Постанова

від 29.06.2011 по справі 2а/0570/9903/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 29 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/9903/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  17:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Чучко В.М.

при секретарі          Болхова А.В.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Болховій А.В., за участю представників: позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 14.06.2011 року № 9), відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 29.04.2011 року № 589/10/32-0329-2), розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву приватного підприємства «Пекін» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Пекін»  (далі – ПП «Пекін», позивач) звернулось до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області (надалі – Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 13.05.2011 року № 051606-016732-107. Наведеним рішенням позивача притягнуто до відповідальності за не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, а також за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача щодо не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, а також продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування), викладені у акті перевірки від 15.04.2011 року № 249/03/31198535 є неправомірними, оскільки у загальному залі ресторану та в залі для банкету наявна наочна інформація із графічних знаків про заборону куріння, при цьому ПП «Пекін» є підприємством громадського харчування. Таким чином, позивач вважає висновки акту перевірки від 15.04.2011 року № 249/03/31198535 необґрунтованими, а тому у судовому порядку просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 13.05.2011 року № 051606-016732-107, що складене відповідачем за результатами зазначеної перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що виходячи із інформації Донецької міської ради позивач не узгоджував статусу підприємства громадського харчування, а тому не мав права здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці. Крім того, на момент перевірки у приміщені ресторану не була розміщена наочна інформація про заборону куріння, як це передбачено законодавством. На підставі наведеного, відповідач вважав спірну вимогу законною, та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.  

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Пекін» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 08.11.2000 року за № 1 266 120 0000 011835. місцезнаходження ПП «Пекін»: 83102, Донецька область, м. Донецьк, вул. Стадіонна, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 31198535. На податковому обліку перебуває в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька.

Згідно довідки № 31198535 про включення до Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ), виданої Донецьким обласним управлінням статистики, та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26 червня 2011 року, за ПП «Пекін» має право здійснювати наступні види діяльності за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД): «55.30.1 Ресторани», «51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами», «51.70.0 Інші види оптової торгівлі» та «52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту»  

Відповідно до статуту ПП «Пекін», затвердженого рішенням засновника від 03.11.2000 року, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Ленінської міської ради м. Донецька від 08.11.2000 року № 846, позивач здійснює види діяльності, зокрема: громадське харчування, у тому числі відкриття та експлуатацію кафе, ресторанів, барів, буфетів, магазинів.

Виходячи із ліценції серії АГ № 388004, виданій ПП «Пекін» Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області (а.с. 22-23), підприємство має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Як слідує із дозволу на розміщення об’єкту торгівлі від 7.07.2006 року, виданому виконавчим комітетом Донецької міської ради позивачу (а.с. 20-21), сферою діяльності підприємства є громадське харчування.

За приписами ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі за текстом – Закон № 481/95-BP), контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», органом ліцензування виробництва тютюнових виробів та оптової торгівлі тютюновими виробами є Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації. Органом ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами є територіальні підрозділи регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області має право здійснювати контроль за дотриманням норм Закону № 481/95-BP.

Судом встановлено, що 15 квітня 2011 року Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області на підставі наказу від 15.04.2011 року № 141 та направлення від 15.04.2011 року № 000235 проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Пекін» з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складений акт від 15.04.2011 року № 249/03/31198535. Перевірка проведена за адресою: м. Донецьк, вул. Стадіонна, буд.4, де розміщений ресторан «Пекін», який належить ПП «Пекін».

Згідно висновкам акту перевірки від 15.04.2011 року № 249/03/31198535 (а.с. 9-10), Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області встановлено, що в ресторані ПП «Пекін» в порушення ст. 15-2 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон України № 481/95-BP)  не відведені та не обладнані спеціальні місця для куріння та не розміщена наочна інформація, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!». А також, в порушення ст. 15-3 цього Закону в ресторані ПП «Пекін» здійснюється продаж алкогольних напоїв споживачам на розлив для споживання на місці.  

Додатково відповідачем направлений запит до Донецької міської ради стосовно надання інформації з приводу наявності статусу підприємства громадського харчування ПП «Пекін». Як слідує із відповіді від 05.05.2011 року № 426/428, за підписом заступника Донецького міського голови, ПП «Пекін» не узгоджувався тип та статус підприємства ресторанного господарства на об’єкт, розташований за адресою: м. Донецьк, вул. Стадіонна, 4 (а.с. 36).

За результатами акту перевірки від 15.04.2011 року № 249/03/31198535 відповідачем прийняте Рішення про застосування фінансових санкцій від 13.05.2011 року № 051606-016732-107, яким до позивача застосовано наступні фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 Закону України № 481/95-BP у розмірі 3 400,00 грн.;

- за порушення вимог ст. 15-3 Закону України № 481/95-BP, а саме: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування – в сумі 6 800,00 грн.

1. Щодо встановленого порушення ПП «Пекін» вимог статті 15-2 Закону України № 481/95-BP в частині нерозміщення наочної інформації про заборону куріння.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується допитаним у якості свідка ОСОБА_3 (який займає посаду головного державного податкового інспектора Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області, та приймав участь у проведенні перевірки) та не спростовується позивачем, у загальному залі ресторану «Пекін» та в залі для банкету розміщена наочна інформація із графічних знаків про заборону куріння, але відсутня табличка з текстом «Куріння заборонено!». Проте, як зазначає позивач, перевіркою не встановлено куріння в приміщенні ресторану та розташування попільниць на столах ресторану, а тому на його думку підприємством не порушені відповідні приписи  ст. 15-2 Закону України № 481/95-BP.           

Відповідно до статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів, крім іншого, у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності. У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

Виходячи із наведених правових норм, цим Законом передбачена обов’язкова наявність обох знаків: графічного та текстового, і будь-яких виключень із цього обов’язку вказаний Закон не містить.

Згідно із статтею 17 Закону України № 481/95-BP, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, крім іншого, не обладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, в розмірі – 3400 гривень.

Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України. Конституцією України гарантовано право зайняття підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (ст. 42). При цьому, нормою ст. 68 Конституції України передбачена обов’язковість кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

На підставі наведеного суд зазначає, що ПП «Пекін» не дотримано вимоги статті 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, в частині відсутності в приміщенні ресторану наочної інформації, яка обов’язково повинна складатись із графічного знака про заборону куріння та тексту зі змістом: «Куріння заборонено!», що підтверджене матеріалами справи, показаннями свідка та позивачем не спростовувалося. Таким чином, позовні вимоги в цієї частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

2. Відносно встановленого порушення ПП «Пекін» вимог статті 15-3 Закону України № 481/95-BP в частині продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці у зв’язку з відсутністю статусу - підприємства громадського харчування.

Перевіркою встановлено, що позивачем здійснюється продаж алкогольних напоїв споживачам на розлив для споживання на місці. Наведені обставини також підтверджені допитаним у якості свідка головним державним податковим інспектором Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області ОСОБА_3, який приймав участь у проведенні перевірки), та позивачем не спростовувалося.

При цьому, як стверджує відповідач, ПП «Пекін» не має статусу підприємства громадського харчування, посилаючись на відсутність відповідного узгодження з органами місцевого самоврядування, та на лист заступника Донецького міського голови від 5.05.2011 року № 426/428, а отже і не має відповідного права на продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Проте, суд не приймає доводів відповідача із приводу відсутності у позивача статусу підприємства громадського харчування з огляду на таке.

Розуміння терміну «громадське харчування» на даний час визначене у Правилах обов’язкової сертифікації послуг харчування, затвердженого наказом Держстандарту України від 27.02.1999 року № 37 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.1999 року за № 235/3528, зокрема:

Громадське харчування - сукупність підприємств різних організаційно-правових форм господарювання і власності, громадян-підприємців, які займаються виробництвом, реалізацією та організацією споживання кулінарної продукції, борошняних кондитерських та булочних виробів. Крім того, цими Правилами визначені наступні терміни: послуга громадського харчування - результат діяльності підприємств та громадян-підприємців з задоволення потреб споживача в харчуванні та проведенні дозвілля; споживач послуги громадського харчування - громадянин, який користується послугами харчування, обслуговування, дозвілля.

Також розуміння громадського харчування та інших термінів, що характеризують підприємство громадського харчування, визначались Правилами роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджених наказом Мiнiстерства економіки та з питань європейської iнтеграцiї України від 24.07.2002 року № 219 та зареєстрованих в Мiнiстерствi юстиції України 20.08.2002 року за № 680/6968 (далі – Правила № 219) в редакції станом на 17.05.2006 рік, а саме: громадське харчування - сфера виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля або без нього; підприємство громадського харчування - заклад /сукупність закладів/, який є самостійним статутним суб'єктом господарської діяльності, має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку; тип закладу громадського харчування - категорія закладів громадського харчування, об'єднаних за характерними ознаками асортименту кулінарної продукції, контингентом споживачів та формами організації їх обслуговування; клас закладу громадського харчування - сукупність відмінних ознак закладу певного типу, яка характеризує ступінь надаваних споживачам зручностей, рівень та умови продажу їжі, призначеної для споживання на місці.

Згідно наказу Міністерства економіки від 9.10.2006 року № 309 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2006 року за № 1174/13048) в Правилах № 219 у назві та тексті слова «громадське харчування» в усіх відмінках замінено словами «ресторанне господарство», яке представляє собою вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.

Отже, громадське харчування, як вид господарської діяльності, охоплює підприємства гро мадського харчування державної, приватної торгівлі. Го ловне завдання цих підприємств – надання платних послуг населенню у формі суспільного організованого харчування.

При цьому, норми діючого законодавства не містять обов’язку підприємства, що відноситься до ресторанного господарства, у якомусь особливому порядку узгоджувати свій статус як саме підприємство громадського харчування, та у зв’язку з цим отримувати який-небудь документ.

У відповідності до абз 3 пп. 1.6 п. 1 Правил № 219 відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства (громадського харчування) узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Як слідує з матеріалів справи, позивач має Дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі від 07.07.2006 року за реєстраційним № 92/оп/663, виданий виконавчим комітетом Донецької міської ради, згідно якого вбачається, що сфера діяльності ресторану «Пекін» є громадське харчування (а.с. 20), а Донецькою міською санітарно-епідеміологічною станцією 21.12.2000 року наданий висновок за № 21/07 на початок роботи ресторану «Пекін» (а.с. 16). До того ж, ПП «Пекін» має ліцензію серії АГ № 388004 за реєстраційним номером 005676400094 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та пері (без додання спирту), виданою Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області 06.01.2011 року на термін дії – з 17.01.2011 року по 17.01.2012 року (а.с. 22).

Крім того, наказом від 26.12.2000 року № 2064 Управління торгівлі та побутового обслуговування населення Донецької обласної державної адміністрації позивачу затверджено статус та тип підприємства громадського харчування (а.с. 18).  

З урахуванням наведеного, як слідує з наявних у справі матеріалів та наведених вище приписів правових актів, позивач фактично є підприємством громадського харчування.

Згідно із частиною 7 статті 15-3 Закону України № 481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Таким чином, ПП «Пекін» відноситься до суб’єктного складу підприємств, яким дозволено здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, і доводи відповідача не спростовують даний юридичний факт.

Суд не приймає посилань відповідача на лист від 05.05.2011 року № 426/428, за яким ПП «Пекін» не узгоджувався тип та статус підприємства ресторанного господарства, оскільки у цьому листі не йдеться про відсутність у позивача статусу підприємства саме громадського харчування.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв не у спосіб та з перевищенням меж повноважень, визначених Конституцією і Законами України, необґрунтовано,  упереджено та не розсудливо, висновки щодо відсутності у позивача статусу підприємства громадського харчування спростовані матеріалами справи і не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а тому спірне рішення  від 13.05.2011 року № 051606-016732-107 в частині застосування штрафу у розмірі 6 800,00 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій суб’єкта владних повноважень у повному обсязі згідно заявленому позову, позивач суду не надав, при цьому відповідачем не надано доказів відсутності у ПП «Пекін» статусу підприємства громадського харчування, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню – в частині скасування спірного рішення в сумі 6 800,00 грн.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню  з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 1,70 (одна грн., 70 коп.).

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного підприємства «Пекін» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій – задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Донецькій області від 13.05.2011 року № 051606-0167-32-107 в частині застосування до приватного підприємства «Пекін» фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 (шість тисяч вісімсот, 00) грн.

В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31112095700005 – Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, Банк – Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь приватного підприємства «Пекін» (83102 м. Донецьк, вул. Стадіонна, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи 31198535) 1,70 грн. (одну грн. 70 коп.) судових витрат.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 29.06.2011 року. Повний текст постанови буде виготовлений 04.07.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                                                                                      Чучко В.М.