Рішення

від 22.05.2008 по справі 15/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/57

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.05.08 р.                                                                                                     Справа № 15/57                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Артемівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих м. Артемівськ (код ЄДРПОУ 03972560)

до відповідача державного підприємства „Сніжнеантрацит” м. Сніжне (код ЄДРПОУ 31906124)

про стягнення заборгованості в сумі 28530,00 грн., пені в розмірі 6329,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чаус М.П. – директор згідно контракту № 397 від 31.03.2008 р.

від відповідача: Бикадоров Ю.В. за довіреністю № 3 від 09.01.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Артемівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих м. Артемівськ до державного підприємства „Сніжнеантрацит” м. Сніжне про стягнення заборгованості в сумі 28530,00 грн., пені в розмірі 6329,10 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/57.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено  клопотання  про ведення судового засідання без застосування технічних засобів фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Із позовної заяви вбачається, що згідно гарантійного листа № 2723 від 29.11.2006 р. позивачем - Артемівським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих м. Артемівськ було поставлено відповідачу – державному підприємству „Сніжнеантрацит” м. Сніжне товар на загальну суму 28530,00 грн. згідно накладної № 012949 від 13.12.2006 р., податкової накладної до вказаної видаткової накладної № 12949 від 13.12.2006 р., довіреності на представника відповідача для отримання товару серія ЯНГ № 257814 від 13.12.2006 р., копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав письмові пояснення та уточнення  позовних вимог за вих. № 443 від 21.05.2008 р. в яких зазначено, що поставка продукції відповідачу здійснювалася на підставі договору № 205/07-06 від 04.07.2006 р.(надалі-договір). Довіреність, яка видавалася представнику відповідача для отримання товару від позивача містить вказівку, що цінності належить отримати за договором № 205/07-06 від 04.07.2006 р.

Суд прийняв цю заяву до розгляду як заяву про зміну підстав позовних вимог та в подальшому розглядав позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 28530,00 грн. за товар, поставлений на підставі договору № 205/07-06 від 04.07.2006 р.

Так, згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставити покупцю спецодяг (надалі-товар) згідно специфікаціям, що є невід'ємною частиною договору.

Так, згідно п. 2.1 договору продавець здійснює передплату за поставлений товар у розмірі 100%.

Засвідчені копії договору № 205/07-06 від 04.07.2006 р. та специфікації № 1 до цього договору додані до матеріалів справи.  

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,  якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної попередньої оплати грошових коштів всупереч статей  509, 526, 530, 692 ч. 1  Цивільного кодексу України та умовам договору № 205/07-06 від 04.07.2006 р. відповідач не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 28530,00 грн. Наявність заборгованості на вказану суму також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.05.2007 р., який додано до матеріалів справи; листом відповідача № 2339/06-3 від 11.12.2007 р., до якого доданий графік погашення заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 28530 грн. по 4755 грн. щомісячно у період з грудня 2007 р. по травень 2008 р. Але вказане розстрочення виконання зобов'язання позивач відповідачу не погодив, тому строк оплати за товар залишився згідно умов договору.

Враховуючи, що позов позивачем в частині стягнення основного боргу на суму 28530,00 грн. обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги Артемівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих м. Артемівськ про стягнення заборгованості у вказаній сумі підлягають задоволенню.

Оскільки мало місце прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за 470 днів прострочення поставки на суму 6329,10 грн.

Так, згідно п. 4.1 укладеного між сторонами договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.  

В обґрунтування вимоги щодо стягнення вказаної суми пені позивач посилається на Закон України № 543/96-ВР від 22.11.96 р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та статтю 549 Цивільного кодексу України.

У договорі конкретний розмір пені за порушення строку оплати за товар сторонами не встановлений, посилання позивача на норми Закону України № 543/96-ВР від 22.11.96 р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та статтю 549 Цивільного кодексу України є безпідставними, тому як вони також не встановлюють конкретного розміру пені для вказаних правовідносин сторін. Але п. 4.1 договору дає право позивачу застосовувати розмір пені 0,1% вартості товару, передбачений ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, тому як відповідач належить до державного сектора економіки.

Відповідач – державне підприємство „Сніжнеантрацит” м. Сніжне у відзиві на позов  від 21.05.2008 р. визнав позовні вимоги, засновані на договорі в частині стягнення суми основного боргу – 28530,00 грн., заперечує проти стягнення пені у сумі 6329,10 грн. у зв'язку з пропущенням строку позовної давності щодо вказаних  позовних вимог.

Щодо заяви відповідача про сплив строку позовної давності, то судом встановлено наступне:

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно ч. 2 цієї статті Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи вимоги п. 2.1 договору про попередню оплату товару, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати за поставлений товар за накладною № 012949 від 13.12.2006 р., наступив до 13.12.2006 р.

Таким чином, починаючи вже з 13.12.2006 р. відповідач почав порушувати законні права та інтереси позивача щодо отримання 100% оплати вартості товару, поставленого 13.12.2006 р., а для позивача почав бігти 1 річний строк позовної давності, який закінчився 13.12.2007 р.

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 5 цієї ж статті Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, відповідач у відзиві на позов заявив про сплив строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, а позивач будь-яких клопотань щодо відновлення пропущеного строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені в розмірі 6329,10 грн. до суду не надав.

З врахуванням того, що позивач звернувся до суду за захистом порушеного права тільки у квітні 2008 р., тобто після закінчення строку позовної давності для нарахування пені, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення пені в розмірі 6329,10 грн. у зв'язку з спливом строку позовної давності до вказаних позовних вимог.

Позивач згідно діючого законодавства звільнений від сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись статтями  12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства „Сніжнеантрацит” (юридична адреса: 86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, 32; код ЄДРПОУ 31906124; розрахунковий рахунок 26001301570637 в Сніжнянському відділенні АКБ „Промінвестбанк” м. Донецька, МФО 334237) на користь Артемівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (юридична адреса: 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Сибірцева, 170; код ЄДРПОУ 03972560; розрахунковий рахунок 26004190700330 в Артемівському відділені ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецька, МФО 334011) заборгованість у сумі 28530,00 грн.

Стягнути з державного підприємства „Сніжнеантрацит” (юридична адреса: 86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Леніна, 22; код ЄДРПОУ 31906124; розрахунковий рахунок 26001301570637 в Сніжнянському відділенні АКБ „Промінвестбанк” м. Донецька, МФО 334237) на користь Державного бюджету України (одержувач: Управління державного казначейства у Київському районі м. Донецька, код ЄДРПОУ 34687001, рахунок 31111095700006 банк одержувача: Головне Управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016) державне мито у розмірі 285,30 грн.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 6329,10 грн.

У судовому засіданні 22.05.2008 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний судом 26.05.2008 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

               Суддя