Ухвала

від 11.07.2011 по справі 5013/1228/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/1228/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

"11" липня 2011 р.                                                  Справа № 5013/1228/11

 Суддя господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянувши матеріали

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ",                    м. Дніпропетровськ  

до відповідача: комунального підприємства "Міська комунальна аптека      № 1", Кіровоградська область, м. Олександрія     

про стягнення 104385,53 грн,

                                                ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "БаДМ" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з комунального підприємства "Міська комунальна аптека № 1" 104385,53 грн.

Ухвалою від 11.07.2011 господарським судом порушено провадження у справі за даним позовом.

У пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить на час розгляду спору в суді застосувати до відповідача засоби забезпечення позову у вигляді:

- накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках: № 26001001020188 у ВАТ УБ "Укргазбанк" МФО 323679;                  № 26003181209001 в ДФ КБ "Приватбанк" МФО 323691;

- накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу в межах ціни позову з урахуванням судових витрат в сумі   105665,23 грн.

При розгляді вказаного клопотання господарський суд керується наступними нормами процесуального права.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено перелік засобів, якими у господарському процесі може бути забезпечено позов. Так, позов може бути забезпечений:

1) накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

2) забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

5) зупиненням продажу арештованогом майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", зазначив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього або прийняття господарським судом рішення зі спору, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду (пункт 4 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.08.1994               № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" з подальшими змінами та доповненнями).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач з дати підписання накладних став власником медикаментів, отриманих від позивача, однак свої зобов'язання по їх оплаті не виконав, збагатився за рахунок позивача та тривалий час користується чужими коштами. Не зважаючи на порушення свого зобов'язання, відповідач не вживає заходів щодо врегулювання питання по сплаті заборгованості за отриманий товар, не надає жодних пояснень з приводу причин його неправомірних дій, будь-яка реакція  повноважних представників відповідача на усні та письмові вимоги позивача по сплаті заборгованості відсутня.

Зазначені аргументи, важка ситуація, що склалася на ринку роздрібної торгівлі медикаментами, що є основним видом діяльності КП "Міська комунальна аптека № 1", дають підстави вважати, що майновий стан відповідача є фінансово нестабільним, тому невжиття заходів до забезпечення позову призведе до ускладнення  виконання рішення господарського суду  у разі задоволення позовних вимог.

В умовах вільного розпорядження відповідачем належним йому рухомим та нерухомим майном він має можливість використовувати його на власний розсуд, незважаючи на вирішення справи судом. Вказане може призвести до відсутності у відповідача на момент набрання чинності рішенням по справі будь-якого майна та грошових коштів, за рахунок яких можуть бути задоволені  вимоги позивача.

Клопотання позивача та додані до позовної заяви матеріали не містять фактичних даних, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Посилання  заявника  клопотання про забезпечення позову  ґрунтується лише на непідтвердженому жодними доказами припущенні можливості ускладнення виконання рішення.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України  позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Тобто, одночасно на майно та грошові суми, що належать відповідачеві, арешт накладений не може бути.

За викладених обставин клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                   УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "БаДМ" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові  кошти відповідача, що знаходяться на його поточних рахунках у банківських установах, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу в межах ціни позову відмовити.

Копії ухвали направити сторонам у справі.  

Суддя                                                                                                           В.Г. Кабакова