Рішення

від 29.06.2011 по справі 5008/646/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАК АРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.2011 Справа № 5008/646/2011

За позовом Заступника в ійськового прокурора Ужгоро дського гарнізону в інтереса х держави в особі: Міністерст ва оборони України, м. Київ;

Квартирно-експлута ційного відділу, м. Мукачево;

Державного підприє мства Міністерства оборони У країни "Мукачівська

госпрозрахункова д ільниця", м. Мукачево

до відповідача 1: Ужгоро дської міської ради, м. Ужгоро д

до відповідача 2: Това риства з обмеженою відповіда льністю "Турист-ЛТД",

м. Ужгород

про: визнання нечинним п.1.14 рішення Ужгородської міс ької ради від 14.05.2010 року №1427 "Про р егулювання земельних віднос ин"

Головуючий суддя - Яким чук Л.М.

Представники:

від позивачів 1, 2 - ОСОБА _1. - юрисконсульт квартирно - експлуатаційного відділу , довіреність від 06.04.2011.

від позивача 3 - не з"явився.

від відповідача 1 - не з"яви вся.

від відповідача 2 - ОСОБА _2 - представник, довіреніс ть від 06.06.2011.

з участю помічників військ ового прокурора Хитрика Б.В. т а Лялика О.І.

СУТЬ СПОРУ: Заступник військового прокурора Ужгор одського гарнізону звернув ся до суду з позовом в інтерес ах держави в особі Міністерс тва оборони України, м.Київ, Кв артирно-експлуатаційного ві дділу міста Мукачево, м.Мукач ево, Державного підприємства Міністерства оборони Україн и „Мукачівська госпрозрахун кова дільниця”, м.Мукачево до Ужгородської міської ради, м .Ужгород та товариства з обме женою діяльністю „Турист-ЛТД ”, м.Ужгород про визнання нечи нним рішення Ужгородської м іської ради від 14.05.2010 №1427 „Про ре гулювання земельних відноси н” , яким відповідачу 2 надано в оренду строком на два роки з наступним викупом земельн у ділянку площею 0,13 га по вул.До брянського,20 у м. Ужгороді.

Позовні вимоги мотив овані тим, що всупереч п.п. 44, 45, 50 „ Положення про порядок нада ння в користування земель (зе мельних ділянок) для потреб З бройних сил України та основ ні правила користування нада ними землями”, затвердженого наказом Міністра оборони Ук раїни від 22.12.1997 №483, якими передба чено, що згода на припинення п рава користування землями (з емельними ділянками), які не в икористовуються Збройними С илами України, вилучення, змі ну цільового призначення цих земельних ділянок надається Міністром оборони України з а поданням заступника Мініст ра оборони України (згідно з р озподілом функціональних по вноважень), відповідач 1 прий няв оспорюваний пункт рішенн я без прийняття Міністром об орони України рішення про на дання згоди на вилучення зем ельної ділянки площею 0,13 га.

Відповідач 1 письмови й відзив на позов суду не наді слав, явку свого уповноважен ого представника у судове за сідання не забезпечив, у зв”я зку з чим спір щодо нього вирі шується за наявними у справі матеріалами відповідно до с т. 75 Господарського процесуал ьного кодексу України.

Відповідач 2 позов не в изнав з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема, заз начає, що даний спір не підвід омчий господарському суду на підставі рішення Конституці йного Суду України від 01.04.2010 щод о офіційного тлумачення поло жень частини 1 статті 143 Консти туції України , пунктів „а”, „б ”, „в”, „г” статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 час тини першої статті 17 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, у зв”язку з чим про сить припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГП К України. Відповідач 2 також в казує, що за ним оформлено пра во власності на нерухоме май но на підставі договору купі влі-продажу від 25.12.2009. Майно роз ташоване на земельній ділянц і площею 0,13 га, яка надана Прода вцеві у постійне користуванн я згідно державного акта на п раво постійного користуванн я землею серії ІІ-ЗК №002015, видан ого 26 лютого 1999 року Ужгородськ ою міською радою. До відповід ача 2, як власника нерухомого м айна, на підставі ч.1 ст.377 Цивіл ьного кодексу України, ч.1-2 ст.12 0 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, на якій в оно розміщене.

Відповідно до ч.3 ст.142 З емельного кодексу припиненн я права постійного користува ння земельною ділянкою у раз і добровільної відмови земле користувача здійснюється за його заявою до власника земе льної ділянки. Отже, ДП „Мукач івська госпрозрахункова ді льниця” на законних підстава х відмовилася від права кори стування земельною ділянкою . У даному випадку, всупереч тв ердженням прокурора, не мало місце вилучення земельної д ілянки наданої у користуванн я, а лише відбулася добровіль на відмова землекористувача від земельної ділянки під бу дівлями, що були продані на ау кціоні.

Ужгородська міська р ада своїм рішенням від 14.05.2010 №1427, після відмови користувача з емельної ділянки, на законни х підставах передала вказану ділянку у користування відп овідача 2, що володіє нерухомі стю на ділянці і, відповідно, м ає потребу у її обслуговуван ні. На підставі даного рішенн я, 16 червня 2010 року між департам ентом міського господарства та ТОВ „Турист-ЛТД” був уклад ений договір оренди землі.

Відповідач 2 також заз начає, що безпідставним є пос илання прокурора на порушенн я Ужгородською міською радою „Положення про порядок нада ння в користування земель (зе мельних ділянок) для потреб З бройних сил України та основ ні правила користування нада ними землями”, затвердженого наказом Міністра оборони Ук раїни 22.12.1997 №483, оскільки вказан ий наказ не пройшов реєстрац ії у Міністерстві юстиції, а т ому відповідно до вимог Указ у Президента України від 03.10.1992 № 493 „Про державну реєстрацію но рмативно-правових актів міні стерств та інших органів вик онавчої влади” не набув чинн ості і не може бути застосова ний у спірних правовідносина х.

Вивчивши матеріал и справи, заслухавши пояснен ня учасників процесу,

суд встановив:

Відповідач 2, товар иство з обмеженою відповідал ьністю „Турист-ЛТД”, за резул ьтатами проведеного аукціон у, відповідно до договору куп івлі-продажу від 25 грудня 2009 ро ку, купив у державного підпри ємства Міністерства оборони України „Мукачівська госпро зрахункова дільниця” окреме індивідуально-визначене май но, а саме: адміністративний к орпус, літ.”А” площею 179,5 кв.м. та столярний цех із складським и приміщеннями, літ. „Б” площе ю 261,8 кв.м., що знаходиться за адр есою: місто Ужгород, вул. Добря нського (Матросова), буд. 20.

Проведенню аукціону передував наказ Міністра обо рони України від 08.04.2009 №159 „Про на дання згоди на відчуження ма йна державного підприємства Міністерства оборони Україн и „Мукачівська госпрозрахун кова дільниця”, яким надано з году державному підприємств у Міністерства оборони Украї ни „Мукачівська госпрозрах ункова дільниця” здійснити в ідчуження зазначеного нерух омого майна.

Вказане нерухоме майно ро зташоване на земельній ділян ці площею 0,13 га (кадастровий но мер 2110100000:08:002:0024), наданій продавцев і у постійне користування зг ідно державного акта на прав о постійного користування зе млею серії ІІ-ЗК №002015, виданого 26 лютого 1999 року Ужгородською міською радою відповідно до рішення Х сесії ІІІ скликанн я Ужгородської міської ради народних депутатів від 22 груд ня 1998 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних акт ів на право постійного корис тування землею за № 233. Акт на пр аво постійного користування земельною ділянкою Міністер ству оборони України не вида вався. Державне підприємств о Міністерства оборони Украї ни „Мукачівська госпрозраху нкова дільниця”, м. Мукачево є самостійною юридичною особо ю.

На підставі договору купі влі-продажу від 25.12.2009 за відпові дачем 2 було оформлене право в ласності на нерухоме майно, щ о підтверджується витягом пр о реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.01.2010 №25015883 .

Державне підприємство Мін істерства оборони України” М укачівська госпрозрахунков а дільниця, у зв”язку з продаж ем нерухомого майна, відмови лася від права користування земельною ділянкою кадастр овий номер 2110100000:08:002:0024, надіславши на ім”я голови Ужгородськог о міськвиконкому листа від 22 січня 2010 року вих.№12. Після цьо го, Ужгородська міська рада 1 4 травня 2010 року на У сесії У скл икання прийняла рішення №1427 „ Про регулювання земельних ві дносин”, яким передала вказа ну земельну ділянку у корист ування ТОВ „Турист-ЛТД” - по купцю нерухомого майна , розм іщеного на цій земельній діл янці (п.1.14 рішення). На підставі вказаного рішення між відпо відачем 2 та департаментом мі ського господарства Ужгород ської міської ради 16 червня 2010 року укладено договір оренди землі.

Прокурор вважає, що п.1.14 ріше ння Ужгородської міської рад и від 14.05.2010 №1427 „Про регулювання земельних відносин” належит ь визнати нечинним, оскільки він не відповідає вимогам ст .ст. 141, 149 Земельного кодексу Укр аїни, „Положенню про порядок надання в користування земе ль (земельних ділянок) для пот реб Збройних Сил України та о сновні правила користування наданими землями”, затвердж еного наказом Міністра оборо ни України від 22.12.1997 №483, оскільки Міністром оборони України р ішення про надання згоди на в илучення земельної ділянки п лощею 0,13 га не приймалось.

Проаналізувавши законодав ство, яке регулює дані правов ідносини суд приходить до ви сновку, що у позові належить в ідмовити з огляду на наступн е.

Підстави припинення права користування земельними діл янками унормовані статтею 141 З емельного кодексу України. З а приписами наведеної норми такими підставами є: доброві льна відмова від права корис тування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянк и у випадках, передбачених ци м Кодексом; припинення діяль ності державних чи комунальн их підприємств, установ та ор ганізацій; використання зем ельної ділянки способами, як і суперечать екологічним вим огам; використання земельної ділянки не за цільовим призн аченням; систематична неспла та земельного податку або ор ендної плати. Наведеною прав овою нормою, в якості самос тійної підстави для припи нення права користування зем ельною ділянкою визначено до бровільна відмова від права користування земельною діля нкою.

Відповідно до ч.3 ст.142 Земель ного кодексу, припинення пра ва постійного користування з емельною ділянкою у разі доб ровільної відмови землекори стувача здійснюється за його заявою до власника земельно ї ділянки.

Нормами ст. 120 Земельного код ексу України та ст. 377 Цивільно го кодексу України регулюєть ся порядок переходу права на земельну ділянку при набутт і права власності на нерухом ість, що розташована на такій земельній ділянці.

Згідно з ч.1 ст.377 Цивільного к одексу України, до особи, яка н абула право власності на жит ловий будинок (крім багатокв артирного), будівлю або спору ду, переходить право власнос ті, право користування на зем ельну ділянку, на якій вони ро зміщені, без зміни її цільово го використання в обсязі та н а умовах, встановлених для по переднього землевласника (зе млекористувача).

Частиною 1 та 2 ст.120 Земельног о кодексу України встановлен о, що у разі набуття права влас ності на житловий будинок, бу дівлю або споруду, що перебув ають у власності, користуван ні іншої особи, припиняється право власності, право корис тування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об”єк ти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, б удівлю або споруду, розміщен і на земельній ділянці, що пер ебуває у власності іншої осо би, переходить право власнос ті на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміще ні, без зміни її цільового при значення.

Недотримання порядку вилу чення земельної ділянки, на я кій знаходиться нерухомість , обмежує права власника неру хомості щодо користування не рухомістю та як наслідок від повідною земельною ділянкою на якій вона знаходиться. Нер ухомість, яка придбана у відп овідності до закону має пріо ритет відносно земельної діл янки на якій ця нерухомість з находиться. Споруди, інші об'є кти реально включені до циві льних правовідносин як об'єк ти цивільного права, об'єкти н ерухомості нерозривно пов'яз ані із земельною ділянкою та не можуть бути переміщені бе з спричинення їм збитку для ї х призначення та використанн я.

Відповідно до ст.19 Конститу ції України, ст. ст. 24, 59 Закону Ук раїни "Про місцеве самовряду вання в Україні" від 21 травня 199 7 року, № 280/97-ВР зі змінами та доп овненнями, органи місцевого самоврядування та їх посадов і особи зобов”язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, передбачен і Конституцією і законами Ук раїни, та керуються у своїй ді яльності Конституцією і зако нами України, актами Президе нта України, Кабінету Мініст рів України, а також норматив но-правовими актами Верховно ї Ради і Ради міністрів Автон омної Республіки Крим, прийн ятими у межах їхньої компете нції.

Відповідно до вимог ст.ст. 20, 21, п.12 Перехідних положень Зем ельного кодексу України змін а цільового призначення земе ль, в тому числі земель оборон и, в межах населених пунктів з дійснюється відповідними сі льськими, селищними, міським и радами.

Порушення порядку зміни ці льового призначення земель є підставою для визнання нед ійсними відповідних рішень о рганів державної влади та ор ганів місцевого самоврядува ння.

У процесі судового розгляд у спору суд з”ясовував питан ня щодо належності спірної з емельної ділянки до земель д ержавної чи комунальної влас ності для встановлення компе тенції Ужгородської міської ради стосовно розпорядження спірною земельною ділянкою і прийшов до висновку, що Ужго родська міська рада, приймаю чи оспорюване рішення діяла в межах повноважень, наданих їй діючими законодавчими ак тами, зокрема, пунктом 12 розді лу Х „Перехідні положення” З емельного кодексу України.

За нормами Земельного коде ксу України повноваження орг анів виконавчої влади та орг анів місцевого самоврядуван ня визначені за умови провед ення розмежування земель дер жавної та комунальної власно сті.

Пунктом 12 розділу Х „Перехі дних положень” Земельного ко дексу України встановлено, щ о до розмежування земель дер жавної та комунальної власно сті повноваження щодо розпор ядження землями (крім земель , переданих у приватну власні сть, та земель, зазначених в аб заці третьому цього пункту) в межах населених пунктів зді йснюють відповідні сільські , селищні, міські ради, а за меж ами населених пунктів - відпо відні органи виконавчої влад и.

Враховуючи наведене та те, щ о розмежування земель держав ної та комунальної власності у місті Ужгороді не проведен о, при розпорядженні земельн ими ділянками слід керуватис я пунктом 12 розділу Х „ Перехі дних положень” Земельного ко дексу України.

Таким чином, Ужгородська мі ська рада приймаючи рішення У сесії У скликання Ужгородс ької міської ради №1427 від 14.05.2010 р оку „Про регулювання земельн их відносин”, зокрема, п.1.14 , (з ур ахуванням виправлення техні чної помилки при його оформл енні, згідно рішення ради У се сії У скликання від 04.03.2010 №1466), дія ла в межах повноважень та у сп осіб, який не суперечить Конс титуції України та законам У країни.

Згідно з роз'ясненням прези дії Вищого арбітражного суду України за № 02-5/35 від 26 січня 2000 ро ку "Про деякі питання практик и вирішення спорів, пов'язани х з визначенням недійсними а ктів державних чи інших орга нів" підставами для визнання акта недійсним є невідповід ність його вимогам чинного з аконодавства та/або визначен ій законом компетенції орган у, який видав цей акт. Обов'язк овою умовою визнання акта не дійсним є також порушення у з в'язку з прийняттям відповід ного акта прав та охоронюван их законом інтересів підприє мства чи організації - позива ча у справі.

Суд прийшов до висновку, що діями відповідача 1 права та законні інтереси позивачів не порушені.

Суд не приймає до уваги поси лання прокурора на „Положенн я про порядок надання в корис тування земель (земельних ді лянок) для потреб Збройних си л України та основні правила користування наданими земля ми”, затвердженого наказом М іністра оборони України 22.12.1997 № 483, оскільки він не зареєстров аний у Міністерстві юстиції України, у зв”язку з чим, відпо відно до вимог Указу Президе нта України від 03.10.1992 №493 „Про дер жавну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, не набув чинності.

Згідно з ст. 43 ГПК України, су дочинство у господарських су дах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інш і особи, які беруть участь у сп раві, обґрунтовують свої вим оги і заперечення поданими с уду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК Укра їни, доказами у справі є будь-я кі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у вст ановленому законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору.

Статтею 33 ГПК України перед бачено,що кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь. Докази подаються сторона ми та іншими учасниками судо вого процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України гос подарський суд приймає тільк и ті докази, які мають значенн я для справи. Статтею 43 ГПК Ук раїни встановлено, що господ арський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанн ям, що ґрунтується на всебічн ому, повному і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх су купності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для гос подарського суду заздалегід ь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурор ом не доведено тих обставин н а які він покликається як на п ідставу своїх вимог і такі сп ростовуються наявними у спра ві доказами та поясненнями с торін, тому в задоволенні поз ову про визнання нечинним п.1.1 4 рішення Ужгородської міськ ої ради №1427 від 14.05.2010 належить ві дмовити.

Суд не погоджується з твер дженням товариства з обмеже ною відповідальністю „Турис т-ЛТД” щодо непідвідомчості даної справи господарським судам, оскільки це публічно-п равовий спір і на нього пошир юється юрисдикція адміністр ативних судів, з огляду на на ступне.

Відповідно до пункту 1 части ни 1 статті 17 КАС до компетенці ї адміністративних судів нал ежать спори фізичних чи юрид ичних осіб з органами держав ної влади, органами місцевог о самоврядування, їхньою пос адовою чи службовою особою, п редметом яких є перевірка за конності рішень, дій чи безді яльності цих органів (осіб), ві дповідно прийнятих або вчине них ними при здійсненні влад них управлінських функцій.

Земельні відносини поділ яються на публічні і приватн і. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як пу блічно-правовими, так і прива тноправовими (цивільними, го сподарськими).

Територіальні громади наб увають і здійснюють цивільні права та обов'язки через орга ни місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, в становленої законом (стаття 172 ЦК України).

Рада у справі, що розглядаєт ься, виступає як суб'єкт цивіл ьних правовідносин і має так ий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Р еалізуючи право розпоряджен ня земельною ділянкою, Рада в ідповідно до статті 5 ЗК має рі вні права з громадянами та юр идичними особами, з якими вон а вступає у відносини щодо во лодіння, користування і розп орядження землею. Тобто, при з дійсненні повноважень щодо р озпорядження спірною земле ю відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин , дії якого спрямовані на реал ізацію права розпоряджатися землею. У даному випадку відс утня підпорядкованість одни х учасників земелних правові дносин іншому , яка має місце п ід час здійснення органом мі сцевого самоврядування влад них управлінських функцій.

Згідно з пунктом „в” статті 5 Земельного кодексу земельн е законодавство базується на принципі невтручання держав и в здійснення громадянами, ю ридичними особами та територ іальними громадами своїх пра в щодо володіння, користуван ня і розпорядження землею, кр ім випадків, передбачених за коном.

Правовідносини, які склали ся між сторонами, стосуються права відчуження та передан ня у користування спірної зе мельної ділянки. Рада, яка пов новажна розпоряджатися спір ною земельною ділянкою з огл яду на приписи пункту 12 розді лу Х „Перехідних положень” З емельного кодексу України , в ладних управлінських функці й не здійснювала і суб'єктом в ладних повноважень у цих від носинах не виступала.

Такої позиції дотримуєть ся і Верховний суд України та Вищий господарський суд Укр аїни.

Приймаючи данне рішення су д керувався загальними засад ами цивільного законодавств а, якими, зокрема, є справедлив ість, добросовісність та роз умність.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 79, 82-85 Господарського процесу ального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позов у відмовити повністю.

Рішення набирає законної с или в порядку ст. 85 ГПК Ук раїни.

Суддя Л.Якимчук

Рішення оформлено від повідно до ст. 84 ГПК України та підписано 04.07.2011.