Рішення

від 07.06.2011 по справі 5020-695/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 червня 2011 року справа № 5020-695/2011

За позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „АВС Логістік Парк”,

ідентифікаційний код 3730 8739

(01033, м. Київ, вул. Жилянськ а, 24)

до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю „Тонус Плюс Здоров' я” ,

ідентифікаційний код 35418 307

(99040, м. Севастополь, пр. Ге н. Острякова, 89, кв. 19)

про стягнення 588 443,10 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників с удового процесу:

позивач (ТОВ „АВС Логіс тік Парк”) - ОСОБА_1 предс тавник, довіреність № 53 від 20.05.20 11;

позивач (ТОВ „АВС Логіст ік Парк”) - ОСОБА_2 предст авник, довіреність б/н від 30.04.2011 ;

відповідач (ТОВ „Тонус П люс Здоров' я”) - явку уповн оважених представників у суд ове засідання не забезпечив.

Обставини справи:

04.05.2011 Товариство з обмеже ною відповідальністю „АВС Ло гістік Парк” (далі - позивач ) звернулось до господарсько го суду міста Севастополя з п озовом до Товариства з обмеж еною відповідальністю „Тону с Плюс Здоров' я” (далі - від повідач) про стягнення 588 443,10 гр н, з яких: 487 475,05 грн - основний бо рг; 41 373,48 грн - пеня; 11 740,05 грн - 3% рі чних; 47 854,52 грн - інфляційні втр ати.

Позовні вимоги обґрунтова ні порушенням з боку відпові дача умов договору купівлі-п родажу № 3729/р від 05.01.2009, укладеног о між ТОВ „ВВС-ЛТД” та ТОВ „Тон ус Плюс Здоров' я”, в частині своєчасної і в повному обсяз і оплати отриманого товару. Т акож позивач зазначає, що від повідно до договору № 3729/р/8 від 14.02.2011 придбав всіх належних ТОВ „ВВС-ЛТД” прав та обов' язкі в продавця, а тому має право ви магати від ТОВ „Тонус Плюс Зд оров' я” сплати заборговано сті з урахуванням індексу ін фляції, 3% річних від суми прос троченого грошового зобов' язання та штрафних санкцій (п ені).

Ухвалою господарського с уду міста Севастополя від 10.05.20 11 порушено провадження у спра ві № 5020-695/2011, розгляд справи призн ачений на 24.05.2011.

У зв' язку з неявкою у судов е засідання 24.05.2011 представника відповідача, розгляд справи був відкладений на 07.06.2011.

У судове засідання 07.06.2011 від повідач явку уповноваженого представника вдруге не забе зпечив, хоча про дату, час і мі сце розгляду справи повідомл ений належним чином та своєч асно за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фі зичних осіб-підприємців /том 3, арк. с. 114-116/.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватися належни ми їм процесуальними правами . Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов' язок, спра ва може розглядатись без їх у часті, якщо нез' явлення цих представників не перешкоджа є вирішенню спору.

Згідно зі статтею 77 Господа рського процесуального коде ксу України суд відкладає в м ежах строків, встановлених с таттею 69 цього Кодексу, розгля д справи, коли за якихось обст авин спір не може бути виріше но в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогати вою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судо вому засіданні представникі в сторін, а неможливість вирі шення спору у відповідному з асіданні суду.

Відповідач не скориста вся своїм правом, передбачен им статтею 59 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтуванн я заперечень проти позову не надав.

Враховуючи те, що явка учасн иків процесу обов' язковою н е визнавалась, а матеріали сп рави достатньо характеризую ть спірні правовідносини сто рін, суд вирішив розглянути с праву у відсутність представ ника відповідача за наявними у справі матеріалами - в пор ядку статті 75 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Представники позивача в су довому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обс язі та просили їх задовольни ти.

Розглянувши матеріа ли справи, дослідивши на дані докази, заслухавши пояснення представників по зивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 між Товариством з об меженою відповідальністю „В ВС-ЛТД” (Продавець) та Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю „Тонус Плюс Здоров' я” (Покупець) був укладений дого вір № 3729/р купівлі-продажу, пред метом якого є купівлі-продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення, засо бів косметичної промисловос ті (Товар) (пункт 1.1 Договору) /то м 1, арк. с. 19-20/.

Відповідно до пункту 4.1 Дого вору ціна товару визначаєтьс я в національній валюті та вк азується у видатковій наклад ній. Пунктом 4.3 Договору перед бачено, що Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом п опередньої оплати або з відс троченням оплати за одержани й товар - в строки, що зазначе ні у видаткових накладних, ск ладених Продавцем.

Згідно з умовами Договору к упівлі-продажу Продавець в п еріод з 31.05.2010 по 23.09.2010 включно пост авив Покупцеві (відповідач у справі) товар на загальну сум у 526 475,05 грн, що підтверджується відповідними накладними /то м 1, арк. с. 21-149, том 2, арк. с. 1-148, том 3, ар к. с. 1-108/.

Отже, ТОВ „ВВС-ЛТД” (продаве ць) виконало свої зобов' яза ння за Договором купівлі-про дажу № 3729/р від 05.01.2009 в повному обс язі.

Натомість, відповідач умов и Договору порушив: за отрима ний товар розрахувався частк ово, сплативши лише 39 000,00 грн.

14.02.2011 між Товариством з обм еженою відповідальністю „То нус Плюс Здоров' я” (відпові дач у справі), Товариством з об меженою відповідальністю „В ВС-ЛТД” та Товариством з обме женою відповідальністю „АВС Логістік Парк” (позивач у спр аві) укладено договір № 3729/р/8 пр о заміну сторони у Договорі к упівлі-продажу № 3729/р від 05.01.2009 /то м 1, арк. с. 17-18/.

Згідно з пунктом 1 Догово ру № 3729/р/8 від 14.02.2011, ТОВ „АВС Логіс тік Парк” набуває всіх належ них ТОВ „ВВС-ЛТД” прав та обов ' язків Продавця (Постачальн ика) за Договором купівлі-про дажу № 3729/р від 05.01.2009.

Таким чином, позивач є новим кредитором відповідача, а за боргованість відповідача пе ред позивачем за поставлений товар станом на 22.04.2011 становить 487 475,05 грн (526 475,05-39 000,00).

Невиконання відповідачем своїх зобов' язань за догово ром купівлі-продажу щодо опл ати поставленого товару стал о причиною звернення позивач а до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матері алах справи докази за своїм в нутрішнім переконанням, що ґ рунтується на всебічному, по вному і об' єктивному розгля ді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупно сті, суд вважає позовні вимог и такими, що підлягають частк овому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивіль ного кодексу України зобо в' язанням є правовіднош ення, в якому одна сторона (бор жник) зобов' язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити кошти, тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов' язку.

Майнові зобов' язання, як і виникають між учасниками г осподарських відносин, регул юються Цивільним кодексом Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених Господарс ьким кодексом України (ч. 1 ст. 17 5 ГК України).

Зобов' язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 Цивільного кодексу Украї ни та статтею 174 Господарськог о кодексу України, зокрема, з д оговорів та інших правочинів (угод).

Виходячи з фактичних обста вин справи, суд дійшов виснов ку, що між сторонами склались господарські правовідносин и з приводу виконання догово ру № 3729/р від 05.01.2009, який за своєю п равовою природою і ознаками є договором поставки.

Відповідно до частини перш ої статті 712 Цивільного кодекс у України за договором поста вки продавець (постачальник) , який здійснює підприємниць ку діяльність, зобов' язуєть ся передати у встановлений с трок (строки) товар у власніст ь покупця для використання й ого у підприємницькій діяльн ості або в інших цілях, не пов' язаних з особистим, сімейним , домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зо бов' язується прийняти това р і сплатити за нього певну гр ошову суму.

До договору поставки, згідн о з частиною другою статті 712 Ц ивільного кодексу України, з астосовуються загальні поло ження про купівлю-продаж, якщ о інше не встановлено догово ром, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи, зокрем а, видатковими накладними /то м 1, арк. с. 21-149, том 2, арк. с. 1-148, том 3, ар к. с. 1-108/ підтверджується, що на в иконання умов Договору купів лі-продажу (поставки) ТОВ „ВВС -ЛТД” поставило відповідачев і товар на загальну суму 526 475,05 г рн, який було оплачено останн ім частково - в сумі 39 000,00 грн, р ешта товару залишилась неопл аченою.

Згідно зі статтею 193 Господ арського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодек су України зобов' язання пов инні виконуватись належним ч ином відповідно до умов дого вору та вимог цих Кодексів, ін ших актів цивільного законод авства, а за відсутності таки х умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно с тавляться. Одностороння відм ова від зобов' язання або од ностороння зміна його умов н е допускається, якщо інше не в становлено договором або зак оном.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є об ов' язковим для виконання ст оронами.

Відповідно до частини перш ої статті 530 Цивільного кодекс у України, якщо у зобов' язан ні встановлений строк (термі н) його виконання, то воно підл ягає виконанню у цей строк (те рмін).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов' яз ання або не виконав його у стр ок, встановлений договором а бо законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, сторони в Договорі № 3 729/р від 05.01.2009 домовились, що Поку пець здійснює розрахунки за товар в строки, що зазначені у видаткових накладних, склад ених Продавцем (пункт 4.3 Догов ору).

За останніми накладними № 97261/11, № 97262/11R від 24.09.2010 відповідач ма в розрахуватися в строк до 14.10.2010.

Натомість, останній платі ж здійснений відповідачем 14.04 .2011 в рахунок оплати за накладн ими № 49818/11 від 02.06.2010 /том 1, арк. с. 34/, № 49840/11 від 01.06.2010 /том 1, арк. с. 31-32/, № 51400/11 ві д 07.06.2010 /том 1, арк. с. 35/, № 53749/11 від 11.06.2010 /т ом 1, арк. с. 33/, № 53750/11 від 11.06.2010 /том 1, ар к. с. 147-148/, № 54183/11 від 12.06.2010 /том 1, арк. с. 1 49/; загальна сума сплачених ко штів становить 39 000,00 грн.

Частина перша статті 512 Цив ільного кодексу України пере дбачає, що кредитор у зобов' язанні може бути замінений і ншою особою, зокрема, внаслід ок передання ним своїх прав і ншій особі за правочином (від ступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни креди тора у зобов' язанні вчиняєт ься у такій самій формі, що і п равочин, на підставі якого ви никло зобов' язання, право в имоги за яким передається но вому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК Ук раїни).

До нового кредитора перехо дять права первісного кредит ора у зобов' язанні в обсязі і на умовах, що існували на мо мент переходу цих прав, якщо і нше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України ).

Відповідно до пункту 1 Дог овору № 3729/р/8 від 14.02.2011 про заміну сторони у Договорі купівлі-п родажу № 3729/р від 05.01.2009, з моменту у кладення цього Договору ТОВ „АВС Логістік Парк” набуває всіх належних ТОВ „ВВС-ЛТД” п рав та обов' язків Продавця (Постачальника) за Договором купівлі-продажу № 3729/р від 05.01.2009, ч инних на момент укладення ць ого Договору; ТОВ „ВВС-ЛТД” ви буває зі всіх зобов' язань з а Договором купівлі-продажу, не має прав та не зобов' язан о виконувати обов' язки Прод авця (Постачальника) за Догов ором купівлі-продажу.

Отже, в силу укладення Дог овору № 3729/р/8 від 14.02.2011 про заміну сторони у Договорі купівлі-п родажу № 3729/р від 05.01.2009 відбулася заміна кредитора у зобов' я занні боржника (відповідача) , яке виникло з Договору купів лі-продажу № 3729/р від 05.01.2009, а відта к, до позивача як до нового кредитора перейшли права кре дитора в обсязі, в якому вони н алежали первісному кредитор ові (ТОВ „ВВС-ЛТД”), включ аючи право вимагати сплати з аборгованості, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, а т акож пені за весь час простро чення виконання грошового зо бов' язання.

За приписами статей 33, 34 Госп одарського процесуального к одексу України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень. Докази подаються сто ронами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до зак онодавства повинні бути підт верджені певними засобами до казування, не можуть підтвер джуватись іншими засобами до казування.

Відповідач не надав суду до казів погашення існуючої заб оргованості. Натомість, факт наявності заборгованості ві дповідача перед позивачем та її розмір документально вст ановлений і підтверджується належними доказами, які міст яться в матеріалах справи, в т ому числі - актом звірення в заємних розрахунків станом н а 01.05.2011 /том 3, арк. с. 119/.

За викладених обставин, п озовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 487 475,05 грн є обґрунтованим и та такими, що підлягають зад оволенню.

