Ухвала

від 14.05.2012 по справі 5008/646/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

14.05.2012 Справа № 5008/646/2011

Головуючий суддя Якимчук Л.М.розглянувши матеріали скарги Ужгородської міської ради, м.Ужгород на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції щодо примусового виконання наказів господарського суду Закарпатської області від 01.02.2012 №5008/646/2011 та про скасування Постанов відділу примусового виконання рішень про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2012 ВП №№31694219, 31694432 та 31694038

За участю представників:

від скаржника (боржника) - ОСОБА_1 - представник, довіреність від 03.01.2012;

від стягувача - не з"явився;

від органу ДВС - не з"явився.

У судовому засіданні 03.05.2012 оголошувалась перерва до 12.00год. 14.05.2012.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011 №5008/646/2011 за позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, м. Київ; Квартирно-експлутаційного відділу, м. Мукачево; Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця", м.Мукачево до Ужгородської міської ради, м. Ужгород та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Турист-ЛТД", м.Ужгород про визнання нечинним п.1.14 рішення Ужгородської міської ради від 14.05.2010 №1427 "Про регулювання земельних відносин" у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 №5008/646/2011 рішення суду від 29.06.2011 скасовано, прийнято нове рішення

про задоволення позову, визнано недійсним п.1.14 рішення Ужгородської міської ради від 14.05.2010 №1427 "Про регулювання земельних відносин" та присуджено до стягнення з Ужгородської міської ради в дохід Державного бюджету України 85грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 42,50грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд рішення в апеляційному порядку. Дана постанова набрала законної сили і на її виконання судом видано відповідні накази від 01.02.2012, які пред"явлені до виконання у відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області.

У відповідності до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі судових наказів державний виконавець відкрив виконавчі провадження про що виніс відповідні Постанови від 15.03.2012 №№31694432, 31694219 та 31694038, які скаржник просить скасувати посилаючись на те, що суми судових витрат, які підлягають стягненню, не передбачені місцевим бюджетом на 2012 рік, а відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які зобов"язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення.

Вивчивши матеріали скарги, заслухавши пояснення скаржника, оцінивши наведені у скарзі обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України .

Згідно статті 2 Закону України „Про виконавче провадження" (далі Закон) обов'язок виконання судових рішень покладено на органи Державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 19 Закону визначені підстави для відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч.1 ст.25 Закону).

Частиною 2 статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Наведені боржником у скарзі обставини щодо неможливості виконання судових наказів через відсутність коштів у бюджеті не є підставою для відмови державного виконавця у відкритті виконавчого провадження, а відтак підстави для скасування Постанов про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2012 №№31694432, 31694219 та 31694038 відсутні.

Щодо посилання боржника на відсутність коштів у місцевому бюджеті на 2012 рік на виплату таких видатків, що унеможливлює добровільне виконання оскаржуваних Постанов, то суд не приймає його до уваги, оскільки Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2011 №5008/646/2011, на виконання якої видано накази від 01.02.2012, набрала законної сили ще 28.07.2011, а тому у боржника було достатньо часу щоб закласти необхідні суми у бюджет наступного фінансового року згідно вимог Бюджетного кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Ужгородської міської ради, м.Ужгород на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції щодо примусового виконання наказів від 01.02.2012 №5008/646/2011 та про скасування постанов відділу примусового виконання рішень від 15.03.2012 ВП №№31694219, 31694432 та 31694038 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.М.Якимчук