Рішення

від 26.05.2008 по справі 2/62-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/62-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 травня 2008 р.           Справа 2/62-08

за позовом:Першого заступника прокурора у Вінницькій област (м. Вінниця, вул. Володарського,33) в інтересах держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області ( м. Вінниця, вул. Фрунзе,68)   

до:Сільськогосподарський виробничий кооператив "Південний Буг" (22434, с. Гущинці Калинівського району, Вінницької обл., вул. Леніна,79)  

позов на суму 183310 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   Посполіт Л.В., за дорученням;

          відповідача : Катрич П.С., за дорученням;

прокурора: Петровський І.Е.- за посвідченням.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про повернення зворотної фінансової підтримки в розмірі183310  грн., в тому рахунку 15 000 грн. основного боргу та 168 310 грн. пені наданої відповідно до угоди № б/н від 06.04.2005 року  про зворотню фінансову підтримку .

Ухвалою суд від 10.04.2008 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 26.05.2008 року.

В судовому засіданні 26.05.08р. представники прокурора та позивача подали заяву, про зміну позовних вимог,  в якій просять стягнути з відповідача 15000 грн. заборгованості та  6 732,40 грн. пені.  Дана заява прийнята судом до розгляду. Також представниками прокурора та позивача подано клопотання в якому вони просять стягнути з відповідача 15 000 грн. заборгованості, 1104 грн. пені, всього 16 104 грн. від стягнення пені в сумі 5628,40 грн. відмовляються.  Дана заява прийнята судом.

Представник відповідача  позов не визнає, подав відзив  в якому просить позов залишити без розгляду  посилаючись на рішення Конституційного суду України по справі № 1-1/99 від 08.04.1999р. вказує на те, що позивач не є органом державної влади та органом місцевого самоврядування, якому за законом надано повноваження органу виконавчої влади, а тому прокурор не має права на звернення до суду з позовом в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва.  крім  того відповідач стверджує, що позивач невірно зазначив розмір пені, яка заявляється до стягнення.

З пояснень представників прокурора, позивача, відповідача та  наданих матеріалів, суд вбачає таке.

06.04.2005 року між Регіональним  фондом  підтримки підприємництва по Вінницькій обл. та СВК "Південний Буг" укладено угоду про зворотну фінансову підтримку.

Відповідно до п.1.1 угоди Фонд  зобов'язується надати підприємству зворотну фінансову підтримку для проведення весняних польових робіт на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання, у сумі 20 000 грн. з кінцевим терміном повернення 15.09.2005 року.

На виконання вказаної угоди Регіональним  фондом підтримки підприємництва  по Вінницькій обл.  СВК "Південний Буг" платіжним дорученням від 11.04.2005 року перераховано кошти  на суму 20 000 грн.

Відповідно до п. 4.2 угоди у разі прострочення підприємством строків повернення фінансової підтримки сплачує пеню у розмірі 1 відсоток у національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за угодою.

Відповідач  здійснив часткові розрахунки з позивачем перерахувавши останньому 5 000 грн. що підтверджено квитанціями  до прибуткових касових ордерів: № 10 від 20.04.2007 року на суму 3000 грн.; та № 17 від 07.06.2007 року на суму 2000 грн.

Остаточні розрахунки СВК "Південний Буг" з позивачем не провів, сума заборгованості становить 15 000 грн. основного боргу з урахуванням часткових розрахунків відповідача в сумі 5000 грн.  та 1104 грн. пені з урахуванням заяви відповідача про зміну розміру пені та відмови від стягнення пені у сумі 5 628,40 грн.

Наведене стверджується:

-          угодою про зворотню фінансову підтримку № б/н  від 06.04.2005 р.;

-  платіжним  дорученням № 192 від 11.04.2005 року.

- квитанціями  до прибуткових касових ордерів: № 10 від 20.04.2007 року на суму 3000 грн.; та № 17 від 07.06.2007 року на суму 2000 грн;

- розрахунком ціни позову;

- заявою про зміну позовних вимог від 26.05.2008 року;

- відзивом відповідача на позов;

- іншими матеріалами справи;

Заслухавши пояснення представників прокурора, позивача та відповідача  дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ст. 36 - 1 Закону України " Про прокуратуру "  представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суду інтересів держави є наявність або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій ( бездіяльності) фізичних або юридичних осію, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч. 3 Закону України " Про прокуратуру" , є звернення до суду з позовами в інтересах у тому числі юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави при цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3 рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкуванню  і форм власності.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

  Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо іншого не встановлено договором або законом. В даному випадку іншого в договорі та в законі не встановлено. Зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до  ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін(строк) його виконання. то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).

У ч.1 ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.   

Відповідно до п.1.1 угоди Фонд  зобов'язується надати підприємству зворотну фінансову підтримку для проведення весняних польових робіт на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання, у сумі 20 000 грн. з кінцевим терміном повернення 15.09.2005 року.

На виконання вказаної угоди Регіональним  фондом підтримки підприємництва  по Вінницькій обл.  СВК "Південний Буг" платіжним дорученням від 11.04.2005 року перераховано кошти  на суму 20 000 грн.

Відповідач  здійснив часткові розрахунки з позивачем перерахувавши останньому 5 000 грн. що підтверджено квитанціями  до прибуткових касових ордерів: № 10 від 20.04.2007 року на суму 3000 грн.; та № 17 від 07.06.2007 року на суму 2000 грн.

Оскільки відповідач зобов'язання щодо повернення фінансової позики в сумі 15000 грн., в строки обумовлені в угоді не здійснив, то позовні вимоги є законними і підлягають задоволенню.

Пунктом  2 ст.193 ГК України- кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення  зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 4.2 угоди у разі прострочення підприємством строків повернення фінансової підтримки сплачує пеню у розмірі 1 відсоток у національній валюті України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за угодою.

Тому позовні вимоги про стягнення   1104 грн. пені підлягають  задоволенню.

Згідно ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.  

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 16 104  грн., в тому рахунку  15000 грн. заборгованості , 1104   грн. пені  є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають  задоволенню.

На відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати на сплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. 11, 16, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, ст.1046 ЦК України, ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 43, 44, 45, 47-1, ч. 2,3,5 ст. 49, ст. 75, ст. 78, п.4 ст.81, ст. 82, ст. 83, 84, 115, 116 ГПК України , -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково. Прийняти відмову прокурора в стягненні і позивача від стягнення пені в розмірі 167206 грн. Провадження в цій частині припинити.

2.Стягнути з Сільськогосподарський виробничий кооператив "Південний Буг" ( 22434, с. Гущинці Калинівського району, Вінницької обл., вул. Леніна,79, р/р 260043014571 БВ№12ВЦВ " Промінвестбанк" МФО 302571,) :

- на користь Регіонального фонду підтримки підприємництва по Вінницькій області (вул. Фрунзе, 68, м. Вінниця, код 13333677, р/р 26505301996 в ПІБ, МФО 302571) - 15000 грн. фінансової допомоги та 1104 грн. пені.

- до Державного бюджету України -  161,04 грн. витрат на державне мито та  118,04 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  28 травня 2008 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу