Рішення

від 04.07.2011 по справі 5015/2081/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 С права№ 5015/2081/11

Господарський суд Львівс ької області у складі судді М атвіїва Р.І., при секретарі суд ового засідання Боржієвськ ій Л.А., розглянув справу

за позовом: Релігійної громади Римо-Католицької це ркви у місті Винники Личаків ського району м. Львова

до відповідача 1: Винникі вської міської ради, м. Львів-В инники

до відповідача 2: Приватн ого творчо-видавничого підпр иємства «Всеукраїнський пол ітичний журнал «Державність », м. Львів-Винники

про: визнання договору оренди № 10 від 02.04.1996 року недійсн им

В судовому засіданн і взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - пр едставник на підставі довіре ності № 1 від 01.01.2011 року; відповід ача 1: ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності від 22.03.2011 № 02.6/160;

відповідача 2: не з' явив ся.

Обставини розгляду справ и: Ухвалою господарського суду від 14.04.2011 року порушено пр овадження у справі за позово м Релігійної громади Римо-Ка толицької церкви у місті Вин ники (надалі по тексту рішенн я - позивач) до Винниківської м іської ради (надалі по тексту рішення - відповідач 1) та При ватного творчо-видавничого п ідприємства «Всеукраїнськи й політичний журнал «Державн ість»(надалі по тексту рішен ня - відповідач 2) про визнання договору оренди № 10 від 02.04.1996 рок у недійсним, призначено спра ву до розгляду в судовому зас іданні на 12.05.2011 року. В судовому засіданні 12.05.2011 року Позивач по зовні вимоги підтримав, з під став, викладених у позовній з аяві. Представники відповіда чів в судове засідання не з' явився, причини неявки не пов ідомили. Суд відклав розгляд справи на 24.05.2011 року з підстав, в икладених в ухвалі. В судовом у засіданні 24.05.2011 року сторони з аявили клопотання про продов ження строку вирішення спору . В судовому засіданні 24.05.2011 рок у суд продовжив розгляд спра ви. В судовому засіданні 24.05.2011 р оку судом оголошувалась пере рва до 26.05.2011 року. В судовому зас іданні позивач позовні вимог и підтримав, з підстав, виклад ених у позовній заяві та пояс ненні до позовної заяви від 26. 05.2011 року. Відповідачі проти по зову заперечили. В судовому з асіданні 26.05.2011 року розгляд спр ави відкладено до 30.06.2011 року. В с удовому засіданні 30.06.2011 року пр едставником відповідача 2 по дано заперечення на позовну заяву від 23.06.2011 року, судом огол ошено перерву до 01.07.2011 року. В су довому засіданні 01.07.2011 року бул о оголошено перерву до 04.07.2011 рок у.

Представникам сто рін, що брали участь в судових засіданнях, роз' яснено змі ст ст. ст. 20, 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и щодо їх прав та обов' язків , зокрема про право заявляти в ідводи судді.

Від фіксації судового п роцесу технічними засобами с торони відмовлялись, однак в судовому засіданні 01.07.2011 року з дійснювалась фіксація судов ого процесу технічними засоб ами.

04.07.2011 року судом проголошен о вступну та резолютивну час тину рішення. Повне рішення с кладене та підписане 07.07.2011 року .

Суть спору: Правова позиц ія позивача: Порушення пра в та інтересів позивача на йо го думку полягає в наступном у.

02.04.1996 між відповідачем-1 та від повідачем-2 було укладено Дог овір на оренду нежитлових пр иміщень № 10 (далі - Договір) щодо нежитлового приміщення, що з находиться у м. Винниках по ву лиці Львівській, 6. Договір не відповідає вимогам закону, а тому є недійсним з моменту йо го укладення, враховуючи нас тупне. Пунктом 4 Прикінцевих т а перехідних положень Цивіль ного кодексу України передба чено, що Цивільний кодекс Укр аїни застосовується до цивіл ьних відносин, що виникли піс ля набрання ним чинності. Щод о цивільних відносин, які вин икли до набрання чинності Ци вільним кодексом України, по ложення цього Кодексу застос овуються до тих прав і обов'яз ків, що виникли або продовжую ть існувати після набрання н им чинності. Оскільки Догові р укладений до 01.01.2004, то до спірн их відносин слід застосовува ти Цивільний кодекс Українсь кої РСР від 18.07.1963 (далі - ЦК УРСР). Д оговір укладений в порушення ЦК УРСР та Закону України „Пр о оренду державного та комун ального майна" № 2269-ХП від 10.04.1992 (в редакції, що діяла на момент у кладення Договору). Відповід но до ст. 10 Закон України „Про о ренду державного та комуналь ного майна", істотними умовам и договору оренди є: об'єкт оре нди (склад і вартість майна з у рахуванням її індексації); те рмін, на який укладається дог овір оренди; орендна плата з у рахуванням її індексації; по рядок використання амортиза ційних відрахувань; відновле ння орендованого майна та ум ови його повернення; виконан ня зобов'язань; відповідальн ість сторін; страхування оре ндарем взятого ним в оренду м айна. В ст. 153 ЦК УРСР та ст. 11 Зако ну України „Про оренду держа вного та комунального майна" визначено, що договір оренди вважається укладеним, коли м іж сторонами в потрібній у на лежних випадках формі досягн уто згоди по всіх істотних ум овах, при цьому визначено, що і стотними є ті умови договору , які визнані такими за законо м або необхідні для договорі в даного виду, а також всі ті у мови, щодо яких за заявою одні єї з сторін повинно бути дося гнуто згоди. Як вбачається з Д оговору, відповідачем-1 та від повідачем-2 не було досягнуто згоди по всіх істотних умова х, а відтак Договір укладено в супереч вимогам закону. Зокр ема, в Договорі не визначено в артості майна з урахуванням її індексації, не встановлен а оренда плата, не обумовлено порядок страхування відпові дачем-2 взятого ним в оренду ма йна.

Вартість майна згідно ст. 11 З акону України „Про оренду де ржавного та комунального май на" здійснюється за методико ю, затвердженою Кабінетом Мі ністрів України, при цьому оц інка об'єкта оренди передує у кладенню договору оренди. В п орушення даної норми, оцінка об'єкта оренди не була провед ена. Встановлення орендної п лати визначено ст. 19 Закону Ук раїни „Про оренду державного та комунального майна", де пер едбачено, що орендна плата є п латежем, який вносить оренда р орендодавцеві незалежно ві д наслідків господарської ді яльності, зараховується на с пеціальні рахунки і використ овується для фінансування ка пітальних вкладень; методика розрахунку, граничні розмір и та порядок використання ор ендної плати визначаються Ка бінетом Міністрів України; с троки внесення орендної плат и визначаються у договорі. В п орушення вимог закону, в дого ворі орендна плата не визнач ена, як і порядок її оплати. В Д оговорі лише зазначено, що ві дповідачем-1 компенсує відпо відачеві-2 орендну плату в роз мірі 100 відсотків. В ст. 19 Закону України „Про оренду державн ого та комунального майна" та кож зазначено, що орендарям з биткових і низькорентабельн их державних підприємств, а т акож об'єктів, що мають важлив е соціальне значення, орендо давець може надавати пільги щодо орендної плати; порядок визначення таких підприємст в та об'єктів, а також умови на дання цих пільг встановлюють ся Кабінетом Міністрів Украї ни.

Встановлення в Договорі пі льги відповідачеві-2 щодо ком пенсації відповідачем-1 орен дної плати в розмірі 100 відсот ків, на підставі ухвали IV сесі ї Винниківської міської ради народних депутатів від 06.04.1995, н а думку позивача є незаконни м, оскільки відповідач-2 не є з битковим і низькорентабельн им державним підприємством, чи об'єктом, що має важливе соц іальне значення.

Всупереч вимогам закону, в Д оговорі абсолютно не обумовл ено порядку страхування відп овідачем-2 взятого ним в оренд у майна.

А тому, в Договорі не досягн уто в рамках закону всіх істо тних умов, що свідчить про йог о незаконність. Відповідно д о ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимог ам закону. Відповідно до ч. 1 ст . 48 ЦК УРСР, угода, визнана недій сною, вважається недійсною з моменту її укладення. Таким ч ином, позивач законно стверд жує про укладення Договору в супереч чинному в Україні за конодавству, а також про те, що Договір є незаконним, що свід чить про наявність підстав в изнання його судом недійсним .

Ч. 4 Указу Президента Україн и „Про невідкладні заходи що до остаточного подолання нег ативних наслідків тоталітар ної політики колишнього Союз у РСР стосовно релігії та від новлення порушених прав церк ов і релігійних організацій" від 21.03.2002 № 279/2002 рекомендовано ор ганам місцевого самоврядува ння вжити заходів з відновле ння порушених прав церков і р елігійних організацій, зокре ма щодо повернення їм колишн іх культових будівель, іншог о церковного майна (в тому чис лі приміщень), що перебувають у комунальній власності і ви користовуються не за признач енням. Приміщення, яке переда но відповідачу-2 належало кол ись до церковного майна Римс ько-Католицької церкви (це зо крема підтверджується істор ико-архівними відомостями, с кладені доцентом кафедри РРА К НУ „Львівська політехніка" ). Тому, 20.12.2007 між позивачем та від повідачем-1 укладено договір оренди нежитлового приміщен ня та договір від 22.04.2009 про внес ення змін до договору оренди нежитлового приміщення, згі дно яких приміщення, яке займ ає відповідач-2, було передано позивачу.

Передача спірного приміще ння відбулась на підставі рі шення Виконавчого комітету В инниківської міської ради „П ро надання в оренду нежитлов ого приміщення по вул., Львівс ькій, 6 в м. Винники" № 210 від 19.06.2007.

Дане рішення прийняте з ура хуванням закінчення 02.04.2006 терм іну дії Договору. Тобто, стано м на 19.06.2007 року відповідач-1 вваж ав Договір таким, що закінчив свою дію. В той же час, відпові дач-2 вчиняв перешкоди у корис туванні приміщенням, і тому, в ідповідач-1 звернувся до Госп одарського суду Львівської о бласті із позовом про зобов'я зання відповідача-2 звільнит и незаконно займане майно.

Рішенням Господарського с уду Львівської області від 13.1 0.2010 по справі №31/190 відмовлено у з адоволенні вимог, Постановою Львівського апеляційного го сподарського суду від 13.10.2010 по с праві № 31/190 апеляційні скарги п озивача та відповідача-1 зали шені без задоволення, а рішен ня суду першої інстанції - без змін. Підставою для ухваленн я таких рішень був висновок с удів, що Договір не закінчив д ію 02.04.2006, а був пролонгований до 02.04.2016.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду Укр аїни „Про судову практику в с правах про визнання угод нед ійсними" вимога про визнання оспорюваного правочину неді йсним та про застосування на слідків його недійсності, а т акож вимога про застосування наслідків недійсності нікче много правочину може бути за явлена як однією зі сторін пр авочину, так і іншою заінтере сованою особою, права та зако нні інтереси якої порушено в чиненням правочину.

Встановлення Львівським а пеляційним господарським су дом факту продовження дії До говору надає можливість відп овідачеві-1 стверджувати про законність підстав його пер ебування у спірному приміщен ні. А це, у свою чергу, унеможли влює Позивача користуватися майном, яке надано йому в орен ду відповідачем-1. Тим самим, п орушуються права та інтереси позивача.

Частиною 1 статті 28 Закону Ук раїни „Про оренду державного та комунального майна" Позив ачеві гарантоване забезпече ння захисту його права на Май но, нарівні із захистом, встан овленим законодавством щодо захисту права власності. Від повідно до частини 6 статті 283 Г осподарського кодексу Украї ни до відносин оренди застос овуються відповідні положен ня Цивільного кодексу Україн и з урахуванням особливостей , передбачених Господарськог о кодексу України. Так, згідно частини 2 статті 28 Закону Укра їни „Про оренду державного т а комунального майна" та стат ті 391 Цивільного кодексу Украї ни позивач наділений правом зажадати (вимагати) усунення перешкод у користуванні та р озпорядженні Майном.

Відповідно до частини 1 стат ті 319 Цивільного кодексу Украї ни: „власник володіє, користу ється, розпоряджається своїм майном на власний розсуд". Згі дно п. 1 ст. 321 Цивільного кодекс у України : „право власності є непорушним. Ніхто не може бут и протиправно позбавлений ць ого права чи обмежений у його здійсненні". Позивач не має мо жливості реалізувати ці гара нтовані законом права.

Враховуючи те, що позивач ді знався про порушення свого п рава власності лише 13,10,2010 (в де нь набрання законної сили п останови Львівського апеляц ійного господарського суду п о справі № 31/190), то позивач вважа є, що пропустив строк на зверн ення з позовом про визнання Д оговору недійсним з поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР , якщо суд визнає поважною при чину пропуску строку позовно ї давності, порушене право пі длягає захистові. З огляду на зазначене, позивач викладає перед судом клопотання про п оновлення строку для пред'яв лення позову про визнання не дійсним Договору.

Враховуючи вищенаведене т а керуючись Пунктом 4 Прикінц евих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 73 Закону України „Про нота ріат", ст. ст. 47, 48, ч. 2 ст. 80, 128, ст. 225 ЦК У РСР, ст. 427 ЦК УРСР, постановою П ленуму Верховного суду Украї ни „Про судову практику в спр авах про визнання угод недій сними", ст. ст. З, 114, 118-120, 151-153 ЦПК Укра їни, просить суд: поновити стр ок Релігійній громаді Римськ о-Католицької Церкви у місті Винники Личаківського рай ону міста Львова для пред 'явлення позову до Винниківс ької міської ради та Прив атного творчо-видавничого пі дприємства „Всеукраїнський політичний журнал „Державні сть" про визнання Договору на оренду нежитлових приміщень № 10 від 02.04.1996 та прийняти позов д о розгляду; визнати недійсни м Договір на оренду нежитлов их приміщень № 10 від 02.04.1996, що укл адений між Винниківською міс ькою радою та Приватним твор чо-видавничим підприємством „Всеукраїнський політичний журнал „Державність" з момен ту його укладення.

У додатковому поясн енні позивач вказав наступне . Договір не відповідає вим огам закону, а тому є недійсни м з моменту його укладення, вр аховуючи наступне. Відповідн о до ст. 48 ЦК УРСР, що діяв на мом ент укладення договору, неді йсною є та угода, що не відпові дає вимогам закону. Оскільки , спірний договір не відповід ає вимогам закону, зокрема, За кону України „Про оренду дер жавного та комунального майн а" від 10.04.1992 № 2269-XII, то він підлягає визнанню недійсним.

Положенням ст. 59 ЦК УРСР, як ими визначається момент, з як ого угода вважається недійсн ою, хоч за загальним правилом угода визнана недійсною, вва жається недійсною з моменту укладення, однак, якщо з самог о змісту угоди випливає, що во на може бути припинена лише н а майбутнє, угода визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Згідно з частинами першою та другою п. 3.2 роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 за загаль ним правилом угода, визнана н едійсною, вважається такою з моменту її укладання. Винятк ом з цього правила становлят ь угоди, зі змісту яких виплив ає, що вони можуть бути припин ені лише на майбутнє, оскільк и неможливо повернути усе од ержане за ними. У такому випад ку одночасно з визнанням уго ди недійсною господарський с уд повинен зазначити у рішен ні, що вона припиняється лише на майбутнє.

В той же час, враховуючи хар актер такого виду угоди, як ор енда, договір оренди належит ь до категорії договорів, за я ким відновити сторони в перв инне положення практично нем ожливо, оскільки факт корист ування майном - річ безповоро тна, тобто повернути користу вання майном в натурі неможл иво, отже у такій ситуації при пинення угоди, визнаної судо м недійсною, відбувається на майбутній час.

Договір, недійсність якого оспорюється, діяв з 02.04.1996 по 02.04.2006, після чого його дія закінчил ась і відносини між сторонам и припинились. На підставі ць ого, Відповідач-1 звернувся до суду із позовом про спонукан ня до надання дозволу на прив атизацію, купівлю-продаж спо руди, при цьому стверджуючи п ро закінчення дії договору.

Рішеннями судів - постаново ю Господарського суду Львівс ької області від 07.11.2006 по спра ві № 1/489-26/151 та ухвалою Львівсь кого апеляційного господар ського суду від 23.04.2007 по справі № 1/489-26/151 встановлено факт закін чення дії договору та відмов лено в задоволенні позову по вністю.

Таким чином, після набрання законної сили вищезазначени м рішенням суду, 20.12.2007 між позив ачем та відповідачем-1 укладе но договір оренди нежитловог о приміщення за яким спірне п риміщення надано в користува ння позивачеві.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 13.10.2010 по справі № 31/190 відмо влено в позові відповідачеві -1 щодо виселення відповідача -2 та встановлено факт пролонг ації договору.

Проте, така пролонгація, а о тже виникнення нових відноси н між відповідачами, була нез аконною, оскільки для продов ження відносин на тих самих у мовах могло відбуватися викл ючно у відповідності до чинн ого законодавства. Відповідн о до п. 4 Прикінцевих та перехі дних положень Цивільного код ексу України, Цивільний коде кс України застосовується до цивільних відносин, що виник ли після набрання ним чиннос ті.

Спірний договір пролонгов аний в порушення ч.2 ст. 793 ЦК Укр аїни, відповідно до якої дого вір найму будівлі або іншої к апітальної споруди (їх окрем ої частини) строком на три рок и і більше підлягає нотаріал ьному посвідченню. Крім цьог о, конклюдентні дії відповід ачів свідчили про припинення між ними відносин та майно бу ло передане в оренду позивач еві. Таким чином, пролонгація спірного договору є недійсн ою, оскільки не відповідає ви могам закону. З огляду на зазн ачене, Договір повинен бути в изнаним недійсним на майбутн є.

Правова позиція відповіда ча 1: Відповідач 1 письмовог о відзиву на позов чи пояснен ь не подав.

Правова позиція відпо відача 2: Релігійна громада Римсько-Католицької церкви у місті Винники Личаківськог о району міста Львова, перебр авши на себе невластиві їй фу нкції державного нагляду, вт рутилась у договірні відноси ни сторонніх для неї юридичн их осіб. Під час дії договору о ренди № 10 від 02.04.1996 р, укладеного між Приватним творчо-видавни чим підприємством „Всеукраї нський політичний журнал „Де ржавність" та Винниківською міською радою схилила Винник івську міську раду укласти з нею 20.12.2007р. договір оренди на те ж саме нежитлове приміщення пл. 121,0 кв. м по вулиці Львівські й, 6 у м. Винниках, посвідчити це у приватного нотаріуса ОСО БА_3 реєстр. № 3360, та 22.04.2009р. нотар іально посвідчити зміни до ц ього договору.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України передбачає, що сторони зобов 'язані добросовісно користув атися належними їм процесуал ьними правами, виявляти взає мну повагу до прав і охоронюв аних законом інтересів друго ї сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єкт ивного дослідження всіх обст авин справи. Але ці вимоги зак ону Релігійна громада Римськ о-Католицької церкви у місті Винники ігнорувала.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 1 Господарського процесуа льного кодексу України, юрид ичні особи мають право зверт атися до господарського суду згідно з встановленою підві домчістю господарських спра в за захистом своїх порушени х або оспорюваних прав і охор онюваних законом інтересів. Звертаючить до суду з данним позовом, Релігійна громада Р имсько-Католицької церкви у місті Винники посилається на положення ч. і ст. 1 ГПК України , але жодних доказів не навела про порушення її прав і охоро нюваних законом інтересів пі д час укладення договору оре нди № 10 між сторонніми для неї юридичними особами ще 02.04.1996 р .

Стаття 21 ГПК України передб ачає, що позивачами є підприє мства та організації, що пода ли позов або в інтересах яких подано позов про захист пору шеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом і нтересу. Ці вимоги закону поз ивачем також ігноровано. В 1996 р оці , коли укладався оспорюва ний ним тепер договір №10, пози вач не мав ні прав, ні інтересі в до нежитлового приміщення площею 121,0 кв. м. по вулиці Львів ській, 6 у м. Винниках, і не оспор ював права на це приміщення. Д іючи недобросовісно, позивач посилається на укладений ни м (через 11 років) в 2007 році догові р оренди на спірне приміщенн я, а тому вважає, що договір ор енди № 10 від 02.04.1996 р, укладений мі ж Приватним творчо-видавничи м підприємством „Всеукраїнс ький політичний журнал «Держ авність»та Винниківською мі ською радою повинен бути виз наний недійсним. Посилання п озивача на недоліки договору оренди № 10 від 02.04.1996 року взагалі не стосуються позивача.

02.04.1996 між Приватним творчо-ви давничим підприємством „Все український політичний журн ал „Державність" та Винників ською міською радою було укл адено Договір № 10 від 02.04.1996 р. про оренду нежитлового приміщен ня загальною площею 121,0 кв. м по вулиці Львівській, 6 у м. Винни ках. Згідно договору орендод авець, передав, а орендар прий няв на термін 10 років в корист ування зазначене в договорі нежитлове приміщення загаль ною площею 121,0 кв. м по вулиці Ль вівській, 6 у м. Винниках. Відпо відно до п. 2 договору орендода вець на підставі ухвали ІV-ої с есії Винниківської міської р ади народних депутатів від 06.0 4.1995р. компенсує орендарю місяч ну орендну плату в розмірі 100 %. Актами від 06.10.1994 р. та від 24.05.1996 р. вс тановлено, що орендоване при міщення знаходилось в аварій ному стані, а також, що нами пр оведено ремонтні роботи за з годою орендодавця. Згідно п. 11 договору оренди капітальний ремонт приміщення був прове дений за рахунок орендаря. У м овами договору передбачено,щ о передача орендованого прим іщення іншій юридичній чи фі зичній особі забороняється ( п. 15 договору оренди).

Згідно із ч. 4 ст. 284 Господарсь кого кодексу України, ч. 2 ст. 17 З акону України „Про оренду де ржавного та комунального май на" строк договору оренди виз начається за погодженням сто рін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припине ння або зміну умов договору о ренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається про довженим на такий самий стро к і на тих самих умовах, які бу ли передбачені договором. Ан алогічна норма міститься і в ст. 764 Цивільного кодексу Укра їни про те, що якщо наймач прод овжує користуватися майном п ісля закінчення строку догов ору найму,то,за відсутності з аперечень наймодавця протяг ом одного місяця, договір вва жається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Згідно п.1 договору № 10 від 02.04.1996 р. строк дії договор у встановлено 10 років з 2 квітн я 1996 року по 2 квітня 2006 року. Оскі льки Винниківська міська рад а у встановлений законодавст вом строк не направляла Прив атному творчо-видавничому пі дприємству „Всеукраїнський політичний журнал „Державні сть" заяви про те, що договір о ренди № 10 від 02.04.1996 р. припиняєтьс я з 02.04.2006 р. та не заявляла вимоги повернути орендоване майно власнику, договір оренди № 10 в ід 02.04.1996 р. між Винниківською мі ською радою та ПТВП «Державн ість»є продовженим на той са мий строк і на тих самих умова х, які були передбачені цим до говором, тобто до 02.04.2016 р. Ця обст авина встановлена рішенням г осподарського суду Львівськ ої області від 04.08.2010р. по справі №31/190 та постановою Львівськог о апеляційного господарсько го суду від 13 жовтня 2010р. по спра ві №31/190.

Статтею 35 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено,що факти,встан овлені рішенням господарськ ого суду під час розгляду одн ієї справи, не доводяться зно ву при вирішенні інших спорі в, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, Договір № 10 від 02.04.1996 року на оренду нежи тлового приміщення по вулиці Львівській, 6 у м. Винниках є ді йсним і продовжує діяти до 2016 р оку.

В порушення п. 15 договору оре нди № 10 від 02.04.1996 р., умовами якого забороняється передача орен дованого приміщення іншій юр идичній чи фізичній особі, Ви нниківська міська рада, від і мені якої діяв міський голов а Гудзяк Т.М., під час дії догов ору №10 від 02.04.2006 р., уклав 20.12.2007 р. дог овір оренди на це ж саме нежит лове приміщення пл. 121,0 кв. м по в улиці Львівській, бум. Винник ах з Релігійною громадою Рим сько-Католицької церкви у м. В инники Личаківського району м. Львова, що було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБ А_3 , реєстр. № 3360 , та 22.04.2009 р. нотар іально посвідчили зміни до ц ього договору.

Також між ними був складен ий фіктивний Акт від З січня 2008 року про нібито приймання-п ередачу нежитлових приміще нь по вул. Львівській, 6 на підс таві договору оренди від 20.12.2007 року.

Нежитлове приміщення по ву л. Львівській, 6 постійно з 1996 ро ку на підставі договору орен ди знаходиться в користуванн і відповідача-2. В цьому приміщ енні знаходиться склад папер у та інших матеріальних цінн остей творчо-видавничого під приємства „Всеукраїнський п олітичний журнал „Державніс ть" і позивач та відповідач-1 н іяк не могли передавати один одному це нежитлове приміще ння, яке не було вільним і яке вже знаходилось в оренді.

Судовою колегією Львівськ ого апеляційного господарсь кого суду від 13 жовтня 2010 р. по сп раві №31/190 зазначено, що доводи щодо правомірності укладенн я договору від 20.12.2007 р., не можуть бути взяті до уваги, оскільки останній укладений в період дії договору оренди нежитло вих приміщень № 10 від 02.04.1996 р., укл аденого між Винниківською мі ською радою та ПТВП «Державн ість».

Але, позивач, вважаючи дійсн им договір оренди від 20.12.2007 р., ук ладений ним з відповідачем-1, з вернувся до суду з позовом, як им оспорює правомірність укл адення договору оренди між в ідповідачами в 1996 р., вважаючи д ію цього договору оренди, так ою, що порушує його права і інт ереси.

Посвідчуючи завідомо непр авдивий договір оренди від 20.1 2.2007р. та зміни до нього від 22.04.2009р. , приватний нотаріус Львівсь кого міського нотаріального округу ОСОБА_3 не перевір ила існування договору оренд и на це ж приміщення № 10 від 02.04.1996 р. між Винниківською міською радою та ПТВП «Державність» , хоча приватний нотаріус Льв івського міського нотаріаль ного округу ОСОБА_3 мала р обоче місце в приміщенні Вин никівської міської ради, а не подалік працював державний н отаріус.

На підставі вищенаведеног о, відповідач-2 просить суд від мовити за безпідставністю в позові Релігійної громади Ри мсько-Католицької церкви у м . Винники про визнання недійс ним договору № 10 від 02.04.1996 р. між В инниківською міською радою т а ПТВП «Державність».

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 02.04. 1996 між відповідачем-1 та відпов ідачем-2 було укладено Догові р на оренду нежитлових примі щень № 10 (далі - Договір), відпов ідно до умов якого відповіда ч - 1 надав відповідачеві - 2 в ор енду нежитлове приміщення за адресою м. Винники, вул. Льві вська, 6 терміном на 10 років. Пос тановою Львівського апеляці йного господарського суду ві д 13.10.2010 року у справі № 31/190, яка наб рала законної сили, встановл ено, що вказаний договір прод овжений на тих же умовах до 02.0 4.2016 року.

Між відповідачем-1 та позива чем 20.12.2007 року укладено договір оренди нежитлового приміщен ня, посвідчений приватним но таріусом ОСОБА_3, реєстр. № 3360. Згідно п. 1 договору предмет ом останнього є нежитлове пр иміщення площею 121,0 кв. м., яке зн аходиться у м. Львові-Винники , вул. Львівська, 6. За цим догово ром відповідач-1, як орендодав ець, зобов' язувався передат и позивачеві, як орендареві, з азначене вище приміщення в с трокове платне користування , а орендар взяв на себе зобов' язання прийняти це майно, сво єчасно сплачувати орендну пл ату та після припинення дого вору повернути орендоване ма йно орендодавцеві. Відповідн о до п. п. 2.2.1, 2.2.2 договору орендод авець зобов' язувався перед ати приміщення орендареві до 22 грудня 2007 року в належному ст ані. Передача приміщення офо рмлюється актом прийняття-пе редачі із зазначенням техніч ного стану приміщення, наявн ого обладнання, інвентаря та іншого майна, що належить оре ндодавцю і передається разом з приміщенням.

Постановою Львівського ап еляційного господарського с уду від 13.10.2010 року у справі № 31/190 в становлено, що договір від 20.12.2 007 року укладений в період дії договору оренди нежитлових приміщень № 10 від 02.04.1996 року, укла деного між відповідачем-1 та відповідачем - 2 та продовжено го до 02.04.2016 року.

Дані факти матеріалами спр ави підтверджується, сторона ми не заперечувались та доку ментарно не спростовувались .

Дослідивши представлені с уду докази, заслухавши поясн ення представників сторін, с уд вважає позовні вимоги без підставними, необгрунтовани ми та такими що не підлягають до задоволення з огляду на на ступне:

Відповідно до статті 15 Циві льного кодексу України кожна особа має право на захист сво го цивільного права у разі йо го порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтере су, який не суперечить загаль ним засадам цивільного закон одавства. Відповідно до стат ті 16 Цивільного кодексу Украї ни кожна особа має право звер нутися до суду за захистом св ого особистого немайнового а бо майнового права та інтере су. 2. Способами захисту цивіль них прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визна ння правочину недійсним; 3) при пинення дії, яка порушує прав о; 4) відновлення становища, як е існувало до порушення; 5) при мусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношен ня; 7) припинення правовідноше ння; 8) відшкодування збитків т а інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодуван ня моральної (немайнової) шко ди; 10) визнання незаконними рі шення, дій чи бездіяльності о ргану державної влади, орган у влади Автономної Республік и Крим або органу місцевого с амоврядування, їхніх посадов их і службових осіб. Суд може з ахистити цивільне право або інтерес іншим способом, що вс тановлений договором або зак оном. Відповідно до наведени х положеннь законодавства ос оба має право на судовий захи ст власного цивільного права , яке є порушеним, невизнаним а бо оспореним.

Наведені вище в тексті ріше ння доводи та обґрунтування позовних вимог спрямовані на доказування порушення вимог чинного законодавства відпо відачами при укладенні ними оспореного договору оренди у зв' язку із невідповідністю його змісту та форми укладен ня вимогам чинного законодав ства на момент його укладенн я.

Однак, цивільне речове прав о оренди позивача щодо об' є кту оренди виникло на підста ві договору оренди нежитлово го приміщення від 20.12.2007 року, по свідченого приватним нотарі усом ОСОБА_3, реєстр. № 3360. Як встановлено постановою Льві вського апеляційного господ арського суду від 13.10.2010 року у с праві № 31/190, договір від 20.12.2007 року укладений в період дії оспор еного договору оренди нежитл ових приміщень № 10 від 02.04.1996 року , укладеного між відповідаче м-1 та відповідачем - 2 та продо вженого в дії до 02.04.2016 року. Тому , право позивача на оренду об' єкту оренди за вказаними дог оворами не могло бути поруше не порушенням законодавства відповідачами при укладенні оспореного договору 02.04.1996 року , задовго до укладення догово ру від 20.12.2007 року. Суд не надає пр авової оцінки доводам позива ча щодо недійсності оспорено го договору оренди у зв' язк у із невідповідністю його зм істу та форми укладення вимо гам чинного законодавства на момент його укладення, а тако ж запереченням відповідача 2 , оскільки із матеріалів спра ви не вбачається фактів пору шення цивільного права позив ача внаслідок порушення зако нодавства відповідачами при укладенні оспореного догово ру оренди 02.04.1996 року. Відсутніст ь порушеного цивільного прав а особи відповідно до змісту статей 15, 16 Цивільного кодекс у України виключає можливіст ь їх судового захисту, і внасл ідок цього виключає можливіс ть задоволення позовних вимо г про визнання недійсним дог овору на оренду нежитлових п риміщень № 10 від 02.04.1996 року.

Одночасно позивачем не ств ерджувалось та не доказувало сь порушення процедури продо вження дії оспореного догово ру на оренду нежитлових прим іщень № 10 від 02.04.1996 року, коли сам е таке порушення могло призв ести до порушення цивільного права позивача на оренду від повідно до договору від 20.12.2007 ро ку, який станом на момент розг ляду даної справи не визнани й судом недійсним, не розірва ний в судовому чи іншому поря дку, не припинив свою дію, оскі льки відповідно до п. 6.1 він вст упає в силу з дня підписання (2 0.12.2007 року) та діє до 2027 року. Позив ач не позбавлений права судо вого захисту свого порушеног о цивільного права на оренду на умовах договору від 20.12.2007 ро ку у спосіб, передбачений чин ним законодавством.

Внаслідок наведеного, суд п рийшов до висновку, що цивіль не право позивача відповідач ами не порушене, оскільки змі ст прав та обов' язків позив ача, що виникли на підставі до говору оренди від 20.12.2007 року, не містить в собі можливості дл я позивача заявити підставни й та обґрунтований позов про визнання недійсним оспорено го договору на оренду нежитл ових приміщень № 10 від 02.04.1996 року . Суд наголошує на тому, що сам лише договір оренди нежитло вих приміщень від 20.12.2007 року, ст ороною якого є позивач, не мож е бути підставою для визнанн я недійсним оспореного догов ору на оренду нежитлових при міщень № 10 від 02.04.1996 року. Внаслід ок наведеного підстави для з адоволення такої позовної ви моги на думку суду відсутні.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень. Докази подаються ст оронами та іншими учасниками судового процесу. Відповідн о до статті 34 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, господарський суд прийма є тільки ті докази, які мають з начення для справи. Обставин и справи, які відповідно до за конодавства повинні бути під тверджені певними засобами д оказування, не можуть підтве рджуватись іншими засобами д оказування. Відповідно до ст атті 43 Господарський суд оцін ює докази за своїм внутрішні м переконанням, що грунтуєть ся на всебічному, повному і об 'єктивному розгляді в судово му процесі всіх обставин спр ави в їх сукупності, керуючис ь законом.

Суд вважає за необхідне від повідно до ст. 49 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16 Цивільно го кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процес уального кодексу України, су д -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає зак онної сили відповідно до ста тті 85 Господарського процесу ального кодексу України, мож е бути оскаржене до Львівськ ого апеляційного господарсь кого суду в порядку і строки, п ередбачені ст. ст. 91- 93 Господар ського процесуального кодек су України.

Суддя