Постанова

від 29.05.2008 по справі 20-12/440

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/440

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 27 травня 2008 року   Справа № 20-12/440

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Котлярової О.Л.,

секретар судового засідання                                        Яресько О.В.                              

за участю представників сторін:

представник позивача - приватного підприємства "Аудиторська фірма "Аудит-Інфо" - не з'явився;

представники відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  міста Севастополя - Нікіфорова Ганна Анатоліївна, довіреність №  928/09   від 12.02.08, Чернова Юлія Миколаївна, довіреність №  7303   від 18.09.07;

представник позивача - приватного підприємства "Аудиторська фірма "Аудит-Інфо" - не з'явився;

представники відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  міста Севастополя - Нікіфорова Ганна Анатоліївна, довіреність №  928/09   від 12.02.08, Чернова Юлія Миколаївна, довіреність №  7303   від 18.09.07;

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 18.03.2008 у справі № 20-12/440

за позовом           приватного підприємства "Аудиторська фірма "Аудит-Інфо" (вул. 6-а Бастіонна, 32, м.Севастополь, 99011)

до           Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  міста Севастополя (вул. Карантинна, 16-56, м.Севастополь, 99008); (вул. Карантинна, 16-58, м.Севастополь, 99008)

про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу від 31.05.2007 № Ю-140

                                                            ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Аудиторська фірма „Аудит-Інфо” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом  до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсною та скасування вимоги про сплату боргу № Ю-140  від 31.05.2007 по страховим внескам на суму 4078,93 грн.

Постановою господарського суду міста Севастополя  від 18 березня 2008 року у справі № 20-12/440 (суддя Марченко І.А.) позов задоволено: скасовано вимогу Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Севастополя № Ю-140  від 31.05.2007 по страховим внескам на суму 4078,93 грн., а також суд стягнув з Державного бюджету України на користь позивача  судовий збір в розмірі 03 грн. 40 коп.

При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про те, що проведена відповідачем перевірка є незаконною, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України  № 58 від 10 березня 2005 року  тимчасово припинено перевірки юридичних та фізичних осіб-платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідач - Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя –оскаржує постанову господарського суду міста Севастополя  від 18 березня 2008 року у зв'язку з порушенням  судом норм матеріального права.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України  № 58 від 10 березня 2005 року не містить у собі норми, яка б звільняла платника фіксованого податку від нарахування та сплати у встановлені терміни страхових внесків.

Більш детально доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. суддю Котлярову О.Л. у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі замінено на суддю Заплава Л.М.

Вивчивши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно  до статті 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зазначеною статтею встановлено,  що дія інших нормативно-правових актів  може поширюватися  на відносини лише  у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Зокрема, виключно цим Законом  визначаються платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Частиною 3 статті  18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхові внески є цільовими загальнообов'язковими платежами, які справляються на всій території України в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону № 1058 від 09.07.2003, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, а також на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до статей   14, 17   Закону   України   „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роботодавці  - підприємства,   установи,   організації,   незалежно   від   форм власності, виду діяльності та господарювання, є страхувальниками, які зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 статті І8 Закону № 1058 від 09.07.2003 передбачено, що, законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до частини 15 Прикінцевих положень Закону України  „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до  підпункту 1 частини 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 від 09.07.2003 до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду окрім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) для відповідних платників збору."

Відповідно до статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР в редакції, чинній з 01.01.2005 по 30.03.2005 розмір страхового внеску становив 32%.

Відмовляючи у позові, місцевий господарський суд послався на Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2005 № 58-р, яким  тимчасово припинені перевірки юридичних та фізичних осіб - платників єдиного і фіксованого податку, щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилась у 2004 році - І кварталу 2005 року, до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.

Однак, з аналізу тексту зазначеного Розпорядження не вбачається прямої  заборони органам   Пенсійного фонду України по виконанню покладених на них обов'язків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки норми, яка б звільняла платника фіксованого податку від нарахування та сплати у встановлені терміни і в повному об'ємі страхових    внесків у розмірі 32 % на суми фактичних витрат на оплату праці працівників Законом України від 16.03.2006 № 3583 - IV та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2005. № 58-р, не передбачено, судова колегія вважає хибним висновок суду першої інстанції про задоволення позову з формальних підстав.

Вищенаведена правова позиція вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 20 липня 2005 року у справі № 20-12/440 за позовом  приватного підприємства  "Аудіторська фірма "Аудіт-Інфо" до Управління Пенсійного фонду  в Лпнінському районі міста Севастополя про визнання недійсним рішення.

За таких обставин, оскаржений судовий акт підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 199, 202,  205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  міста Севастополя задовольнити.

                    2.Постанову господарського суду міста Севастополя  від 18 березня 2008 року у справі № 20-12/440 скасувати.

                    3.У позові приватного підприємства "Аудиторська фірма "Аудит-Інфо" відмовити.

Головуючий суддя                                                  Г.К. Прокопанич

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                О.Л. Котлярова