Постанова

від 21.05.2008 по справі 12/309

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/309

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

21.05.08

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Давид Л.Л.

                                                                Зварич О.В.

При  секретарі  судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації (далі ВАТ) «Чернівцігаз»від 24.03.08р. №01/304

на рішення   господарського суду Чернівецької області від 14.03.2008р.

у справі         №12/309

за позовом    Дочірньої компанії (далі ДК) «Газ України»Національної акціонерної компанії (далі НАК) «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача    ВАТ «Чернівцігаз», м.Чернівці

про          стягнення 296480,88 грн.

за участю представників

від  позивача – Працьовита С.М. –представник (дов. у справі);

 від відповідача  – не з'явився (належно повідомлений).

Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суддів.

Права та обов'язки  згідно ст.22 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не  поступало.

За наявності клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Рішенням господарського суду Чернівецької області віл 21.03.07р., яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.07р., у справі №12/309 частково задоволено позов ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до ВАТ «Чернівцігаз»та стягнено 245031,20 грн. основного боргу, 14399,31 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 3125,76 грн. річних. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.07р. у даній справі    скасовано вищезазначені судові рішення, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.03.2008р. (суддя Миронюк С.О.) частково задоволено позов ДК «Газ України»НАК) «Нафтогаз України»до ВАТ «Чернівцігаз»та стягнено з відповідача на користь позивача 245031,20 грн. основного боргу, 14399,31 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 3125,76 грн. річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано ст.604, ч.2 ст.625 ЦК України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність стягнення з відповідача на користь позивача 245031,20 грн. основного боргу, 14399,31 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 3125,76 грн. річних, оскільки у відповідача в наслідок невиконання вимог ухвали господарського суду Чернівецької області від 06.10.04р. у справі №7/137, якою затверджено мирову угоду між тими ж сторонами, та невиконання своїх договірних зобов'язань щодо оплати поставленого йому останнім природного газу виникла заборгованість за квітень-листопад 2006р. в сумі 245031,20 грн.

Суд першої інстанції, керуючись  ч.1 ст.547 ЦК України, констатував, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 26952,49 грн. не підлягає задоволенню з тих підстав, що вищевказаною ухвалою суду про затвердження мирової угоди не передбачалося стягнення з відповідача пені за прострочення оплати.

          З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ВАТ «Чернівцігаз»оскаржило рішення суду, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, стверджуючи, що в даному випадку позивач повинен був звернутися до виконавчої служби про примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди, а не на свій розсуд обрати спосіб захисту його порушеного права.

Крім того, апелянт зазначає, що, зважаючи на приписи п.3.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»№2711-IV від 23.06.05р., яким передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, стягнення спірної суми боргу, що виник внаслідок невиконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.10.04р. у справі №7/137, є неправомірним.

Також апелянт вважає, що у даній справі суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі, оскільки позивач не вправі був згідно із ч.2 ст.80 ГПК України повторно звертатись в суд з подібним позовом.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в позові.

У своєму відзиві ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»не погоджується з доводами апелянта, вказуючи на те, що укладена та затверджена господарським судом Чернівецької області мирова угода відповідає вимогам ст.ст.11, 202 ЦК України, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

Щодо посилань відповідача на норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»№2711-IV від 23.06.05р., то позивач не заперечує, що державний виконавець не має права на строк дії цього Закону проводити заходи примусового виконання рішень щодо підприємства паливно-енергетичного комплексу, однак вважає, що суд в свою чергу має право приймати рішення щодо стягнення заборгованості з такого підприємства в разі невиконання ним своїх зобов'язань.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

ухвалою господарського суду Чернівецької області від 06.10.2004 року у справі №7/137 затверджено мирову угоду між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ВАТ «Чернівцігаз»для забезпечення виконання зобов'язань за договором №2290 на суму 3082394,02 грн. строком на 120 місяців, згідно якої сторони розстрочили борг відповідача у сумі 3702736,63 грн. шляхом щомісячного платежу до першого числа місяця у сумі  30856,15 грн. з 01.10.2004 року по 01.10.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане вище зобов'язання відповідач виконував неналежним чином з січня 2006 року, а саме несвоєчасно здійснював розрахунки за мировою угодою.

Так, заборгованість, яка підлягала сплаті 01.01.2006р., сплачена 26.01.2006р., заборгованість, яка підлягала сплаті 01.02.2006р., сплачена 20.02.2006р., заборгованість, яка підлягала сплаті 01.03.2006р., сплачена 20.03.2006р., а починаючи з квітня 2006 року, розстрочена заборгованість не сплачується відповідачем, в результаті чого сума боргу останнього становить 245031,20 грн. та не погашена в добровільному порядку.

Вищевказане не заперечується сторонами.

Ухвала господарського суду Чернівецької області від 06.10.2004р. у справі №7/137 до державної виконавчої служби не пред'являлась.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що у разі ухилення однією із сторін від виконання мирової угоди, наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено і у цьому випадку позивач не позбавлений права звернутись на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, чим і скористався позивач.

Відповідно до ч.2 ст.604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ст.525 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» визначено порядок розрахунку індексів інфляції.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми матеріального права, судова колегія вважає, що судом першої інстанції підставно стягнено з відповідача на користь позивача 245031,20 грн. основного боргу, 14399,31 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 3125,76 грн. річних за прострочку оплати реструктуризованої заборгованості у січні-березні 2006 року та за несплату заборгованості у квітні-листопаді 2006 року, відмовивши у стягнення 6972,12 грн., оскільки позивачем допущено арифметичну помилку при підрахунку останніх, та у стягненні 26952,49 грн. пені, як такої, що не передбачена ухвалою про затвердження мирової угоди.

Суд апеляційної інстанції також не приймає до у ваги посилання апелянта на приписи ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» №2711-IV від 23.06.05р., так як дана норма підлягає застосуванню лише на стадії виконання судового рішення, що набуло законної сили, і не може застосовуватись судом на стадії розгляду спору по суті.

З огляду на вищенаведене, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 14.03.08р. у цій справі –без змін.

2.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

3.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         Л.Л.Давид  

суддя                                                                                         О.В.Зварич

Постанова підписана 25.05.08р.

                                                                                          Справа  № 12/309