Постанова

від 13.06.2006 по справі 12/53-06-1235

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/53-06-1235

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р. Справа № 12/53-06-1235

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:  Гладишевої Т. Я.

Суддів:                        Савицького Я. Ф.

                                      Лавренюк О. Т.

при секретарі  судового засідання - Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні 13.06.2006 р.:

від позивача: Слюсар М.М.

від відповідача: Столяр О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2006 року

по справі № 12/53-06-1235

за позовом  Одеської залізниці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрол”

про стягнення  25608 грн.

Згідно ст. 77 ГПК України по справі оголошувалась перерва з 18.05.2006 року по 13.06.2006 року.

                                           В С Т А Н О В И Л А:

          У лютому 2006 року Одеська залізниця звернулась до суду з позовом до ТОВ „Петрол” про стягнення 25608 грн. штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за неправильне зазначення в накладній назви вантажу.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 04.04.2006 року по справі № 12/53-06-1235 (суддя Юдова В. З.) у позові відмовлено.

          Судове рішення вмотивоване тим, що складений станцією Ізмаїл акт загальної форми № 156 від 20.08.2005 р. не може вважатися належним доказом, оскільки невідповідність назви вантажу виявлено станцією Арциз 11.08.2005 р., а не  станцією Ізмаїл. Крім того, посилаючись на ст. 118 Статуту залізниць України, суд вказав, що збитки залізниці не спричинені, неправильно зазначена назва вантажу не впливає на його втрату при транспортуванні.

          Не погодившись з рішенням суду, Одеська залізниця звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи;  невідповідності  висновків суду першої інстанції обставинам справи та неправильного застосування судом норм матеріального права, а саме ст. 24 ч. 1 , ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

          Серед мотивів, з яких скаржник не погоджується з рішенням суду  вказуються виявлення 11.08.05 р. на станції Арциз невідповідності найменування вантажу, вказаного ТОВ „Петрол” у перевізних документах –„фракція широка легких углеводородів” фактичному вантажу у вагоні № 73722860 –„Керосин”, в зв'язку з чим складено комерційний акт АЄ № 891405/1 від 11.08.05 р. Вантаж опломбовувався вантажовідправником на території ТОВ „Петрол”, тому у залізниці не було реальної можливості перевірити назву вантажу на станції Ізмаїл, яка була вказана вантажовідправником у залізничній накладній № 40025571, фактичному вантажу у вагоні № 73722860. Як зазначає скаржник, відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у залізничній накладній. Скаржник вважає, що судом проігноровано вимоги ст. 122 Статуту залізниць України, згідно якої штраф за неправильно зазначені відомості про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача стягується з відправника.

          ТОВ „Петрол” відзиву на апеляційну скаргу не надало.          

      Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінки фактичних обставин справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.          

          Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 09.08.05 р.  по залізничній накладній № 40025571 зі станції Ізмаїл Одеської залізниці вантажовідправником –ТОВ „Петрол” було відправлено вагон № 73722860 з зазначенням найменування вантажу: „фракція широка легких углеводородів”(а. с. 11).

          При перевезенні вантажу, 11.08.05 р. на станції Арциз було встановлено, що найменування вантажу, вказане ТОВ „Петрол” у залізничній накладній № 40025571, не відповідає вантажу, який фактично знаходиться в вагоні.

          11.08.2005 р. складено комерційний акт АЄ № 891405/1, з якого вбачається, що  виявлена течія вантажу, який за кольором, запахом не відповідає вказаному в документі. Значиться по документам „фракція широка легких углеводородів”, насправді виявлено „керосин не зазначений в алфавіті” ( а. с. 8).

          12.08.2005 р.  вантажовідправником –ТОВ „Петрол” було оформлено нову накладну № 40025584 на  вагон № 73722860 з зазначенням вантажу: „керосин не зазначений в алфавіті”, аварійна картка 305 ООН 1223, ЗПП 6459613 маса вантажу 55179,  висота взлива 272,0 (а. с. 13).

          З дорожньої відомості № 40025584 вбачається, що „керосин не зазначений в алфавіті”, який прибув на станцію призначення в вагоні № 73722860,  виданий 21.08.2005 р. вантажоодержувачу (а. с. 14).

          Таким чином, аналіз вищеперелічених доказів свідчить, що ТОВ „Петрол”, вказавши в залізничній накладній № 40025571 на вагон № 73722860 назву вантажу„фракція широка легких углеводородів”,  аварійна картка № 206, ЗПП № 6459604, в подальшому у залізничній накладній № 40025584 на вагон №  73722860 змінив данні, вказавши, що найменування вантажу „керосин не зазначений в алфавіті”, аварійна картка –305, запірно пламбувальний пристрій № 6459613.

          Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.06 р. по справі № 1/50-06-1536 за позовом ТОВ „Петрол” до Одеської залізниці про стягнення 13724,38 грн., яке набрало законної сили, встановлено, що фактично в вагоні № 73722860 вантажовідправник ТОВ „Петрол” мало місце перевезення керосину, а не „фракції широкої легких углеводородів”.

          Таким чином, вказаним рішенням господарського суду встановлено факт перевезення у спірному вагоні саме керосину, і зазначений факт відповідно до  ст. 35 ГПК України не повинен доводитися знову при вирішенні іншого спору, в якому беруть участь ті самі сторони.

          Згідно ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у залізничній накладній.

          Стаття 122 Статуту залізниць України встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

          Між тим, місцевий господарський суд, відмовляючи позивачу у задоволенні позову, не врахував викладені вимоги норм матеріального права, а висновки суду, викладені  в рішенні від 04.04.06 р., не відповідають обставинам справи, тому оскаржене рішення суду слід скасувати, задовольнивши позовні вимоги Одеської залізниці про стягнення з ТОВ „Петрол” штрафу в сумі 25608 грн.

За таких обставин та керуючись  ст. ст.  99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу задовольнити.

        Рішення  господарського  суду  Одеської області  від 04.04.2006 року по справі № 12/53-06-1235 –скасувати.

          Позов задовольнити.          

          Стягнути з ТОВ „Петрол” на користь Одеської залізниці  25608 грн. штрафу, 384, 12 грн. витрат по сплаті державного мита, в т. ч. за апеляційне провадження в сумі 128,04 грн., та 118 грн. на ІТЗ судового процесу.

          Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

         Головуючий  суддя:                                                Гладишева Т. Я.

          Судді:                                                                      Савицький Я. Ф.

                                                                                            Лавренюк О. Т.