Постанова

від 07.07.2011 по справі 5024/750/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5024/750/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р. Справа № 5024/750/2011

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                     

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Мартинюк К.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.07.2011 р.

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Таврія»

на рішення господарського суду Херсонської області  

від 26 травня 2011 року

по справі №5024/750/2011

за позовом: Приватного підприємства «Паритет»

до відповідача: Малого приватного підприємства «Таврія»

про стягнення 2166 грн. 50 коп.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 07.07.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.05.2011р. по справі №5024/750/2011 (суддя Гридасов Ю.В.) частково задоволено позовну заяву ПП «Паритет»до МПП «Таврія»про стягнення 2166,50 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 1949 грн. основного боргу, 91,04 грн. пені, 65,01 грн. інфляційних втрат, 99,11 грн. 3% річних, 99,11 грн. витрат по сплаті державного мита, 229,31 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконувалися умови договорів № 17, № 28, № 33 про надання послуг по обслуговуванню систем пожежної сигналізації на об'єктах МПП «Таврія»щодо оплати наданих ПП «Паритет»послуг, на час звернення до суду з позовною заявою, заборгованість відповідача перед позивачем становила 1949 грн., у зв'язку з чим позивачем було нараховано пеню у розмірі 129,80 грн. та інфляційні втрати у сумі 87,70 грн.. Разом з тим, за розрахунками суду (додані до справи) розмір пені становить 91,04 грн., а розмір інфляційних втрат становить 65,01 грн.. Заперечення відповідача проти зазначеної частини позову не приймаються судом до уваги, оскільки господарським судом Херсонської області на час вирішення даного спору не винесено ухвалу про затвердження реєстру кредиторів у справі № 5/112-Б-10, відповідно не визнано погашеними вимоги позивача, згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині щодо стягнення 38,76 грн. пені, 22,69 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції, у зв'язку з невірним розрахунком.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося МПП «Таврія»з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області по справі №5024/750/2011 від 26.05.2011р. в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове рішення, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги, що господарським судом Херсонської області відносно МПП «Таврія»05.11.2010р. розпочато процедуру банкрутства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що унеможливлює стягнення заборгованості за зобов'язаннями, до того ж позивач не звернувся до господарського суду в 30 –денний строк з дня опублікування (15.01.2011р.) оголошення про порушення господарським судом Херсонської області провадження у справі №5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія»до господарського суду Хероснської області із заявою про визнання кредитором, у зв'язку з чим вимоги позивача вважаються погашеними відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

ПП «Паритет»та МПП «Таврія»належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення від 25.06.2009р., проте сторони в судове засідання господарського суду апеляційної інстанції не з'явилися та не скористалися правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги МПП «Таврія», перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу МПП «Таврія»слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Херсонської області –частково скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 15.12.2008р. між ПП «Паритет»(підрядник) та МПП «Таврія»(замовник) укладені договори № 17, № 28, № 33 про обслуговування систем пожежної сигналізації, відповідно до умов яких замовник доручав, а підрядник приймав на себе виконання роботи по обслуговуванню систем пожежної сигналізації.

За п. 2.2.1 договорів замовник зобов'язався сплачувати вартість робіт згідно з п. 3.1 договорів шляхом перерахування  грошових коштів на поточний рахунок або готівковим розрахунком у касу підрядника (п. 3.2. Договорів).

Додатковими угодами до договорів від 23.12.2009р. сторони змінили п. 3.1 договорів щодо розміру вартості робіт, п. 3.2 договорів щодо порядок розрахунку за надані послуги, а саме замовник зобов'язався до 5 числа поточного місяця перераховувати кошти на розрахунковий рахунок підрядника, або готівковим розрахунком у касу підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 23.12.2010р. заборгованість МПП «Таврія»перед ПП «Паритет»по оплаті наданих послуг становила 1247 грн., що підтверджується копіями актів приймання-передачі виконаних робіт та підписаним представниками сторін актом звірки від 23.12.2010р..

18.03.2011р. ПП «Паритет»направило на адресу МПП «Таврія»претензію, в якій просило сплатити заборгованість за договорами № 17, № 28, № 33 про обслуговування систем пожежної сигналізації у розмірі 1949 грн., яка виникла за період з 2010 року по 05.03.2011р..

Між тим, МПП «Таврія» заборгованість перед ПП «Паритет»у розмірі 1949 грн. не сплатила, що стало підставою для звернення ПП «Паритет»до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до МПП «Таврія»про стягнення заборгованості у розмірі 1949 грн., пені в сумі 129,80 грн., інфляційних втрат у розмірі 87,70 грн..

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договори про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Паритет»належним чином виконувало умови договорів № 17, № 28, № 33 про обслуговування систем пожежної сигналізації від 15.12.2008р..

Наведене підтверджується актами приймання-передачі робіт за договорами № 17, № 28, № 33 про обслуговування систем пожежної сигналізації від 15.12.2008р., які надані ПП «Паритет»на виконання ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2011р. по справі №5024/750/2011.

Згідно з вказаними актами за період з листопада 2009 року по березень 2011 року позивачем було надано послуг за договорами на суму 3696 грн., в той час як МПП «Таврія»сплатило за надані послуги лише 1747 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вищевказаний період становить 1949 грн..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між тим, як вбачається з матеріалі справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.11.2010р. по справі №5/112-Б-10 відносно МПП «Таврія»порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

15.01.2011р. в газеті «Голос України»№7 надруковано оголошення про порушення про порушення справи про банкрутство.

З ухвали господарського суду Херсонської області від 05.11.2010р. по справі №5/112-Б-10 вбачається, що серед кредиторів, які звернулися до господарського суду з відповідними заявами про визнання вимог до боржника, ПП «Паритет»не значиться.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.  Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 1 вказаного Закону кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

За таких обставин, апеляційний господарський суд встановив, що заборгованість МПП «Таврія»перед ПП «Паритет»виникла за період з листопада 2009 року по жовтень 2010 року у розмірі 813 грн., тобто до 05.11.2010р. –до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ММПП «Таврія», а заборгованість МПП «Таврія»перед ПП «Паритет» за період з листопада 2011 року по березень 2011 року у розмірі 1136 грн. виникла після 05.11.2010р. –після порушення провадження у справі про банкрутство ММПП «Таврія».

За таких обставин, ПП «Паритет»щодо позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 813 грн. до 05.11.2010р. –до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ММПП «Таврія» являється конкурсним кредитором, проте оскільки ПП «Паритет»не звернулося до господарського суду з відповідною заявою про визнання вимог до боржника МПП «Таврія»та пропустило строк, встановлений ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то позовні вимоги в цій частині (813 грн.) не розглядаються і вважаються погашеними, а отже у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в частині 813 грн. слід відмовити на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла після порушення провадження справи про банкрутство відносно МПП «Таврія»у розмірі 1136 грн., то слід зазначити, що ПП «Паритет»є поточним кредитором, та заборгованість у розмірі 1136 грн. слід стягнути з відповідача.

Також у позовній заяві ПП «Паритет»просило стягнути з МПП «Таврія»пеню за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з умовами п. 4.2. укладених сторонами договорів № № 17, 28 та 33 в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від несплаченої суми за кожний день прострочення до повного погашення боргу.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 129,80 грн.

Разом з тим, за розрахунком господарського суду першої інстанції розмір пені становить 91,04 грн.

Між тим, ані позивачем, ані господарським судом першої інстанції не враховано вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як вбачається з матеріалі справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.11.2010р. по справі №5/112-Б-10 при порушенні провадження у справі про банкрутство МПП «Таврія»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, вимога позивач про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягає.

Крім того, ПП «Паритет»у позовній заяві просило стягнути з МПП «Таврія»інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 87,70 грн..

Разом з тим, за розрахунком господарського суду першої інстанції розмір суми з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 65,01 грн..

Проте, враховуючи вищенаведене та те, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість МПП «Таврія»перед ПП «Паритет»за період з листопада 2011 року по березень 2011 року у розмірі 1136 грн. яка виникла після 05.11.2010р. –після порушення провадження у справі про банкрутство ММПП «Таврія», позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити частково та стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 50,46 грн. (за листопад2010 року –12,66 грн., за грудень 2010 року –11,97 грн., за січень 2011 року –10,95 грн., за лютий 2011 року –8,52 грн., за березень 2011 року –6,36 грн.).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2011р. по справі №5024/750/2011 –скасувати частково.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти як на позивача, так і на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 26.05.2011р. по справі №5024/750/2011 скасувати частково, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Малого приватного підприємства «Таврія»(ідентифікаційний код - 14129039, адреса - 74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 22-А, р/рахунок № 2600401002346 у ХФ ВАТ «Кредо банк», МФО 352651) на користь Приватного підприємства «Паритет»(ідентифікаційний код –14138274, адреса –74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т. Дніпровський, 5/1, р/рахунок № 26004219801154 у ХФ ВАТ «Кредит промбанк»м. Херсон, МФО 352651) 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. основного боргу, 50 (п'ятдесят) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита, 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 23коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Паритет»(ідентифікаційний код –14138274, адреса –74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т. Дніпровський, 5/1, р/рахунок № 26004219801154 у ХФ ВАТ «Кредит промбанк»м. Херсон, МФО 352651) на користь Малого приватного підприємства «Таврія»(ідентифікаційний код - 14129039, адреса - 74200, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 22-А, р/рахунок № 2600401002346 у ХФ ВАТ «Кредо банк», МФО 352651) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 23 (двадцять три) грн. 07 коп..

Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 12.07.2011р..

Головуючий суддя                                                                             Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                   Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                              Лавренюк О.Т.