Рішення

від 06.06.2011 по справі 5020-691/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

06 червня 2011 року справа № 5020-691/2011

за позовом Фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_1 (99055, АДРЕСА_1, ідентифікацій ний код НОМЕР_1)

до Приватного підприємств а “РСУ-107” (99029, м. Севастополь, вул. Токарева, 11, ідентифікаці йний код 23011874)

про стягнення 5615,28 грн.

Су ддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, пас порт серії НОМЕР_2, видани й Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 10.09.1999;

відповідача: не з' яви вся.

Суть спору:

Фізична особа-під приємець ОСОБА_1 звернула сь до господарського суду мі ста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “РС У-107” про стягнення 5615,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтова ні порушенням з боку відпові дача прийнятих на себе зобов ' язань по оплаті придбаного товару.

Ухвалою від 06.05.2011 позовн у заяву прийнято до провадже ння, справу призначено до роз гляду у судовому засіданні.

Представник позивача у суд овому засіданні підтримав по зовні вимоги у повному обсяз і.

Відповідач явку уповноваж ених представників у судове засідання 06.06.2011 не забезпечив, п ро дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини нез' явлення не сповістив, до початку судово го засідання, у порядку стате й 22, 59 Господарського процесуа льного кодексу України надав відзив на позовну заяву.

Із змісту відзиву на позов в бачається, що відповідач про ти задоволення позову запере чує в повному обсязі, зазначи вши, що 28.12.2010 державним реєстрат ором Ленінської РДА у місті С евастополі було опублікован о оголошення про відкриття л іквідаційної процедури Прив атного підприємства “РСУ-107” т а встановлення строку для пр ийняття претензій від кредит орів. Протягом двох місяців з моменту публікації оголошен ня претензії від ФОП ОСОБА_ 1 на адресу ліквідатора не н адходили. Тому, відповідач вв ажає, що ФОП ОСОБА_1 втрати ла право на звернення з грошо вими вимогами.

Приймаючи до уваги належне сповіщення відповідача про час та місце розгляду справи , відсутність від відповідач а будь-яких клопотань про від кладення розгляду справи або заяв з повідомленням про пов ажність причин неявки у судо ве засідання, суд визнав за мо жливе розглянути справу у ві дсутність представника відп овідача.

Позивачу у судовому засіда нні були роз`яснені його проц есуальні права, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Розглянувши матеріал и справи, суд

встановив:

З матеріалів справи вб ачається, що на підставі накл адної № ТВ-0000014 від 29.01.2010 Фізична о соба-підприємець ОСОБА_1 п ередала, а Приватне підприєм ство “РСУ-107” прийняв товар на загальну суму 5449,00 грн. (а.с.10).

Згідно з актом звірки взаєм них розрахунків станом на 01.01.20 10 за Приватним підприємством “РСУ-107” рахується заборгован ість в сумі 5449,00 грн. по видатков ій накладній № ТВ-0000014 від 29.01.2010 (а.с .12).

За твердженням позивача ві дповідач частково розрахува вся за отриманий товар плате жами від 12.04.2010 на суму 37,00 грн. та в ід 17.05.2010 на суму 400,00 грн.

14.07.2010 Фізичною особою-підприє мцем ОСОБА_1 на адресу При ватного підприємства “РСУ-107” було направлено претензію з вимогою оплатити вартість п оставленого товару з урахува нням 3 % річних та індексу інфл яції (а.с.15).

Претензія отримана Приват ним підприємством “РСУ-107” 16.07.201 0 (а.с.15-зворот).

Несплата заборгованості з а отриманий товар стала прич иною для звернення позивача до господарського суду з вим огами про стягнення з відпов ідача вартості поставленого товару.

Суд, вивчивши матеріали сп рави, вважає позовні вимоги т акими, що підлягають задовол енню виходячи з наступного.

Відповідно до частини пер шої статті 11 Цивільного кодек су України (далі ? Кодекс), циві льні права та обов'язки виник ають із дій осіб, що передбаче ні актами цивільного законод авства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, а ле за аналогією породжують ц ивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини д ругої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є догов ори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Кодекс у правочином є дія особи, спря мована на набуття, зміну або п рипинення цивільних прав та обов' язків. Правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Код ексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Ст орони мають право обирати фо рму правочину, якщо інше не вс тановлено законом. Правочин, для якого законом не встанов лена обов'язкова письмова фо рма, вважається вчиненим, якщ о поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків.

Договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовам и договору є умови, визнані такими за законом чи необхід ні для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яки х за заявою хоча б однієї із ст орін має бути досягнуто згод и (стаття 638 Цивільного кодекс у України, стаття 180 Господарс ького кодексу України).

Стаття 639 Цивільного кодекс у України встановлює, що дого вір може бути укладений у буд ь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановле ні законом.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу Укра їни господарський договір за загальним правилом викладає ться у формі єдиного докумен та, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допу скається укладення господар ських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну л истами, факсограмами, телегр амами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердженн я прийняття до виконання зам овлень, якщо законом не встан овлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення д аного виду договорів.

Згідно зі статтею 509 Цивільн ого кодексу України зобов' я занням є правовідношення, в я кому одна сторона (боржник) зо бов' язана вчинити на корист ь другої сторони (кредитора) п евну дію (передати майно, вико нати роботу, надати послугу, с платити кошти тощо) або утрим атися від певної дії, а кредит ор має право вимагати від бор жника виконання його обов' я зку.

Відповідно до частини перш ої статті 173 Господарського ко дексу України, господарським визнається зобов'язання, що в иникає між суб'єктом господа рювання та іншим учасником (у часниками) відносин у сфері г осподарювання з підстав, пер едбачених цим Кодексом, в сил у якого один суб'єкт (зобов'яза на сторона, у тому числі боржн ик) зобов'язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб 'єкта (виконати роботу, переда ти майно, сплатити гроші, нада ти інформацію тощо), або утрим атися від певних дій, а інший с уб'єкт (управнена сторона, у то му числі кредитор) має право в имагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

За приписами частини першо ї статті 175 Господарського код ексу України, майново-господ арськими визнаються цивільн о-правові зобов'язання, що вин икають між учасниками господ арських відносин при здійсне нні господарської діяльност і, в силу яких зобов'язана стор она повинна вчинити певну го сподарську дію на користь др угої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.

Отже, фактично між позиваче м та відповідачем був укладе ний договір поставки.

Згідно із статтею 712 Цивільн ого кодексу України, за догов ором поставки продавець (пос тачальник), який здійснює під приємницьку діяльність, зобо в'язується передати у встано влений строк (строки) товар у в ласність покупця для викорис тання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях , не пов'язаних з особистим, сі мейним, домашнім або іншим по дібним використанням, а поку пець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього пев ну грошову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін

Відповідно до статті 655 Циві льного кодексу України за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Згідно з частинами першою т а третьою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зо бов' язаний оплатити товар п ісля його прийняття або прий няття товаророзпорядчих док ументів на нього, якщо догово ром або актами цивільного за конодавства не встановлений інший строк оплати товару. У р азі прострочення оплати това ру продавець має право вимаг ати оплати товару та сплати п роцентів за користування чуж ими грошовими коштами.

За приписами статті 193 Госпо дарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодекс у України зобов' язання пови нні виконуватись належним чи ном відповідно до умов догов ору та вимог цих Кодексів, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться. Одностороння відмо ва від зобов' язання або одн остороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вс тановлено договором або зако ном.

Згідно зі статтею 530 Цивільн ого кодексу України, якщо у зо бов'язанні встановлений стро к (термін) його виконання, то в оно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка немин уче має настати, підлягає вик онанню з настанням цієї поді ї. Якщо строк (термін) виконанн я боржником обов'язку не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги, кре дитор має право вимагати йог о виконання у будь-який час. Бо ржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, я кщо обов'язок негайного вико нання не випливає із договор у або актів цивільного закон одавства.

Матеріалами справи підтве рджено, що позивач передав то вар відповідачеві, збоку від повідача товар отримав предс тавник за довіреністю, сам ві дповідач проти факту отриман ня товару на підставі наклад ної № ТВ-0000014 від 29.01.2010 не заперечу є.

Із змісту наявного в матері алах справи акту звірки взає морозрахунків також вбачаєт ься факт визнання відповідач ем існування заборгованості в сумі 5449,00 грн. за накладною № Т В-0000014 від 29.01.2010 (а.с.12).

Доказів оплати відповідач ем вартості отриманого товар у в повному обсязі суду не пре дставлено, у зв`язку з чим, суд вважає позовні вимоги про ст ягнення суми заборгованості в розмірі 5012,00 грн. обгрунтован ими та підлягаючими задовол енню.

Також, позивач просить стяг нути з відповідача збитки ві д інфляції у сумі 436,04 грн. та 3% рі чних в сумі 167,24 грн. за весь час п рострочення.

Статтею 625 Цивільного коде ксу України визначено, що бор жник, який прострочив викона ння грошового зобов'язання, н а вимогу кредитора зобов'яза ний сплатити суму боргу з ура хуванням встановленого інде ксу інфляції за весь час прос трочення, а також три процент и річних від простроченої су ми, якщо інший розмір процент ів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щод о сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Ци вільного кодексу України.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та індексу інфляції, з роблений позивачем, вважає й ого вірним, а тому позовні вим оги в частині стягнення 3% річн их в сумі 167,24 грн. та індексу інф ляції в розмірі 436,04 грн. також п ідлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підляга є стягненню сума основного б оргу у розмірі 5012,00 грн., 3% річних - 167,24 грн., інфляційні витрати - 436,04 грн.

Відповідач у власному від зиві на позов посилається на надання 28.12.2010 державним реєстр атором Ленінської РДА у міст і Севастополі оголошення про відкриття ліквідаційної про цедури Приватного підприємс тва “РСУ-107”, встановлення стр оку для прийняття претензій від кредиторів та пропуск та кого строку відповідачем.

На думку відповідача, оскіл ьки протягом двох місяців з м оменту публікації оголошенн я претензії від ФОП ОСОБА_1 на адресу ліквідатора не над ходили, ФОП ОСОБА_1 втрати ла право на звернення з грошо вими вимогами.

Однак, суд не може погодитис ь з такими доводами виходячи з наступного.

Частинами 1, 4 статті 105 Цивіль ного кодексу України встанов лено, що учасники юридичної о соби, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юрид ичної особи, зобов'язані нега йно письмово повідомити про це орган, що здійснює державн у реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі пр ипинення.

Комісія з припинення юриди чної особи поміщає в друкова них засобах масової інформац ії, в яких публікуються відом ості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняє ться, повідомлення про припи нення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кр едиторами вимог до неї. Цей ст рок не може становити менше д вох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можлив их заходів щодо виявлення кр едиторів, а також письмово по відомляє їх про припинення ю ридичної особи.

Згідно з частиною 5 статті 112 Цивільного кодексу України, вимоги кредиторів, які не виз нані ліквідаційною комісією , якщо кредитор у місячний стр ок після одержання повідомле ння про повну або часткову ві дмову у визнанні його вимог н е звертався до суду з позовом , вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові в ідмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутн ість майна юридичної особи, щ о ліквідується, вважаються п огашеними.

Аналогічне положення закр іплено частиною 3 статті 61 Гос подарського кодексу України .

В даному випадку, відповіда ч не представив суду доказів повідомлення ФОП ОСОБА_1 про прийняття рішення про лі квідацію підприємства, створ ення ліквідаційної комісії т а встановлення строку для пр ед`явленння кредиторських ви мог.

Відповідач також не довів с уду існування обставин, пере лічених у частині 5 статті 112 Ци вільного кодексу України, ча стині 3 статті 61 Господарськог о кодексу України, які б свідч или про погашенність кредито рських вимог.

Посилання відповідача на в трату права на звернення з гр ошовими вимогами суд вважає безпідставними з огляду на ч астину 4 статті 112 Цивільного к одексу України, якою встанов лено, що вимоги кредитора, зая влені після спливу строку, вс тановленого ліквідаційною к омісією для їх пред'явлення, з адовольняються з майна юриди чної особи, яку ліквідовують , що залишилося після задовол ення вимог кредиторів, заявл ених своєчасно.

Чинне цивільне та господар ське законодавство не позбав ляє кредитора права заявити про свої вимоги після спливу строку, встановленого лікві даційною комісією для їх пре д'явлення, однак встановлює о собливості задоволення таки х вимог.

Також норми цивільного та г осподарського законодавств а не містять норми, які закріп люють, що грошові вимоги в меж ах процедури ліквідації за с таттями 105-112 Цивільного кодекс у України заявлені після спл иву строку, встановленого лі квідаційною комісією для їх пред'явлення, вважаються пог ашеними.

Умову про погашеність кред иторіських вимог, заявлених після спливу строку, встанов леного для їх пред'явлення, мі стять норми частини 2 статті 14 та частини 5 статті 31 Закону Ук раїни «Про відновлення плато спроможності боржника або ви знання його банкрутом». Одна к, в даному випадку положення зазначеного закону не можут ь бути застосовані, оскільки у відношенні Приватного під приємства “РСУ-107” судова проц едура банкрутства не порушув алась.

На підставі викладеного, к еруючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Госп одарського процесуального к одексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити пов ністю.

2. Стягнути з При ватного підприємства “РСУ-107” (99029, м. Севастополь, вул. Тока рева, 11, ідентифікаційний код 23011874) на користь Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 (99 055, АДРЕСА_1, ідентифікаційн ий код НОМЕР_1) 5012,00 грн. осн овного боргу, 3% річних - 167,24 грн ., інфляційні втрати - 436,04 грн.

3. Стягнути з При ватного підприємства “РСУ-107” (99029, м. Севастополь, вул. Тока рева, 11, ідентифікаційний код 23011874) на користь Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 (99 055, АДРЕСА_1, ідентифікаційн ий код НОМЕР_1) витрати п о сплаті державного мита в су мі 105,00 грн. та 236,00 витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Видати накази після наб рання рішенням законної сили .

Суддя підпис О.С. Погребня к

Рішення оформлено від повідно

до вимог ст. 84 Господарськог о

процесуального кодексу Ук раїни

і підписано 09.06.2011