Постанова

від 12.07.2011 по справі 5016/1432/2011(16/113)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р. Справа № 5016/1432/2011(16/113)

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

Головуючого судді: С авицького Я.Ф.

Суддів: Глад ишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Мартинюк К.В.

за участю представників ст орін в судовому засіданні ві д 12.07.2011р. :

від позивача: ОСОБА_3, д овіреність №1 від 10.05.2011р.;

від відповідача: не з' явилися;

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4

на рішення господарсь кого суду Миколаївської обла сті

від 01 червня 2011 року

по справі №5016/1432/2011 (16/113)

за позовом: Фермерськог о господарства «ОСОБА_5»

до відповідача Ф ізичної особи - підприємц я ОСОБА_4

про стягнення 26049,27 грн.

Сторони належним ч ином повідомлені про час і мі сце засідання суду.

Повна фіксація судового п роцесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та с т. 4-4 Господарського процесуал ьного кодексу України.

В судовому засіданні 12.07.2011р. в ідповідно до ст. 85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни проголошено вступну т а резолютивну частини постан ови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.06.2011р. по справі №5016/1432/2011 (16/113) (су ддя В.Д. Фролов) частково задов олено позовні вимоги ФГ «ОС ОБА_5»до ФО-П ОСОБА_4 про с тягнення 26049,27 грн.: стягнуто з ві дповідача на користь позивач а 20000 грн. боргу за договором по зики, 3496,64 грн. інфляційних втра т, 850 грн. 3% річних, 736,92 грн. пені, 250,83 г рн. витрат на оплату державно го мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, у решті поз овних вимог відмовлено, з пос иланням на те, що відповідаче м належним чином не виконано умов договору про надання фі нансової позики, укладеного між ФГ «ОСОБА_5»та ФО-П О СОБА_4 від 24.03.2009р., щодо своєчас ного повернення позики у стр ок до 30.12.2009р.. Відповідно до ст. ст . 625, 1046, 1049, 1055, 1066 Цивільного кодексу України з відповідача підляг ає стягненню борг у сумі 20000 грн ., інфляційні втрати у сумі 3496,64 г рн., 850 грн. 3% річних.. Крім того, п.3 .1 договору фінансової позики від 24.03.2009р. передбачено, що пози чальник за несвоєчасне перер ахування (повернення) позики , згідно з п.2.2 Договору, сплачує пеню в розмірі облікової ста вки НБУ за кожен день простро чення, під час розгляду справ и позивач уточнив позовні ви моги в частині стягнення штр афних санкцій, зокрема зменш ив розмір пені до 736,92 грн., який п рийнятий судом як обгрунтова ний.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апел яційного господарського суд у звернувся ФО-П ОСОБА_4 з а пеляційною скаргою, в якій ві дповідач просить скасувати р ішення господарського суду М иколаївської області від 01.06.201 1р. по справі №5016/1432/2011 (16/113) та прийня ти нове рішення, яким відмови ти у задоволенні позову, моти вуючи це тим, що господарськи м судом першої інстанції не п рийнято до уваги той факт, що п озичальником - ФО-П ОСОБА_4 не отримано на розрахунков ий рахунок позики - грошових к оштів у сумі 20000 грн., оскільки в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про пере рахування позивачем грошови х коштів на рахунок фізичної особи - ОСОБА_4, а не суб' єкта підприємницької діяльн ості, за таких обставин відпо відач не мав фінансових зобо в' язань за даним договором надання фінансової позики.

Розглянувши матеріали спр ави та доводи апеляційної ск арги ФО-П ОСОБА_4, заслухав ши представників сторін, пер евіривши правильність юриди чної оцінки встановлених фак тичних обставин справи, заст осування господарським судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права при прийнятті рішення , колегія суддів Одеського ап еляційного господарського с уду вважає, що апеляційну ска ргу слід задовольнити частко во, а рішення господарського суду першої інстанції - змі нити, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали спра ви, колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду встановила, що 24.03.2009р. між ФГ «ОСОБА_5»(позикодавець ) та ФО-П ОСОБА_4 (позичальни к) укладено договір фінансов ої позики, відповідно до умов якого ФГ «ОСОБА_5»зобов' язалося надати ФО-П ОСОБА_4 грошову позику в сумі 20000 грн. п ротягом періоду з 24.03.2009р. по 27.03.2009р ., а позичальник зобов' язавс я повернути вказану суму в по вному обсязі у строк до 30.12.2009р. (п . 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору видача позики мала здійснюватися ш ляхом перерахування коштів н а поточний рахунок або готів кою позичальнику.

Пунктом 2.2 договору встанов лено, що повернення суми пози ки буде здійснено позичальни ком шляхом перерахувань на п оточний рахунок або внесення в касу позикодавця в термін д о 30.12.2009р. на суму фактично одерж аної позики.

Як свідчать матеріали спра ви, 25.03.2009р. ФГ «ОСОБА_5»перера хувало платіжним дорученням №6 (арк. спр. 10) ФО-П ОСОБА_4 20000 г рн..

Між тим, як свідчать матеріа ли справи, ФО-П ОСОБА_4 у стр ок до 30.12.2009р. позику у розмірі 20000 г рн. не повернув, наведене стал о підставою для звернення ФГ «ОСОБА_5»до господарсько го суду Миколаївської област і з позовною заявою до ФО-П О СОБА_4 про стягнення 26049,27 грн., з яких : 20000 грн. заборгованості за договором фінансової поз ики, 3496 грн. інфляційних втрат, 850 грн. 3% річних та 1702,63 грн. пені.

Під час розгляду справи в го сподарському суді Миколаївс ької області ФГ «ОСОБА_5»н адало уточнений розрахунок п ені, в якому просило господар ський суд стягнути з відпові дача пеню у розмірі 736,92 грн..

Дослідивши обставини спра ви, апеляційний господарськи й суд дійшов наступних висно вків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладе но договір фінансової позики .

Відповідно до ст. 1046 Ци вільного кодексу України за договором позики одна сторон а (позикодавець) передає у вла сність другій стороні (позич альникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим и ознаками, а позичальник зоб ов' язується повернути пози кодавцеві таку ж суму грошов их коштів (суму позики) або так у ж кількість речей того ж род у та такої ж якості.

За ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільног о кодексу України позичальни к зобов' язаний повернути по зикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або р ечі, визначені родовими озна ками, у такій самій кількості , такого самого роду та такої с амої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені дог овором, позика вважається по вернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначе них родовими ознаками, або за рахування грошової суми, що п озичалася, на його банківськ ий рахунок.

Матеріали справи сві дчать про те, що ФГ «ОСОБА_5 »належним чином виконало ум ови договору фінансової пози ки, надавши 25.03.2009р. ФО-П ОСОБА_4 грошову позику у сумі 20000 грн. у строк до 27.03.2009р., між тим, ФО-П О СОБА_4 зобов' язання за дан им договором щодо повернення позики у строк до 30.12.2009р. не вико нав.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлено , що якщо позичальник своєчас но не повернув суму позики, ві н зобов' язаний сплатити гро шову суму відповідно до ст. 625 ц ього Кодексу.

Згідно зі ст. 193 Господарськ ого кодексу України суб' єкт и господарювання та інші уча сники господарських відноси н повинні виконувати господа рські зобов' язання належни м чином відповідно до закону , інших правових актів, догово ру, а за відсутності конкретн их вимог щодо виконання зобо в' язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, н еобхідних для належного вико нання нею зобов' язання, вра ховуючи інтереси другої стор они та забезпечення загально господарського інтересу. Пор ушення зобов' язань є підста вою для застосування господа рських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законам и або договором. Не допускаєт ься одностороння відмова від виконання зобов' язань, крі м випадків, передбачених зак оном, а також відмова від вико нання або відстрочка виконан ня з мотиву, що зобов' язання другої сторони за іншим дого вором не було виконано належ ним чином.

Такі ж самі положення містя ться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного к одексу України, за якими зобо в' язання мають виконуватис ь належним чином відповідно до умов договору.

Станом на 13.05.2011р. забор гованість ФО-П ОСОБА_4 пер ед ФГ «ОСОБА_5»становить 2 0000 грн..

Не приймаються до уваги ап еляційного господарського с уду доводи скаржника - ФО-П ОСОБА_4, викладені в апеляці йній скарзі, про те, що позичал ьником - ФО-П ОСОБА_4 не от римано на розрахунковий раху нок позики - грошових коштів у сумі 20000 грн., оскільки в матері алах справи містяться докази , які свідчать про перерахува ння позивачем грошових кошті в на рахунок фізичної особи - ОСОБА_4, а не суб' єкта під приємницької діяльності, за таких обставин відповідач не мав фінансових зобов' язань за даним договором надання ф інансової позики, з огляду на те, що матеріали справи спрос товують вказані доводи скарж ника.

Так, в рахунку №2 від 25.03.2009р. (арк . спр. 11) позичальник ФО-П ОСОБ А_4 вказав саме цей розрахун ковий рахунок: р/р №НОМЕР_2 у ВАТ «Райффайзен банк Аваль »МФО 326182 код ЄДРПОУ №НОМЕР_1 , підставу для перерахування грошових коштів - фінансова позика згідно з договором ві д 24.03.2009р. та розмір - 20000 грн..

Враховуючи вищенаве дене, апеляційний господарсь кий суд вважає вірним виснов ок господарського суду першо ї інстанції про задоволення позовної вимоги ФГ «ОСОБА_5 »про стягнення з ФО-П ОСОБ А_4 заборгованості за догов ором фінансової позики у роз мірі 20000 грн..

Оскільки матеріалами справи підтверджується прос трочення виконання зобов' я зання ФО-П ОСОБА_4 за догов ором фінансової позики від 24.0 3.2009р., ФГ «ОСОБА_5»правомірн о нарахувало відповідачу на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного к одексу України інфляційні вт рати та 3% річних.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено , що боржник не звільняється в ід відповідальності за немож ливість виконання ним грошов ого зобов' язання, боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, на вим огу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також 3% річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Між тим, апеляційний господарський суд, перевіри вши розрахунки позивача інфл яційних втрат та 3% річних, дій шов висновку про їх невідпов ідність вимогам чинного зако нодавства та обставинам спра ви, у зв' язку з чим здійснив в ласні розрахунки, за якими ін фляційні втрати за період з с ічня 2010 року по травень 2011 року с тановлять 3371,52 грн. (20000 грн. х 101,8% х 101 ,9% х 100,9% х 101,2% х 102,9% х 100,5% х 100,3% х 100,8% х 101% х 100,9% х 101,4% х 101,3% х 100,8% = 23371,52), 3% річних - 31.12.2009р. п о 12.05.2011р. (499 днів) - 818,63 грн..

За таких обставин, апе ляційний господарський суд д ійшов висновку про те, що позо вні вимоги про стягнення інф ляційних втрат та 3% річних під лягають частковому задоволе нню, а саме : інфляційні втрати - у сумі 3371,52 грн., 3% річних - в су мі 818,63 грн..

Крім того, ФГ «ОСОБА _5» просило господарський с уд Миколаївської області стя гнути з ФО-П ОСОБА_4 за несв оєчасне виконання грошового зобов' язання пеню в сумі 736,92 грн..

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарсь кого кодексу України учасник и господарських відносин нес уть господарсько-правову від повідальність за правопоруш ення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських са нкцій на підставах і в порядк у, передбаченому цим Кодексо м, іншими законами та договор ом.

У сфері господарювання зас тосовуються наступні господ арські санкції: відшкодуванн я збитків, штрафні санкції, оп еративно господарські санкц ії (ч. 2 ст. 217 Господарського код ексу України).

Статтею 218 Господарського к одексу України передбачено, що підставою господарсько-пр авової відповідальності уча сника господарських відноси н є вчинене ним правопорушен ня у сфері господарювання. Уч асник господарських відноси н відповідає за невиконання або неналежне виконання госп одарського зобов' язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, я кщо не доведе, що ним вжито усі х залежних від нього заходів для недопущення господарськ ого правопорушення. У разі як що інше не передбачено закон ом або договором, суб' єкт го сподарювання за порушення го сподарського зобов' язання несе господарсько-правову в ідповідальність, якщо не дов еде, що належне виконання зоб ов' язання виявилося неможл ивим внаслідок дії неперебор ної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення госпо дарської діяльності. Не вваж аються такими обставинами, з окрема, порушення зобов' яза нь контрагентами правопоруш ника, відсутність на ринку по трібних для виконання зобов' язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів .

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного к одексу України, якщо за поруш ення зобов' язання встановл ена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у по вному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського коде ксу України штрафними санкці ями у цьому Кодексі визнають ся господарські санкції у ви гляді грошової суми (неустой ка, штраф, пеня), яку учасник го сподарських відносин зобов' язаний сплатити у разі поруш ення ним правил здійснення г осподарської діяльності, нев иконання або неналежного вик онання господарського зобов ' язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного к одексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислю ється у відсотках від суми не своєчасно виконаного зобов' язання за кожен день простро чення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закон у України «Про відповідальні сть за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань»плат ники грошових коштів сплачую ть на користь одержувачів ци х коштів за прострочення пла тежу пеню в розмірі, що встано влюється за згодою сторін, ро змір пені, передбачений ст. 1 ц ього Закону, обчислюється ві д суми простроченого платежу та не може перевищувати подв ійної облікової ставки Націо нального банку України, що ді яла у період, за який сплачуєт ься пеня.

Умовами договору, зо крема п. 3.1, передбачено, що пози чальник за несвоєчасне перер ахування (повернення позики) згідно з п. 2.2 договору сплачує пеню в розмірі подвійної обл ікової ставки НБУ за кожний д ень прострочення платежу.

Згідно з уточненим ро зрахунком пені ФГ «ОСОБА_5 »розмір пені за період з 01.12.2010р . по 12.05.2011р. становить 736,92 грн., прот е апеляційним господарським судом не приймається до уваг и період нарахування пені, ви значений позивачем в уточнен ні розрахунку, оскільки пози вачем не враховано вимог ч. 6 с т. 232 Господарського кодексу У країни, якою передбачено, що н арахування штрафних санкцій за прострочення виконання з обов' язання, якщо інше не вс тановлено законом або догово ром, припиняється через шіст ь місяців від дня, коли зобов' язання мало бути виконано.

Як вбачається з умов догов ору, строк виконання зобов' язання повинен був настати 30.1 2.2009р., між тим, відповідачем зоб ов' язання виконано не було, у зв' язку з чим нарахування пені повинно було розпочати ся з 31.12.2009р. та закінчитися 30.06.2010р..

Таким чином, апеляційним г осподарським судом приймаєт ься до уваги розрахунок пені , доданий до позовної заяви, в межах шестимісячного строку , та стягненню з відповідача п ідлягає у розмірі 736,92 грн., визн ачена саме позивачем, оскіль ки апеляційний господарськи й суд не може виходити за межі позовних вимог, визначених п озивачем.

Враховуючи вищенаведене , колегія суддів Одеського ап еляційного господарського с уду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задо вольнити частково, а рішення господарського суду Миколаї вської області від 01.06.2011р. по сп раві №5016/1432/2011 (16/113) - змінити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, апеляцій ний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задов ольнити частково.

Рішення господарського су ду Миколаївської області від 01.06.2011р. по справі №5016/1432/2011 (16/113) змінит и, виклавши п. 2 резолютивної ч астини рішення в наступній р едакції:

Стягнути з фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_4 (АДРЕС А_1, Код ДРФО НОМЕР_1) на ко ристь фермерського господар ства «ОСОБА_5»(Миколаївсь ка обл., Веселінівський район , с. Нововоскресенка, вул. Моло діжна, 43, р/р 260021187772 у «Райффайзен Б анк «Аваль»у м. Києві, МФО 380805, ко д ЄДРПОУ 35130884) 20000 (двадцять тисяч гривень ) боргу за договором п озики; 3371 (три тисячі триста сім десят одна) грн. 52 коп. інфляцій них втрат; 818 грн. (вісімсот вісі мнадцять) грн. 63 коп. 3% річних; 736 (с імсот тридцять шість) грн. 92 ко п. пені; 249 (двісті сорок дев' ят ь) грн. 27 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять п' ять) грн . 83 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

В іншій частині рішення гос подарського суду Миколаївсь кої області від 01.06.2011р. по справ і №5016/1432/2011 (16/113) залишити без змін.

Стягнути з фермерського го сподарства «ОСОБА_5»(Мико лаївська обл., Веселінівськи й район, с. Нововоскресенка, ву л. Молодіжна, 43, р/р 260021187772 у «Райфф айзен Банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805, код ЄДРПОУ 35130884) на корист ь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, Код ДР ФО НОМЕР_1) витрати по спла ті державного мита за поданн я апеляційної скарги у розмі рі 5 (п' ять) грн. 61 коп..

Зобов' язати господарськи й суд Миколаївської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів стор ін.

Постанова набирає законно ї сили з дня її проголошення т а може бути оскаржена в касац ійному порядку.

Повний текст постанови скл адено та підписано 15.07.2011р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.