Постанова

від 31.03.2011 по справі 2а-1028/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 березня 2011 року                                                                                2а-1028/11/1070                                                                                                          

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань №1018  

час прийняття постанови: 15 год. 02 хв.        

Київський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого -                                        судді Леонтович А.М.

при секретарі -                                        Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача:                                             Кохана К.В., Коцьо І.С.            

від відповідача:                                         Семчук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»

Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі –відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010 року № 0000772301/3 та рішення Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 року № 2052/6/15-0115 про результати розгляду повторної скарги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.02.2010 року № 0000772301/3, яке позивач оскаржував в досудовому адміністративному порядку застосоване з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, а тому податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області, прийняте за наслідками перевірки діяльності позивача, є протиправним та підлягає визнанню недійсним. Також, за розглядом повторної скарги позивача, останній вважає, що Державною податковою адміністрацією України прийнято також неправомірне рішення від 28.01.2011 року               № 2052/6/15-0115 про результати розгляду повторної скарги.

В судовому засіданні 31.03.2011 року судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 року № 2052/6/15-0115 про результати розгляду повторної скарги.

Представники позивача проти закриття провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації України                             від 28.01.2011 року № 2052/6/15-0115 про результати розгляду повторної скарги не заперечували.

Представник відповідача в судовому засідання проти закриття провадження в частині вищезазначених позовних вимог також не заперечував.

Ухвалою від 31.03.2011 року провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 року               № 2052/6/15-0115 про результати розгляду повторної скарги, закрито.

Представниками позивача підтримано позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010 року № 0000772301/3 з підстав викладених в позовній заяв та з урахуванням висновку експертного економічного дослідження № 11337/10-19/2712/11-19 складеного 28.03.2011 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010 року № 0000772301/3 заперечив з підстав пояснень наданих в судовому засіданні та зазначених в письмовому запереченні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та представника відповідача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»зареєстроване 4 лютого             2006 року Броварською районною державною адміністрацією за адресою: 07451, Київська область, Броварський район, с. Красилівка, провулок Димерський, 4, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А 00 № 800057, включене до ЄДРПОУ за № 33950662 та зареєстроване Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області як платник податку 04.02.2006 року.

В період з 16.07.2010 року по 29.07.2010 року Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області проводилась планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, про що складено акт               від 3.08.2010 року № 480/232/33950662.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення вимог п.п 7.3.3 п. 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 911364,00 грн., також зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в                      сумі 25388350,00 грн.         

На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем на адресу позивача надіслано податкове повідомлення-рішення за № 0000772301/0 від 17.08.2010 року, яке останній оскаржував в досудовому порядку шляхом звернення з скаргою до податкових органів. 01.02.2010 року на адресу позивача надійшло рішення Державної податкової адміністрації України від 28.01.2011 року № 2052/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги, згідно якого залишено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»від 01.12.2010 року без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000772301/0 від 17.08.2010 року, а також рішення Державної податкової адміністрації в Київській області про результат розгляду повторної скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»        17.11.2010 року № 2377/10/25-017/279-1129 залишено без змін. На підставі вищезазначеного рішення Державної податкової адміністрації України, від відповідача на адресу Позивача 10.02.2011 року надійшло податкове повідомлення - рішення за № 0000772301/3                  від 08.02.2011 року.

Судом встановлено, що згідно вимог встановлених Указом Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»від 27.06.1999 року № 734/99, 18.02.2008 року між компанією «EUROPA REAL ESTATE EMERGING EUROPA S.A R.L»(позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»(позичальник) укладено б/н договір про надання відсоткової позики, відповідно до умов якого позикодавець зобов’язаний надати позичальнику позику у розмірі 13500000 доларів  США (пункт 1.1.8 Договору).

Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 договору позики б/н від 18.02.2008 року встановлено, що позика надається і використовується виключно для цілей погашення Технічних позик і дострокового погашення і виплати Облігацій.

Пунктом 4.1 розділу 4 договору позики б/н від 18.02.2008 року визначено, що позичальник зобов'язаний повністю погасити Позику в доларах США на дату погашення разом з нарахованими процентами. Згідно пункту 1.1.9 договору позики б/н від        18.02.2008 pоку, термін «дата погашення позики»означає 30.03.2015 року.

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Договору позики б/н від 18.02.2008 року, Позичальник виплачує проценти, що нараховуються на непогашену суму позики. Згідно з пунктом 5.2.4 договору, процентна ставка буде фіксованою і становитиме 11 (одинадцять) % річних.

