Постанова

від 01.04.2008 по справі 3/173-2962

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 01 квітня 2008 р.                                                                                   

№

3/173-2962 

Вищий господарський

суд України у складі колегії  суддів :

головуючого     

Овечкіна

В.Е.,

суддів

Чернова

Є.В., Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача   

- не

з'явився,

відповідача  

- не

з'явився,

скаржника

- не

з'явився,

розглянувши

у відкритому  судовому засіданні    касаційну скаргу

 Тернопільської міської ради

на

ухвалу

від

12.07.2007 господарського суду Тернопільської області

у

справі

№3/173-2962

за  позовом

приватного

підприємця ОСОБА_1

до

ДП

"Едвін"

про 

стягнення

5000 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду Тернопільської області від 12.07.2007 (суддя Турецький

І.М.), винесеною на підставі п.7 ч.1 ст.80 ГПК України, затверджено укладену

між сторонами мирову угоду від 12.07.2007 та припинено провадження у

справі. 

Тернопільська

міська рада у поданій касаційній скарзі просить ухвалу скасувати, посилаючись

на винесення господарським судом ухвали стосовно прав та свобод органу

місцевого самоврядування (Тернопільської міської ради), яка не була залучена до

участі у справі, оскільки предметом затвердженої судом мирової угоди є уступка

ДП "Едвін" на користь позивача права користування і володіння

земельною ділянкою площею 57,3 кв.м. АДРЕСА_1, а відповідно до п.34 ч.1 ст.26

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення

питань регулювання земельних відносин, в тому числі щодо передачі землі у

користування відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських

рад.

Колегія

суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності

застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку,

що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала -скасуванню з

передачею справи до господарського суду Тернопільської області для розгляду по

суті з наступних підстав.

Відповідно

до ст.18 Господарського процесуального 

кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони,

треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках,

передбачених цим Кодексом.

Згідно

з ч.3 ст.11113 Господарського процесуального  кодексу України касаційні скарги на ухвали

місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового

процесу, передбачені цим Кодексом. Статтею 107 ГПК України до складу учасників

судового процесу на стадії касаційного провадження включено осіб, не залучених

до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх

прав та обов'язків.

Отже,

виходячи із системного аналізу змісту ст.ст.18, 107, 11113

Господарського процесуального  кодексу

України касаційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду можуть

подавати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо судом

винесено ухвалу, що стосується їх прав та обов'язків.

В

результаті розгляду даного спору судом винесено ухвалу, що стосується прав та

обов'язків юридичної особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме

Тернопільської міської ради. Це обумовлено тими обставинами, що предметом

укладеної між сторонами та затвердженої судом мирової угоди від 12.07.2007 є уступка

ДП "Едвін" на користь позивача права користування і володіння

земельною ділянкою площею 57,3 кв.м. АДРЕСА_1, якою приватний підприємець

ОСОБА_1 користується на підставі договору оренди від 19.07.2001 та рішення

господарського суду Тернопільської області від 24.12.2004 у іншій справі,

внаслідок чого на підставі ст.600 ЦК України припиняється боргове зобов'язання

відповідача у спірній сумі за договором позики від 12.02.2004.

Проте,

згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи

набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель

державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або

органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або

центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх

повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно

до ч.1 ст.6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права  оренди земельної ділянки на підставах і в

порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України,

Господарським кодексом України, цим та іншими  

законами України і договором оренди землі.

Частина

2 ст.4 Закону України «Про оренду землі»визначає орендодавцями земельних

ділянок, що перебувають у комунальній власності, сільські, селищні, міські ради

в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно

до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок,

що перебувають у  державній  або 

комунальній  власності,  здійснюється 

на підставі   рішення   відповідного   органу  

виконавчої   влади   або  

органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди

земельної ділянки.

Згідно

з ч.3 ст.16 Закону України "Про оренду землі", яка регламентує

порядок надання земельної ділянки в оренду, у разі згоди орендодавця передати

земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до

вимог цього Закону. Тобто, зі змісту наведених норм вбачається, що підставою

для укладання договору оренди є згода орендодавця, яка згідно системного

аналізу норм Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду

землі»повинна оформлюватися відповідним рішенням органу місцевого

самоврядування або органу виконавчої влади.

Отже,

чинне земельне законодавство не передбачає можливість уступки права

користування земельною ділянкою.

Разом

з тим, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про оренду землі"

орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у

суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди

або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця

орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи

заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в

суборенду.

Зміст

укладеної між сторонами та затвердженої судом мирової угоди від 12.07.2007,

предметом якої є уступка ДП "Едвін" на користь позивача права

користування і володіння земельною ділянкою площею 57,3 кв.м. АДРЕСА_1,

переконливо свідчить про те, що вказана угода містить ознаки удаваного

правочину, під яким сторони насправді приховали договір суборенди землі,

укладений без згоди орендодавця - Тернопільської міської ради, що є порушенням

прав останнього.

Окрім

того, виходячи зі змісту ст.600 ЦК України передаватися кредиторові в якості відступного

може лише належне боржнику майно, гроші тощо, однак, земельна ділянка площею

57,3 кв.м. АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади

м.Тернополя, а не у власності відповідача.

Колегія

вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2 ст.11113

Господарського процесуального  кодексу

України касаційні скарги на ухвали місцевого господарського суду

розглядаються  у порядку,

передбаченому  для розгляду касаційних

скарг на рішення місцевого господарського суду, тобто з врахуванням підстав для

скасування або зміни рішення або постанови, визначених ст.11110 Господарського

процесуального кодексу України.

Відповідно

до вимог п.3 ст.1119 та п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України  касаційна інстанція за результатами розгляду

касаційної скарги має право скасувати рішення суду першої інстанції та

постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо

суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків  осіб, які не були залучені до участі у

справі. Вищенаведені обставини свідчать про наявність підстав для застосування

Вищим господарським судом України 

згаданих статей до спірних правовідносин, оскільки відсутність залучення

Тернопільської міської ради в якості третьої особи при винесенні оскаржуваної

ухвали зачіпає та істотно обмежує його права та інтереси, а, відтак,

перешкоджає правильному об'єктивному та всебічному вирішенню даного спору з

врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних

земельних правовідносин. При цьому судова колегія враховує, що згідно з ч.2

ст.11110 ГПК України 

викладені вище обставини є в будь-якому випадку достатньою окремою

підставою для скасування ухвали та подальшого розгляду справи по суті судом

першої інстанції.

Враховуючи

викладене та керуючись  ст.ст.1115,1117-11113

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Тернопільської міської ради задовольнити.

Ухвалу

господарського суду Тернопільської області від 12.07.2007 у справі

№3/173-2962  скасувати з передачею справи

до господарського суду Тернопільської області для розгляду по суті.

Головуючий,

суддя                                                                                      

В.Овечкін

Судді:                                                                                                               Є.Чернов

В.Цвігун