ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 червня 2011 р.
Справа №2а-5653/11/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарях Лазуренко О.А., Зайцевій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим до приватного підприємства «Кримспецтехнолоджи», приватного підприємства «Ечкі» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином
за участю представників:
від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 11\10 від 16.03.2011 року, ОСОБА_2, довіреність № 12\10-0 від 18.03.2011 року
від відповідача – ОСОБА_3, довіреність б\н від 02.06.2011 року
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція в м. Сімферополі звернулася до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства «Ечкі» на користь приватного підприємства «Кримпсецтехнолоджи» грошові кошти в загальній сумі 2437368 гривень та таку ж суму стягнути з приватного підприємства «Кримпсецтехнолоджи» в дохід Держави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податковою інспекцією була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка відповідача ПП «Кримспецтехнолоджи» з питань достовірності формування ним податкового кредиту та податкового зобов’язання за період з 01 по 31 січня 2011 року. Зазначеною перевіркою було встановлено, що в досліджуємому періоді підприємство мало взаємовідносини з ПП «Ечкі», яке має стан платника 8, відсутнє за місцезнаходженням та з 28 серпня 2008 року не надає звітність до податкової інспекції; в нього відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засобі, а тому фактичне здійснення між цими підприємствами господарської діяльності було неможливим. Таким чином, при формуванні структури податкового кредиту з ПДВ ПП «Кримспецтехнолоджи» з ПП «Ечкі» було встановлено завищення податкового кредиту за січень 2011 року у сумі 406228 гривень, якій було проведено на підставі нікчемних правочинів.
Представник відповідача ПП «Кримспецтехнолоджи» позовні вимоги не визнав, мотивуючі заперечення тим, що угоди між цим підприємством та ПП «Ечкі» були укладені реально, в них є всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт передачі та оплати товарів та послуг за укладеними договорами, угоди не визнавались недійсними судом, ознаки їхньої нікчемності відсутні, а отже підстав для застосування позивачем наслідків нікчемності правочинів не має.
Представник відповідача ПП «Ечкі» в судове засідання не з’явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, в якій також просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючі свої заперечення тим, що перевірка їхньої діяльності позивачем взагалі не проводилась та висновки щодо нікчемності укладених ними угод є припущеннями з боку посадових осіб позивача. Вони зі свого боку вчасно подавали декларації з податку на додану вартість, проте в податковій інспекції їх приймати відмовились, у зв’язку з чим вони були вимушені направити їх поштою, чому маються відповідні підтвердження.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Кримспецтехнолоджи» (код 36693441) перебуває на обліку платника податку у Державній податковій інспекції в м. Сімферополі з 20 жовтня 2009 року за № 61263 (а.с. 21).
Приватне підприємство «Ечкі» (код 37230186) перебуває на обліку платника податку у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі з 21 серпня 2010 року за № 79064 (а.с. 22).
28 березня 2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АРК була проведена документальна позапланова невиїзні перевірка ПП «Кримспецтехнолоджи» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов’язання за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складений акт № 13108\23-7\36693441 (а.с. 7-20).
Перевіркою, зокрема, встановлене порушення ведення ПП «Кримспецтехнолоджи» ведення податкового обліку, яке виразилось в укладенні фіктивних угод з ПП «Ечкі», що призвело до завищення податкового зобов’язання та податкового кредиту у січні 2011 року в сумі 406228 гривень.
До висновку щодо фіктивності укладених між цими підприємствами угод податкова інспекція дійшла внаслідок автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по ПП «Ечкі», яке має стан платника 8 – «внесено запис про відсутність за місцезнаходженням» та не задекларувало податкове зобов’язання за січень 2011 року на суму 406228 гривень, з чого був зроблений висновок про відсутність у цього підприємства власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, відповідного обладнання, транспортних засобів, а тому воно не могло поставити, а ПП «Кримспецтехнолоджи» відповідно не могло прийняти товар, роботи або послуги на вищевказану суму, тобто фактично господарська діяльність між цими підприємствами була відсутня, а тому правочини, укладені між цими підприємствами в січні 2011 року, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Положення ст. 207 Господарського Кодексу України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому, згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 228 Цивільного Кодексу України, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Таким чином, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 208 Господарського Кодексу України, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов’язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а в разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею має бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року, органи державної податкової служби можуть звертатися до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Висновок про визнання судом нікчемності правочину є правовою оцінкою і має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.
Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивач вважає, що договори, укладені між ПП «Кримпсецтехнолоджи» та ПП «Ечкі» є нікчемними, оскільки вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що порушує публічний порядок та не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наявність вини у формі наміру у сторін угоди означає, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладається і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або завідомо припускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.
Як встановлено судом, 03 січня 2011 року між ПП «Кримспецтехнолоджи» та ПП «Ечкі» були укладені договір купівлі – продажу № 14\1, предметом якого було майно, належне ПП «Ечкі», яке останній зобов’язався поставити на склад покупця, тобто ПП «Кримспецтехнолоджі», а той зобов’язався прийняти та оплатити, а також договір на надання послуг № 12\1, відповідно до якого виконавець (ПП «Ечкі») зобов’язався надати послуги різного характеру, згідно заявок замовника (ПП «Кримспецтехнолоджи»). Договори були підписані директорами обох підприємств.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що продавець та виконавець по цих договорах – ПП «Ечкі», - не міг поставити товари та надати послуги за цими договорами, оскільки це підприємство, згідно даних, що є в податковій інспекції, має стан платника 8 «внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», воно не надає податкову звітність, а тому не має основних фондів та виробничої потужності, трудових ресурсів, транспортних засобів, що вказує на неможливість фактичного здійснення цим підприємством господарської діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 року, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням не первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Пунктом 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Згідно п. 2.3.4 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб’єкта господарювання.
Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, перевірка діяльності ПП «Ечкі» податковою інспекцією взагалі не проводилась, ніяких документів, пов’язаних з господарською діяльністю цього підприємства не досліджувалось та висновок про відсутність в нього виробничих потужностей та неможливості здійснювати господарську діяльність був зроблений лише за результатами перевірки ПП «Кримспецтехнолоджи» та інформації щодо стану платника податку, яка була отримана на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, яка не відноситься ні до первинних, ні до інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
В свою чергу, директором ПП «Ечкі» направлена до суду копія податкової декларації з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в яких його податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 406228 гривень по факту взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи» ним задекларовано. Зазначена податкова звітність була направлена підприємством на адресу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі ще 25 березня 2011 року, тобто до початку проведення перевірки ПП «Кримспецтехнолоджи», але не була врахована ні при проведенні перевірки, ні в подальшому.
Також суду надані податкові та вибуткові накладні, видані ПП «Ечкі» ПП «Кримспецтехнолоджи» та акти здачи – приймання робіт з переліком наданих послуг та їхньої вартості, на підтвердження поставки та надання товарів і послуг за договорами від 03 січня 2011 року, однак не один з цих документів не був досліджений податковою інспекцією при проведенні перевірки, в результаті якої був зроблений висновок щодо відсутності господарської діяльності цього підприємства, а як наслідок, - нікчемності укладених з цим підприємством угод.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодного доказу, якій би свідчив що угоди, укладені між ПП «Ечкі» та ПП «Кримспецтехнолоджи» були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. До матеріалів справи не надані докази, які б свідчили, що посадові особи відповідачів, які мали право на вчинення правочинів, притягувались до кримінальної, адміністративної відповідальності, будь-які інші докази, які б могли свідчити про намір відповідачів на вчинення нікчемних правочинів.
Тобто, зважаючи на всі факти і обставини, які встановлені судом з урахуванням наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду ніяких доказів, які б свідчили, що укладені між сторонами угоди призвели до порушення фінансово – економічних інтересів держави та її бюджетної системи та вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Під час судового засідання, яке відбулось 17.06.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.06.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі до приватного підприємства «Кримспецтехнолоджи», приватного підприємства «Ечкі» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином - відмовити
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кононова Ю. С.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2011 |
Оприлюднено | 18.07.2011 |
Номер документу | 16941016 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Цикуренко Антон Сергійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кононова Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні