Рішення

від 29.09.2006 по справі 12/252-3447 (6/233-3188)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2006 р.

Справа № 12/252-3447 (6/233-3188)

Господарський суд Тернопільської

області

у складі   судді Скрипчук О.С.            

Розглянув справу    

За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до відповідача  Регіонального відділення Фонду державного

майна України по Тернопільській області, 

м.Тернопіль,  вул. Танцорова,11

про  визнання укладеним договору купівлі-продажу

За участю представників сторін:

позивача:

ОСОБА_2,  довіреність   НОМЕР_1 

від 03.03.05 р.

відповідача:

Кумчик І.В.,  довіреність   № 04 

від 10.01.06 р.

Капелусь Т.І.,  довіреність  

№ 55  від 25.09.06 р.

Суть справи:

Приватний підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1звернувся в господарський суд Тернопільської області  з позовом до регіонального відділення Фонду

державного майна України по Тернопільській області,  м.Тернопіль, 

вул. Танцорова,11 про визнання укладеним договору купівлі-продажу

нежитлового приміщення по АДРЕСА_1

У відзиві на позов та згідно з

поясненнями повноважних представників, відповідач проти позовних вимог

заперечив, посилаючись на відсутність підстав для укладення такого договору.

Свої позовні вимоги, підтримані

його представником, позивач обґрунтовував тим, що будучи орендарем вказаного

приміщення, здійснив покращення об'єкта оренди більш як на 25% його вартості, а

тому, відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002р.р. та Закону

України “ Про державну програму приватизації ” від 18.05.2000р., має право на

приватизацію орендованого майна шляхом викупу. Про що, 16.08.2002р. позивач

звернувся до органу приватизації ( відповідача).  Також, позивач в підтвердження позовних вимог

посилається на Постанову Львівського апеляційного суду від19.04.2005р., згідно

з якою зобов»язано органи приватизації включити в перелік об»єктів, що

підлягають приватизації приміщення магазину, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

Постановою Львівського апеляційного

господарського суду від 19.04.2005р. по справі №10/126-2829 зобов'язано Фонд

державного майна України та регіональне відділення Фонду державного майна

України по Тернопільській області включити до переліку об'єктів, що підлягають

приватизації шляхом викупу приватним підприємцем ОСОБА_1,АДРЕСА_2, нежитлове

прибудоване приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

30.06.2005р. позивач направив на

адресу Фонду державного майна України та регіонального відділення Фонду

державного майна по Тернопільській області листа «Про виконання постанови Львівського

апеляційного господарського суду», яким просить повідомити про виконання

Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р. по

справі №10/126-2829 та надіслати на адресу підприємця ОСОБА_1 копію Наказу про

включення нежитлового приміщення загальною площею 165,7 кв.м. за адресою

АДРЕСА_1 в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, та

проект договору купівлі-продажу об'єкту.

Своїм листом від 06.09.2005р.

НОМЕР_1 відповідач повідомив, що визначення способу приватизації є прерогативою

органу приватизації, та посилаючись на те, що відсутні будь-які рішення органу

приватизації, щодо затвердження до приватизації шляхом викупу нежитлового

приміщення за адресою АДРЕСА_1 зобов'язав позивача терміново звільнити

приміщення та підписати акт приймання-передачі.

14.09.2005р. позивач направив на

адресу відповідача два примірники проекту договору купівлі-продажу приміщення

магазину.

Як вбачається з листа -відповіді

відповідача, останній відмовився від укладення договору.

Ухвалою господарського суду від

13.02.2006р. по справі №6/233-3188 для визначення обґрунтованості доводів

позивача призначалась судова експертиза.

05.08.2006р. Тернопільським

відділенням Київського НДІСЕ було складено та подано суду висновок №854

судово-будівельно-технічної експертизи, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов не

підлягає до задоволення виходячи з такого.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону

України «Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу

приватизацію)»Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної

Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації

переліки об»єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності,

власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають

продажу, зокрема шляхом викупу.

Приписами, що містяться в

розділі   ІІ   Закону  

України «Про приватизацію державного майна",  , та в ст. 51 Державної програми приватизації

на 2000-2002 роки", також встановлено, що 

визначення способу приватизації державного майна здійснюється органом

приватизації.

Зазначене також, встановлено  в „Положенні про порядок визначення та

застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації",

затвердженого наказом ФДМУ від 30.07.1998 №1511 і зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України 10.09.1998р. №558/2998

Рішенням Конституційного Суду

України від 13.02.2000р. №14-рп/2000 у справі №1-16/2000 за конституційним

зверненням товариства покупців, членів трудового колективу перукарні №163

„Черемшина"  (м.  Київ), щодо офіційного тлумачення окремих

положень ст.7 Закону  України   „Про  

приватизацію невеликих  

державних   підприємств   (малу  

приватизацію)"   керуючись

ст.ст. 147, 150 Конституції України, ст.ст. 51, 61, 63, 94, Закону України „Про

Конституційний Суд України", (справа  

про   визначення способу малої

приватизації)  встановлено що

положення  ч.1, 3, ст.7   Закону 

України   „Про   приватизацію невеликих державних підприємств

(малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення  відповідного  

майна   до   переліку  

об'єктів,   що   підлягають  

приватизації конституційного звернення товариства покупців, членів

трудового колективу перукарні №163 „Черемшина" (м. Київ) треба зрозуміти

як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої

приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

Пропозиція покупця щодо способу

приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є

обов'язковою для органів, які визначають або затверджують перелік об'єктів

малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону

України „Про приватизацію невеликих державним підприємств (малу

приватизацію)" та іншими законами.

Положення частини п'ятої ст. 7

Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані

розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом

підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку

об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти

рішення про відмову в приватизації.

Позивачем подано суду копію заяви

про включення приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації

шляхом викупу від 19 серпня 2002р., з відзначкою відповідача про її прийняття

(вхідний №1648 від 19.08.2006р.), яка була відхилена відповідачем.

Будь-яких інших доказів повторного

звернення з заявою встановленого взірця, зокрема після набрання чинності

Постанови Львівського апеляційного господарського суду  від 19.04.2005р. по справі №10/126-2829

позивачем не подано та судом не здобуто.

Хоча, постановою Львівського

апеляційного господарського суду від 19.04.2005р. по справі №10/126-2829

зобов'язано Фонд державного майна України та регіональне відділення Фонду

державного майна України по Тернопільській області включити до переліку

об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу приватним підприємцем

ОСОБА_1,АДРЕСА_2, нежитлове прибудоване приміщення магазину, що знаходиться за

адресою: АДРЕСА_1, доказів її виконання, а саме прийняття рішення про включення

приміщення до об»єктів приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу

сторонами не подано та судом не здобуто.

За таких обставин, відсутня правова

підстава для укладення договору купівлі-продажу, а саме рішення органу

приватизації про затвердження до приватизації об»єкту, - нежитлового приміщення

загальною площею 165,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

У випадку прийняття відповідного

рішення позивач не позбавлений права на подання заяви на приватизацію об»єкту

шляхом викупу, а відтак і на укладення договору купівлі-продажу.

Клопотання позивача про виклик в

засідання суду для дачі пояснень експерта ТВ КНДІСЕ ОСОБА_3 судом відхиляється,

оскільки в судовому засіданні встановлено відсутність правових підстав для

укладення договору купівлі -продажу.  З

тих же підстав відхиляється клопотання відповідача про зупинення розгляду справи

до перегляду в касаційному порядку  Постанови

Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2005р. по справі

№10/126-2829 .     

Таким чином, судом встановлено, що

заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не

підтверджені матеріалами справи, тому до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України

державне мито та судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховую викладене, керуючись ст.

ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В

задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                         

О.С. Скрипчук

02.10.2006р.