Рішення

від 05.07.2011 по справі 44/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/23

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.07.11 р.                                                                                 Справа № 44/23                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді   Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання  Тітовій С.С.

Розглянувши матеріали справи за позовом Донецького комунального підприємства „ФАРМАЦІЯ”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕРФЕКТ ПРОДУКТ” м. Донецьк

про стягнення 62 910 грн. 62 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Лищук І.В. - юрисконсульт

від відповідача: Варнавська Н.О. – юрисконсульт

              Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.04.11р. справу №44/23 було передано на  розгляд судді Підченко Ю.О.

              За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів,  які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15  (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України,  і знайшло своє відображення  в ухвалі суду від 21.06.11р.

                 З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 11 год. 40 хвил. 05.07.11р. до 15.год. 30 хвил. 05.07.11р. було оголошено перерву. Вказані дії суду відповідають вимогам частини 3 ст. 77 ГПК України, та знайшли  своє відображення у протоколі судового засідання від 05.07.11р. згідно статті 81-1 ГПК України.

           СУТЬ СПОРУ:  

                        Донецьке комунальне підприємство „ФАРМАЦІЯ” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „ ПЕРФЕКТ ПРОДУКТ” про стягнення  з останнього основного боргу з орендної плати  в сумі 27 384 грн. 29 коп. та вартості комунальних послуг в сумі 33 553 грн. 56 коп. згідно договору оренди приміщень №6/09 від 30.04.09р.

        Відповідач позовні вимоги не визнав,  мотивуючи їх наступними запереченнями, зокрема:

·           на час розгляду спору відповідачем не отримано клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог;

·           дійсно між сторонами було укладено договір оренди приміщень №6/09 від 30.04.09р., далі Договір №1. На виконання  умов  вказаного договору, як стверджує  відповідач   сторони 30.04.09р.  уклали договір №6/6/09 про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, далі Договір №2.;

·           об'єктом оренди Договору №1 відповідно до вимог пункту 2.1 є нежитлове приміщення загальною площею 309,5 кв.м., яке розташоване на першому поверсі складу №6  та відповідає викопіюванню поверхового плану, і знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, б.5 а;

·          втім, об'єктом оренди Договору №2  згідно пункту 1.1,  є  - нежитлове приміщення  загальною площею 390,50 кв.м.,  однак розміщене на третьому поверсі будівлі, відповідно до плану розміщення приміщення, згідно Договору  №1, укладеного між сторонами, і знаходиться за адресою:м. Донецьк, вул. Баумана, б. 5а  ( склад №6);

·          відповідач неодноразово в усній формі звертався до позивача щодо корегування зазначеною у Договорі №2 займаної площі, ставив до відома неотримання ним  рахунків  на сплату комунальних послуг за вересень та жовтень 2009 року, як це передбачено у пункті 3.7 Договору №1, і відображено у додатку №2 до вказаного договору.  Крім того, позивачем за період дії Договору №1 самостійно збільшувався розмір орендної плати, але підстави для її збільшення письмово на листі не надавалися;

·          наданий позивачем розрахунок зі сплати комунальних платежів не співпадає з додатком №2 до позовної заяви. Зокрема, у розрахунках за листопад та грудень 2009 року використовувалася орендна площа приміщення у розмірі 355, 90 кв.м., яку не було погоджено з Орендарем, що суперечить  умовам Договору №1;

·          з метою з'ясування  порушених прав  позивача, відповідач клопоче перед судом про витребування від позивача додаткових доказів, які можуть вплинути на   предмет спору та винесення остаточного рішення у справі.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача,  заперечення відповідача, суд встановив:

  До прийняття рішення у справі, позивач відповідно до вимог статті 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог, у зв'язку з чим намагається стягнути з відповідача:

ь          основний борг з орендних платежів в сумі  29 357 грн. 68 коп. за період з  червня 2010 року по листопад 2010 року;

ь          вартість комунальних послуг в сумі  33 552 грн. 94 коп. за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року.

             Збільшуючи свої позовні вимоги, позивач наполягає на тому, що заборгованість з орендних платежів та комунальник послуг виникла саме за Договором №1.  Натомість, заперечення відповідача про утворення заборгованості  з орендної плати та комунальним послугам  саме за Договором  №2, є – хибними,  і повинно бути  розглянуто судом, як зловживанням  останнім своїми процесуальними правами, у тому числі умисним затягуванням судового процесу.  Так, його ствердження про необхідність надання  суду розшифровки відносно рахунків щомісячних платежів за обслуговування будівлі, та інших нарахувань, у розрізі вказаного договору є безпідставним, оскільки такі вимоги в Договорі  №2  не визначені сторонами. Вказана розшифровка  є внутрішнім документом позивача, яка відображує економіко–правовий аналіз даних бухгалтерського обліку і статистичної звітності підприємства, та підтверджують факт проведення між сторонами господарських зобов'язань.

      Позов мотивовано тим, що 30.04.09р. між Донецьке комунальне підприємство „ФАРМАЦІЯ”, далі - Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „ПЕРФЕКТ ПРОДУКТ”, далі - Орендар,  був укладений договір оренди  приміщень №6/09, згідно якому Орендарю було передано в оренду приміщення загальною площею 309,5 кв.м.,  яке розміщене на першому поверсі складу №6, згідно викопіювання з поверхового плану, та розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана,  б. 5а. Мета передачі майна в оренду - для розміщення складу, що відображено у пункті 1.1  Договору №1.  Відповідно до  Додаткової угоди №1 від 30.04.10р. сторонами  продовжено строк дії Договору №1 до 30.04.11р., що відповідає  вимогам статті 764 ЦК України.

Вартість  об'єкту оренди, опис технічного стану об'єкту оренди визначено у пункті 2.2  Договору №1,  відображено в акті прийому - передачі майна від  30.04.09р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій. Згідно пункту 2.5. Договору №1 описання технічного стану майна на дату його передачі Орендарю, склад  за переліком визначено в акті приймання-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток №2). За актом прийому-передачі від 14.11.10р. майно було повернуто Орендарем на адресу Орендодавця, без зауважень та пропозицій.

Пунктом 3.2 Договору №1 передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний  місяць, а питання зміни її розміру відображені у пункті 3.3  Догвору №1  за допомогою методики розрахунку орендної плати, цін, тарифів, інших випадках, встановлених законодавством України.

 Орендна плата сплачується починаючи з дати підписання договору. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту прийому-передачі при  поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві ( пункт 3.5 Договору №1). Незалежно від наслідків  господарської діяльності Орендодавця, орендна плата сплачується Орендарем  на рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця ( пункт 3.6 Договору №1).

Окремо сторонами визначені умови сплати вартості комунальних послуг. Так відповідно до вимог пункту 3.7 Договору №1 встановлено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибуткової території, послуг охорони, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання  та внутрішньо – будинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується Орендарем  окремо на підставі пред'явленого   Орендодавцем рахунку.

              Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що свої зобов'язання  за договором оренди Орендар не виконав, внаслідок  чого за  ним, за період з  червня 2010 року по листопад 2010 року утворився  основний борг з орендних платежів в сумі  29 357 грн. 68 коп.  та вартість комунальних послуг в сумі  33 552 грн. 94 коп. з вересня 2009 року по листопад 2010 року, які позивач  і намагається стягнути з нього.

Надавши кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи з наступного:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

            Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною другою вказаної статті передбачено можливість перегляду розміру орендної плати за згодою сторін у терміни, встановлені договором.. У спеціальному законі можуть бути передбачені інші мінімальні терміни перегляду розміру платежів для окремих видів оренди і для оренди окремих видів майна.  Крім того, додаткові зміни умов договору передбачені ст.ст. 181, 188 ГК України.

       На час слухання спору по даній справі відповідач не надав суду докази вирішення у встановленому законом порядку спірних питань, зокрема:

Ш           прагнення сторін змінити або розірвати  Договір №1 відповідно до вимог ст.ст.  651, 783, 784 ЦК України та приписів ст. 188 ГК України ;

Ш          передачі спору на вирішення  господарського суду, на підставах ухилення позивача від внесення змін до договору  у частині спірної площі тощо;

Ш          щодо умов перегляду, зміни (індексації) розміру плати за користуванням майном, у тому числі її зменшення за наявністю виняткових обставин, як це зазначено у частині другої статті 762 ЦК України та частині другої статті 283 ГК України.  Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, про наступне:

Ш          розбіжності у пункті 1.1 Договору №2 та  пункту 2.1 Договору №1 підтверджують знаходження спірного майна за адресою м. Донецьк, вул. Баумана,  б. 5а, склад №6, і не впливає на розмір орендної плати, оскільки за актом прийому-передачі  від 30.04. 09р. у користування Орендаря було передано приміщення загальною площею 390,50 кв.м. Крім того, вказані умови договорів  погоджені сторонами, і під час виконання договору не були предметом розгляду в суді;

Ш           усне звернення відповідача до позивача про наявність розбіжностей щодо розміру орендної плати,  можливого корегування площі  спірного приміщення, не отримання рахунків за вересень, жовтень та листопад 2009 року не приймається судом до уваги, оскільки  на час судового процесу позивачем надані докази надіслання на адресу відповідача спірних рахунків та обов'язок відповідача здійснити  оплату орендних платежів, у тому числі вартості комунальних послуг за користування майном.  Слід зазначити, що безпосередньо у судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання власноруч спірного рахунку за листопад 2009 року на сплату комунальних платежів;

Ш           посилання учасників судового процесу на неможливість здійснити звіряння розрахунків по спірним сумам  розглядається судом згідно вимог статті 42 ГК України, яка встановлює поняття підприємництва,  як-то  здійснення на свій ризик самостійної господарської діяльності  з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку тощо;

Ш           акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо. Первинні документи, у тому числі докази отримання рахунків відповідачем підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за договором оренди, та  виникнення дебіторської заборгованості у позивача, та відповідно - кредиторської заборгованості у відповідача;

Ш          необхідність витребування від позивача додаткових доказів згідно статті 38 ГПК України, спростовується тим, що у клопотанні обов'язково повинні бути  зазначені обставини, що перешкоджають наданню таких доказів, підстави, з яких випливає, що ці докази має підприємство, у тому числі обставини, які можуть підтвердити вказані докази. Відповідно до вимог частини четвертої  вказаної вище статті суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону;

Ш           причини неотримання додаткових доказів, відповідач пов'язує з неотриманням заяви про збільшення розміру позовних вимог, відсутністю розшифровок рахунків на сплату комунальних  та інших платежів,  письмових пояснень відносно  нарахованих комунальних послуг за вересень, жовтень 2009 року площу 355,90 кв.м., використання такої площі без погодження з відповідачем;

Ш          вказані доводи позивача спростовуються тим, що матеріали справи містять посилання на спірні докази, які відображені  у позовній заяві за переліком, у додатках, містять докази їх надіслання  на адресу відповідача, у тому числі  спірну заяву про збільшення позовних вимог, яку  надіслано  листом на адресу відповідача листом з описом вкладення від 18.06.11р. та поштової квитанцією від  18.06.11р.

В силу  статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

            Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  Позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов договору оренди. Відповідач доказів погашення боргу з орендної плати та комунальних платежів суду не надав.

З урахуванням вказаних обставин, позовні вимоги  щодо стягнення з відповідача основний борг з орендних платежів в сумі  29 357 грн. 68 коп. за період з  червня 2010 року по листопад 2010 року та вартість комунальних послуг  в сумі  33 552 грн. 94 коп. за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту в сумі 629 грн. 10 коп. та забезпеченню судового процесу  в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі – товариство з обмеженою відповідальністю „ ПЕРФЕКТ ПРОДУКТ”  згідно приписів статті 49 ГПК України.

Позивач платіжним дорученням  №1024 від 15.06.11р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 0,28 грн., а тому згідно пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 „ Про державне мито”, статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.

             У судовому засіданні, яке відбулося 05.07.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599,  627, 638, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 180,181, 193, 283, 286 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 42, 43, 33, 34, 36, 43, 44,  49,  69, 77, 82, 82-1, 84, ч.ч,  2,3  ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Донецького комунального підприємства „ФАРМАЦІЯ” до товариство з обмеженою відповідальністю „ПЕРФЕКТ ПРОДУКТ” -  задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕРФЕКТ ПРОДУКТ”,  83037, м. Донецьк, вул. Кірова, 90 , 11-А,  р/р 26002011000890 в ВАТ „ БТА Банк”, МФО 321723, ід. код 35204552, на користь:

-          Донецького комунального підприємства „ФАРМАЦІЯ”, 83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 5 - а, р/р 26005380042000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, ід. код 0197662,   основний борг з орендних платежів в сумі  29 357 грн. 68 коп., вартість комунальних послуг  в сумі  33 552 грн. 94 коп.., витрати по сплаті державного мита в сумі 629 грн. 10 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3.          Повернути  Донецькому комунальному підприємству „ФАРМАЦІЯ”, 83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 5- а, р/р 26005380042000 в ЗАТ „Донгорбанк”, м. Донецьк, МФО 334970, ід. код 0197662,    зайве сплачене державне мито в сумі 0,28 грн. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області або довідка цього суду.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                               Підченко Ю.О.           

        Повний текст рішення складено –05.07.11р.