Постанова

від 13.05.2008 по справі 15/458-пд-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/458-пд-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.05.08                                                                                       Справа №15/458-пд-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Зубкова Т.П.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Пересаді О.В.

За участю представників позивача: нез'явився

представників відповідача: Ігнатов Д.І. – дов. №б/н від 08.01.08р.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Херсонбудтранс”, м. Херсон

на рішення  господарського суду Херсонської області від 26.02.08р. у справі № 15/458-ПД-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Херсонбудтранс”, м. Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ + Плюс”,  м. Херсон

про визнання договору купівлі – продажу частково недійсним          

ВСТАНОВИВ:

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду  №878 від   12.05.2008р. справу №15/458-пд-07 передано для розгляду колегії у складі: Головуючого –   Антоніка С.Г. (доповідач), суддів: Зубкової Т.П., Мойсеєнко Т.В.

Колегія суддів прийняла справу до провадження у цьому складі.

За заявою представника відповідача судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за його згодою у судовому засіданні 13.05.08р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.02.2008 року у справі №15/458-пд-07 (суддя Клепай З.В.) відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Херсонбудтранс» про визнання недійсними договору купівлі – продажу, укладеного з ТОВ «СВ + Плюс».  

Рішення господарського суду мотивоване ст.180 ГК України, ст.ст.203,215, ч.1 ст.628 ЦК України. Сторони при укладенні договору досягли згоди по всім істотним умовам, у тому числі щодо предмету та ціни договору, тому він, відповідно до норм чинного законодавства є укладеним. Відповідач правомірно отримав у власність будівлю та мостіння, тому користується ними на законних підставах.

                      Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ «Херсонбудтранс» звернулось з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти інше рішення, яким позов задовольнити.

          В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування та порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також положень Конституції України. Вказує, що предметом позову є витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання частково недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, тоді як судом зазначено, що ВАТ «Херсонбудтранс» звернувся з вимогою про визнання договору неукладеним. Всупереч нормам ч.1,5 ст.203,ч.3 ст.215 ЦК України, судом не було встановлено, що частково оскаржуваний договір купівлі – продажу суперечить моральним засадам суспільства та не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Так, в договорі від 15.09.05р. не було вказано однієї із істотних умов для договорів купівлі – продажу, як цього вимагають положення ст.180 ГК України, а саме: ціни нерухомого майна  - частини мостіння №1 площею 2900кв.м. Посилаючись на Експертну оцінку частини будівлі, судом не було досліджено та відображено в рішенні, що частина мостіння №1 площею 2900кв.м. також є нерухомим майном, проте в оскаржуваному договорі відсутня експертна оцінка чи балансова вартість такого нерухомого майна. Проведена експертна оцінка стосувалась тільки нерухомого майна у вигляді частини будівлі. В договорі вартість нерухомого майна у вигляді частини мостіння не визначено. Відповідно до ст.ст.180, 181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним. Так, норми чинного законодавства України передбачають, що неукладеність договору з підстав відсутності у ньому істотних умов не вимагає додаткового визнання судом такого договору неукладеним, оскільки його неукладеність прямо встановлена законом. Саме з цих підстав ВАТ «Херсонбудтранс» звернувся з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки вважає договорі купівлі – продажу від 15.09.05р. в частині відчуження нерухомого майна у вигляді частини мостіння №1 площею 2900кв.м. неукладеним.

          Представник ВАТ «Херсонбудтранс» у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Про день, час та місце судового засідання підприємство повідомлене належним чином.

ТОВ «СВ + Плюс» у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вказали на законність винесеного судом рішення, просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити.  Зазначили, що відповідно до положень оскаржуваного позивачем договору, його предметом виступають: будівля літ. «О» площею 1190кв.м., частина мостіння №1 площею 2900кв.м., що розташовані в м. Херсоні по Миколаївському шосе,4км. Ціна предмету договору визначена у 265000грн., тобто вказані об'єкти в цілому відчужені за 265000грн. В цю ціну входить і вартість мостіння. Отже, сторонами в момент укладення договору були погоджені всі істотні умови, у тому числі його ціна. Крім того, обидва об'єкти були передані позивачем відповідачу за відповідним актом приймання – передачі, що також свідчить про домовленість сторін відносно купівлі – продажу спірного майна. Таким чином, відсутні підстави вважати договір неукладеним, а отже відсутні підстави для повернення придбаного відповідачем майна.

Колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представника позивача.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду,  знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.05р. між сторонами у справі укладено договір купівлі – продажу, відповідно до п.1 якого позивач зобов'язався передати, а відповідач – прийняти у власність та оплатити частину будівлі літ. «О» площею 1190кв.м., частину мостіння №1 площею 2900кв.м.

Згідно п.3 Договору, Експертна оцінка частини будівлі, що відчужується, становить 246 889грн., згідно звіту ПП «Центр Консалтінгу Оцінки та Моніторингу» від 15.08.05р.

В пункті 4 Договору сторони домовились, що цей продаж вчинено за 265000грн., які покупець перераховує протягом одного року включно по 14000грн.  Перший внесок покупець здійснює в розмірі 97000грн.

Додатковою угодою до договору купівлі – продажу, укладеною 21.09.05р., сторони домовились, що продаж нерухомого майна за суму, зазначену в п.4 договору, вчинено з урахуванням ПДВ. Другий та наступні розрахунки за частину будівлі літ. «О» та частину мостіння №1 здійснюється покупцем до 10 числа поточного місяця в сумі 14000грн. з урахуванням ПДВ. Право власності на предмет цього договору купівлі – продажу переходить до покупця після повного розрахунку з продавцем та оформленням акту прийому – передачі.

15.02.06р. після повного розрахунку за придбаний об'єкт, між сторонами підписано Акт приймання – передачі. Цього ж числа здійснена реєстрація переходу права власності до відповідача на вказаний об'єкт, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Херсонським БТІ від 15.02.06р.

ВАТ «Херсонбудтранс» звернулось до господарського суду з позовом про визнання договору купівлі – продажу від 15.09.05р. недійсним в частині продажу частини мостіння площею 2900кв.м. у м. Херсоні по Миколаївському шосе,4км., а також про зобов'язання  ТОВ «СВ + Плюс» повернути вказану частину мостіння.

Як на підставу заявленого позову, ВАТ «Херсонбудтранс» посилається на неукладеність договору купівлі – продажу від 15.09.05р., оскільки в ньому відсутня ціна відчужуваної частини мостіння площею 2900кв.м. у м. Херсоні по Миколаївському шосе,4км, тому просить зобов'язати ТОВ «СВ + Плюс» повернути вказану частину мостіння. Як наслідок, позивач просить визнати договір купівлі – продажу від 15.09.05р. в частині продажу частини мостіння, недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із змісту договору  купівлі-продажу від 15.09.05р., а також укладеної додаткової угоди вбачається, що сторонами чітко визначений предмет договору (частина будівлі та частина мостіння) та його ціна. В п.4 договору зазначено, що «цей продаж» вчинено  за 265000грн., що передбачає включення до вказаної суми обох об'єктів. Крім того, у п.4.1 Додаткової угоди до договору зазначено, що продаж нерухомого майна на суму, зазначену в п.4 цього договору, вчинено з урахуванням ПДВ. Як зауважив сам позивач в апеляційній скарзі, частина мостіння №1 площею 2900кв.м. також є нерухомим майном, зареєстрованим Херсонським БТІ. Таким чином, вартість проданого нерухомого майна в цілому становила вказану вище суму.

Таким чином, твердження позивача щодо неукладеності оскаржуваного договору є неправомірними та нічим не доведеними, оскільки в оскаржуваному договорі визначено всі істотні умови договорів купівлі – продажу, у тому числі його предмет та ціна, тому вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння є неправомірними.

Що стосується вимоги ВАТ «Херсонбудтранс» про визнання оскаржуваного договору недійсним, то заявником не наведено жодних підстав, відповідно до ч.1 чт.215 ЦК України, для визнання його недійсним. Тому у задоволенні позову в цій частині також правомірно відмовлено судом.

Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного.

Будь – яких порушень норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

За таких обставин апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Херсонбудтранс”, м. Херсон задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.08р. у справі № 15/458-ПД-07 слід залишити без змін.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на заявника апеляційної скарги.

                На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу           Відкритого акціонерного товариства “Херсонбудтранс”, м. Херсон залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.08р. у справі № 15/458-ПД-07 залишити без змін.          

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Зубкова Т.П.  Мойсеєнко Т. В.