Постанова
від 04.10.2006 по справі 7/288
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2006 р. Справа № 7/288

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Буковинський нафтогазовий комплекс”

до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001942320/0 від 06.07.2004 року

Суддя Бабак Л.М.

Представники:

Від позивача – Кирилюк Т.А. – представник, довіреність від 26.12.2005 року

Від відповідача – Попенюк І.Я. – ГДПІ юрсектору, довіреність від 20.12.2005 року № 6628/10/10-010, Думенко М.В., Матіос І.М., Молованюк Л.В. – представники, довіреності від 20.12.2005 року №№ 6631/10/10-010, 6632/10/10-010, 6627/10/10-010

У судовому засіданні приймають участь:

Перепелюк С.М. – експерт, свідоцтво № 669

Швець О.А. – прокурор

У судовому засіданні 20.09.2006 року була оголошена перерва до 28.09.2006 року, а потім до 3.10.2006 року

Судове слухання відбувається із застосуванням засобів технічної фіксації

СУТЬ СПОРУ: ТзОВ “Буковинський нафтогазовий комплекс” смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області звернулося з позовом до державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001942320/0 від 6.07.2004 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що він мав право включати до податкового кредиту валові витрати на будівництво та придбання обладнання для нафтопереробного заводу від ТОВ “Транспортенергогаз”, але ДПІ, вважаючи такі його дії неправомірними, прийшла до висновку, що він безпідставно завищив суми бюджетного відшкодування, в тому числі: за червень 2001 року – в сумі 761274,49грн., за лютий 2002 року – в розмірі 80768грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з таких мотивів.

Згідно частини 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (у редакції Закону станом на 01.01.2001 – 01.03.2002 років) суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Згідно підпункту 8.2.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із внесеними змінами та доповненнями станом на 01.01.2001 року – 01.03.2002 року) під терміном “Основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Фактично, як стверджує податкова служба, на підприємстві придбане обладнання на отримані послуги акумульовані на 151 бухгалтерському рахунку “Незавершене виробництво” та до складу основних засобів не переведено, в експлуатацію не введено, тобто під поняття “основні фонди” не підпадають.

Згідно підпункту 15.3.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Дані суми позивач включив до складу податкового кредиту декларацій по ПДВ за червень 2001 року та лютий 2002 року.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, а також те, що приписи підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачають, крім визначених судом обов'язкових підстав, виникнення у платника податку права на податковий кредит, наявність і такої підстави, як сплата платником додатку у звітному періоді відповідних сум податку, але станом на день проведення перевірки 24.06.2005 року, як стверджує відповідач, розрахунки між ТзОВ “Трансенергогаз” та ТзОВ “Буковинський НГК” не проведено. У зв'язку з цим податкова служба робить висновок, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, є сплата цих сум до Державного бюджету України.

У судовому засіданні 29.06.2006 року позивач повторно звернувся з клопотанням про призначення судово-бухгалтерської експертизи, на розгляд якої поставити наступні запитання:

1) чи підтверджують придбання основних фондів та витрат на їх спорудження податкові накладні:

- № 30 від 24.01.2001 на 1440,00грн., у тому числі ПДВ – 240,00грн.;

- № 51 від 31.01.2001 на 747649,60грн., у тому числі ПДВ – 124608,27грн.;

- № 52 від 31.01.2001 на 1496512,61грн., у тому числі ПДВ – 249418,77грн.;

- № 166 від 23.03.2001 на 73897,98грн., у тому числі ПДВ – 12316,33грн.;

- № 162 від 30.03.2001 на 57820,01грн., у тому числі ПДВ – 9636,67грн.;

- № 230 від 27.04.2001 на 143415,60грн., у тому числі ПДВ – 23902,60грн.;

- № 240 від 28.04.2001 на 117894,00грн., у тому числі ПДВ – 19649,00грн.;

- № 262 від 25.05.2001 на 8886,00грн., у тому числі ПДВ – 1481,00грн.;

- № 263 від 25.05.2001 на 17880,00грн., у тому числі ПДВ – 2980,00грн.;

- № 267 від 31.05.2001 на 6921,60грн., у тому числі ПДВ – 1153,60грн.;

- № 268 від 31.05.2001 на 24000,00грн., у тому числі ПДВ – 4000,00грн.;

- № 269 від 31.05.2001 на 8100,00грн., у тому числі ПДВ – 1350,00грн.;

- № 270 від 31.05.2001 на 20811,60грн., у тому числі ПДВ – 3468,60грн.;

- № 271 від 31.05.2001 на 55200,00грн., у тому числі ПДВ – 9200,00грн.;

- № 270 від 31.05.2001 на 20811,60грн., у тому числі ПДВ – 3468,60грн.;

- № 276 від 31.05.2001 на 1549759,20грн., у тому числі ПДВ - 258293,20грн.;

- № 302 від 27.06.2001 на 237692,40грн., у тому числі ПДВ – 39616,40грн.;

- № 54 від 29.01.2002 на 484608,00грн., у тому числі ПДВ – 80768,00грн.?

