Постанова

від 15.06.2011 по справі 2-2/5968.2-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-2/5968.2-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 14 червня 2011 року   Справа № 2-2/5968.2-2010

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Балюкової К.Г.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Строй";

відповідача: не з'явився, державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України;

третьої особи: не з'явився,  Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим;

третьої особи: не з'явився,  Управління Державного казначейства у місті Ялта;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Строй" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 05 квітня 2011 року у справі № 2-2/5968.2-2010;

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Строй"  (вул. Брестська, 18-А, місто Севастополь, 99001)  

до державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України  (вул. Алупкінське шосе, 13, смт. Гаспра, місто  Ялта, 98662)  

третя особа: Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим  (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь, 95015)

Управління Державного казначейства у місті Ялта  (вул. Московська, 33а, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про стягнення 1206588,00 грн.                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:                    

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2011 року  у справі № 2-2/5968.2-2010 (суддя Толпиго В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" до державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України, треті особи: Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, Управління Державного казначейства у місті Ялта  про стягнення 1206588,00 грн. задоволено частково.

З державного підприємства "Санаторій "Дніпро” Державної податкової адміністрації України стягнуто: боргу - 3877,20 грн., державного миту - 38,77 грн., 0,38 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 3,86 грн. - витрат за проведення судової експертизи.

У задоволенні позову в частині стягнення боргу у розмірі 1189954,80 грн. та штрафних санкцій у розмірі 12756,00 грн. відмовлено.

Задовольняючи позов в частині стягнення 3877,20 грн. боргу, суд першої інстанції виходив з того, що вказана сума заборгованості підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи № 1011 від 03 червня 2008 року.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення боргу у розмірі 1189954,80 грн. та штрафних санкцій у розмірі 12756,00 грн., суд першої інстанції вказав на те, що доказів наявності заборгованості у 1189954,80 грн. матеріали справи не містять, а факт порушення строку виконання зобов'язання не доведений, що виключає можливість стягнення суми штрафних санкцій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано те, що державним підприємством "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України виконані роботи за договором № 239 від 27 листопада 2007 року були прийняті у повному обсязі без зауважень щодо повноти та якості їх виконання.

Ухвалою від 26 травня 2011 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду у складі колегії: головуючий суддя –Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Волков К.В..

Розпорядженням в.о.секретаря судової палати від 14 червня 2011 року у зв'язку з відпусткою суддів Видашенко Т.С. та Волкова К.В. їх було замінено суддями Рибіною С.А. та Лисенко В.А. відповідно.

Ухвалою від 07 червня 2011 року розгляд апеляційної скарги відкладався за клопотанням відповідача.

В судове засідання 14 червня 2011 року представники сторін та третьої особи не з'явилися, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Таким чином, вказані учасники судового процесу не скористалися своїм процесуальним правом у справі на участь свого представника в засіданні суду апеляційної інстанції.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку учасників процесу не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності таких учасників.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

27 листопада 2007 року між державним підприємством „Санаторій „Дніпро” Державної податкової адміністрації України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт –Строй” (підрядник) був укладений договір закупівлі робіт за державні кошти № 239.

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору підрядник, що є переможцем відкритих торгів, проведених 15 листопада 2007 року по закупівлі робіт з реконструкції захисних берегоукріплювальних споруд пляжної зони, довжиною 300 метрів (протокол рішення тендерного комітету про результати проведених торгів № 108 від 16 листопада 2007 року) зобов'язується на свій ризик власними (власними і залученими) силами та засобами виконати всі роботи згідно з проектно-кошторисною документацією у встановлений строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з пунктом 2.1. договору від 27 листопада 2007 року ціна договору визначається у кошторисі, який є невід'ємною частиною договору, та становить 1193832,00грн.

Пунктом 3.1. договору № 239 визначено, що підрядник зобов'язаний почати виконання робіт на протязі одного місяця та закінчити їх виконання 31 грудня 2007 року.

Відповідно до пункту 3.3. спірного договору датою завершення виконання робіт вважається дата їх прийняття замовником.

Пунктом 4.3. договору від 27 листопада 2007 року чітко закріплений обов'язок замовника протягом тридцяти календарних днів оплатити виконані роботи, зазначені в пункті 3.2. договору, шляхом проміжних платежів у розмірі їх вартості. Оплату виконаних робіт за останній місяць, згідно з графіком, замовник має право перерахувати підряднику протягом 14-ти календарних днів після підписання акту робочої комісії, створеної замовником, про їх прийняття.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи (етапи роботи) проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартості по формі № КБ-3, № КБ-2 з усіма необхідними підтверджуючими документами згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, договору та ДБН.

Пунктом 16.1. договору встановлено, що порушення зобов'язань за договором підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.

Відповідно до пункту 19.1. спірний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного розрахунку сторін.

Згідно з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" були виконані роботи за укладеним договором від 27 листопада 2007 року на суму 1193832,00 грн.

Державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України зобов'язання за договором закупівлі робіт за державні кошти № 239 виконало не в повному обсязі: вартості виконаних робіт підряднику не оплатило.

У березні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт –Строй” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України та просило стягнути з державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" суму заборгованості за договором № 239 від 27 листопада 2007 року у розмірі 1193832,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 12756,00 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги належним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" взятих на себе договірних зобов'язань та відсутністю оплати виконаних робіт з боку державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи,  судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо виконання договірних зобов'язань, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також положення спеціального законодавства, що регулюють укладення та виконання договорів підряду.

Як вже зазначалось, 27 листопада 2007 року між державним підприємством "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" (підрядник) був укладений договір закупівлі робіт за державні кошти № 239.

За результатами вивчення змісту умов вказаного договору, незважаючи на назву "договір закупівлі робіт за державні кошти", суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що за своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до положень статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до умов договору від 27 листопада 2007 року, а саме пункту 4.3, замовник - державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України - протягом тридцяти календарних днів зобов'язаний оплатити виконані роботи, зазначені в пункті 3.2. договору, шляхом проміжних платежів у розмірі їх вартості. Оплату виконаних робіт за останній місяць, згідно з графіком, замовник має право перерахувати підряднику протягом 14-ти календарних днів після підписання акту робочої комісії, створеної замовником, про їх прийняття.

Пунктом 11.3. договору № 239 також встановлено, що передача закінчених робіт підрядником та приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі робочої комісії.

При цьому слід зазначити, що відповідно до умов спірного договору після виконання відповідних робіт на підрядника згідно з пунктом 15.4.9. покладається обов'язок щодо передачі замовнику у порядку, передбаченому чинним законодавством України та договором, закінчених робіт, а на замовника згідно з пунктом 11.1. покладається обов'язок після одержання повідомлення підрядника про готовність робіт до передачі негайно розпочати їх приймання.

Форма, у якій підрядник має повідомити замовника про готовність робіт до передачі, не визначена ані умовами договору від 27 листопада 2007 року № 239, ані нормами спеціального законодавства, що регулюють укладення та виконання договорів підряду.

Так, пунктом 88 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" закріплено, що після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.

Однак, наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", який діяв на час виникнення правовідносин сторін, закріплено, що акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві, а довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

На виконання вимог вказаного нормативно-правового акту товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" за грудень 2007 року були складені та підписані акт приймання виконаних підрядних робіт № 59 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт. Зазначені документи були підписані й замовником - державним підприємством „Санаторій „Дніпро” Державної податкової адміністрації України.

Факт підписання акту приймання виконаних підрядних робіт № 59 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт у грудні 2007 року державним підприємством "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України не оспорюється.  

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт № 59 та довідки про вартість виконаних підрядних робіт у грудні 2007 року державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України мало негайно розпочати приймання робіт, що вказані у зазначених документах, зокрема утворити робочу комісію.

Відповідно до положень статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Статтею 613 Цивільного кодексу України закріплено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання,  запропоноване боржником, або не вчинив дій,  що встановлені  договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання  або звичаїв ділового обороту,  до вчинення яких боржник не міг виконати  свого обов'язку.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що державним підприємством "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України був виконаний обов'язок щодо утворення робочої комісії, тобто вжиття заходів стосовно прийняття виконаних робіт в установленому порядку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як на підставу звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договором від 27 листопада 2007 року № 239 державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України посилається на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" положень Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764, та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243.

Слід зазначити, що вказаними нормативно-правовими актами дійсно встановлено, що кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта робочої комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Але одночасно зазначеними Порядками обов'язок щодо створення робочої комісії покладається на замовника, тобто державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України, яке, як вже було встановлено вище, даного обов'язку не виконало.

Стосовно посилань державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України на те, що роботи за договором від 27 листопада 2007 року № 239 мали прийматись державною комісією відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243, який діяв на час існування договірних відносин сторін (втратив чинність 08.10.2008 року), суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Пунктом 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів закріплено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Згідно пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів об'єкти виробничого призначення з кількістю робочих місць понад 50 або вартістю понад 5 млн. гривень, а також об'єкти житлово-громадського призначення III, IV і V категорій складності до пред'явлення їх державним приймальним комісіям попередньо приймаються робочими комісіями.

Однак, предмет договору сторін від 27 листопада 2007 р. не підпадає під зазначені у пункті 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ознаки, отже не потребує попереднього прийняття цього об'єкту робочою комісією.

Крім того, пунктом 2 Порядку державного фінансування капітального будівництва визначені основні поняття, що вживаються у цьому Порядку, зокрема й поняття реконструкції, під якою розуміється переобладнання діючих цехів та об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення та без збільшення чисельності працівників з одночасним поліпшенням умов їх праці та охорони навколишнього природного середовища, здійснюване з метою вдосконалення виробництва та підвищення його техніко-економічного рівня, збільшення виробничих потужностей, зміни номенклатури продукції та поліпшення її якості.

З договору від 27 листопада 2007 року № 239 вбачається, що його предметом є роботи з реконструкції захисних берегоукріплювальних споруд пляжної зони.

В акті приймання виконаних підрядних робіт № 59 наведений перелік робот та витрат, що були зроблені під час виконання договірного зобов'язання, зокрема: відсипка над водою щебеня, розрівнювання кавальєрів (відвалів) бульдозером, середній ремонт металевої огорожі, таке інше.

Вказані роботи не пов'язані з переобладнанням діючого об'єкту зі збільшенням його основних показників та за  своєю сутністю та характером необхідних та проведених робіт не є реконструкцією об'єкта у розумінні поняття, наданого Порядком державного фінансування капітального будівництва.

Наведене діє підстави для висновку про те, що незважаючи на назву "роботи з реконструкції захисних берегоукріплювальних споруд пляжної зони", роботи, що виконувались товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" не були реконструкцією об'єкта у розумінні Порядку державного фінансування капітального будівництва, отже передача таких робіт за діючим законодавством не потребувала їх прийняття державною комісією.

Щодо вартості виконаного за договором від 27 листопада 2007 року № 239 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що задовольняючи позовні вимоги під час попереднього розгляду справи суд першої та апеляційної інстанції виходив з того, що по справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Н.С. Бокаріуса, та відповідно до висновку якої обсяг та вартість робіт, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй"  у справі на території пляжу зони державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України, відповідають обсягам та вартості, які вказані в акті виконаних робіт № 59 за грудень 2007 року.

Задовольняючи у теперішній час позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" лише в частині стягнення 3877,20 грн. боргу, суд першої інстанції виходив з того, що вказана сума заборгованості підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи № 1011 від 03 червня 2008 року.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази, у тому числі й висновок експерта, не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З висновків обох експертів вбачається, що під час проведення як першої, так й другої експертизи експерти лише проводили огляд виконані робіт, не вивчаючи проектну та іншу будівельну документацію, тобто висновки експертів в обох випадках є свого роду припущенням щодо обсягу та вартості виконаних робіт, тому не є належними доказами по справі.

Одночасно наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", який діяв на час виникнення правовідносин сторін, закріплено, що акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві, а довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.

Як вже зазначалось, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог вказаного нормативно-правового акту товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" за грудень 2007 року були складені та підписані акт приймання виконаних підрядних робіт № 59 та довідка про вартість виконаних підрядних робіт. Зазначені документи були підписані й замовником - державним підприємством "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України, отже згідно вимог частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України саме вказані акти є належними та допустимими доказами обсягів виконаних робіт в розумінні положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, беручи до уваги те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" виконало свої зобов'язання за договором від 27 листопада 2007 року № 239 у повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами договору актом приймання виконаних підрядних робіт № 59 та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, та було позбавлено можливості у зв'язку з простроченням кредитора - державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України - яке виразилось в неутворенні відповідної робочої комісії, належним способом оформити передачу виконаних робіт замовнику, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" в частині стягнення з державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України суми заборгованості за договором від 27 листопада 2007 року № 239 у розмірі 1193832,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" також були заявлені вимоги щодо стягнення з державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України суми штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі невиконання або неналежного виконання ним господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Відповідно до положень статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із нормами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України у якості підстави для ненарахування штрафних санкцій посилається на відмову № 16 та роз'яснення Управління державного казначейства в місті Ялта № 11-02.2/13-91 від 21 січня 2008 року, але як вже вказувалось порушення Порядків про державне фінансування капітального будівництва та про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відбулось у зв'язку з невиконанням саме державним підприємством "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України обов'язку щодо утворення робочої комісії, тобто не може розглядатись як обставина, що звільняє боржника від обов'язку сплатити штрафні санкції за порушення зобов'язання.

З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 189 954,80 грн. боргу та 12 756,00 грн. штрафних санкцій та прийняття в цій частині нового рішення про  задоволення цих позовних вимог.

Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 2), 104 (частини 1 пунктом 3), 105  Господарського процесуального кодексу України,

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" задовольнити.

          2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2011 року у справі № 2-2/5968.2-12010 скасувати в частині відмови у стягненні 1189,954,80 грн. боргу та 12756,00 грн. штрафних санкцій.

          3. Прийняти у цій частині нове рішення.

          4. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" в частині стягнення 1189954,80 грн. боргу та 12756,00 грн. штрафних санкцій задовольнити.

          5. Стягнути з державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України (вул. Алупкінське шосе, 13, смт. Гаспра, місто  Ялта, 98662; ЗКПО 01996059, МФО 324786, р/р 2600100235538 в ВАТ ЯФ Укрексімбанк) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" (вул. Брестська, 18-А, місто Севастополь, 99001; ЗКПО 30825453, МФО 351005, р/р 26000035658200 в АКИБ УкрСиббанк) 1202710,80 грн., з яких 1189954,80 грн. –заборгованість за договором закупівлі робіт за державні кошти від 27 листопад 2007 року № 239, 12756,00 грн. –штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання.

          6. Стягнути з державного підприємства "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України (вул. Алупкінське шосе, 13, смт. Гаспра, місто  Ялта, 98662; ЗКПО 01996059, МФО 324786, р/р 2600100235538 в ВАТ ЯФ Укрексімбанк) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт –Строй" (вул. Брестська, 18-А, місто Севастополь, 99001; ЗКПО 30825453, МФО 351005, р/р 26000035658200 в АКИБ УкрСиббанк) 18060,65 грн. державного мита та 117,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1201,92 грн. витрат з оплати проведення експертизи.

          7. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

                    8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.                                                   

Головуючий суддя                              Підпис                    К.Г. Балюкова

Судді                                                            Підпис                    В.А. Лисенко

                                                            Підпис                    С.А. Рибіна

Розсилка:  

1. товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Строй" (вул. Брестська, 18-А, місто Севастополь, 99001);

2. державне підприємство "Санаторій "Дніпро" Державної податкової адміністрації України (вул. Алупкінське шосе, 13, смт. Гаспра, місто Ялта, 98662);

3. Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим  (вул. Севастопольська, 19, місто Сімферополь, 95015);

4. Управління Державного казначейства у м. Ялта  (вул. Московська, 33а,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600).