта Компані», а саме, нежилі приміщення загальною площею 13229,3 кв.м. літ.: «А», «Б», «В», «Д», «Г», «Е», «Ж», «З», «І», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», І, №№ 1-6, що розташовані за адресою: Київська обл.. Києво-Святошинський р-н., село Капітанівка, вул. Дачна, 5 (п'ять) балансова вартість яких становить 12407752грн. 00 коп. за Наказом №15/306 від 14.11.2005 р. в термін до 26.10.2007 року.

Представник першого відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях проти позовної заяви №29413 від 19.09.06р. та вважає, що накладення арешту є законним.

Представник другого відповідача письмового відзиву на позов не надав, проте в усних поясненнях позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Представник  третьої особи письмових пояснень по суті спору не надав,  проте в судовому засіданні 11.09.2006р. подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та перенесення розгляду справи з метою підготування обґрунтованих пояснень по суті спору.

В судовому засіданні 11.09.06р. було оголошено перерву до 19.09.06р. на 14.00.

В судове засідання 19.09.06р. представник третьої особи не з'явився, проте подав через загальний відділ суду клопотання №18-юр. від18.09.06р. (вх.№17022 від 18.09.06р.), в якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що представник третьої особи перебуває у відрядженні.

Відповідно до  ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи не є перешкодою для розгляду справи. Крім того, представником третьої особи не було надано доказів поважності причин неприбуття в судове засідання його представника, як і не додано до клопотання доказів неможливості направлення в судове засідання іншого представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції при виконанні ухвали господарського суду Рівненської області №15/306 від 14.10.05р. Постановою 29645 від 18.10.05р. було накладено арешт на майно, що належить ТОВ „Димиліта Компані”, окрім того при виконанні наказу 15/306 від 14.11.05р. господарського суду Рівненської області державним виконавцем державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі винесено Постанову 588-1 від 21.08.06р., якою накладено арешт на нерухоме майно відповідача2 за адресою: с. Капітанівка, вул. Дачна,5.

Представник позивача  обґрунтовує свої позовні вимоги про звільнення майна з-під арешту тим, що спірне нерухоме майно, на яке накладено арешт, знаходиться під іпотекою.

З наданих позивачем господарському суду документів вбачається, що між позивачем та відповідачем 2 - ТОВ «Димиліта Компані»укладено  договори іпотеки № 971, №972 від 29.10.2004 року, які посвідчено Соколовим О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Предметом вказаних договорів є нерухоме майно, а саме нежилі приміщення загальною площею 13229,3 кв.м. літ.: «А», «Б», «В», «Д», «Г», «Е», «Ж», «З», «І», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», І, №№ 1-6, що розташовані за адресою: Київська обл.. Києво-Святошинський р-н., село Капітанівка, вул. Дачна, 5 (п'ять) балансова вартість яких становить 12407752грн. 00 коп.

Іпотекою було забезпечено виконання зобов'язань іпотекодавця (відповідача2) перед іпотекодержателем (позивачем) за кредитними договорами №386, №387, №388 від 29.10.04р., з урахуванням усіх інших додаткових угод, стосовно повернення отриманих сум кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойки і штрафів у повному обсязі (при розмірі основного зобов'язання 12890000грн.).

Статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна відповідно до ст.575 ЦК України.

Відповідно до ст1. ЗУ „Про іпотеку” іпотека -  вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і  користуванні  іпотекодавця, згідно  з  яким  іпотекодержатель  має  право  в  разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх  вимог  за  рахунок  предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»визначено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги не нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом –у черговості їх державної реєстрації.

Тому посилання  відповідача1 на наявність судових рішень на користь третьої особи та накладення у зв'язку з цим арешту на іпотечне майно, як на підставу права третьої особи отримати задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на вказане майно, є такими, що не відповідають Закону України “Про іпотеку”.

Заборону 1 на нерухоме майно зареєстровано 29.10.2004 за №1426286, заборону 2 на нерухоме майно 29.10.2004 за №1426295 приватним нотаріусом Київського міського округу Соколовим О.Є., що підтверджується копіями витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Постановами №29645 від 18.10.05р. та №588-1 від 21.08.06р. державним виконавцем державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі було накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ „Димиліта Компані”.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідача1 було  повідомлено листом №08/2006-06 від 15.08.06р. про перебування нерухомого майна ТОВ „Димиліта Компані” під іпотекою.

Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України „Про державну виконавчу службу", інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Тобто, державна виконавча служба при виконанні покладених на неї завдань повинна дотримуватись не тільки Закону України „Про державну виконавчу службу", але й інших законів та нормативних актів, що є чинними на території України.

Відповідно до ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження", для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. При цьому примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним  виконавцем  з  урахуванням положень Закону України "Про іпотеку"

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.06р. позивачеві було направлено лист ДВС у Києво-Святошинському районі №26406 про те, що в процесі виконавчого провадження по виконанню наказу №15/306 від 14.11.2005р. було накладено арешт на нерухоме майно ТОВ „Димиліта Компані” за адресою с.Капітанівка, вул. Дачна,5. У даному листі позивача повідомлено, що оскільки зазначене нерухоме майно перебуває в заставі позивача, останній може звернутись до суду з вимогою звільнити заставлене майно з-під арешту. Про накладений арешт на майно відповідача2 Постановою №29645 від 18.10.05р. позивач взагалі належним чином повідомлений не був.

Крім того,  згідно з п.5.13.2. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  15 грудня 1999р. за N 865/4158 на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону  на  відчуження,  не  може  бути  звернено  стягнення для задоволення вимог стягувачів,  які не є іпотекодержателями  згідно із   Законом   України  "Про  іпотечне  кредитування,  операції  з консолідованим іпотечним   боргом   та    іпотечні    сертифікати" ( 979-15 ). При цьому,  відповідно до ст. 6. Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»передбачено право іпотекодержателя на продаж майна, що є предметом іпотеки, шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки  через укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем або продажу від свого імені, якщо це передбачено іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди через укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому кошти за придбану нерухомість покупець сплачує на банківські рахунки іпотекодержателя.

Таким чином дії  відповідача 1 щодо накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, з метою подальшого звернення стягнення на вказане майно, є порушенням  права позивача, у разі невиконання боржником (відповідачем 2) зобов'язання,  одержати задоволення  за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

За таких обставин, суд вважає що вимоги позивача про звільнення заставленого майна з-під арешту та скасування постанов ДВС, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДВС у Києво-Святошинському районі утриматися від дій щодо накладення арешту та заборони на відчуження на нерухоме майно ТОВ «Димиліта Компані»за Наказом №15/306 від 14.11.2005 р. в термін до 26.10.2007 року, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки зазначена вимога позивачем законодавчо не обґрунтована.

Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

          Відповідно до ст. 94 КАС України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача 1.

          Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 94, 98, 160, 162, 163, 181, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, –

постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну виконавчу службу у Києво-Святошинському районі (08132, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 86, код 33911251) звільнити з-під арешту заставлене нерухоме майно ТОВ «Димиліта Компані»(08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Капітанівка,  вул. Радянська, 2, код 20013944), а саме нежилі приміщення загальною площею 13229,3 кв.м. літ.: «А», «Б», «В», «Д», «Г», «Е», «Ж», «З», «І», «К», «Л», «М», «Н», «О», «П», І, №№ 1-6, що розташовані за адресою: Київська обл.. Києво-Святошинський р-н., село Капітанівка, вул. Дачна, 5 (п'ять) балансова вартість яких становить 12407752 (дванадцять мільйонів чотириста сім тисяч сімсот п'ятдесят дві)  грн. 00 коп.

3. Скасувати Постанову ВДВС Києво-Святошинського району Київської обл. № 29645 від 18.10.2005 р. та  Постанову ДВС у Києво-Святошинському районі 588-1 від 21.08.2006р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Димиліта Компані», що знаходиться під іпотекою.

4. Стягнути з  Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі (08132, м. Вишневе, вул. Л.Українки, 86, код 33911251) на користь  ТОВ „Димиліта Компані” (08112, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Капітанівка,  вул. Радянська, 2, код 20013944), 3,40грн. судового збору.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Копію постанови надіслати сторонам по справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                 Іваненко Я.Л.