Рішення

від 28.05.2008 по справі 14/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/106

28.05.08  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                  Тел. 77-99-18

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

27 травня 2008р.                                                                                                               справа №14/106

За позовом: Дочірнього підприємства „Ковекс” Акціонерного товариства закритого типу „Сентябрь”, поштова адреса: м. Чернігів, пр.Перемоги,170/84 (юридична адреса: вул.Героїв Космосу,4, м. Київ)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЮТБУД”, вул.Свердлова,50, смт.Ріпки

Про  стягнення  52410грн. 72коп.  

                                                                                                                    Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:   Помазна С.І. представник, довіреність №2/2 від 19.03.08р.

Від відповідача:  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 50000грн. зворотної фінансової допомоги згідно договору №20/07-07 від 20.07.07р., 2098,39грн. інфляції за період з 16.01.08р. по 29.02.08р., 312,33грн. три проценти річних за період з 16.01.08р. по 31.03.08р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.04.08р. надав заяву, в якій просив направляти всі процесуальні документи за адресою м. Чернігів, пр.Перемоги,170/84, яке прийнято судом.

Від позивача надійшла копія свідоцтва про державну реєстрацію відповідача та копія довідки №54 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно яких місцезнаходження відповідача смт.Ріпки, вул.Свердлова,50.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 50000грн. боргу, 5702,03грн. інфляції за період з 16.01.08р. по 30.04.08р., 542,47грн. три проценти річних за період з 16.01.08р. по 26.05.08р.

Від відповідача надійшло клопотання від 27.05.08р. про направлення матеріалів справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі, в якому проти позову заперечував та зазначив, що вважає укладення договору №20/07-07 від 20.07.07р. колишнім директором фіктивним, оскільки згідно банківської виписки ТОВ „ВЮТбуд” за 30.07.07р. на особовому рахунку останнього залишок грошових коштів становив 30258,60грн., тобто факт наявності коштів на рахунку відповідача на дату отримання зворотної фінансової допомоги ставить під сумнів потребу останнього в ній, що підприємство, яке є позикодавцем по договору за весь час існування договору не виступало контрагентом ні в одній фінансово-господарській операції з відповідачем, що до укладання цього договору жодних інших договірних відносин з позивачем відповідач не мав, що у відповідача є підстави вважати, що колишнім директором ТОВ „ВЮТбуд” умисно, за попередньою змовою з директором ДП „Кодекс” АТЗТ „Сентябрь” було укладено фіктивну угоду (договір) з метою приховання чи маскування незаконного походження коштів, а також набуття права власності на такі гроші при усвідомленні, що вони одержані іншою особою злочинним шляхом, що на думку відповідача мала місце легалізація (відмивання) ТОВ „ВЮТбуд” доходів, одержаних злочинним шляхом. Відповідач просив направити матеріали справи до прокуратури Ріпкинського району для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст.209 КК України та зупинити провадження у даній справі до закінчення перевірки матеріалів справи прокуратурою.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача посилаючись, на те, що відповідач міг скористатися своїм правом на подачу позову про визнання договору недійсним, неукладеним, що кошти одержані відповідачем не повернуті, що дії відповідача направленні на затягування розгляду справи.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд прийняв збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних на суму 230грн.14коп., інфляції на суму 3603грн.64коп., оскільки це не суперечить законодавств у та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів до прокуратури Ріпкинського району Чернігівської області судом не задоволено, оскільки направлення матеріалів до слідчих органів згідно приписів ст.79 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а не обов'язком, відповідачем не подано доказів, що підтверджують факти (обставини) викладені у клопотанні.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

20.07.07р. між позивачем та відповідачем укладено договір зворотної фінансової допомоги №20/07/07.

Відповідно до п.1.1. договору кредитор (позивач по справі) зобов'язується надати фірмі (відповідачу по справі) зворотну фінансову допомогу, а остання зобов'язується повернути у зазначений договором термін. Відповідно до п.2.1. сума зворотної фінансової допомоги становить 70000,00грн. без ПДВ.

Відповідно до п.3.1. договору кредитор зобов'язаний надати зворотну фінансову допомогу протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 50000грн. зворотної фінансової допомоги згідно платіжного доручення №124 від 23.07.07р. та 20000грн. згідно платіжного доручення №129 від 30.07.08р., що підтверджується поданими копіями вказаних платіжних доручень та виписок банку з рахунку за 23.07.07р. і 30.07.07р.

Згідно ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.4.1. договору термін надання фінансової допомоги відповідачу визначається з моменту перерахування коштів і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.07р. Відповідно до п.5.1. договору після закінчення терміну зазначеного в п.4.1. договору відповідач зобов'язується до 15.01.08р. повернути суму зворотної фінансової допомоги.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, відповідач своє зобов'язання по договору виконав частково на суму 20000грн., що підтверджується випискою банку від 18.09.07р. Заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 50000грн., що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір №20/07-07 від 20.07.07р. про надання зворотної фінансової допомоги та подані позивачем докази в сукупності підтверджують фактичне отримання відповідачем –ТОВ „ВЮТБУД” від позивача ДП „КОВЕКС” акціонерного товариства закритого типу „Сентябрь” зворотної фінансової допомоги на суму 70000,00грн. На день розгляду справи сторонами не подано доказів повернення відповідачем позивачу всієї суми одержаної зворотної фінансової допомоги. Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів, що спростовують вимоги позивача.

Згідно діючого законодавства зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 5702,03грн. інфляції за період з 16.01.08р. по 30.04.08р., 542,47грн. три проценти річних за період з 16.01.08р. по 26.05.08р..

Відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасному поверненні зворотної фінансової допомоги, а тому вимоги позивача в частині стягнення інфляції за період з 16.01.08р. по 30.04.08р. у розмірі 5702,03грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 540,98грн. В решті стягнення трьох процентів річних відмовити у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 50000грн. зворотної фінансової допомоги, в частині стягнення інфляції в сумі 5702,03грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 540,98грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань стосовно повернення зворотної фінансової допомоги та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у розмірі 562грн. 43коп. та 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Прийняти збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних на суму 230грн.14коп., інфляції на суму 3603грн.64коп.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЮТБУД” (вул.Свердлова,50, смт.Ріпки, р/р 260003336 в ОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль” м.Чернігів МФО 353348, код 30904367) на користь Дочірнього підприємства „Ковекс” Акціонерного товариства закритого типу „Сентябрь” (вул.Героїв Космосу,4, м. Київ, р/р 26004001394001 в Святошинській філії АТ „Укрсінбанк” м. Київ, МФО 321756, код 30630700) 50000грн.00коп. зворотної фінансової допомоги, 5702грн.03коп. інфляції, 540грн.98коп. три проценти річних, 562грн.43коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш

Рішення підписано 28.05.2008р.

Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш