Ухвала

від 07.06.2006 по справі 9/84-54а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Від "07" червня 2006 р.

              по справі № 9/84-54А.

Суддя  господарського суду Волинської області

Соломка Л.І., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Луцької

об'єднаної державної податкової інспекції до 

Підприємця ОСОБА_1 про 

стягнення 152 884,99 грн. податкового боргу

в с т а н о в и л а:

         Позивач -Луцька ОДПІ звернулась до

господарського суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 152 884,99

грн. податкового боргу на активи відповідача.

         Свої позовні вимоги обгрунтувала

наступним:

         Станом на 09.02.2006 р. за підприємцемОСОБА_1.

рахувався податковий борг у сумі 152 884,99 грн., в тому числі: по податку на

додану вартість -65 574,83 грн. та по податку з доходів фізичних осіб, що є

суб'єктами підприємницької діяльності та самозайнятих осіб -87 310,16 грн.

      Відповідач на день розгляду справи

заборгованість до бюджету не погасила. Однак, 

у судовому засіданні проти позову заперечувала з тих підстав, що

підприємницькою діяльністю вона не займалась, майна та грошових коштів для погашення

податкового боргу не має, підприємницькою діяльністю займався її чоловік, вона

лише підписувала документи.

      Проти її чоловіка  ОСОБА_2. була порушена кримінальна справа, у

березні 2003 р. він був визнаний  винним

у скоєнні  злочину та засуджений.

          Позивач здійснив заходи погашення

податкового боргу шляхом надіслання  1

податкової вимоги НОМЕР_1 та 2 податкової вимоги НОМЕР_2., проте заборгованість

відповідачем не погашена. Однак, лише 21.12.2004 р. заступником

начальника Луцької ОДПІ прийнято рішення №60/24 про стягнення коштів та

продаж  інших активів платника  податків в рахунок погашення його податкового

боргу. Відповідно до  розширеного витягу

з Державного реєстру обтяжень рухомого 

майна наданого на запит органу 

державної влади  майно відповідача

знаходиться у податковій заставі з 13.05.2005 р.  Згідно відповідей на запити Луцької ОДПІ  КП „Волинське обласне бюро технічної

інвентаризації” листом НОМЕР_3. повідомило, що нерухоме майно за

підприємцемОСОБА_1.  не зареєстровано,

Луцьке МРЕВ листомНОМЕР_4повідомило також про відсутність станом на 22.10.2005

р. зареєстрованих за відповідачем транспортних засобів.

 Між тим, з матеріалів справи господарським

судом встановлено, що основна сума податкового боргу відповідача виникла за

результатами перевірки відповідача (акт 

перевірки НОМЕР_5, податкові повідомлення-рішенняНОМЕР_6 та НОМЕР_7.),

які відповідачем не оскаржувались, тобто є узгодженим податковим зобов'язанням.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення податкового

боргу 07.04.2006 р., вх. господарського суду №01-32/1090, тобто з

пропуском строку позовної давності, встановленого підп. 15.2.1 п.15.2 ст.15

Закону України №2181-ІІІ.

       Враховуючи вищевикладене та те, що

позивач пропустив строки для стягнення податкового боргу в сумі 152 792,89 грн.,

з відповідача згідно постанови від 07.06.2006 р. постановлено   стягнути 92 грн.10 коп. податкового боргу в

межах строку позовної давності, в решті позову відмовити.

       Водночас, в ході розгляду справи

виявлено недоліки в роботі Луцької ОДПІ, які не можуть  залишатися без реагування суду.

       Так, з доказів поданих відповідачем,

зокрема, обвинувального висновку по кримінальній справі №55-131-02 вбачається,

що СВ ПМ ДПА у Волинській області 30.09.2002 р. відносно підприємця ОСОБА_1

порушена кримінальна справа за ознаками ч.3 ст.212 КК України, однак 14.10.2002

р. дана кримінальна справа  закрита.

11.10.2002 р. кримінальна справа порушена відносно чоловіка відповідачки

ОСОБА_2. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.192 та ч.3 ст.358 КК

України, у якійОСОБА_1. виступала як свідок. 28.10.2002 р. ОСОБА_2. пред'явлено

обвинувачення та обрано міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд. Також

був заявлений цивільний позов на суму 139 643,33 грн.

             З матеріалів кримінальної справи

№55-131-02 по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.192

та ч.3 ст.358 КК України, витребуваної з Луцького міськрайонного суду на вимогу

суду, вбачається, що ДПА у Волинській області зверталась з позовною заявою від

31.10.2002 р. в порядку ст.28 КПК України, просила визнати її цивільний позов

та стягнути  з ОСОБА_2. в дохід держави

139 643,33 грн. заподіяних збитків. Однак, постановою про зміну обвинувачення в

суді від 05.03.2003 р. прокуратурою м. Луцька виключено з обвинувачення  ОСОБА_2. ч.2 ст.192 КК України,  прокурор відмовився від пред'явленого

цивільного позову на суму 139 643,33 грн., вважаючи, що дану суму боргу слід

стягнути в доход державного бюджету з ОСОБА_1 ДПА у Волинській області не

подала заперечень щодо цивільного позову, навіть не направила в судове

засідання представника.

          Згідно вироку по вищевказаній справі

від 05.03.2003 р. ОСОБА_2. визнано 

винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.358 ч.2 КК України та

призначено покарання -2 роки обмеження волі зі звільненням від покарання на

підставі ст.75 КК України.

         На протязі  декількох років податкові органи не вживали

жодних заходів по стягненню податкового боргу, лише 21.12.2004 р.

заступником начальника Луцької ОДПІ 

прийнято рішення №60/24 про стягнення коштів та продаж  інших активів платника  податків в рахунок погашення його податкового

боргу,  майно відповідача знаходиться у

податковій заставі з 13.05.2005 р.

          Так, лише через три роки з моменту

виникнення податкової заборгованості, коли відповідач уже не займається

підприємницькою діяльністю, а майно його 

відсутнє, податковий орган 13.10.2005 р. звернувся із  запитами до КП „Волинського бюро технічної

інвентаризації” та Луцького МРЕВ про наявність зареєстрованого за

підприємцемОСОБА_1. рухомого та нерухомого майна, а 07.04.2006 р. (вх.

господарського суду від 07.04.2006 р. №01-32/1090) подав до господарського суду

позовну заяву про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 152

884,99  грн., який виник за результатами

перевірки ще 2002 року.

          Вищезазначені факти не можуть

залишатися без реагування суду.

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України. 

          Відповідно до п.1 ст.166  Кодексу адміністративного судочинства  України суд, виявивши під час розгляду справи

порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним

суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов,

що сприяли порушенню закону.

          На

підставі викладеного, керуючись ст..166 

Кодексу адміністративного судочинства 

України, господарський суд,

                                                           у х в

а л и в:

          1. Направити окрему ухвалу ДПА

у Волинській області для вжиття заходів по усуненню недоліків.

         2.Про результати розгляду даної

ухвали  повідомити господарський суд в

місячний термін.

 Суддя                                                                                           

Л.І. Соломка