ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2011 р. Справа № 5023/3432/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. за довіреністю №1886 від 17.05.2011р.,
відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю б/н від 29.09.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2902Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 29.06.11 р. у справі № 5023/3432/11
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП ГРУПП", м. Харків
про стягнення 153 858,06 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП ГРУПП" 153858,06 грн. заборгованості, з яких: 131760,00 грн. основний борг, 22098,06 грн. штрафні санкції, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору підряду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору підряду 101/10/10, укладеного між сторонами 01.10.2010 року, не виконав свої зобов‘язання. Крім того, позивач просив судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29 червня 2011 року у справі № 05/280-10 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП ГРУПП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Автопоставка" 131 760,00 грн. основного боргу, 22 098,06 грн. штрафних санкцій, 1 538,58 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 29 червня 2011року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги у сумі 209627,76 грн. , а саме: стягнути з ТОВ “Торгово-промислова компанія “Омега-Автопоставка” на користь ТОВ “ТСП ГРУПП” вартість виконаних робіт за листопад 2010 року, грудень 2010 року, лютий 2011 року, що становить 95 433,04 грн.; неустойку в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 1494,67 грн.; суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі - 5415,93 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1413,30 грн.; вартість виконаних робіт за договором підряду стосовно монтажу крана підвісного від Болгарської талі виробництва “ЕL Моt” у сумі 66 000,00 грн.; різницю переплати згідно банківського реєстру документів на НВГП “ІНВАПРОМ+”ХМГА ІС “ВІТАСПОРТ” у сумі 6196,09 грн.; різницю переплати згідно банківського реєстру документів на ТОВ “ЕЛЬЗІКТОРГ” у сумі 12232,03 грн.; різницю переплати згідно банківського реєстру документів на ПП “ІМПУЛЬС” у сумі 4875,17 грн.; вартість виконаних робіт за договором підряду №101/10/10 від 01.10.2010 стосовно Акту №3 у сумі 16567,20 грн.
18.08.2011 р. (за вх. № 8105) представником відповідачем до канцелярії апеляційного господарського суду були надані уточнення вимог апеляційної скарги, в яких він просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати. Відмовити у позові ТОВ "Омега-Автопоставка". Посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, тому вищезазначені порушення призвели до невірного вирішення спору. Вимоги скарги відповідач, зокрема, обґрунтовує тим, що строк виконання ним підрядних робіт за договором повинен був розпочатися з 15.10.2010 року, а його закінчення повинно бути перенесено у зв'язку з передачею замовником підрядникові проектної документації у неналежному вигляді. Також відповідач стверджує, що позивач незаконно утримує суми пені та штрафу із суми, яка підлягає перерахуванню підряднику за виконані роботи та нарахуванню штрафу у розмірі 20% від суми договору. Крім того, відповідач стверджує, що йому було незаконно відмовлено у розгляді зустрічного позову.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№8643) та доповненнях до відзиву (вх.№9479 від 03.10.2011р.), а також у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 01.10.2010 року між ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” (замовник) та ТОВ “ТСП ГРУПП” (підрядник) був укладений договір підряду № 101/10/10 (далі договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а підрядник забезпечує на власний ризик, з власних матеріалів виконати наступні роботи: організація приміщення акумуляторної у центральному складі (будівля літера «Н-1»), доставку та монтаж крана мостового електричного однобалочного підвісного в/п 2т, прольот 4,2 м, у вибухозахистом виконанні, висота підйому 8,5 м на території замовника, розташованій за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова 1 (п.1.1.).
Пунктом 1.2. договору встановлено склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені локальним кошторисом, який є невід’ємною частиною договору.
Пунктом 2.1. договору встановлена договірна ціна робіт, яка визначається на основі кошторису, є твердою та складає 453 000,00 грн.
Згідно з п. 3.1. договору підрядник розпочинає виконання робіт на протязі 2-х робочих днів з моменту підписання цього договору. Підрядник письмово повідомляє замовника про дату початку виконання робіт. А завершує виконання робіт протягом 60 календарних днів після початку виконання робіт (п.3.2.).
У п.7.4. передбачено, що передача закінчених робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання-передачі.
У розділі 4 договору було узгоджено порядок розрахунків між сторонами, який проводиться наступним чином: замовник 01.10.2010р. здійснює попередню оплату на користь підрядника у розмірі 100% вартості матеріалів та обладнання за договором на підставі виставленого підрядником рахунку-фактури. Остаточні розрахунки з підрядником замовник здійснює на протязі 10 робочих днів після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт без зауважень.
Пунктом 12.1. договору передбачений строк дії договору, а саме - договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р..
На виконання умов договору, 07.10.2010 року ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” здійснило 100 % передплату вартості матеріалів та обладнання на підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 01.10.2010 року у розмірі 336 754,80 грн. з ПДВ, доказом чого є платіжне доручення № 7870 від 07.10.2010 року, відповідно до банківського реєстру документів від 07.10.2010 року.
Як вказано вище, згідно з п.3.1. договору, відповідач повинен був почати виконання робіт на протязі 2-х робочих днів з моменту підписання договору, тобто - з 04.10.2010 року.
Натомість, порушуючи умови договору, відповідач розпочав виконання робіт за договором лише 10.10.2010 року, що вбачається з графіку виконання робіт, який підписано представниками ТОВ “ТСП ГРУПП”.
Завершення виконання цих робіт (за п. 3.2. договору) відповідачем мало бути здійснено на протязі 60 календарних днів з моменту початку робіт, тобто - до 08.12.2010 року включно.
Відповідач, порушуючи умови договору свої зобов'язання у визначений термін не виконав, у зв’язку з цим, ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” звернулося до відповідача з вимогою щодо усунення цих недоліків та завершення виконання робіт у повному обсязі.
Так, листом від 08.11.2010 року (вих. № 3118) позивач повідомив відповідача про значне відставання у виконанні робіт від затвердженого підрядником графіку.
У відповідь на даний лист 15.12.2010 року відповідач направив на адресу позивача лист, в якому просив ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” перенести строки здавання об'єкту будівництва на 31.12.2010 року, посилаючись на неможливість завершення улаштування промислового полу у зв'язку з низькою температурою.
Отже даний факт свідчить про порушення відповідачем затвердженого ним же графіку виконання робіт, оскільки мали бути завершені 13.11.2010 року.
Як наслідок, ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” листом від 17.12.2010 року (вих. № 3690) вимагало від відповідача завершити передбачені договором роботи у найкоротший строк.
У відповіді (від 22.12.2010 року) на цей лист ТОВ "ТСП ГРУПП" просило перенести строки здачі об'єкту на 05.02.2011 року, посилаючись на недотримання ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс” строків поставки йому крану підвісного. Натомість, як вірно зазначено місцевим господарським судом - недотримання своїх зобов'язань контрагентом відповідача - ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс”, у відповідності до ст. 617 Цивільного кодексу України, не є підставою для перенесення строку здачі об'єкту, а також не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
28.01.2011 року відповідач у листі (вих. № 019) просив ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” перерахувати йому грошові кошти у розмірі 71 500,00 грн. для оплати 50% вартості крана підвісного, який повинен бути поставлений відповідачеві ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс”. Вартість вищевказаного крану була закладена до локального кошторису № 2-1-3 на монтаж крана електричного до договору підряду № 101/10/10 від 01.10.2010 року. ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка”, відповідно до положень п. 4.1.1. Договору, здійснило передплату у розмірі 100 % вартості матеріалів та обладнання у розмірі 336754,80 грн. з ПДВ (на підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 01.10.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 7870 від 07.10.2010 року). До цієї передплати у т.ч. входила і передплата вартості крана підвісного у розмірі 131760,00 грн. з ПДВ. Таким чином, прохання відповідача про перерахування вищевказаних грошових коштів не було задоволено, адже ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” вже перерахувало всі необхідні кошти на придбання матеріалів та обладнання для виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Крім того, таке прохання відповідача свідчить про нецільовий характер використання грошових коштів, наданих йому у рамках дії договору підряду № 101/10/10 від 01.10.2010 року. Дана позиція позивача відображена у листі від 01.02.2011 року № вих. 38611.
Листом від 12.03.2011 року № вих. 936 ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” направило відповідачеві перелік зауважень до робіт із улаштування приміщення акумуляторної з вимогою про усунення перелічених недоліків. Вказані недоліки не виправлені відповідачем на цей час.
Листом від 14.03.2011 року № вих. 969 позивач запропонував ТОВ “ТСП ГРУПП” укласти з ним договір доручення, відповідно до умов якого ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка”, як повірена особа, здійснило б оплату 50 % вартості крана підвісного зі свого поточного рахунку напряму постачальнику - ТОВ “НВПТФ “Кран-Сервіс”.
Своїм листом від 23.03.2011 року за № 025 відповідач відмовив позивачеві у даному проханні.