2) чи надають ці податкові накладні право платнику податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту за червень 2001 року – в сумі 761274,44грн. та за лютий 2002 року – в сумі 80768грн. та чи є необхідність включати їх до валових витрат виробництва?

Проведення експертизи просить доручити судовому експерту Перепелюк Світлані Миколаївні, якій згідно свідоцтва № 669, що видане Міністерством юстиції України 12.06.2002, присвоєно кваліфікацію судового експерта.

Представники відповідача, не заперечуючи проти призначення експертизи, просять поставити на її вирішення такі запитання:

1) чи завищено податковий кредит по податку на додану вартість заявлений позивачем у податкових деклараціях за період з січня 2001 року по липень 2002 року?

2) чи підтверджується оплата (із зазначенням руху коштів) позивачем товариству з обмеженою відповідальністю “Трансенергогаз” за отримані товарно-матеріальні цінності, за виконані підрядні роботи по будівництву нафтогазового комплексу, по науково-технічній продукції, за транспорті витрати, в тому числі чи оплачені векселі по контракту від 21.04.2000року?

3) на якому рахунку позивач в 2001-200 роках по бухгалтерському та податковому обліку облікував отримані товарно-матеріальні цінності, витрати по науково-технічній продукції, транспортні витрати по будівництву нафтогазового комплексу та чи відноситься таких рахунок до основних фондів, і чи мав тоді позивач право в 2001-2002 роках на даний податковий кредит по податку на додану вартість?

Проаналізувавши матеріали справи, клопотання сторін, суд прийшов до висновку про необхідність призначення судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої було доручено експерту Перепелюк Світлані Миколаївні, свідоцтво № 669 від 12.06.2002 року (вул. Доброго, 13 офіс 17 м.Чернівці)

При цьому експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а провадження у справі було зупинено.

Ухвалою від 22.08.2006 року провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили таке зупинення.

У судовому засіданні 28.09.2006 року експерт дав відповідь на запитання сторін і суду по суті його заключення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, експерта, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

21 квітня 2000 року між позивачем та ТзОВ “Трансенергогаз” було укладено контракт на виконання робіт по будівництву (а.с. 86-97т.1), відповідно до якого Генпідрядник (ТОВ “Трансенергогаз”) у межах договірної ціни, проіндексованої з урахуванням рівня інфляції, виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами:

- проектування заводу по переробці нафти потужністю 200тис.т/рік та всього загальнозаводського господарства;

- поставку необхідного технологічного устаткування та обладнання, а також матеріалів, необхідних для будівництва об'єкту;

- будівельно-монтажні та монтажні роботи на об'єкті. Договірна ціна робіт, що доручені для виконання Генпідряднику – 20000000грн.

На виконання умов контракту ТОВ “Трансенергогаз” поставило позивачу основні засоби на загальну суму 5052489,60грн., у тому числі 842082,44грн. податку на додану вартість, що підтверджується накладними №№ 3, 45 від 24, 31 січня 2001 року, №№ 9, 13 від 23 та 30 березня 2001 року, №№ 31, 32 від 27, 28 квітня 2001 року, №№ 34, 35 від 25 травня 2001 року (а.с. 119-125 т.1), актами здачі приймання науково-технічної продукції №№ 1/05, 2/05, 3/05, 4/05, 5/05 від 31 травня 2001 року (а.с. 126-130 т.1), довідками про вартість виконаних підрядних робіт і витрат від 31 травня, 27 червня 001 року, 29.01.2002 року ( а.с. 131-133 т.1).

На поставлені основні засоби (фонди), виконані роботи по будівництву мінізаводу в смт. Берегомет та передану науково-технічну документацію ТОВ “Трансенергогаз” виписало податкові накладні №№ 50, 51, 52 від 24, 31 січня 2001 року, №№ 165, 166 від 31, 23 березня 2001 року, №№ 230, 240 від 27, 28 квітня 2001 року, №№ 262, 263, 267, 268, 269, 270, 271, 276 від 25,31 травня 2001 року, № 302 від 27.06.2001 року, № 54 від 29.01.2002 року на загальну суму 5052489, 60 грн., у тому числі 842082,44грн. ПДВ (а.с. 16-33 т.1).

Отримані податкові накладні позивач відобразив у податковому кредиті з податку на додану вартість та податкових деклараціях з ПДВ за червень 2001 року та лютий 2002 року.

6 липня 2004 року ДПІ у Вижницькому районі провела позапланову документальну перевірку діяльності ТОВ “Буковинський нафтогазовий комплекс” за період з 1.01.2001 року по 31.12.2003 року, в ході якої перевіряючі прийшли до висновку, що позивач у порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 3.04.1997 року, зайво відніс до податкового кредиту податку на додану вартість 842082,44грн. із витрат підприємства, які відносяться до складу валових витрат виробництва, а саме: будівництво та купівля обладнання для будівлі нафтопереробного заводу ТОВ “Трансенергогаз” (а.с. 14), що витікає з податкових накладних