Рішення

від 05.07.2011 по справі 11/31

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/31

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.07.11 р.                                                                                 Справа № 11/31                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Алекс Ком ЛТД», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала Трейд АВС», м. Донецьк

про стягнення  77723,65грн.    

Суддя  Соболєва С.М.          

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Алекс Ком ЛТД», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала Трейд АВС», м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 66185,60грн., пені в сумі 5059,12грн., інфляційних витрат в сумі 4765,36грн. та 3% річних в сумі 1703,57грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного дистриб'юторський  договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  66185,60грн.

В заяві від 30.05.2011р. (вх.. №02-41/20871) позивач підтримує позовні вимоги та не заперечує проти винесення рішення без участі представника позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 10.02.2011р. (вх.. №02-41/17555) позов визнає частково, а саме в сумі боргу у розмірі 66185,60грн. та у сумі пені у розмірі 5059,12грн. В клопотанні від 10.06.2011р. (вх. №02-41/23218) відповідач вдруге зазначив, що із сумою боргу погоджується повністю.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма „Апекс Ком ЛТД” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Гала-Трейд АВС” (Дистриб'ютор) 28 липня 2008р. укладено дистриб'юторський договір №28/07-08G/318, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Дистриб'ютора товар, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти товар, оплатити його та займатися його розповсюдженням (дистриб'юцією) відповідно до умов укладеного договору, додатків до договору та додаткових угод.

Відповідно до п. 2.2.1 договору Дистриб'ютор зобов'язаний  прийняти та оплатити товар в порядку та строки, передбачені даним договором.

Згідно із п. 5.1. договору ціна товару, визначається в Додатку №2 до укладеного договору.

В п. 5.2. договору сторони встановили порядок оплати товару, а саме: оплата із відстроченням платежу 60 календарних днів від дати поставки товару; сума кредитної лінії 200тис. грн.

За приписами п. 8.2. договору за порушення строків проведення розрахунків, передбачених п. 5.2. договору, Дистриб'ютор сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р. У разі, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення дії даного договору не повідомила письмово другу сторону про намір розірвати даний договір, строк дії договору автоматично продовжується на один календарний рік. (п. 10.1-10.2. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. До матеріалів справи сторонами не надано доказів письмового звернення про розірвання договору, у зв'язку із чим за висновком суду даний договір є пролонгованим.

12.09.2008р. між тими же сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до договору №28/07-08G/318 відповідно до якої п. 5.2. договору виклали в наступній редакції: сума кредитної лінії складає 400тис.грн.

У період з 01.08.2008р. по 25.03.2010р. позивачем було поставлено на адресу відповідача товар всього на загальну суму 1501005,90грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 32-90). Кожна видаткова накладна містить найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ та ціну з ПДВ, загальну суму накладної. Кожна видаткова накладна підписана представником відповідача та скріплена печаткою підприємства.

Частина товару відповідачем була повернута, всього на суму 11873,47грн., що підтверджується поворотними накладними: №ДОН-00049 від 13.10.2009р. на суму 976,32грн., №ДОН-00050 від 13.10.2009р. на суму 1301,76грн., №ДОН-00051 від 13.10.2009р. на суму 2174,97грн., №ДОН-00052 від 13.10.2009р. на суму 1583,10грн., №ДОН-00053 від 13.10.2009р. на суму 633,24грн., №ДОН-00054 від 13.10.2009р. на суму 1413,30грн., №ДОН-00055 від 13.10.2009р. на суму 2353,54грн., №ДОН-00056 від 13.10.2009р. на суму 1437,24грн.

За твердженням позивача частина отриманого товару відповідачем була оплачена всього в сумі 1422946,83грн.

У зв'язку із неповною оплатою отриманого товару позивач звернувся до відповідача із претензіями №37 від 09.02.2011р. та №102 від 04.04.2011р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 66185,60грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 66185,60грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

         Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

         Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

         Як визначено  положеннями ст. 526 Цивільного  кодексу  України  та ст. 193  Господарського  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

         У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

         Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

         Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за дистриб'юторським договором №28/07-08G/318 від 28.07.2008р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 66185,60грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було. Крім того у відзиві на позовну заяву відповідач суму боргу визнав у повному обсязі. Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки визнання суми боргу у розмірі 66185,60грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення суми боргу в розмірі 66185,60грн. Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 66185,60грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1713,57грн. та інфляційних витрат в сумі 4765,36грн. за період з 25.05.2010р. по 04.04.2011р., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.     

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 4765,36грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 1713,57грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до п.8.2. договору у розмірі 5059,12грн. суд виходить з наступного.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за порушення строків проведення розрахунків, передбачених п. 5.2. договору, Дистриб'ютор сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5059,12грн. є арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Алекс Ком ЛТД», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала Трейд АВС», м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 66185,60грн., пені в сумі 5059,12грн., інфляційних витрат в сумі 4765,36грн. та 3% річних в сумі 1703,57грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гала Трейд АВС» (83005,                м. Донецьк, вул. Купріна, 23-Д, р/р 26005945220091 в СФ СКБ „Укрсоцбанк”,                                 м. Севастополь, МФО 324195, код ЄДРПОУ 33712712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Алекс Ком ЛТД» (03164, м. Київ,                      вул. Генерала Наумова, 23, корп. Б, р/р 26002010669071 у КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, м. Київ, МФО 322012, код ЄДРПОУ 19261430) борг у розмірі 66185,60грн., пеню в сумі 5059,12грн., інфляційні витрати в сумі 4765,36грн., 3% річних в сумі 1703,57грн., державне  мито  в  розмірі 777,24грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.07.2011р. оголошену вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення  виготовлений та підписаний 11.07.2011р.    

Суддя                                                               Соболєва С.М.