Рішення

від 29.06.2011 по справі 5023/3432/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/3432/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.                                                            Справа № 5023/3432/11

вх. № 3432/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Орєхов В.С.,  відповідача - Кисиль Г.В.,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка", смт. Васищеве  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП Групп", м. Харків  

про стягнення 153858,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 153858,06 грн. заборгованості, з яких: 131760,00 грн. основний борг, 22098,06 грн. штрафні санкції, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору підряду № 101/10/10, укладеного між сторонами 01.10.2010 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 29.06.2011 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

01.10.2010 року між ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” та ТОВ “ТСП ГРУПП” було укладено договір підряду № 101/10/10 (далі - договір).

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався виконати роботи з організації приміщення акумуляторної у центральному складі, поставку та монтаж крана мостового електричного однобалочного підвісного, а позивач зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх вартість.

07.10.2010 року ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” здійснило  100 % передплату вартості матеріалів та обладнання на підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 01.10.2010 року у розмірі  336754,80  грн.  з ПДВ,  що  підтверджується  платіжним дорученням № 7870 від 07.10.2010 року, відповідно до банківського реєстру документів від 07.10.2010 року.

Відповідно до п.3.1. договору, відповідач повинен був почати виконання робіт на протязі 2-х робочих днів з моменту підписання договору, тобто з 04.10.2010 року. Проте, в порушення умов договору, відповідач розпочав виконання робіт за договором лише 10.10.2010 року, що підтверджується графіком виконання робіт, підписаним представниками ТОВ “ТСП ГРУПП”.

Згідно із п. 3.2. договору відповідач, повинен був завершити виконання робіт на протязі 60 календарних днів з моменту початку цих робіт. Таким чином відповідач повинен був виконати всі роботи до 08.12.2010 року включно. Але всупереч умовам договору на цей час відповідач не виконав свої зобов'язання. Крім того, якість виконаних відповідачем не у повному обсязі робіт не відповідає умовам договору.

ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” зверталось до відповідача з вимогами про усунення недоліків виконаних робіт, а також з вимогами завершити виконання робіт у повному обсязі. Зокрема: листом від 08.11.2010 року (вих. № 3118) позивач повідомив відповідача про значне відставання виконання робіт від затвердженого підрядником графіку.

Листом від 15.12.2010 року відповідач просив ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” про перенос строків здавання об'єкту будівництва на 31.12.2010 року з огляду на неможливість завершення улаштування промислового полу у зв'язку з низькою температурою.

Проте, згідно із затвердженим відповідачем графіком, роботи з улаштування промислового полу повинні були бути завершені 13.11.2010 року. Невиконання вказаних робіт у строк стало наслідком недотримання загальних строків виконання робіт, про що позивач повідомив відповідача листом від 08.11.2010 року. Своїм листом від 17.12.2010 року (вих. № 3690) ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” вимагало від відповідача завершити вказані вище роботи у найкоротший строк.

Листом від 22.12.2010 року № 016 відповідач просив перенести строки здачі об'єкту на 05.02.2011 року, посилаючись на недотримання строків поставки йому крану підвісного від ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс”. Проте, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України недотримання своїх зобов'язань контрагентом відповідача - ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс”, не є підставою для перенесення строку здачі об'єкту, а також не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань за договором.

Листом від 28.01.2011 року № 019 відповідач просив ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” перерахувати йому грошові кошти у розмірі 71500,00 грн. для оплати 50% вартості крана підвісного, який повинен бути поставлений відповідачеві ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс”. Вартість вищевказаного крану була закладена до локального кошторису № 2-1-3 на монтаж крана електричного до договору підряду № 101/10/10 від 01.10.2010 року. ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка”, відповідно до положень п. 4.1.1. Договору, здійснило передплату у розмірі 100 % вартості матеріалів та обладнання у розмірі 336754,80 грн. з ПДВ (на підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 01.10.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 7870 від 07.10.2010 року). До цієї передплати у т.ч. входила і передплата вартості крана підвісного у розмірі 131760,00 грн. з ПДВ. Таким чином, прохання відповідача про перерахування вищевказаних грошових коштів не було задоволено, адже ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” вже перерахувало всі необхідні кошти на придбання матеріалів та обладнання для виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Крім того, таке прохання відповідача свідчить про нецільовий характер використання грошових коштів, наданих йому у рамках дії договору підряду № 101/10/10 від 01.10.2010 року. Дана позиція позивача відображена у листі від 01.02.2011 року № вих. 38611.

Листом від 12.03.2011 року № вих. 936 ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” направило відповідачеві перелік зауважень до робіт із улаштування приміщення акумуляторної з вимогою про усунення перелічених недоліків. Вказані недоліки не виправлені відповідачем на цей час.

Листом від 14.03.2011 року № вих. 969 позивач запропонував ТОВ “ТСП ГРУПП” укласти з ним договір доручення, відповідно до умов якого ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка”, як повірена особа, здійснило б оплату 50 % вартості крана підвісного зі свого поточного рахунку напряму постачальнику - ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс”. Але листом від 23.03.2011 року № 025 на пропозицію позивача відповідач відповів відмовою.

Відповідно до умов договору, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань сплив 08.12.2010 року. Відповідно до п.12.1. Договору його строк дії сплив 31.12.2010 року. Жодних додаткових угод щодо пролонгації строку дії договору сторонами не підписувалось.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою договір підряду № 101/10/10 від 10.10.2010 року є змішаним договором. Він містить в собі елементи договору підряду у частині виконання відповідачем підрядних робіт з будівництва приміщення акумуляторної та елементи договору поставки, предметом якого є поставка крана підвісного.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до локального кошторису № 2-1-3 на монтаж крана електричного до договору підряду та умов договору, відповідач зобов'язався поставити замовнику кран електричний підвісний однобалковий. Його вартість згідно вказаного кошторису становить 131760,00 грн. з ПДВ. Платіжним дорученням № 7870 від 07.10.2010 року на підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 01.10.2010 року замовник здійснив 100 % оплату вартості матеріалів та обладнання, у тому числі і оплату вартості вищезазначеного крану у розмірі 131760,00 грн. з ПДВ. Це також підтверджується листом відповідача від 12.03.2011 року № вих. 023. Крайній строк поставки та монтажу крану сплив 08.12.2010 року.

Згідно із ст.693 Цивільного кодексу України якщо особа, яка отримала суму передплати за товар, не передала товар у встановлений строк, то особа, яка сплатила суму передплати, має право вимагати повернення суми такої передплати.

У відповідності із приписами ст. 693 Цивільного кодексу та з причини спливу строку поставки крану підвісного листом-вимогою від 04.04.2010 року № вих. 1291 ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” звернулось до відповідача із вимогою про повернення у строк 7 календарних днів передплати за кран підвісний у розмірі 131760,00 грн.

Таким чином відповідач повинен перерахувати на рахунок ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка”, у якості повернення передплати, грошові кошти у розмірі 131760,00 грн. Вказана вимога не задоволена відповідачем на цей час.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 9.2.1. договору за порушення строків закінчення виконання робіт відповідач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми Договору (згідно договірної ціни) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 10 календарних днів, додатково, на вимогу Замовника, сплачує штраф у розмірі 20 % від загальної суми Договору.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.12.2. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно із п.2.1. договору та договірної ціни до договору загальна сума договору складає 453000,00 грн. Прострочення виконання зобов'язання на 27.04.2011 року складає 140 календарних днів.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином відповідач повинен сплатити неустойку у розмірі 26931,80 грн. та штраф у розмірі 90600,00 грн.

Відповідно до п. 9.5. Договору ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” має право утримувати пеню, суму штрафу та збитки завдані відповідачем із суми, що підлягає перерахуванню ТОВ “ТСП ГРУПП” за виконання збіт за цим договором.

Листами від 27.12.2010 року № вих. 3754 та 27.01.2011 року № вих. 302 ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” повідомляло відповідача про утримання із сум, що належать до сплати згідно із актами приймання-передачі виконаних робіт № 1, 2 до договору підряду, сум пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань ТОВ “ТСП ГРУПП”.

Згідно акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року вартість виконаних робіт становить 193944,00 грн., у т.ч. 114800,40 грн. - вартість матеріалів, обладнання та 79143,60 грн. - вартість виконаних робіт.

Згідно акту № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року вартість виконаних робіт становить 31428,84 грн., у т.ч. 19354,8 грн. - вартість матеріалів, обладнання та 12074,04 грн. - вартість виконаних робіт.

Згідно акту № 3 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року вартість виконаних робіт становить 7651,70 грн., у т.ч. 3435,60 грн. - вартість матеріалів, обладнання та 4216,10 грн. - вартість виконаних робіт.

Таким чином, з урахуванням 100 % передплати за матеріали та обладнання, сума, яку повинно було сплатити за виконані роботи ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” за актами № 1, 2, 3 становила 95433,74 грн. Загальна сума пені та штрафу за порушення договору становить 117531,80 грн.

За таких обставин, відповідач повинен сплатити на користь позивача штрафні санкції розмірі 22098,06 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд задовольняє позов у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП ГРУПП" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23, код ЄДРПОУ 34954961, р/р 26001052303706 у Харківському ГРУ "ПриватБанк" МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Автопоставка" (62495, Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 33010822, п/р 26008301813246 у Філії “Відділення Промінвестбанку” м. Харків, МФО 351458) - 131760,00 грн. основного боргу, 22098,06 грн. штрафних санкцій, 1538,58 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 29 червня 2011 року