Постанова

від 20.05.2008 по справі 5020-5/075

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-5/075

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

20 травня 2008 року   Справа № 5020-5/075

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Сотула В.В.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Бушкіна Юлія Володимирівна, довіреність №  15   від 01.04.08

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатера-Трейд" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Євдокімов І.В.) від 08.04.2008 у справі №5020-5/075

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" (пров. В. Катаєва, 3,Одеса,65012)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Сатера-Трейд" (пр. Перемоги, 45а,Севастополь,99046)

про стягнення заборгованості в розмірі 288259,32 грн.                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.04.2008  у даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сатера-Трейд" про стягнення заборгованості в сумі 288259,32 грн. задоволено в повному обсязі.  

        Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач 23.04.2008 звернувся  з апеляційною скаргою, в якій сторона просила скасувати зазначений судовий акт та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

                    В апеляційній скарзі заявник вказує, що при прийнятті рішення про стягнення вартості поставленої позивачем  продукції, суд не надав належної оцінки доказам, що підтверджують  якість товару, наявність  посвідчень якості та сертифікатів відповідності, не врахував, що  ця  продукція не може бути  реалізована у  зв'язку з невідповідністю її фізико-хімічних та мікробіологічних показників вимогам нормативної документації.

                    В судове засідання, призначене на 20 травня 2008 року,  представник позивача не з'явився. Про час  і місце судового засідання сторона була повідомлена належним чином. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу по суті без представника позивача, оскільки його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою.

                    У  зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Борисової Ю.В., за розпорядженням заступника голови суду вона була замінена на суддю Дугаренко О.В.                    

                    Повторно розглянувши справу, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судовою колегією встановлено наступне.

                    27.07.2006 між  позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу виноматеріалів № 27/07/06 (а.с.10).

                    Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується  продати на умовах DDU, с. Долинне (Бахчисарайський район, АР Крим), згідно з Інкотермс -2000, автомобільним транспортом, виноматеріали у кількості та асортименті вказаних у Специфікаціях / додатках, а покупець зобов'язується  придбати та  оплатити вказані виноматеріали.

                    На виконання умов договору позивач відвантажив на адресу відповідача

партію товару, що підтверджується товарно- транспортними накладними серії № РкСІ-12439 від 04.08.06, РкСІ-12440 від 04.08.06, РкСІ-12770 від 09.08.06, РкСІ-12771 від 09.08.06, на загальну суму на загальну суму 350235,06 грн. (арк.с. 13-16).

                    Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зобов'язання  з постачання товару виконані належним чином та своєчасно. Відповідач вказаний  товар отримав, що ним  не заперечується  та  підтверджується матеріалами  справи (арк..с 17-18), але вартість товару  сплатив частково в сумі 91596,36грн.

          У зв'язку з несплатою отриманого товару у відповідача перед позивачем  склалась заборгованість в сумі 258638,70 грн. Несплата вказаної суми у добровільному порядку  з'явилось  підставою для звернення позивача  з позовом в господарський суд міста Севастополя  суд на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 655 Цивільного  кодексу України.

                    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що  не підлягає задоволенню,  виходячи із наступного.

                    Спірний договір  є договором купівлі - продажу і підлягає регулюванню положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

                    Згідно статті 662 Цивільного кодексу України продавець  зобов'язаний  передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

   Продавець повинен одночасно з товаром  передати покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із  товаром  відповідно  до  договору  або актів  цивільного законодавства.

            В силу статті 674  Цивільного кодексу України  відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими   законом та  іншими нормативно-правовими актами.

                    Відповідач в апеляційній скарзі затверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Винфорт" при передачі йому товару не надало сертифікату якості на кожну партію товару.

          Статтею 666 вказаного Кодексу зазначено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром  відповідно до договору купівлі-продажу або  актів цивільного законодавства,  покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару  або  документи,  що  стосуються товару,  не передані продавцем у встановлений строк,  покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути  товар продавцеві.

          Однак, як вбачається з матеріалів справи, до подання позову в господарський суд міста Севастополя про стягнення вартості товару покупцем питання про відсутність документів, підтверджуючих якість продукції, не порушувався і даною  стороною  не вчинювались дії, які передбачені  частиною 2 статті 666 Цивільного кодексу України.

          При цьому, позивачем підтверджено, що ця продукція поступила з Республіки Молдова, пройшла митне оформлення на території України, має  сертифікати відповідності № SNACP MD CP 06 11 L 000521-06; SNACP MD CP 06 11 L 000520, 11 L 000523 від 28.06.2006 до 28.11.2006, які видані                        ОС „Винстардат” , м. Кишинів, у відповідності до Міждержавної угоди про взаємне визнання робіт з сертифікації від 04.08.98, укладеною між Україною та Молдовою, а ДП ”Одесастандартметрологія” видано свідоцтво товариству з обмеженою відповідальністю "Винфорт" про визнання сертифікатів  на продукцію,  поставлену відповідачу (арк.с. 64).

          Таким чином, судова колегія вважає, що довід відповідача про відсутність  у позивача документів якості  на поставлений товар не відповідає дійсності.

          Відповідно до частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець  повинен передати покупцеві товар,  якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

          У пункті 2.1 договору визначено, що якість продукції, що постачається  по даному контракту, повинна відповідати вимогам, визначеним в пункті 1.3 даного контракту, та підтверджуватися сертифікатом відповідності та санітарно-гігієнічним сертифікатом.

          Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що виноматеріал „Каберне” червоне сухе та суміш червоного сухих сортів не відповідає  вимогам ДСТУ 202.001-96 „Виноматеріали оброблені” та не може застосовуватися для виробництва та реалізації виноробної продукції.

          Відповідно до пункту 4.1 договору  прийом виноматеріалів  за  якістю та   за кількістю здійснюється на території заводу ТОВ «Сатера-Трейд» і супроводжується складанням двохстороннього  акту за участю  представників обох сторін. Акт про  прийом  товару за  якістю та   за кількістю оформлюється  на кожну партію товару.

          Однак, як встановлено судом,  це положення договору не було виконано обома сторонами угоди.  При цьому, продукція була  прийнята відповідачем без застережень, про що свідчить підписання уповноваженою особою покупця товарно- транспортних накладних на товар.

          Також покупцем не були дотримані вимоги п.6 та п.8 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю", затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня1966 р. № П-17, якими  передбачені строк приймання товарів за якістю - 20 днів з моменту приймання товару та строк висунення претензій за прихованими недоліками товару - 4 місяці з моменту приймання товару.

          На підставі лабораторних досліджень виноматеріалу «Каберне»червоне сухе та суміш червоного сухих сортів, поставлених згідно товарно-транспортних накладних № РкСІ-12439 від 04.08.06, РкСІ-12440 від 04.08.06, РкСІ-12770 від 09.08.06, РкСІ-12771 від 09.08.06, виробничої лабораторії ВАТ "Сатера-Трейд", яка атестована ДП «Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»та діє на підставі свідоцтва про атестацію № РИ 0029/05 від 25.06.2005 року, складені акти, відповідно  до яких (арк.с. 74-77) виноматеріал не відповідає вимогам нормативної  документації.

          Однак, доказів направлення вказаних актів позивачу заявник  апеляційної скарги судам першої і  апеляційної інстанцій  не надав.

          При цьому, згідно з  пунктом  3.2 договору,  у  випадку  виникнення спору  з  приводу якості  товару після  доставки його покупцю, арбітражні  аналізи сировини здійснюються Центральною лабораторію Мінагрополітики   України.                     До позивача з пропозицією про проведення арбітражних аналізів сировини покупець не звертався, доказів самостійного звернення до Центральної лабораторії Мінагрополітики  України  судам не надав.

Також даною стороною не надані документи, підтверджуючи повідомлення  продавця щодо  неналежної якості  продукції.

Лист відповідача  від 09.08.2006 про виклик представника товариства з обмеженою відповідальністю "Винфорт" для складання акту не може бути прийнятий до уваги, оскільки стороною не надані докази  направлення даного листа продавцю. Позивач факт отримання цього повідомлення заперечує.

Таким чином за період з дати отримання продукції (серпень 2006 року) до звернення продавця  до місцевого господарського суду цього позову  про стягнення заборгованості за поставлену продукцію (січень 2008 року) покупець, з метою захисту своїх прав, не скористався  жодною з можливостей, зазначених у статті 678 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що встановлення якості поставленого виноматеріалу на   даний час є неможливим з об'єктивних причин, встановлення якості поставленого виноматеріалу протягом строків визначених як загальними, так і спеціальними  нормами законодавства в порядку передбаченому договором  проведено не було, а строк пред'явлення позову, що випливає з поставки товарів неналежної якості, - шість місяців з дня виявлення недоліків покупцем (ч.8 ст.265 Господарського кодексу України) - минув, доводи апеляційної скарги судова колегія  визнати обгрунтованими  не може.

При цьому судова колегія враховує, що частина поставленої продукції  відповідачем  була сплачена, що не заперечується  даною стороною  (на суму 91596,36 грн.), а  загальна сума заборгованості за станом на 31.12.2007, згідно з актом звірки взаєморозрахунків від 21.02.2008 (арк.с.54), підтверджена товариством з обмеженою відповідальністю "Сатера-Трейд".

          Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що  покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції, виходячи  з норми вказаної  статті, обґрунтовано  визнані  позовні  вимоги  і задоволені на підставі статей 525,526  Цивільного кодексу України.

В ході розгляду апеляційної скарги 20.05.2008 відповідачем були заявлені клопотання про залучення до матеріалів справи як докази арбітражні аналізи виноматеріалів   і направлення їх в  Центральну лабораторію Міністерства аграрної політики України (а.с. 95).   Ці клопотання  були відхиленні судовою колегією виходячи з наступного.

Відповідач для підтвердження неякісності отриманого їм товару, просив суд направити арбітражні аналізи в Міністерство аграрної політики України, посилаючись на п.3.2 договору.  Як випливає із заяви про залучення арбітражних проб у якості доказів арбітражні  проби виноматеріалів  (а.с. 96)  і було встановлене судовою колегією при огляді речовинних доказів (4-х пляшок з виноматеріалами ) ці проби відібрані відповідачем 19.05.08 тоді як продукція була отримана ним  в серпні 2006 року. При цьому, враховуючи нестабільність цього товару,  згідно п.7.8  ГСТУ 202.001-96, арбітражні проби виноматеріалу  та проба підприємства - виробника, яка одержана з даною партією, зберігаються до повного розрахунку з одержувачем на випадок арбітражного аналізу, але не більше ніж два місяці.

З врахуванням  викладеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції  прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сатера-Трейд" залишити задоволення

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 08.04.2008 у справі 5020-5/075 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.В.Сотула

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                О.В. Дугаренко