Рішення

від 06.05.2008 по справі 17/224/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/224/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "06" травня 2008 р.                                                 Справа №  17/224/08

м. Миколаїв                     

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колемсниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача – не з»явились;

від відповідача –Бортик Р.О., довіреність № 37 від 04.01.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/224/08

За позовом науково-виробничої фірми “АНТ”, Миколаївська область, Жовтневий район,                   с. Горохівка,  

до комунального підприємства “Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації”,          м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40,

про: визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

  Науково-виробнича фірма “АНТ” (надалі - позивач) звернулася  до господарського суду з позовом до комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації»(надалі - відповідач) про визнання права власності.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

   НВФ «АНТ»на підставі договору купівлі-продажу № 2331-Л від 06.09.1998 року, зареєстрованого за № 25 від 05.10.1998 року, являється власником нежитлових приміщень на першому поверсі  № 1-19, № 1-20, № 1-21 та № 1-22, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв,     пр. Миру, 36.  

Рішенням Виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів за № 660 від 23.10.1998 року  в тому числі і НВФ «АНТ»передана в постійне користування земельна ділянка площею 0,2287  га для обслуговування адміністративного будинку за адресою м. Миколаїв,            пр. Леніна, 36, про що свідчить державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

На зазначеній земельній ділянці позивач самовільно побудував нежитлову прибудову        Літ. А'-І , загальною площею 58, 10  кв. м.

Зазначене підтверджується довідкою КП ММБТІ за № 306 від 24.01.2005 року, технічним паспортом станом на 24.01.2005 року  та інвентаризаційною справою № 23683.

Проведену самозабудову приміщень позивач належним чином не офо рмив (не отримав дозволу на будівництво, не отримав затвердженого проекту дозволу на виконання будівельних робіт), чим порушив вимоги ст. ст. 24, 28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

Проте, із висновку ІПЦ “Будреконструкція” за № ТО-002-04-08-ТЗ від 11.04.2008 року вбачається, що технічний стан прибудови є задовільним та подальша її експлуатація можлива.

Крім того, санітарно –епідеміологічна станція Ленінського району м. Миколаєва не заперечує проти оформлення самочинно збудованого нежитлового приміщення, про що повідомила своїм висновком від 16.04.2008 р.

Ленінський РВ ГУ МНС України в Миколаївській області також погоджує можливість розміщення самовільно збудованої нежитлової прибудови Літ . А'-І , загальною площею 58, 10     кв. м., по пр. Леніна, 36, у м. Миколаєві, що підтверджується висновком № 55/423 від         29.02.2008 року.

Вимогами п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5  передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видачасвідоцтва про право власності   здійснюється     органами    місцевого  самоврядування,  тобто Миколаївською міською радою.

Однак зазначений правовстановлювальний документ позивачу не видається органом місцевого самоврядування. Водночас відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п. 2.1 вказаного Тимчасового положення передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 392  Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень”). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах (п. 18 Інформаційного листа ВГСУ 31.01.2001 № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, в редакції Інформаційного листа ВГСУ від      22.11.2005 року  № 01-8/2167).

На адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представнка підприємства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу господарського суду  проти  позовних вимог не заперечує.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги науково-виробничої фірми «АНТ»задовольнити повністю.

2.          Визнати за науково-виробничою фірмою «АНТ», Миколаївська область, Жовтневий район, село Горохівка, ідентифікаційний код 13861896, право власності на самочинно збудовану нежитлову прибудову Літ. А'-І , загальною площею 58, 10 кв.м., основною площею             51, 60 кв.м.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом    10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до  ст. 84 Господарського процесуального кодексу  України.           

   Суддя                                                        С.М.Коваль