4/7
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 4/7
14.05.08
За позовом Відкрите акціонерне товариство "Київський річковий порт"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Твел-Україна"
про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Твел –Україна»про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що за зверненням відповідача, позивач надав згоду на розміщення продукції на належній йому бетонній площадці строком до 01.09.2007 р., проте у встановлені строки відповідач продукцію не прибрав, чим створив перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що позивач не представив належних документів, які підтверджують його право власності на бетонну площадку.
Заявою позивача збільшено позовні вимоги, якими проситься визнати за ним право власності на бетонну площадку –автодороги і вантажні майданчики (бетонні плити) за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23 –б з підстав, які вказані у заяві про збільшення позовних вимог та в позові.
Відповідач відзиву на заяву про збільшення позовних вимог не надав, у судовому засіданні його представник доводів на підтвердження своїх заперечень в цій частині позову не надав.
Розглянувши документи і матеріали подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
03.07.2007 р. відповідач листом за № 11/07 звернувся до позивача про розміщення на належній останньому бетонній площадці –автодороги і вантажні майданчики (бетонні плити) за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23 –б продукції, що належить ТОВ «Твел – Україна», строком до 01.09.2007р.
У зв'язку із невиконанням зобов'язання по усуненню продукції відповідачем у встановлені строки, позивач звернувся до суду з позовом в якому вимагає зобов'язати ТОВ «Твел –Україна»звільнити самовільно зайняту бетонну площадку за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23 –б.
Як встановлено під час розгляду справи, відповідач не заперечує проти того, що на час звернення позивача до суду, бетонна площадка зайнята його продукцією, проте проти позову заперечує у зв'язку із тим, що ВАТ «Київський річковий порт»не має достатніх документів, які підтверджують право власності на неї.
Разом із тим, ТОВ «Твел –Україна»не представило доказів, які свідчать про правомірність зайняття його продукцією спірної бетонної площадки. Позивач також просить визнати за ним право власності на спірну площадку.
До закінчення розгляду справи по суті, через канцелярію суду, від відповідача надійшла належним чином завірена копія акта від 24.04.2008 р., з якого вбачається, що останній прибрав продукцію зі спірної бетонної площадки.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
З пояснень представників сторін та листа ТОВ «Твел –Україна»від 03.07.2007 р. № 11/07 судом встановлено, що відповідачем розміщено належну йому продукцію на спірній бетонній площадці за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23 –б строком до 01.09.2007 р.
Зазначена продукція відповідачем не була усунена у встановлені строки у зв'язку із невизнанням ним права власності позивача на бетонну площадку.
Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач оспорює право власності позивача на бетонну площадку у зв'язку із недостатністю документів, які підтверджують це право.
Разом із тим, як вбачається з листа ТОВ «Твел –Україна»№ 11/07 від 03.07.2007 р., відповідач звернувся до позивача за дозволом про тимчасове розміщення свої продукції як до власника бетонної площадки.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме виписки з балансового рахунку ВАТ «Київський річковий порт»№ 10 «Основні засоби»спірна бетонна площадка (повне найменування «Площ. і підкр. шляхи 1 –ого району») знаходиться на балансі позивача з дати вводу в експлуатацію 01.12.1969 року.
Позивач також надав інвентаризаційну справу № 17522/68510, яка складена Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», з якої вбачається, що за даним об'єктом справа заведена на ВАТ «Київський річковий порт». До справи також складено схематичний план та оціночний акт згідно якого загальна площа спірної бетонної площадки складає 10 232, 0 кв. м. При вирішенні питання про визнання права власності, господарський суд виходить із даних площі, яка зазначена в оціночному акті.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оспорюючи право власності ВАТ «Київський річковий порт»на бетонну площадку, ТОВ «Твел –Україна»не надало належних і допустимих доказів, які б спростовували б вищевикладені обставини, а так само докази, які підтверджують факт належності цієї площадки іншим особам та правомірності знаходження на ній продукції відповідача після 01.09.2007 р.
Згідно відповіді КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» від 08.04.2008 р. № 12215 на запит Господарського суду міста Києва від 12.03.2008 р. по справі № 4/7 права власності на спірну бетонну площадку за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23 –б за іншими особами не зареєстровано; за даними книг Бюро по нежитловому фонду за адресою вул. Електриків, 23 –б проведена реєстрація права власності на: будинок контори механічних майстерень 1-й площею 419, 8 кв.м (літ. А); будинок прохідної 1-й р-н площею 6, 40 кв. м (літ. Г) за ВАТ «Київський річковий порт».
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ВАТ «Київський річковий порт»в частині визнання права власності на спірну бетонну площадку.
Провадження по справі в частині зобов'язання ТОВ «Твел –Україна»усунути належну йому продукцію зі спірної площадки, суд вважає за необхідне припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору, оскільки до закінчення розгляду справи відповідачем було усунуто з площадки розміщену ним продукцію, про що свідчить акт від 24.04.2008 р. підписаний директором ТОВ «Твел –Україна»і начальником 1-ого, 2-ого вантажного району ВАТ «Київський річковий порт».
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
14.05.2008р. в судовому засіданні за згодою сторін суддя оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати право власності Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) на бетонну площадку автодороги і вантажні майданчики (бетонні плити), загальною площею 10 232, 0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23 –б.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твел –Україна»(04074, м. Київ, вул. Шахтарська, 5; код ЄДРПОУ 30223282) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70; код ЄДРПОУ 03150071) 1123 грн. 30коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В решті частині позову провадження по справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.І. Борисенко
Рішення підписано: 19.05.2008р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2008 |
Оприлюднено | 07.06.2008 |
Номер документу | 1683814 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні