Рішення

від 12.07.2011 по справі 8/72/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/72/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 липня 2011 р.                     Справа 8/72/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,           

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу  

за позовом: приватного підприємства "ТС - ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 36334836, 30300, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 103, к.6, Хмельницька область)     

до: приватного підприємства "Поділля Нафто Інвест" (код ЄДРПОУ 36199093, с. Лаврівка, вул. Б. Хмельницького, 137, Вінницький район, Вінницька область)       

про стягнення боргу та штрафних санкцій в сумі 281 508,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Власюк С.М. - директор

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство “ТС-ОЙЛ” 14.06.2011р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом про стягнення 281 508,24 грн. з приватного підприємства "Поділля Нафто Інвест".

Позов обґрунтовано наступним. 23.11.2009 р. між ПП “ТС-ОЙЛ” та ПП "Поділля Нафто Інвест" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до умов якого відповідач   отримав у позивача нафтопродукти на загальну суму 208 978 грн.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі  14 978грн., внаслідок чого заборгував позивачу 194 000 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього основного боргу в сумі 194 000 грн., 50 875,84 грн. пені, відповідно до ст.625 ч.2 ЦК України інфляційних нарахувань в сумі 27 942,26 грн. та 8 690,14 грн. - 3% річних. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 15.06.11 р. порушено провадження у справі № 8/72/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 12.07.11 р..

В  судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав вказаних в позові та зазначив, що товар по накладній від 18.11.2009 р. фактично було передано відповідачу 23.11.2009 р., що підтверджується довіреністю №68 від 23.11.2009р. .

Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався, витребуваних судом документів та письмових пояснень по суті позову  не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №20853209 (а.с.21). 11.07.2011 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що директор ПП "Поділля Нафто Інвест" перебуває на лікарняному. Крім того, в клопотанні відповідач повідомив, що довіреність на представництво у суді нікому не надавалась, так як директор бажає брати участь особисто у судовому засіданні. Разом з тим, до клопотання додано довіреність № 1 від 01.07.2011 р. на ім'я Тітієвського Руслана Станіславовича, якого уповноважено представляти інтереси ПП "Поділля Нафто Інвест" з усіма законними правами та обов'язками. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Також, як зазначається в роз'ясненні Вищого господарського суду України від 28.07.94 р. N 02-5/492 "Про участь в судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб", представниками сторін у судовому процесі можуть бути інші, крім їх керівників або заступників керівників, уповноважені особи.Тобто, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів в господарському суді. Крім того, ухвалою суду від 15.06.2011 р. суд зобов'язував позивача, відповідача, забезпечити явку в засідання представників сторін, а не особисто керівників підприємств. До того ж посилаючись на хворобу керівник відповідача не навів доводів та не надав доказів на підтвердження обставин, які  перешкодили   йому забезпечити явку в судове засідання  будь-якого іншого представника,  в тому числі особи вказаної в довіреності. Представник відповідача Тітієвський Р.С. в судове засідання не з"явився, про поважність причин неявки та ненадання витребуваних судом документів не повідомив.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання у відстуності підстав, передбачених ГПК України  для відкладення розгляду справи.

Беручи до уваги  приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.11.2009 р. між ПП “ТС-ОЙЛ” та ПП "Поділля Нафто Інвест" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів. Договором, окрім іншого, передбачено наступне: продавець зобов'язується продавати і передавати у власність покупцю нафтопродукти (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно умов, вказаних в даному договорі (п.1.1.); предметом купівлі-продажу по даному договору є нафтопродукти (п.1.2.);  оплата за отриманий товар здійснюється шляхом банківського перерахування суми отриманого товару на поточний рахунок продавця за реквізитами, вказаними в договорі (п.2.2.); право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару і підписання видаткової накладної (п.4.3); за затримку платежів по виставлених продавцем рахункам, покупець відшкодовує заподіяні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент настання часу платежу, за кожний день затримки сплати від суми заборгованості (п.5.1.); поставка товару відбувається за письмовою заявкою покупця (п.5.6.).

18.11.2009р. ПП "ТС-ОЙЛ" виписано накладну №13/2 на одержапння ПП "Поділля нафто інвест"  35 420 л. дизпалива  загальною вартістю з врахуванням  ПДВ  208 978 грн..

23.11.2009р.  ПП "Поділля нафто інвест"  видано довіреність №68 на отримання Кислою С.С. від ПП "ТС-ОЙЛ" дизельного пального  в розмірі 35 420 л..

Відповідно до банківської виписки по особовому рахунку ПП "ТС-ОЙЛ",  відповідач  провів часткову оплату за дизельне пальне в сумі 14 978 грн. (а.с.14).

14.01.2011р., з метою досудового урегулювання спору, позивач надіслав відповідачу вимогу з проханням провести повну оплату боргу по договору від 23.11.2009р. протягом семи днів з моменту отримання вимоги (а.с.16). Вимога отримана відповідачем 22.01.2011 р., що стверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.17).

Згідно акту взаємної звірки розрахунків, обопільно підписаного сторонами 26.05.2011 р., заборгованість відповідача за поставлене по накладній №13/2 від 18.11.2009р.  дизельне пальне становить 194 000 грн. (а.с.15).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку з відповідача за період з 26.11.2009 р. по 24.05.2011 р., слід стягнути 3% річних в сумі 8 690,14 грн.,  інфляційні нарахування в сумі 27 942,26 грн.  та  50 875,84 грн. пені (а.с.12,13).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору  купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 3 Закону України від  22 листопада 1996 року  N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності  докази надані сторонами та  які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між сторонами у простій письмовій формі 23.11.2009 р. був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів. Згідно накладної № 13/2 від 18.11.2010р. відповідач отримав від позивача 23.11.2009р. дизельне пальне загальною вартістю 208 978 грн., що стверджується також довіреністю №68 від 23.11.2009р.  Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 14 978 грн.,  що стверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача. Згідно акту звірки взаємних розрахунків, обопільно підписаного сторонами 26.05.2010 р., заборгованість відповідача станом на  26.05.2010р. становила 194 000 грн.. На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем за придбаний товар.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника який прострочив виконання,  на користь позивача 194 000 основного боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме , договором купівлі-продажу, видатковою накладною, довіреністю, банківською випискою, актом звірки.

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар в порядку та строки передбачені договором, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача трьох процентів річних в сумі 8 690,14 грн. відповідно ч.2 ст.625 ЦК України за період з 26.11.2009р. по 24.05.2011р..

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом (Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Держкомстату від 27.07.2007р. №265) і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. На цьому, зокрема, наголошує Вищий господарський суд України в постанові від 15.09.10 р. у справі № 11/14-10.  

Розмір інфляційних нарахувань за період з грудня 2009 р. по квітень 2011 р. включно, із суми боргу 194 000 грн. становить 29 488 грн., проте позивач на свій власний розсуд  заявив про стягнення лише 27 942,26 грн. і саме в цьому розмірі вимога підлягає задоволенню.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за затримку платежів  покупець відшкодовує заподіяні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент настання часу платежу, за кожний день затримки сплати від суми заборгованості.

Оскільки договором купівлі-продажу не передбачені строки  оплати покупцем придбаного товару, то відповідно до положень ст.692 ЦК України боржник повинен виконати такий обов'язок після отримання товару - тобто 23.11.2009р., а тому  першим днем прострочення є  24.11.2009р.. Отже саме з цієї дати належить проводити нарахування пені.Відповідно до  ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України пеня нараховується протягом шести місяців від дня коли зобов"язання мало бути виконане.Оскільке інше умовами договору не передбачене то пеня повинна нараховуватися з 24.11.2009р. по 25.05.2010р..Разом з тим, позивач зазначає про нарахування пені з 26.11.2009р., що  суд зобов"язаний прийняти. З урахуванням наведеного вище з відповідача належить стягнути на користь позивача  19 612,6 грн. пені за період з 26.11.2009 р. по 24.05.2010 р. за  відстуності письмової заяви позивача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності та з огляду на приписи ст.267ч.3 ЦК України.

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Поділля Нафто Інвест" на користь приватного підприємства "ТС - ОЙЛ" 194 000 грн. основного боргу, 8 690,14 грн. - 3% річних, 27 942,26 грн. інфляційних нарахувань, 19 612,6 грн. пені, витрати на сплату державного мита в сумі   2 502,45 грн. та витрати на сплату за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 209,79  грн..

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  14 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (с. Лаврівка, вул. Б. Хмельницького, 137, Вінницький район, Вінницька область)