Крім того, пунктом 1 Указу Президента України від 27.06.99 року № 734 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»встановлено, що договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Національним банком України.

Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, та видачі резидентам реєстраційних свідоцтв про здійснення валютних операцій за такими договорами встановлено Положенням «Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам», затвердженим постановою Правління Національного банку України № 270 від 17.06.2004 року (надалі - Положення № 270).

Відповідно до пункту 1.7. Положення № 270, договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.99 року № 734 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства». Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку (далі - територіальні управління).

З матеріалів справи слідує, що згідно з Реєстраційним свідоцтвом № 8616 (вих.          № 10-201/4959 від 29.02.2008 pоку), Головним управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області засвідчено реєстрацію договору позики від 18.02.2008 року б/н, який передбачає виконання боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученою від нього позикою в іноземній валюті і укладений між резидентом ТОВ «А-ЛОГ»(ідентифікаційний код 33950662) та нерезидентом.

Угодою про внесення змін від 29.10.2008 року до договору позики від 18.02.2008 року сторони домовились про графік погашення основної суми боргу.

В подальшому, між «EUROPA REAL ESTATE EMERGING EUROPA S.A R.L»(надалі - Цедент), Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»(надалі - Позичальник) та компанією «Southtone Investments Limіted», Кіпр (надалі - Цесіонарій) укладено договір про відступлення позики від   30.06.2009 pоку, відповідно до предмету якого Цедент відступає та передає Цесіонарію, а Цесіонарій цим приймає від Цедента Право вимоги щодо основної суми позики та сум нарахованих відсотків.

Оскільки між сторонами укладено договір про відступлення позики, до договору позики від 18.02.2008 року було внесено відповідні зміни, про що укладено Угоду про внесення змін від 30.06.2009 pоку, згідно з якою стороною договору позики є «Southtone Investments Limіted», Кіпр (надалі - Кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»(надалі - Позичальник).

Згідно з додатком №1 від 22.09.2009 року до реєстраційного свідоцтва, який є невід'ємною частиною реєстраційного свідоцтва №8616 до договору позики                          від 18.02.2008 pоку, зі змінами, внесеними угодами та договором про відступлення позики від 30.06.2009 pоку, внесено зміни до рядка реєстраційного свідоцтва, який викладено в наступній редакції: нерезидент: «Southtone Investments Limіtеd», Кіпр.

Оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті у періоді, який перевірявся відповідачем,  регулювалися нормами пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 pоку, із змінами та доповненнями.

Відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Для цілей цього підпункту під терміном «заборгованість»розуміється, зокрема, основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу).

Підпунктом 1.11.1. пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що фінансовий кредит - кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Судом встановлено, що позика за договором б/н від 18.02.2008 року надається юридичній особі –Товариству з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»нерезидентом «Europa Real Estate Emergang Europe S.a.r.l»б/н (відповідно до договору про відступлення позики від 30.06.2009 р. всі права Кредитора по угоді від 18.02.2008 року перейшли до компанії «SOUTHTONE INVESTMENTS LIMITED») на визначений строк (встановлено строк та графік погашення боргу), для цільового використання (погашення технічних позик і дострокового погашення і виплати облігацій) та під відсоток, що відповідно становить      11% річних.

Суд констатує, що у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позика, яка надана позивачу за договором б/н від 18.02.2008 pоку, є фінансовим кредитом, відповідно оподаткування операцій з обліку заборгованості (продажу, умовного продажу) за договором позики б\н від 18.02.2008 року регулюється нормами підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»повинне визнати прибуток або збиток від такої операції.

При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення). В наслідок чого, позитивна або від'ємна курсова різниця, що виникає за результатом перерахунку цієї заборгованості за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду, та її балансовою вартістю, з метою оподаткування включаються до складу валових доходів або валових витрат платника податку.

Отже, курсові різниці, нараховані на дебіторську заборгованість (від'ємна різниця), визначену в іноземній валюті включаються до складу валових витрат підприємства.

Як наслідок, віднесення нарахованих курсових різниць на заборгованість в іноземній валюті по кредитному договору б/н, укладеному 18.02.2008 року з нерезидентом «Europa Real Estate Emergang Europe S.a.r.l»(відповідно до договору про відступлення позики від 30.06.2009 року всі права Кредитора по угоді від 18.02.2008 року перейшли до компанії «SOUTHTONE INVESTMENTS LIMITED»), до валових витрат відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 та 9 цього Закону.