У зв' язку з неналежним в иконанням відповідачем свої х зобов' язань (прострочення м зобов' язання з оплати отр иманого товару) позивач прос ить суд стягнути з відповіда ча інфляційні втрати в розмі рі 47 854,52 грн, 3% річних в розмірі 11 740,05 грн та пеню у розмірі 41 373,48 грн .

З цього приводу суд зазна чає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодек су України унормовано, що бор жник, який прострочив викона ння грошового зобов' язання , на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь час п рострочення, а також три проц енти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проце нтів не встановлений договор ом або законом.

Право вимагати оплати това ру та сплати процентів за кор истування чужими грошовими к оштами у разі прострочення о плати товару надано продавцю також частиною третьою стат ті 692 Цивільного кодексу Украї ни.

Як убачається з матеріалі в справи, відповідач порушив строки виконання зобов' яза нь щодо оплати отриманого то вару.

Так, за накладними № 49818/11, № 49824/11 , № 49825/11, № 49826/11, № 49827/11, № 49828/11, № 49829/11, № 49830/11, № 49831/11, № 49837/11, № 49840/11 від 01.06.2010, № 53749/11, № 53750/11 в ід 11.06.2010 відповідач мав розраху ватися в строк до 01.07.2010 /том 1, арк. с. 21-34, 147-148/, а розрахувався ли ше 01 та 14 квітня 2011 року; за накла дною № 54183/11 від 12.06.2010 - в строк д о 04.07.2010 /том 1, арк. с. 149/, а розрах увався 14.04.2011; за накладною № 51400/11 в ід 07.06.2010 - в строк до 07.07.2010 /то м 1, арк. с. 35/, а розрахувався 14.04.2011 (ч астково); решта накладних вза галі залишились неоплаченим и.

Таким чином, відповідач пр острочив виконання грошових зобов' язань, що є підставою для стягнення заборгованост і з урахуванням індексу інфл яції та 3% річних.

Перевіривши розрахунок ін фляційних втрат та 3% річних, н аданий позивачем /том 1, арк. с. 8-13/, суд вважає його вірним, а то му позовні вимоги щодо стягн ення інфляційних втрат в сумі 47 854,52 грн та 3% річ них в сумі 11 740,05 грн під лягають задоволенню в повном у обсязі.

Щодо стягнення пені в сум і 41 373,48 грн суд зауважує на тако му.

В силу частини другої стат ті 20 Господарського кодексу У країни захист прав і законни х інтересів суб' єктів госпо дарювання здійснюється шлях ом застосування до особи, яка порушила право, штрафних сан кцій, а також іншими способам и, передбаченими законом.

Відповідно до частини перш ої статті 216 Господарського ко дексу України учасники госпо дарських відносин несуть гос подарсько-правову відповіда льність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушн иків господарських санкцій н а підставах і в порядку, перед бачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною другою статті 217 Го сподарського кодексу Україн и унормовано, що у сфері госпо дарювання застосовуються та кі види господарських санкці й: відшкодування збитків; штр афні санкції; оперативно-гос подарські санкції.

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов' язаний сплатити у ра зі порушення ним правил здій снення господарської діяльн ості, невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов' язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Визначення штрафу і пені на дається в Цивільному кодексі України.

Зокрема, пенею є неуст ойка, що обчислюється у відсо тках від суми несвоєчасно ви конаного грошового зобов' я зання за кожен день простроч ення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК Укра їни).

Розділ 6 Договору купівлі- продажу № 3729/р від 05.01.2009 встановл ює відповідальність сторін з а виконання умов договору. Та к, пунктом 6.1 Договору визначе но, що за порушення строків оп лати товару, передбачених п. 4. 3 цього Договору, Покупець спл ачує Продавцеві пеню у розмі рі подвійної облікової ставк и Національного Банку Україн и на день розрахунку від варт ості неоплаченого товару за кожний день прострочення вик онання зобов' язання до повн ого виконання такого зобов' язання.

Суд зазначає, що дане положе ння Договору повністю узгодж ується із вимогами чинного з аконодавства України, зокрем а, статтями 1, 3 Закону України „ Про відповідальність за несв оєчасне виконання грошових з обов' язань”.

Так, відповідно до статті 1 З акону України „Про відповіда льність за несвоєчасне викон ання грошових зобов' язань” , платники грошових коштів сп лачують на користь одержувач ів цих коштів за прострочку п латежу пеню в розмірі, що вста новлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений с таттею 1 цього Закону, обчислю ється від суми простроченого платежу та не може перевищув ати подвійної облікової став ки Національного банку Украї ни, що діяла у період, за який с плачується пеня (ст. 3 Закону У країни „Про відповідальніст ь за несвоєчасне виконання г рошових зобов' язань”).

Водночас, згідно з частиною шостою статті 232 Господарсько го кодексу України, нарахува ння штрафних санкцій за прос трочення виконання зобов' я зання, якщо інше не встанов лено законом або догово ром, припиняється через ші сть місяців від дня, коли зобо в' язання мало бути виконано .

Як зазначено вище, сторони в Договорі купівлі-продажу № 372 9/р від 05.01.2009 встановили, що за пор ушення строків оплати товару Покупець сплачує Продавцеві пеню за кожний день простроч ення виконання зобов' язанн я до повного виконання так ого зобов' язання (пункт 6. 1 Договору). Тобто сторони не о бмежили нарахування пені шес тимісячним строком.

За викладених обставин суд погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем /том 1, арк. с. 8-13/.

Водночас, суд вважає позовн і вимоги щодо стягнення пені такими, що підлягають частко вому задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 233 Г осподарського кодексу Украї ни передбачено, що якщо поруш ення зобов' язання не завдал о збитків іншим учасникам го сподарських відносин, суд мо же з урахуванням інтересів б оржника зменшити розмір нале жних до сплати штрафних санк цій.

Із даною нормою узгоджуєть ся пункт 3 частини першої стат ті 83 Господарського процесуа льного кодексу України, відп овідно до якого господарськи й суд, приймаючи рішення, має п раво зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (ш трафу, пені), яка підлягає стяг ненню зі сторони, що порушила зобов' язання.

Наведені вище приписи зако нодавчих актів не містять пе реліку відповідних обставин .

Отже, питання про зменшення розміру пені вирішується су дом на підставі аналізу конк ретної ситуації, тобто сукуп ності з' ясованих ним обстав ин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинен ня зазначеної дії.

Надаючи оцінку доводу пози вача щодо стягнення пені в ро змірі 41 373,48 грн, виходячи із заг альних засад, встановлених с таттею 3 Цивільного кодексу У країни, зокрема, справедливо сті та розумності, зважаючи н а те, що порушення відповідач ем зобов' язання не завдало збитків позивачеві та іншим учасникам господарських від носин суд вважає за необхідн е зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з ві дповідача, до 40 000,00 грн. Том у в частині стягнення пені в р озмірі 1 373,48 грн (41 373,48-40 000,00) - в позо ві слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладе не, позовні вимоги підлягают ь задоволенню частково, в сум і 587 069,62 грн, з яких: основни й борг з урахуванням індексу інфляції - 535 329,57 грн (487475,05+47854,52); 3% рі чних - 11 740,05 грн, пеня - 40 000,00 грн. В частині стягнення пені в су мі 1 373,48 грн - позовні вимоги за доволенню не підлягають.

Оскільки спір виник внас лідок неправильних дій відпо відача, витрати позивача по с платі державного мита (5 884,50 грн ) та на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су (236,00 грн) за правилами частин и другої статті 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни підлягають стягненню з відповідача на користь поз ивача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84- 85, 115, 116 Господарського процесуа льного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольни ти частково.

2. Стягнути з Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Тонус Плюс Здоров' я” (99040, м. Севастополь, пр. Ген. Ост рякова, 89, кв. 19, ідентифікаційн ий код 35418307, п/р 26005301001016 в СФ ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 384997) на корис ть Товариства з обмеже ною відповідальністю „АВС Ло гістік Парк” (01033, м. Київ, вул . Жилянська, 24, ідентифікаційн ий код 37308739, п/р 26000013001398 в АТ „Сбербан к Росії”, м. Київ, МФО 320627) 587 069,62 грн, з яких: основний борг з урахуванням індексу інфля ції - 535 329,57 грн; 3% річних - 11 740,05 гр н, пеня - 40 000,00 грн, а також державне мито в розмірі 5 884 ,50 грн (п' ять тисяч вісімсо т вісімдесят чотири грн 50 коп. ) та витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати н аказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягненн я пені в сумі 1 373,48 грн - у позов і відмовити.

Суддя (підпис) В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

10.06.2011.