Постанова

від 12.07.2011 по справі 5013/220/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5013/220/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 року                                    Справа №  5013/220/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Вечірка І.О. (доповідач)    

суддів: Лисенко О.М., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  не з”явився;

від відповідача:  не з”явився;

розглянувши апеляційну скаргу Знам”янської об”єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду  Дніпропетровської  області від  20.05.11р. у справі  №5013/220/11

за заявою Знам”янської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Знам”янка Кіровоградської області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Росман”, м. Знам”янка Кіровоградської області

про банкрутство відсутнього боржника

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2011 року (суддя Деревінська Л.В.) провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Росман” припинено; визнано закінченою дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника; скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Росман” відчужувати у будь-який спосіб належних боржнику на праві власності основних засобів (фондів) та вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника.

Ухвала господарського суду прийнята на підставі ст.40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та мотивована тим, що визначені Знам”янською об'єднаною державною податковою інспекцією (далі Знам”янська ОДПІ) грошові вимоги до боржника складаються з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства і не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, ініціюючий кредитор Знам”янська ОДПІ оскаржує її в зв”язку з невідповідністю висновків господарського суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального  права. Просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та передати справу на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

-          при здійсненні провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника грошове зобов”язання ТОВ “Росман” має обраховуватись у відповідності з визначенням, яке наводиться в п.14.1.39. статті 14 Податкового кодексу України, а саме з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності;

-          припиняючи провадження у справі господарський суд керувався п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору. З таким висновком суду не можна погодитись з огляду на те, що  податковий борг ТОВ “Росман” на загальну суму           1 190 грн. 00 коп. виник і існує, а тому предмет спору між сторонами є.

Представник кредитора у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги і просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду та передати справу на розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Представник боржника заперечує проти апеляційної скарги і просить ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

        Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з”ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з  наступного.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Росман”, порушено ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2011 року за наявності ознак, передбачених ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за заявою Знам”янської об'єднаної державної податкової інспекції.

Як на підставу порушення справи про банкрутство вказаного боржника Знам”янська об”єднана державна податкова інспекція посилалась на факт неподання боржником податкової звітності, наявність несплаченої  суми 1 190 грн. 00 коп.  штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на прибуток.

Господарський суд, порушивши провадження у справі зобов'язав ініціюючого кредитора надати суду докази наявності за боржником податкового боргу без врахування пені та штрафних санкцій.

Витребувані господарським судом докази наявності за боржником заборгованості зі сплати податків (недоїмки) ініціюючим кредитором не надано.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Окрім передбачених у вказаній статті особливостей, обов'язковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство наявність безспірних вимог до боржника.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" (далі - Закон) визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі статтею 13 Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Таким чином, Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство до складу грошового зобов'язання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються  недоїмка  (пеня  та  штраф).

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, судом першої інстанції зроблений правомірний висновок, що такі вимоги не можуть зараховуватися до складу грошових зобов'язань, які покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство.

За змістом статті 1 Закону про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України  "Про виконавче провадження".

Юридичне значення при порушенні справи про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора –ДПІ має факт наявності податкового боргу платника податків, а Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

За таких умов, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що несплата боржником лише штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі про банкрутство у випадках, зокрема, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках судам рекомендовано припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п.7 ч.1. ст. 40 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України (п.36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. “Про судову практику в справах про банкрутство”).

За викладених обставин, господарський суд Кіровоградської області правомірно припинив провадження у справі на підставі п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що  ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, а тому підстави для скасування вказаної ухвали відсутні. В зв”язку з цим, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2011р. має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Знам”янської ОДПІ без задоволення.

Керуючись статтями ст.ст.99,101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2011 року у справі               № 5013/220/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Знам”янської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кіровоград  без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           І.О. Вечірко      

Суддя                                                                                  О.М. Лисенко          

Суддя                                                                                  А.О. Логвиненко