Крім того, з урахуванням викладених обставин, суд  вважає, що віднесення нарахованих курсових різниць на заборгованість, визначену в іноземній валюті по кредитному договору б/н, укладеному 18.02.2008 року з нерезидентом «Europa Real Estate Emergang Europe S.a.r.l»(відповідно до договору про відступлення позики                              від 30.06.2009 року всі права Кредитора по угоді від 18.02.2008 року перейшли до компанії «SOUTHTONE INVESTMENTS LIMITED»), до валових витрат здійснено у відповідності з вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не призводить до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Згідно з нормами підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»збитки, що виникли за результатом перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній валюті, включаються до валових витрат платника податку.

Відповідно до Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143                           від 29.03.2003 року (надалі - Порядок № 143), зазначені збитки відображаються в рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємства.

Дослідивши розрахунок втрат від проведення балансової вартості заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»по кредиту в іноземній валюті, декларацію про прибуток та порівняльну таблицю розрахунку податкових зобов’язань, судом встановлено, що збитки у розмірі 29033807,00 грн, що виникли в 2008 році за результатом перерахунку заборгованості за договором позики б/н від 18.02.2008 pоку, вираженої в іноземній валюті, які відображено в рядку 04.13 Декларації про прибуток підприємства відповідних звітних періодів, включено до валових витрат платника податку в 2009 році в двох звітних періодах - в І кварталі 2009 року в розмірі 2670000,00 грн та в ІІ кварталі 2009 року в розмірі 26363807,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які не містять прямої заборони на проведення часткового перерахунку балансової вартості заборгованості по кредиту в іноземній валюті та часткове віднесення на валові витрати результатів такого перерахунку, суд вважає, що товариством з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»не порушено жодних норм при здійснені перерахунку балансової вартості заборгованості по кредиту в іноземній валюті на повну суму заборгованості, та при віднесені до валових витрат не всю сума збитків відразу, а двома частинами у вказаних вище податкових періодах і розмірах.

Згідно норм підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»  протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Як наслідок, самостійно виявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»помилка щодо не відображення у складі валових витрат 2008 року збитків, отриманих в 2008 році в результаті перерахунку заборгованості по кредиту в іноземній валюті за договором б/н від 18.02.2008 p., відображена у складі валових витрат 1 та 2 кварталів 2009 року в рядку 04.13 Декларацій про прибуток підприємств. Порядок виправлення платником податку помилок, самостійно виявлених ним у показниках раніше поданої податкової декларації, визначено пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"        від 21.12.2000 pоку № 2181-ІІІ, який втратив чинність з 1 січня 2011 року (далі -               Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до частини 2 пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої податкової декларації здійснюється з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону.

Крім того, згідно з положеннями пункту 5.1. статті 5 Закону № 2181-ІІІ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Статтею 15 Закону № 2181-ІІІ, строк давності визначається днем не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, виправлення самостійно виявлених платником податку помилок у показниках раніше поданої податкової декларації з податку на прибуток повинне здійснюватися шляхом включення витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв‘язку з допущенням помилок, у розрахунку податкового зобов'язання  за податковий період, у якому їх виявлено.

Порядком № 143 передбачено, що самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів відображаються в рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства, а скориговані валові витрати визначаються як сума рядків 04 та 05 Декларації про прибуток підприємства.

Крім того, суд стосовно вказаного в акті перевірки відповідачем порушення, щодо відображення самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів в рядку 04.13 замість рядка 05.2 зазначає, вважає, що дане відображення не вплинуло на об'єкт оподаткування, оскільки значення рядків 04.13 та 05.2 приймають участь у розрахунку розміру скоригованих валових витрат підприємства відповідного періоду.

Таким чином, на підставі наявних матеріалів справи, розрахунків поданих відповідачем суд погоджується з доводами позивача про те, що висновки Акту перевірки щодо заниження позивачем сум податку на прибуток за І квартал 2009 року                              в сумі 667500,00 грн, та IV квартал 2009 року в сумі 243865,00 грн, в загальній                    сумі 911364,00 грн, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в розмірі 25338350,00 грн та за І квартал 2010 року в розмірі 25388350,00 грн, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статей 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Виходячи зі змісту позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

   П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 8 лютого 2010 року № 0000772301/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя:                               (підпис)                                        А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 05.04.2011 року