За умовами договору, строк виконання зобов'язань відповідачем сплив 08.12.2010 року, а строк дії договору сплив 31.12.2010 року (п.12.1.). Жодних додаткових угод щодо пролонгації строку дії договору сторонами не укладалось.
У частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина друга статті 628 ЦК України).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що договірним відносинам, які виникли між сторонами у даній справі окрім ознак договору підряду притаманні також ознаки договору поставки, оскільки породжують зобов’язання позивача провести роботи для використання відповідачем в своїй господарській діяльності поставленого йому товару, відтак дійшли висновку про укладення змішаного договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Статтею 849 Цивільного кодексу України унормовано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Як передбачено ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
З матеріалів справи встановлено, що за локальним кошторисом № 2-1-3 на монтаж крана електричного до договору підряду, відповідач зобов'язався поставити замовнику кран електричний підвісний одно балковий, вартістю 131760,00 грн. Платіжним дорученням № 7870 від 07.10.2010 року на підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 01.10.2010 року замовник здійснив 100 % оплату вартості матеріалів та обладнання, у тому числі і оплату вартості вищезазначеного крану у розмірі 131760,00 грн. Це також підтверджується листом відповідача від 12.03.2011 року (вих. № 023). Останній строк поставки та монтажу крану сплив 08.12.2010 року.
У відповідності до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка отримала суму передплати за товар, не передала товар у встановлений строк, то особа, яка сплатила суму передплати, має право вимагати повернення суми такої передплати.
У відповідності із приписами ст. 693 Цивільного кодексу та з причини спливу строку поставки крану підвісного листом-вимогою від 04.04.2010 року № вих. 1291 ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” звернулось до відповідача з вимогою про повернення у строк 7 календарних днів передплати за кран підвісний у розмірі 131760,00 грн.
Таким чином відповідач повинен перерахувати на рахунок ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка”, у якості повернення передплати, грошові кошти у розмірі 131760,00 грн. Проте, дана вимога позивача відповідачем не задоволена, грошові кошти у розмірі 131760,00 грн. ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” відповідачем не повернуті, що і змусило позивача звернутися до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов‘язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов‘язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (п.п. 2-3 ст. 612 ЦК України).
Пунктом 9.2.1. договору сторони встановили, що за порушення строків закінчення виконання робіт відповідач сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору (згідно договірної ціни) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 10 календарних днів, додатково, на вимогу замовника, сплачує штраф у розмірі 20 % від загальної суми договору.
Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України та статті 231 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п.12.2. сторонами правочину передбачено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно з п.2.1. договору та договірної ціни до договору загальна сума договору складає 453 000,00 грн. Прострочення виконання зобов'язання на 27.04.2011 року складає 140 календарних днів.
Згідно зі ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 26931,80 грн. та штрафу у розмірі 90 600,00 грн.
Відповідно до п. 9.5. Договору ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” має право утримувати пеню, суму штрафу та збитки завдані відповідачем із суми, що підлягає перерахуванню ТОВ “ТСП ГРУПП” за виконання робіт за цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що листами від 27.12.2010 року (вих. № 3754) та 27.01.2011 року (вих. №302) ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” повідомляло відповідача про утримання із сум, що належать до сплати за актами приймання-передачі виконаних робіт № 1, 2 до договору підряду, сум пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань ТОВ “ТСП ГРУПП”.
Відповідно до акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року вартість виконаних робіт становить 193 944,00 грн., у т.ч. 114800,40 грн. - вартість матеріалів, обладнання та 79143,60 грн. - вартість виконаних робіт.
Відповідно до акту № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року вартість виконаних робіт становить 31428,84 грн., у т.ч. 19354,8 грн. - вартість матеріалів, обладнання та 12074,04 грн. - вартість виконаних робіт.
Відповідно до акту № 3 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2011 року вартість виконаних робіт становить 7651,70 грн., у т.ч. 3435,60 грн. - вартість матеріалів, обладнання та 4216,10 грн. - вартість виконаних робіт.
Враховуючи зазначене, з урахуванням 100 % передплати за матеріали та обладнання, сума, яку повинно було сплатити за виконані роботи ТОВ “ТПК “Омега-Автопоставка” за актами № 1, 2, 3 становила 95 433,74 грн. Загальна сума пені та штрафу за порушення договору становить 117 531,80 грн.
Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд також правомірно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ “ТСП ГРУПП” штрафних санкцій у розмірі 22098,06 грн. як таких, що заявлені правомірно.
Розрахунки відповідних сум апеляційним господарським судом перевірено.
Щодо посилання відповідача на те, що судом першої інстанції незаконно відмовлено у розгляді зустрічного позову, колегія суддів апеляційного суду вважає такі твердження безпідставними, оскільки матеріали справи свідчать, що при подачі ТОВ “ТСП ГРУПП” у судовому засіданні 21.06.2011року зустрічного позову відповідачем були порушені приписи ст.56,57,60 ГПК України щодо обов'язку надіслання копії зустрічної позовної заяви позивачеві. Саме з цієї причини суд повернув зустрічну позовну заяву без розгляду і надав відповідачеві строк для надання до суду належним чином підготовленої зустрічної позовної заяви, для чого ухвалою від 21.06.2011року розгляд справи відклав на 29.06.2011 року. У засіданні 29.06.2011 року відповідачем не було надано зустрічної позовної заяви (ані шляхом надання у канцелярію, ані шляхом її надіслання поштою, ані шляхом надання її безпосередньо у судовому засіданні, хоча представник ТОВ «ТСП ГРУПП»Кисіль Г.В. був присутній у судовому засіданні. Таким чином суд був вимушений розглянути первісний позов без зустрічного позову, так як його взагалі не було надано до суду. Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарчий суд діяв повній відповідності до вимог чинного законодавства, тому вищевказані ствердження відповідача є безпідставними.
Крім того, відповідач посилається на те, що судом не були прийняті до уваги матеріали, які містять дані про обставини справи. Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, зустрічну позовну заяву подав з порушенням процесуальних норм, у зв’язку з чим вона була повернута без розгляду, жодних інших клопотань чи заяв про залучення до матеріалів справи будь-яких доказів до суду не надходило, тому дані посилання відповідача не знайшли свого підтвердження матеріалами справи на підставі чого не можуть бути прийняті судом.
Також апелянт стверджує, що строк виконання ним підрядних робіт за договором повинен був розпочатися з 15.10.2010 року, а його закінчення повинне бути перенесено у зв'язку з передачею замовником підрядникові проектної документації у неналежному вигляді.
Натомість, у відповідності до п.3.1. договору відповідач повинен був почати виконання робіт на протязі 2 -х робочих днів з моменту підписання договору, тобто - до 04.10.2010 року. Вказаний строк початку виконання робіт жодним чином не пов'язаний з обов'язком позивача із здійснення попередньої оплати за матеріали та обладнання згідно з п.4.1.1. договору. Ці два відособлені зобов'язання між собою не кореспондуються, у зв’язку з чим посилання відповідача на затримку здійснення попередньої оплати як на підставу перенесення строків початку виконання робіт є безпідставними.
Щодо посилання відповідача на те, що йому була передана позивачем проектна документація з недоліками, внаслідок чого підлягає збільшенню кошторисна вартість будівництва та графік виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.2.1. договору та ст.844 ЦК України ціна договору, яка визначається на основі кошторису, є твердою і може змінюватися лише за погодженням сторін.
Крім того у відповідності до ч.3,4 ст.877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав цього обов'язку він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків.
Відповідно до п.5.3.2. договору підрядник має право зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт.
Крім того п.11.5 договору надає підрядникові право на розірвання договору у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором.
Також, підрядник і за умовами договору, і за діючим законодавством має право у випадку ненадання проектної-документації замовником чи у разі інших порушень договору з боку замовника, що роблять неможливим виконання зобов'язань за договором підрядником, зупиняти роботи, ініціювати розірвання договору, розривати договір в односторонньому порядку чи ініціювати внесення змін до договору у судовому порядку. У випадку використання такого права підрядник повинен у належній формі повідомити замовника.
Проте матеріали справи не містять жодного повідомлення про зупинення виконання робіт чи зміну договору у судовому порядку, у зв'язку з невиконанням замовником своїх зобов'язань за договором, від підрядника не надходило. Крім того, відповідач не довів того факту, що він не міг виконувати будівельні роботи у зв'язку із невиконанням замовником своїх зобов'язань.
У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Ст. 43 ГПК України встановлено, що оцінка доказів судом здійснюється при повному, об'єктивному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. у справі № 5023/3432/11 прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для його скасування, воно обґрунтоване, прийняте при всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 29.06.2011 р. у справі № 5023/3432/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Істоміна О.А.
Повний текст постанови підписано 10.10.2011 року.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2011 |
Оприлюднено | 20.10.2011 |
Номер документу | 18584942 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Гончар Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні