Постанова

від 26.03.2008 по справі 33/271

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 26 березня 2008 р.                                                                                   

№

33/271 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

судді     

Кривди

Д.С. -(доповідача у справі),

суддів:

Жаботиної

Г.В., Уліцького А.М.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

на

постановуДонецького

апеляційного господарського суду від 

18.12.2007 року

у

справі

№33/271

господарського суду Донецької області 

за

позовом

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

до

Приватного

підприємства “Ремонтно-будівельне”

про

стягнення

та зобов'язання повернути  будівельне

риштування, 

 за участю представників сторін від:

позивача:

не

з'явились

відповідача:

не

з'явились 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Донецької області від 21.11.2007р. (суддя Новікова Р.Г.)

позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку в

сумі  33155грн., державне мито  в розмірі 

592,41грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

в сумі 118грн.; зобов'язано відповідача 

повернути  позивачу  будівельне риштування, яке складається з 30

стояків (4метри), 20 стояків (2 метри), 132 ригелів та 30 щитів настилу

металевих.

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. (судді Діброва

Г.І. -головуючий, Сойка О.В., Шевкова Т.А.) 

рішення господарського суду Донецької області від 21.11.2007р.  змінено частково; позов задоволено частково;

стягнуто з Приватного підприємства “Ремонтно-будівельне” на користь Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1 неустойку в сумі 17290грн., державне мито в розмірі

443,76грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в

сумі 88,40грн.; відмовлено Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 у позовних

вимогах до Приватного підприємства “Ремонтно-будівельне” про стягнення

неустойки в розмірі 15865грн.; в іншій частині рішення господарського суду

Донецької області від 21.11.2007р. залишено без змін.

Позивач

в касаційній скарзі просить скасувати постанову в частині відмови у стягненні

неустойки в сумі 15865грн., залишивши в силі рішення господарського суду

Донецької області від 21.11.2007р., посилаючись на порушення норм матеріального

та процесуального права.

Учасники

процесу не скористалися наданим 

процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні

касаційної інстанції. Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не

визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням

особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117

ГПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за

відсутності представників сторін.

Колегія

суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет

правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2006р. між позивачем, Фізичною

особою -підприємцемОСОБА_1, м.Донецьк (орендодавець), та відповідачем,

Приватним підприємством “Ремонтно-будівельне” (орендар), був укладений договір

найму (оренди) будівельного риштування, за умовами пунктів 1.1 та 1.2 договору

орендодавець передав 18.07.2006р. на підставі акту приймання-передачі орендарю

у тимчасове володіння та користування за орендну плату будівельне риштування у

складі - 30 стояків (4 метри), 20 стояків (2 метри), 132 ригелів та 30 щитів

настилу металевих.

За

прострочення повернення риштування (в цілому) орендар сплачує неустойку в

розмірі подвійної плати за користування риштуванням за весь час прострочення

без обмеження будь-якими строками. Розмір неустойки визначається згідно таблиці

№1, наведеної в договорі найму (оренди) будівельного риштування від

17.07.2006р. (п.п.5.1, 5.2 договору).

Договір

підписаний сторонами без заперечень та зауважень.

Відповідно

до 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Не

допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків,

передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з

мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано

належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

В

силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом (ст.525 ЦК України).

Пунктами

1.5, 3.3 договору визначено, що строк закінчення оренди -17.08.2006р. та

зобов'язання орендаря повернути це будівельне риштування не пізніше

17.08.2006р.

При

цьому судами встановлено, що орендар повідомлений щодо заперечення орендодавцем

проти продовження користування риштуванням після закінчення строку оренди.

Відповідно

до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний

негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з

урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Враховуючи,

що дія договору оренди закінчилася 17.08.2006р., і позивач заперечував проти

продовження орендних відносин з відповідачем, колегія суддів погоджується з

висновками судів двох інстанцій про зобов'язання відповідача повернути

позивачеві орендоване будівельне риштування.

Погоджується

колегія суддів й з висновком суду першої інстанції про наявність правових

підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача неустойки у

розмірі подвійної орендної плати.

Так,

згідно ч.1 ст.219 ГК України, учасники господарських відносин несуть

господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання

шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в

порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В

силу ч.6 ст.283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом.

В

силу ч. 4 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення

строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди

визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом

України.

Частиною

2 статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо

повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у

розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Матеріалами

справи доведено, що відповідач після припинення дії договору найму (оренди) від

17.07.2006р. продовжував користатися майном позивача, у зв'язку з чим останній,

на підставі ч.2 ст.785 ЦК України, нарахував відповідачу неустойку в розмірі

33155грн., виходячи із орендної плати, встановленої договором.

Отже,

висновок судів двох інстанцій про невиконання відповідачем зобов'язань за

договором оренди щодо повернення майна після припинення дії договору оренди та

про наявність правових підстав до стягнення неустойки за користування ним

ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам матеріального права.

Разом

з тим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо розміру

неустойки, пославшись на п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Так,

вказаною нормою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення

виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,

припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Однак,

суд не врахував, що оскільки сторони в договорі передбачили інше, тобто, що

неустойка сплачується за весь час 

прострочення без обмеження будь-якими 

строками,  то диспозитивні

положення вищенаведеної норми не регулюють правовідносин сторін.

У

зв'язку з вищевикладеним колегія суддів вважає, що апеляційний господарський

суд помилково змінив рішення місцевого господарського суду, у зв'язку з чим

постанова підлягає скасуванню в цій частині з виключенням з резолютивної

частини постанови абзаців, які стосуються часткового задоволення позовних

вимог  про стягнення неустойки.

В

силу ст.49 ГПК України, позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок

відповідача понесені судові витрати у зв'язку з оплатою касаційної скарги

державним митом у сумі 79,33грн.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст.49, 108, 1115, 1117, ст.1119,

11110, ст.11111 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України, 

-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу задовольнити.

Постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. у справі №33/271 в

частині зміни рішення господарського суду Донецької області від 21.11.2007 року

скасувати, виключивши з резолютивної частини постанови Донецького апеляційного

господарського суду від 18.12.2007р. абзаци:

“Позовні

вимоги Фізичної особи -підприємцяОСОБА_1, м.Донецьк до Приватного підприємства

“Ремонтно-будівельне”, м.Єнакієве Донецької області задовольнити частково.

Стягнути

з Приватного підприємства “Ремонтно -будівельне”, 86430, Донецької області, м.

Єнакієве, пл. Леніна, 6, ЄДРПОУ 31582234 на користь Фізичної  особи - підприємцяОСОБА_1, АДРЕСА_1 неустойку

в сумі 17 290 грн., державне мито в розмірі 443 грн. 76 коп., витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 88 грн. 40 коп.

Відмовити

Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, м.Донецьк у позовних вимогах до Приватного

підприємства “Ремонтно-будівельне”, м.Єнакієве Донецької області про стягнення

неустойки в розмірі 15865грн.”.

В

решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2007р. у

справі №33/271 залишити без змін.

Стягнути

з відповідача на користь позивача 79,33грн. судових витрат по сплаті державного

мита при подачі касаційної скарги. Доручити видати наказ господарському суду

Донецької області.

Головуючий

суддя                                                                     

Д.Кривда

           Судді                                                                                        

Г.Жаботина

     А.Уліцький